Категорія: Події

Глиняним панно з Полтавщини прикрасили арт-інсталяцію на антарктичній станції «Академік Вернадський»

Posted on by v.s

У березні виповнилося 160 років від дня народження українського академіка, науковця, філософа, природознавця, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології Володимира Вернадського.

До цієї визначної події в Україні почали готуватися ще з 2021-го. На запит Національного антарктичного наукового центру для Української антарктичної станції «Академік Вернадський», що на острові Галіндез, було створено арт-інсталяцію «Дім. Спогади».

На території цієї станції розташований старий паливний бак, який давно не експлуатують за призначенням. Ця споруда – чи не перше, що бачать чотири тисячі туристів, які щорічно відвідують станцію «Академік
Вернадський». Вона потрапляє на більшість фото, які залишаються на згадку про подорож Антарктидою.

– Завданням нашої команди було переосмислити вигляд і функції, перетворити його на привабливий обʼєкт, який органічно впишеться в антарктичні пейзажі. Для наших полярників станція «Академік Вернадський» – це дім вдалині від дому. З огляду на це було запропоновано створити інсталяцію, натхненну типовим українським будинком – таким, що асоціюється з теплом, затишком і канікулами в бабусі. Для наших
дослідників – це живий спогад про найрідніше. Для гостей станції – натхнення запланувати візит до самої України, – пояснили ідею митці-проєктувальники.

За дизайн арт-інсталяції відповідала команда Вalbek bureau, а за виробництво – дослідно-конструкторське бюро «Майстерня чудес». Співзасновник Вalbek bureau Слава Балбек із керівником «Майстерні чудес» Дмитром Зінов’євим за два місяці створили конструкцію й відправили її в розібраному вигляді до Антарктиди з Одеси криголамом «Ноосфера». А на березень 2022-го вже мали квитки до Патагонії, звідки планували дістатися станції, щоб допомогти зібрати конструкцію.

Чоловіки мріяли «зганяти» в Антарктиду, забити в кригу кілька пілонів, зварити каркас, зібрати інсталяцію та підняти над нею український прапор як символ єдності, стійкості та пам’яті. Утім, контейнери з інсталяцією прибули до Антарктиди, а самі майстри через повномасштабне вторгнення ворога в Україну – ні.
Лише в січні 2023 року Слава з Дмитром змогли вирушити до станції на запрошення Національного антарктичного наукового центру. Дорога з Києва до острова Галіндез (відстань 15 000 км) зайняла понад
тиждень, а на встановлення інсталяції пішло ще два.

Прибувши на місце, чоловіки відшукали елементи конструкції, які минулої весни доставили на криголамі, і під суворим наглядом пінгвінів розпочали монтаж.

 

 

 

 

 

 

 

У результаті вийшов збірний образ українського дому як символ спогадів мандрівників.

На стінах бака розміщено міні експозицію – борди із символічними предметами на кшталт гілки смереки та фрагменти вишиванки, залитими епоксидною смолою.

– І тут здивування! Ми дізнаємося, що серед кристалізованих елементів арт-інсталяції є глиняне панно нашої колеги, художниці-керамістки Зінаїди Близнюк! Неймовірно… Її панно представляє Опішне на іншому куточку світу! – поділилася представниця інформаційної служби Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Світлана Пругло.

– Мій добре знайомий художник-кераміст В’ячеслав Пасинок надіслав фото з запитанням, чи моє це панно. Я спокійно подивилася й відповіла, що моє. Потім запитала, де він його побачив. Відповідь мене просто вразила! Він сказав, що в Антарктиді! Уявляєте?! Так далеко! Питання, як воно туди потрапило, постійно крутилося в моїй голові. В’ячеслав дав мені координати Інстаграм-сторінки відомого в Україні діяча мистецтв Слави Балбека, і там я побачила все про цей арт-проєкт. Я досі під враженням, адже моє панно
стало складовою крутої арт-інсталяції в самій Антарктиді, про яку я неодноразово чула. Саме це панно – це початок мого декорування, яке я використовую вже кілька років. Це були мої перші спроби і саме вочевидь, одні з вдалих моїх орнаментів. Пам’ятаю, що їхній наклад був обмеженим, здається, десять штук. Я багато робила панно, але це було і є для мене особливим – бур’янець, який розквітнув, перетворившись на чудову квітку. Воно мені так припало до душі, що одне з цього накладу я залишила в себе на робочому столі. Воно мене надихає, – розповіла про свої враження авторка панно, відома українська художниця-керамістка Зінаїда Близнюк.

Як з’ясувалося, це панно було спеціально придбане в онлайн-крамниці музею-заповідника, щоб показати
світу красу нашої національної кераміки.

Так склалося, що повномасштабна війна внесла свої корективи й у мистецтво. За рік від початку роботи над проєктом інсталяція набула нового сенсу. Для мільйонів людей, які були змушені залишили рідні міста й села через московитську агресію, повернення додому стало головною мрією та стимулом не опускати руки навіть у темні часи.

– Ми віримо, що війна завершиться нашою перемогою й українці творитимуть нові спогади з тепла своїх домівок. А наш будиночок посеред Антарктиди й далі слугуватиме листівкою для туристів і працівників
станції, – доповнюють концепцію автори інсталяції.

На сьогодні зведення арт-інсталяції «Дім. Спогади» вже завершено. Утомлені, але щасливі митці  повернулися додому. Сповнені надій на нашу швидку перемогу, вони організовують збори для потреб ЗСУ. Нещодавно проводили черговий на потреби полярників, які вступили до лав ЗСУ. На ньому розігрували прапор, підписаний учасниками 27-ї наукової експедиції.

– Арт-інсталяція «Дім. Спогади» – постійна, якщо справжні боси станції, пінгвіни, не вирішать інакше. Ми розробили дизайн із урахуванням природних умов локації та сподіваємось, вона тішитиме полярників і
туристів ще багато років, – зазначили автори.

Полтавському міському голові оголосили вирок у «справі домогосподарок»

Posted on by v.s

У Вищому антикорупційному суді розглянули «справу домогосподарок», обвинуваченими по якій були Полтавський міський голова Олександр Мамай, керівниця комунальної організації «Інститут розвитку міста» Тетяна Татаріна, бухгалтерка «ІРМ» Оксана Шпіньова, домогосподарки-урбаністки Валентина Кропивна та Ольга Кубай.

У 2021-2022 роках останні за вказівкою очільника громади були працевлаштовані в КО. Жодного дня на цій роботі жінки не були, прибирали в домівках родичів міського голови. Але заробітну плату справно отримували з бюджету. Загалом напрацювали на 572 тис. грн. Цю суму Олександрові Мамаю довелося повернути до полтавської скарбниці.

Також він перерахував 2 млн грн до фонду «United24» на спільний проєкт Генерального штабу ЗСУ, Держспецзв’язку та Міністерства цифрової трансформації «Армія дронів». Це було передбачено угодою з прокурором, яку затвердила колегія суддів ВАКС. Також у ній ішлося, що міський голова, обвинувачуваний за ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України та іншими визнає свою вину.

А що отримує натомість? П’ять років позбавлення волі з іспитовим строком у один рік та рік заборони обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями.

Такий же вирок «5-1 і 1» суд ухвалив і щодо інших фігурантів.

Згідно з законом, в осуджених є місяць на оскарження вироку.

Олександр Мамай цей місяць вирішив провести у відпустці. Його обов’язки тепер виконує секретар Полтавської міської ради. Із набранням вироком чинності міський голова свою посаду втратить.

СБУ викрила на Полтавщині блогера, який закликав до захоплення столиці та знищення представників влади

Posted on by v.s
Служба безпеки України викрила у Полтаві поплічника рашистів, який проводив інформаційно-підривну діяльність на користь країни-агресора. Зловмисником виявився місцевий блогер, який публічно закликав громадян до насильницького захоплення державної влади та фізичної розправи над вищим військово-політичним керівництвом країни. Крім цього, він розповсюджував образливі вислови щодо однієї з національних меншин, що призводило до загострення внутрішньої обстановки в регіоні. Свої провокаційні дописи чоловік публікував на власних сторінках у соціальних мережах, повідомили в Управлінні СБУ в Полтавській області.
Проведені під час розслідування експертизи підтвердили факти злочинної діяльності ворожого пропагандиста. А при обшуку за місцем його проживання правоохоронці виявили мобільні телефони та комп’ютерну техніку, які чоловік використовував для поширення деструктивного контенту.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили фігуранту про підозру за двома статтями Кримінального кодексу:
– ч. 2, ч. 3 ст. 109 (насильницька зміна чи повалення конституційного ладу),
– ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

У Полтаві представили етнокалендар на 2023 рік

Posted on by v.s

В обласному центрі відбулася презентація етномистецького календаря на поточний рік. Він має назву «Шлях крізь століття» та створений у рамках однойменного культурно-освітнього проєкту.

На світлинах календаря зображені діти в традиційному українському вбранні XIX — початку XX століття. Цей одяг і вузлові ляльки для втілення образів підготувала заслужена майстриня народної творчості України Наталія Свиридюк. Самі ж образи втілив у світлинах полтавський фотохудожник Максим Старіков.

Зйомки відбувалися в дуже цікавій в історичному й мистецькому планах локації – на території Національного заповідника українського гончарства в Опішному.

Проєкт покликаний продемонструвати безперервність творчої й громадської діяльності зі збереження культурного надбання, розвитку та виховання молодого покоління в складних умовах війни.

Побачили етнокалендар можна в центральній бібліотеці Полтавської міської територіальної громади.

У Полтаві нагородили переможців конкурсу “Кобищанські замальовки”

Posted on by v.s

6 січня в Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу “Кобищанські замальовки”, організованого до Дня української писемності та мови.

Любителям українського слова пропонували написати твір малої форми з використанням фразеологізмів, використаних Панасом Мирним у своїх творах. Нагороди переможцям – сертифікати на відвідування музею.

Директорка музею Світлана Завалій зазначає, що, організовуючи конкурс, колектив мав на меті популяризацію не лише творчого доробку письменника, а й музею як осередку просвітництва на Кобищанах.

11 робіт, представлених на конкурс, – різні за формою та змістом. Більшість із них – думки про сьогодення, є казки з повчальним фіналом, є роздуми з елементами фентезі. Кожна – особлива та емоційна.

Положенням конкурсу було передбачено суперництво в різних вікових категоріях, тому маємо по кілька перших, других та третіх місць.

Перші місця вибороли Валентина Рибаченко (“Гра на кіс”), Станіслав Дмитренко (“Ледачий заєць”) та Поліна Щербак “Лист до пропащої сили”. Другі місця – Артем Дробенко (“Сновидіння безодні страху”), Михайло Громико (“Завжди є вихід”), Максим Лебідь (“Нотатки малого Матеуша”), Вероніка Омельченко (“Мишеня”). Треті місця здобули Мар’яна Кадук (“І на нашій вулиці”), Дмитро Георгіївський (“Неопалима купина”), Анна Теличко (“Зимова казка”), Тимофій Таценко “Мої роздуми над сьогоденням”).

За І місце кожен із переможців отримав сертифікат на безкоштовне відвідування літературно-меморіального музею Панаса Мирного протягом року для своєї родини (до 4-х осіб); за ІІ місце – сертифікат на театралізоване дійство в колі друзів “НадзвиЧАЙні історії в садибі Панаса Мирного” (до 10 осіб); за ІІІ місце – сертифікат на відвідування етнографічного свята на садибі Панаса Мирного (на вибір, на дві особи).

Короткий огляд робіт, які отримали перші місця:

1. Гра на “кіс” – театральна програмка спектаклю з цікавими персонажами: Мармулядка, Рися, Курчата, пані Галина, Буся та Пуся, Дорогенька, Нахаба. Ці персонажі – жінки, гра яких повинна відповісти на вічні соціальні питання, як-от: “Хіба полюють кішки, як годівнички повні?”. Цікаво було б подивитися сам спектакль.

2. “Лист до пропащої сили” – звернення у формі листа до країни-агресорки з риторичним для мільйонів українців питанням: “Нащо ж ти, шпичка тобі в око, відпустила дітей своїх війною на мою землю” та з відповіддю-твердженням “Згинуть вороженьки на чужій землі, неоплакані, непоховані… І прийде тоді каяття, та вороття не буде “.

3. “Ледачий заєць ” – казка про родину зайців-братів, яка завдяки золотим рукам (чи, пак, лапам) і любові до праці двох старших братів має достаток та повагу серед лісових мешканців. Наймолодший Левко ледачкував, любив жити не тужити. Заради самоствердження залишає домівку в пошуках кращого життя. Пройшовши випробування життєвими ситуаціями, Левко повертається в рідну домівку з розумінням родинних цінностей.

Колектив літературно-меморіального музею Панаса Мирного планує продовжити конкурс “Кобищанські замальовки” вже весною.

У Полтаві відкрили міні-пам’ятник до 300-річчя від дня народження Сковороди

Posted on by v.s

Сьогодні в полтавському сквері, що носитиме ім’я Григорія Сковороди, відкрили відлиту в бронзі мініатюру цього видатного філософа, поета, педагога минувшини й сучасності, так би мовити, прообраз майбутнього великого пам’ятника. Подію присвятили 300-річчю від дня народження нашого земляка.

– Разом із депутатами обласного, міського рівня, меценатами домовились, що тут буде сучасний пам’ятник. Полтава на це заслуговує, – зауважив на відкритті ініціатор начальник обласної військової адміністрації Дмитро Лунін. – Григорій Сковорода – це людина, яка об’єднала світ, його думки, ідеї й досі актуальні.

Варіантів щодо місця встановлення скульптури було кілька. Зупинилися на сквері біля Школи мистецтв “Мала академія мистецтв” ім. Раїси Кириченко. По-перше, тут новий об’єкт гармонійно вписується в архітектурний ансамбль, по-друге, навколо багато знакового, символічного, а видатний філософ цьому моменту приділяв чимало уваги.

Установити на місці мініатюри пам’ятник “у повний зріст” планується наступного року, напевно, навесні, до Дня Європи.

Бронзова (верхня) частина буде 2,7 м, а гранітний постамент, яким Григорій Сковорода ніби спускатиметься до центру Полтави, – близько 1 м, розкрив задум творіння автор, члени Спілки художників України Катіб Мамедов.

Відливатимуть пам’ятник, скоріш за все, у Харкові, у Полтаву привезуть і встановлять уже готовый. Коштуватиме він орієнтовно 2 млн грн. Але місто отримає скульптуру безкоштовно, у подарунок від місцевих меценатів.

Обраний для пам’ятника образ вийшов вельми насиченим, різноплановим, зазначив заслужений архітектор України, член Національної спілки художників України Сергій Чечельницький. Тут і сопілка, і книга, і птах, і багато інших деталей, які не тільки характеризують Григорія Сковороду як особистість, а й показують його зв’язок із Україною, її історією, культурою, традиціями. У кожного цей образ викликатиме свої асоціації.

– Говорячи про Григорія Савича, слід зазначити, що він завжди був у русі: жив у різних місцях, переїжджав, навчав. Але ті пам’ятники, що є в нашій країні наразі, статичні – філософ або стоїть, або сидить. У цьому випадку ми з Катібом вирішили, що він повинен іти. Коли цей пам’ятник буде великим, дорога, по якій іде Сковорода, перейде в доріжку, що веде зі скверу до центру Полтави, Корпусного парку. Він ніби йтиме до людей, нестиме знання, свою філософію, доброту.

Напис на постаменті зроблять двома мовами, щоб навіть гостям із-за кордону було зрозуміло, хто перед ними.

Коли буде встановлений великий пам’ятник, мініатюру передадуть до Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У рамках події також відбулося спецпогашення марки, присвяченої ювілейній даті.

Віолета Скрипнікова

Фото Віолети Скрипнікової

Відзначили полтавську молодь, яка отримала стипендії ім. Героя Небесної Сотні

Posted on by v.s

Сьогодні, у дев’яту річницю Революції Гідності, у Полтаві вшанували пам’ять її учасників, героїв Небесної Сотні, серед яких був і наш земляк, кременчуччець Ігор Сердюк. Прапороносець 9-ї сотні самооборони Майдану, він загинув, міцно тримаючи в руці національний прапор. Тепер йому навіки – 44.

Рідні героя щиро подякували сьогодні молоді Полтавщини, що своєю громадянською позицією вона активно утверджує ідеали та цінності Революції Гідності, сприяє становленню демократичної та правової держави. Це відбулося під час урочистої церемонії відзначення учнів, студентів, молодих учених області, котрі стали стипендіатами стипендій Полтавської облради ім. Героя Небесної Сотні – Героя України Ігоря Сердюка.

Захід провели в Полтавській академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського. До нього долучилися заступник начальника обласної військової адміністрації Ігор Панченко, заступник голови Полтавської облради Олексій Чепурко, голова постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки та культури Олег Діденко, директор Департаменту освіти та науки ОВА Євген Кончаковський, військовослужбовці.

Упродовж року стипендія ім. Ігоря Сердюка призначається 10 учням закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, 10 студентам закладів вищої освіти та 10 молодим ученим закладів вищої освіти й наукових установ. Більшість із цих стипендіатів приїхали сьогодні на захід і отримали свої відзнаки.

Згадуючи про полеглих героїв Небесної Сотні та воїнів, які захищали суверенітет і територіальну цілісність України, присутні вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.

У Полтаві відкрили виставку з нагоди ювілею Григорія Сковороди

Posted on by v.s

Сьогодні в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відбулося відкриття виставки «Невловимий птах», приуроченої до 300-річчя від дня народження видатного українського філософа, богослова, поета, педагога Григорія Сковороди.

В експозиції зібрали твори митців практично із усіх куточків України. Тут представлені Полтава та громади області, Львів, Харків, Ужгород, Дніпро, Херсон, Чернівці та Київщина. Загалом 75 авторів надали 107 тематичних робіт.

Полтавська прокуратура намагається зберегти пам’ятку архітектури в Полтаві

Posted on by v.s

Унікальна полтавська пам’ятка архітектури, зведена в другій половині ХІХ ст., об’єкт, що входить до охоронної зони найстарішої будівлі обласного центру – Спаської церкви, особняк «із медальйонами» (декоративними прикрасами у вигляді круглої орнаментальної ліпної композиції), розташований по вул. Соборності, 12, – під загрозою знищення.

Як пише Телеграм-канал «Улюблена Полтава», статус пам’ятки історії та архітектури місцевого значення цьому приміщенню рішенням Полтавської міської ради народних депутатів надали ще в лютому 1993 року. У липні 2021-го розпорядженням голови обласної державної адміністрації будинок внесли до Переліку об’єктів культурної спадщини. Таким чином, особняк опинився під захистом держави.

Але наразі будівля перебуває в напіваварійному стані та потребує капітального ремонту. Більше того, торік міська рада планувала винести проєкт рішення про розроблення детального плану території земельної ділянки, на якій стоїть пам’ятка архітектури, на сесійний розгляд. Напевно, комусь знадобилося місце під будівництво чергової багатоповерхівки…

Наразі на захист об’єкта культурної спадщини стала Полтавська обласна прокуратура. До власників міського особняка «з медальйонами» пред’явлено позовну заяву про зобов’язання укласти охоронний договір на будівлю. Розглядатиме цей позов окружний адміністративний суд.

– Укладення охоронного договору унеможливить використання території пам’ятки для нового будівництва та інших господарських потреб, що можуть зашкодити будівлі, а також надасть змогу утримувати її в належному стані у спосіб, що потребує якнайменших змін та забезпечує збереження автентичності, просторової композиції тощо, – зазначили в пресслужбі прокуратури.

У Полтаві вшанували захисників і захисниць України

Posted on by v.s

Сьогодні в Україні відзначають День захисників і захисниць, День українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці. Із цієї нагоди в Полтаві відбулася низка заходів.

Вшановуючи пам’ять полеглих, міський голова, його заступники, члени виконавчого комітету Полтавської міської ради та військовослужбовці поклали квіти до пам’ятника «Загиблим українським козакам».

Аналогічний захід провело й керівництво області. Начальник Полтавської облвійськадміністрації Дмитро Лунін зі своїми заступниками, працівниками апарату ОВА та військовиками поклав квіти на Алеях Героїв у обласному центрі та Затуриному.

 

Окрім того, у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відбулося відзначення воїнів, волонтерів, матерів загиблих захисників і захисниць України. Їм вручили подяки з нагрудними знаками, грошові винагороди.

Фото ПОВА, ПМР