Рулонні штори: на чому засновувати свій вибір

Те, як буде облаштовано вікно, важливо у створенні комфортного середовища у домівці. Багато людей відмовляються від традиційних штор, тому що їх не влаштовують або зовнішній вигляд, або складнощі, пов’язані з необхідністю підтримувати чистоту у кімнаті.

рулонні штори

Цікавою альтернативою можуть служити рулонні штори, вони здатні прикрасити інтер’єр у будь-якому стилі, більше про них ви можете дізнатися за посиланням https://mir-karnizov.com.ua/ua/catalog/cat-rulonnye-shtory/.

Особливості рулонних штор

Головним, що їх відрізняє від інших моделей штор, є особливий механізм скручування. Завдяки цьому вироби займають мінімум місця та прості у експлуатації.

Окрім того, рулонні штори мають такі переваги:

  • пролонгований термін придатності – для виготовлення полотен використовують міцні і щільні матеріали. Доречи, додатково тканини обробляють розчинами, які захищають від пилу;
  • широкий асортимент готових виробів – виробники на вибір запропонують вам штори різних кольорів, а також з цікавими принтами;
  • монтаж рулонних штор дуже простий, його зможе виконати простий споживач навіть без спеціального інструменту;
  • у процесі використання кожного дня ви зможете регулювати висоту положення штор залежно від потрібного рівня освітлення приміщення.

Перед придбанням рулонних штор знайдіть відповіді на такі питання:

  • у якому приміщенні ви будете їх використовувати – у вітальні або кухні варто монтувати більш прозорі полотна, щоб кімната була добре освітлена. Для офісу, навпаки, треба придбати такі штори, які будуть захищати від занадто яскравого сонячного проміння;
  • який тип кріплення найбільш бажаний – на вибір вам запропонують такі варіанти – стелю, стіну, у віконний отвір. Звичайно, якщо у вас з’явились сумніви, краще порадитися зі спеціалістом або консультантом магазину;
  • яка конструкція зручніша – відкрита або закрита. У першому варіанті штора накручується на тонкий вал та залишається на виду у користувача. У другому варіанті штора приховується у спеціальному коробі, який монтується над валом. Від цього залежить ціна на вироби;
  • який колір найбільш привабливий – його треба підібрати під інші предмети інтер’єру у домі. Також треба враховувати й те, на яку сторону виходить вікно. Якщо на північну чи східну, треба віддати перевагу теплим відтінкам, якщо на західну чи південну – прохолодним.

Рулонні штори можуть стати головною прикрасою в кімнаті, якщо ви правильно зробите свій вибір. У вашому домі завжди буде затишно, спокійно та комфортно. Адже сонячний світ не буде дратувати, а навпаки, дасть можливість милуватися красивим інтер’єром.

Полтавські сторінки життя Федора Кричевського

 

Федір Кричевський. Автопортрет, 1911.

Початок лютого 2020 року приніс двом музеям України сенсаційні подарунки.

Національний  художній музей України отримав у свою колекцію 222 графічних твори українського художника, першого ректора української Академії мистецтв Федора Кричевського. Такий щедрий дарунок музей отримав від Alumni KMBS – ассоциації випускників Києво-Могилянскої Бізнес-Школи.

Колекцію Лебединського художнього музею поповнили одразу 3 графічні твори відомої мисткині Оксани Лінде де Очоа (онука В.Г. Кричевського) та ще одна її літографія. Їх передав до художнього музею благодійний фонд «Дар», що вже багато років популяризує творчу спадщину Василя Кричевського, товаришує та опікується його нащадками з венесуельської гілки.

Обидві колекції – можливість глибше пізнати творчі світи двох представників відомої  мистецької родини Кричевських: Федора Кричевського та Оксани Лінде де Очоа.

І доки мистецтвознавці вибирають кращі зали для розміщення подарунків, “Скарбничка мандрів” запрошує перегорнути сторінки життя Федора Кричевського, пов’язані із Полтавщиною.

Навчаючись у Московському училищі живопису, 17-річний Федір Кричевський познайомився із однокурсником Іваном Мясоєдовим, сином знаменитого передвижника Григорія Мясоєдова. Родовий маєток династії художників знаходився у селі Павленки під Полтавою, і Федір Кричевський часто там гостював.

Мясоєдов-молодший був прихильником культу античності, який набирав популярність на початку ХХ століття. Саме у цей час відроджуються Олімпійські ігри, входить у моду гімнастика, на зміну класичному балету приходить вільний танець і розвивається наука про античність. У дусі цього культу, Мясоєдов-молодший  влаштував у своєму маєтку клуб за інтересами із пишною назвою «Сад Богів». Крім самого господаря і його незмінного гостя Федора Кричевського, туди навідувалися Соломон Смолянов, Всеволод Максимович та інші молоді полтавські художники. Вони займалися гімнастикою, показували «живі картини» із оголених тіл, зображуючи античних богів, влаштовували факельну ходу. Крім цього, дуже багато працювали.

У своїх спогадах Кричевський згадує, що у Павленках він щодня по 4-5 годин без перерви малював пейзажі, етюди, портрети і оголених натурників. Саме у «Саду Богів» художник отримав серйозну школу малювання із натури. Прикладом його інтересу до пластики оголеного тіла і гармонії тілесних форм може служити робота «Натурщик. Етюд».

Ця картина не датована, однак мистецтвознавці вважають, що вона була написана між 1900-м і 1910-м, тобто приблизно у той час, коли Федір Кричевський був учасником «Саду Богів».

У 1913 році Іван Мясоєдов на подвір’ї батьківської садиби побудує за проектом Федора Кричевського свій дім. На першому поверсі облаштує гімнастичну залу, на другому – художню майстерню. Сьогодні у садибі Мясоєдових розміщена Полтавська гравіметрична обсерваторія.

Наступні зустрічі із Полтавщиною пов’язані із сумними подіями.

У 1918-му більшовики захопили Київ і закрили Українську академію мистецтв. Федір Кричевський, як і багато інших викладачів, продовжує навчати студентів вдома. У голодному 1919 році художник із родиною покидає Київ і їде у Шишаки на Полтавщині. Будинок в українському стилі, спроектований Василем Кричевським для родини брата, стає не тільки майстернею художника, а й етнозбірнею.  Саме у шишацькому будинку Кричевські розмістили зібрану  колекцію народного мистецтва (килими, вишивки, кераміка, іконопис).

Із вікон будинку Кричевських відкривався широкий вид на поле і ріку. Цей пейзаж художник часто використовував як фон для своїх робіт; природа не була важливим елементом його творчості, він писав переважно фігури, і тому у його картинах на задньому плані ми часто бачимо один і той же повторюваний вид. Наприклад, шишацький пейзаж використаний у картині «Рідна земля» (1934-1935) та «Сонячний ранок у Шишаках» (1936 р.)

 

Федір Кричевський.  “Рідна земля”, 1934-1935

У Кричевських у Шишаках часто збиралися численні учні художника (Тетяна Яблонська, Сергій Григор’єв, Віктор Костецький, Євген Волобуєв), що стали після війни гордістю українського мистецтва. У результаті такий тип пейзажу (широкий вид з річкою і поодинокими деревами) взагалі стає типовим для усієї української школи.

Під час Другої світової війни родина Федора Кричевського  залишається в окупованому Києві, виїжджаючи на літній період у Шишаки. Як і раніше, Полтавщина була чарівним еліксиром, який лікував зболені душі.  У далекому вигнанні Кричевські неодноразово будуть згадувати шишацькі краєвиди і свій незвичний дім, схожий на музей.

На жаль, будинок Кричевських згорів у перші повоєнні роки.

Такі полтавські сторінки у книзі життя Федора Кричевського. Яскраві і водночас сумні.

Живопис мистецької родини Кричевських представлений у кількох українських музеях: Національний художній музей, Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького,  Лебединський художній музей ім. Б. Руднєва, Музей мистецької родини Кричевських у Опішні.

То ж вирушайте у подорож Україною!

Відкривайте її!

Вона яскрава, щира та щедра!