Перелік аптечних закладів Полтавщини, які працюють після 20-ї

За кілька годин до початку комендантської аптеки й аптечні пункти в нашій області, як правило, зачиняються. Однак є й такі, які працюють після 20:00. Адреси розташування цих аптек і аптечних пунктів повідомив начальник Полтавської облвійськадміністрації Дмитро Лунін.

Полтавський район:

м. Полтава, вул. О. Гончара, 27-А, 1-ша МКЛ Полтави, аптечний пункт № 7;

м. Полтава, вул. Стрітенська, 58-А, Полтавська ЦРКЛ, АП № 3, понеділок, четвер через четвер;

м. Полтава, вул. Монастирська, 8-А, хірургічний корпус 2-ї МКЛ Полтави, АП № 2, середа, п’ятниця;

смт Диканька, вул. Дружби, 5, аптека № 27;

м. Кобеляки, пров. Шевченка, 5/22, аптека № 1;

смт Котельва, вул. Полтавський шлях, 283, Котелевська лікарня планового лікування, АП № 10;

смт Нові Санжари, вул. Шевченка, 51/49, Новосанжарська ЦРЛ, АП № 1.

Кременчуцький район

м. Кременчук, вул. Павлова, 2, ЛІЛ «Кременчуцька», АП № 2;

м. Глобине, вул. Володимирівська, 43, аптека № 23;

смт Семенівка, вул. Незалежності, 47-А, аптека № 22.

Миргородський район

смт Велика Багачка, вул. Каштанова, 21, Великобагачанська ЦЛ, АП № 3;

м. Гадяч, вул. Лохвицька, 1, Гадяцька МЦЛ, АП № 11;

м. Миргород, вул. Гоголя, 170-А, аптека № 75.

Лубенський район

м. Лубни, вул. П’ятикопа, 26, Лубенська ЛІЛ, АП № 4;

м. Хорол, вул. Михайла Полонського, 11/1, Хорольська МЛ, АП № 9.

У Полтаві провели унікальну для регіону операцію на серці

Сьогодні в обласному центрі вперше в регіоні зробили операцію з корекції гіпертрофічної кардіоміопатії. Оперативне втручання 62-річній пацієнтці полтавські кардіохірурги виконали спільно з фахівцями Національного інституту серцево-судинних захворювань ім. Миколи Амосова НАМН України на базі Полтавського обласного  клінічного медичного кардіоваскулярного центру.

Майстер-клас для місцевих кардіологів провів завідувач відділом хірургічного лікування серцевої недостатності та механічної підтримки серця і легень НІССХ ім. Миколи Амосова Костянтин Руденко. В операції також узяв участь випускник Полтавського державного медичного університету Максим Ржаний, який є переможцем відбору Європейської асоціації кардіохірургів і володарем гранту на тримісячне стажування в Барселоні.

Полтавщина стала десятим регіоном, де столичні фахівці влаштовують майстер-клас і навчають лікарів сімейної практики та кардіологів виявляти й лікувати вищезгаданий серцевий недуг.

– За шість років ми провели найбільшу кількість таких операцій у Європі – понад 500. Це дозволило війти в десятку найбільших центрів світу, які займаються такою складною патологією. Ми не лише проводимо ці операції в інституті ім. Амосова, а й намагаємося імплементувати їх у регіони, – сказав Костянтин Руденко. – Певен, що запроваджена методика зменшить кількість трагічних подій на Полтавщині.

Гіпертрофічну кардіоміопатію важко діагностувати, зауважив директор КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр» Костянтин Вакуленко. Вона є однією з причин раптової серцевої смерті.

– У Полтаві в 2021 році відкрили кардіохірургію, яка перебуває під патронатом Національного інституту серцево-судинної хірургіі ім. Миколи Амосова. Фахівці закладу приїздять до нас і навчають лікарів та оперують хворих у нашому кардіоцентрі, – розповів очільник закладу.

Щоб зробити таку операцію, потрібно зупинити серце пацієнта та перевести його на апарат штучного кровообігу. Далі слід відкрити аорту й через неї забрати надлишкову частину серцевого м’яза. Під час операції проводиться пластика мітрального клапану, тобто хворому залишають його природний складник серця, а не встановлюють штучний замінник.

Костянтин Руденко зазначив, що після такої операції в людини зникають всі симптоми хвороби, більше немає небезпеки раптово померти від неї. Також дослідження європейських і американських науковців показують, що прооперована людина живе повноцінним життям, і його тривалість нічим не відрізняється від того, що в однолітків.

До речі, нинішню операцію в Полтаві проводили в екстремальних умовах: під час масштабної ракетної атаки, відсутності централізованого енергопостачання (його забезпечили генератором), повідомили в обласній державній адміністрації.

У Полтаві почав діяти перший центр із питань неінфекційних захворювань

Сьогодні в обласному центрі в межах україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я” офіційно відкрили Центр знань із питань профілактики, лікування та контролю неінфекційних захворювань (НІЗ) і презентували онлайн-посібник для медіа, як комунікувати про згадані хвороби, щоб це стимулювало українців жити довше.

Центр працює на базі Полтавського обласного центру громадського здоров’я за адресою: вул. Шведська, 52 (e-mail: cgzpoltava@gmail.com). Він покликаний надавати підтримку фахівцям регіону в питаннях НІЗ, бути осередком для навчання та розвитку персоналу, допомагати поширювати сучасну доказову інформацію щодо НІЗ та здорового способу життя. 

Що відносять до НІЗ? 

  1. Серцево-судинні захворювання. 
  2. Онкологічні захворювання. 
  3. Хронічні респіраторні захворювання (астма, хвороби легень). 
  4. Цукровий діабет. 
  5. Психічні розлади. 

Останні, до речі, у цей перелік додали після початку повномасштабної війни росії проти України. 

Усі ці хвороби дуже небезпечні, тому що розвиваються поступово, часто непомітно для самої людини. Але якраз вони стають причиною 91% смертей українців. 

Навчити людей не допускати цих захворювань, продовжити їхнє життя й покликаний відкритий центр. 

 

Жителі Полтавщини, які постраждали від війни, можуть звернутися на «Гарячу лінію» для отримання психологічної допомоги

За фінансової підтримки Європейського Союзу Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні підтримала запуск «гарячої лінії» для надання психологічної допомоги громадянам нашої держави, які постраждали від війни. Ініціатива щодо її створення належить Національній психологічній асоціації та впроваджується під її керівництвом.

Жителям Полтавської області, які звернуться за допомогою, надаватимуть її фахові психологи з багаторічним досвідом, які пройшли спеціальну підготовку для роботи зі складними кризовими ситуаціями. «Гаряча лінія» працює щодня з 10.00 до 20.00 за номером 0-800-100-102 (дзвінки з України безкоштовні).

В. о. постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані зазначила, що через важкі випробовування, що випали на долю жителів нашої держави через війну, попит на якісні психологічні послуги невпинно зростає:

– Війна змусила мільйони українців відчувати постійний страх та тривогу за власне життя, життя та здоров’я своїх близьких і майбутнє своєї країни, – сказала пані Фоуані. – Ми переконані, що завдяки ініціативі Національної психологічної асоціації кожен українець зможе одержати необхідну підтримку. Можливість зателефонувати на «гарячу лінію» – це також свідчення того, що українці не залишаться сам-на сам у своїй щоденній боротьбі в умовах війни. Без професійної підтримки впоратися з емоційним напруженням істресом досі небаченого масштабу дуже важко. Ми в ПРООН продовжуємо нашу роботу, аби психологічні послуги ставали якомога доступнішими для всіх українців, бо своєчасно надана допомога може врятувати чиєсь життя.

Також на «гарячій лінії» приймають дзвінки громадян України, які нині перебувають у інших країнах, а саме:

  • Чехії +420-800-012-058,
  • Польщі +48-800-088-141,
  • Франції +33-805-080-466,
  • Португалії +351-800-780-756,
  • Швеції +46-201-604-646,
  • Ірландії +353-1800-817-519.

Дзвінки з усіх мобільних операторів цих країн на відповідні номери безкоштовні. Кількість держав, під’єднаних до мережі психологічної допомоги, буде розширюватися. Додаткова інформація публікуватиметься на сайті Національної психологічної асоціації.

Лінія працюватиме у двох форматах – через аудіо- та відеозв’язок. Для отримання відеосеансу особам, які звернулися за допомогою, потрібно буде просто сказати про це оператору лінії.

Президентка Національної психологічної асоціації Валерія Палій розповіла, що, розробляючи «гарячу лінію», психологи орієнтувалися на максимальну доступність послуги для населення:

– Ми знаємо, що не в усіх людей є смартфони, стабільний інтернет і далеко не всі наші громадяни можуть користуватися інтернет-послугами, тому телефонна лінія – це зручне рішення, – сказала пані Палій. – Утім, ті люди, які хотіли би візуального контакту зі спеціалістом, отримають його без проблем.

За матеріалами Полтавської обласної військової адміністрації

У Полтаві британські лікарі проводять прийом переселенців

У Полтавській міській територіальній громаді в рамках проєкту UK-MED проводять прийом сімейні лікарі з Великої Британії. Локації створили в різних районах обласного центру. Звертатися за безкоштовними консультаціями можна до 31 жовтня відповідно до такого графіка:

  • понеділок – м. Полтава, вул. Соборності, 67, мобільна клініка біля ОЦЕВУМ, із 9.00 до 15.30;
  • вівторок – м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, Шевченківська районна у м. Полтаві рада (1-й поверх, кабінет ліворуч від входу), із 9.00 до 15.30;
  • середа – м. Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 39, мобільна клініка навпроти входу до Подільської районної у м. Полтаві ради, із 9.00 до 15.30;
  • четвер – м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, Шевченківська районна у м. Полтаві рада (1-й поверх, кабінет ліворуч від входу), із 9.00 до 15.30;
  • п’ятниця – м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 76-А, приміщення Територіального центру соціального обслуговування Київського району, із 9.00 до 14.00.

Для безперешкодного спілкування разом із медиками працює перекладач, повідомили в міській раді.

Жителів Полтавщини закликають вакцинуватися від коронавірусу

Полтавська область наближається до чергової хвилі коронавірусної інфекції. Кількість виявлених нових випадків постійно збільшується. Лише за минулий тиждень у регіоні захворіли 2260 людей, повідомили в облвійськадміністрації.

– Країна воює. Наші лікарні рятують військових і цивільних. Тому важливо мінімізувати навантаження через COVID-19 на медиків. Найбільш ефективний спосібвакцинуватися, зробити бустерну дозу, – зауважив начальник ОВА Дмитро Лунін. 

Нині в області працюють 124 пункти щеплення. Вони розміщені при  амбулаторіях і центрах первинної медико-санітарної допомоги. Першою бустерною дозою на Полтавщині вже вакцинувалися 126 тисяч людей, другою – 1300. Наразі наявні дві вакцини: Comirnaty (Pfizer) та CoronaVac.

Чи можуть полтавці здавати кров після COVID-19

В умовах протидії військовій агресії росіян донорство крові має критично важливе значення для збереження життя як військових, які щодня боронять нашу країну, так і цивільних громадян. Але людина, яка перенесла COVID-19, не може здавати кров одразу після хвороби. Про це застерегли в Головному управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Приходити на станцію переливання крові, аби стати донором, варто не раніше, ніж через 28 днів після повного одужання. Такі обмеження пов’язані передусім зі станом здоров’я самого донора – він повинен відновитися після хвороби.

Сам вірус через кров не передається. Серед основних способів його передачі:

1) контактний, коли інфекція потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети, що забруднені виділеннями з дихальних шляхів хворого/інфікованого,

2) краплинний, коли вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання.

Вакцинація проти коронавірусу також не є протипоказанням до донорства крові, бо для щеплення не використовуються так звані живі вакцини, які містять ослаблений живий мікроорганізм. Якщо наступного дня після щеплення людина почувається здоровою, це підтверджує огляд лікаря, то можна йти здавати кров.

Щодо інших щеплень, наприклад, для профілактики туберкульозу (БЦЖ), кору, паротиту та краснухи (КПК), які проводять живими вакцинами, то після них кров можна здавати лише за чотири тижні.

А тим часом наразі Полтавська обласна станція переливання крові потребує крові всіх груп. Донором може стати кожен охочий здоровий громадянин віком 18-60 років та з масою тіла понад 50 кг. Як підготуватись до процедури, можна переглянути тут. Кров приймають за адресою: м. Полтава, вул.Шевченка, 23, від 8-ї до 13-ї. Уточнити деталі можна за тел. +38-095-452-13-57. При собі під час візиту до станції потрібно мати паспорт, прописку та ідентифікаційний номер.

Альона Зимня

На Полтавщині почали працювати мобільні медкоманди для цивільного населення, що зазнає впливу війни

У Полтавській області почали роботу мобільні медичні команди (ММК) україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», створені за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та технічної допомоги Університетського госпіталю Женеви. Вони надають допомогу, потреба в якій виникла з початком повномасштабної війни російсько-української війни, адже пацієнти залишилися без доступу до життєво необхідних ліків, медичної допомоги та були змушені переривати лікування.
Згідно з даними міжнародної організації OCHA, понад 12 млн людей в Україні потребують гуманітарної медичної допомоги, велика частка з них – постійного доступу до ліків. Це передусім люди з неінфекційними захворюваннями (НІЗ). За даними Міжнародної організації з міграції (квітень 2022 р.), 22% респондентів вказали, що вони або хтось з їхньої родини змушені були перервати прийом ліків через війну (передусім це ліки від серцево-судинних захворювань, підвищеного тиску та діабету). Дослідження, яке у квітні провів проєкт «Діємо для здоров’я» серед людей із НІЗ у п’яти областях України свідчить про те, що серед тих, хто приймає ліки від хронічних захворювань, лише 39% змогли купити або отримати усі потрібні медикаменти.
Завдання ММК – в умовах війни допомогти вчасно виявляти, безперервно та якісно лікувати НІЗ. Команди фокусуються на наданні медичної допомоги вразливим групам населення, серед яких маломобільні люди та внутрішньо переміщені особи з НІЗ (передусім ідеться про серцево-судинні, легеневі захворювання, а також цукровий діабет).
– Створенння ММК – це загальносвітова практика, що довела свою ефективність під час багатьох збройних конфліктів по всьому світу, коли уся система охорони здоров’я, а саме медичні заклади, зазнають збройних атак і руйнувань. Крім того, в Україні ми бачимо велику кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують медичної допомоги. У таких умовах ММК – це надзвичайно важливий елемент для збереження доступності базових медичних послуг, — розповів керівник україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», доктор Джума Худоназаров.

Зокрема, про важливе значення ММК свідчить і досвід інших країн, де відбувалися бойові дії. Згідно з дослідженнями Світового Банку, що вивчав наслідки війни в таких державах, від руйнування системи охорони здоров’я гине, імовірно, більше людей, ніж безпосередньо від збройних уражень.
Мобільні медичні команди складаються з лікаря, медсестри, психолога, а також можуть мати соціальних
працівників і волонтерів із місцевих громад. Психологічна допомога надається в співпраці з проєктом «Психічне здоров’я для України», який впроваджується через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва. ММК надають психологічну допомогу та основний спектр послуг первинної медико-санітарної допомоги, а саме:
● проводять лікарські огляди та діагностичні процедури (електрокардіограму, тестування рівня глюкози та холестерину в крові, вимірювання тиску);
● призначають лікування та безоплатно надають прописані лікарські препарати;
● за потреби перенаправляють до вузькопрофільних спеціалістів.

 

 

Лікарські засоби, які видають мобільні медичні команди, входять до списку, що запропонований Всесвітньою організацією охорони здоров’я для роботи в надзвичайних ситуаціях. Водночас ММК надають необхідну допомогу всім, хто до них звертається, зокрема місцевому населенню, а також координуються із локальними медичними закладами, медпрацівниками і департаментом охорони здоров’я.
– Мобільні медичні команди мають на меті покращити доступ людей до медичних послуг та лікування. Вони надаватимуть ліки, щоб люди могли почати, не переривати або відновити лікування і таким чином запобігти ускладненням. Це не лише зменшить навантаження на систему надання медичної допомоги в регіонах, а й сприятиме максимально ефективному використанню наявних ресурсів, – наголосив координатор по роботі з первинною ланкою медичної допомоги україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» («Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні») Владислав Збанацький.

Окрім нашого регіону, ММК працюватимуть над забезпеченням гострих медичних та психологічних потреб цивільного населення в ще трьох цільових областях проєкту – Дніпропетровській, Львівській та Рівненській.