Полтавці отримають вакцину від коронавірусу в день її прибуття в Україну (доповнено)

Полтавська область потрапила до семи регіонів, де імунобіологічні препарати від COVID-19 отримають відразу після їх прибуття в Україну. Про це повідомили в облдержадміністрації й запевнили, що готові до приймання будь-якої кількості вакцин будь-якого типу.

​​Першу партію в нашій державі очікують 23 лютого о 10-ій годині ранку. Поставка, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, відбуватиметься в рамках програми ініціативи COVAX, згідно з якою Україна отримає 16 млн доз вакцин. Наразі мова йде про продукцію Pfizer, AstraZeneca і Moderna.

Як розповів на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» головний санітарний лікар держави Віктор Ляшко, мобільні бригади, котрі проводитимуть щеплення, уже пройшли відповідне навчання, знають, яка кількість імунобіологічних препаратів їм потрібна.

– Організаційна модель каскадного розгортання потужностей для вакцинації: одна мобільна бригада виконує орієнтовно 80-100 щеплень на добу. Вона робить перші уколи з препаратом визначеному контингенту впродовж 28 днів, а на 29-й повертається до тих, кого вакцинувала в перший день, і виконує повторне щеплення. Таким чином, за 56 днів визначена команда закриває повний цикл імунізації орієнтовно для 5 тис. осіб.  Інші мобільні бригади та кабінети щеплення будуть задіяні при надходженні наступних партій препаратів.

За два місяці роботи одна мобільна бригада використовує 4,5-5 тис. доз вакцини.

Із новими партіями, які будуть завозити в Україну, працюватимуть нові бригади та нові пункти щеплень.

Загалом планується розгорнути 4250 кабінетів для проведення вакцинації по всій країні та задіяти до 600 мобільних бригад.

Також головний санітарний лікар роз’яснив систему оплати для медичних працівників, котрих долучатимуть до кампанії зі щеплення. Так, Національна служба здоров’я України укладатиме договори з визначеними медзакладами, які відповідають вимогам для проведення щеплень від COVID-19, та сплачуватиме за надані послуги. У перший місяць роботи це 8 тис. грн на одну мобільну команду медиків. Далі заклади охорони здоров’я отримуватимуть доплату за фактичну кількість вакцинованих осіб: 25 грн – за першу дозу, 60 – за другу. НСЗУ профінансує  фактично надані послуги відповідно до даних, що вноситимуться до електронної системи охорони здоров’я.

Альона Зимня

Розпочалося навчання для полтавських бригад із вакцинації

Сьогодні в Києві стартувало навчання для 20 членів полтавських мобільних бригад із щеплення від COVID-19. Воно триватиме до 2 березня. Завтра онлайн-навчання розпочнеться ще для чотирьох бригад, кожна з яких складається з чотирьох медиків і водія.

Як повідомили в КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я», у нашому регіоні вакцинування від коронавірусної хвороби відбуватимуться так же, як і по всій Україні. Щеплення проходитимуть у п’ять етапів.

Початковий розпочнеться з «першої хвилі». У цей час використовуватимуть продукцію виробництва Pfizer/BioNTech, отриману через глобальну ініціативу COVAX. Зважаючи на те, що постачання вакцин для «першої хвилі» буде обмеженим (очікувана кількість – 117 000 доз для 58 500 людей), спочатку щеплення отримають медичні працівники, які надають допомогу хворим на COVID-19. Вакцинація «першої хвилі» здійснюватиметься мобільними бригадами, які виїжджатимуть до робочих колективів медиків.

Хто буде вакцинований під час першого етапу?

  • Усі працівники мобільних бригад із вакцинації.
  • Усі медичні працівники (лікарі, середній та молодший медичний персонал), які працюють у закладах охорони здоров’я, де надають стаціонарну допомогу хворим на COVID-19.
  • Усі працівники лабораторій, які проводять дослідження на коронавірусну інфекцію.
  • Усі працівники екстреної медичної допомоги, разом із водіями.
  • Люди, які перебувають у спеціалізованих закладах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо) та працівники цих закладів.
  • Військовослужбовці, які беруть участь в Операції об’єднаних сил на сході України.

Два способи організації процесу вакцинації від COVID-19

Перший спосіб – за допомогою мобільних бригад із імунізації. Останні виїжджатимуть до колективів медиків, працівників соціальної сфери, освітян, військовослужбовців та ін., а також туди, де доступ до закладів охорони здоров’я ускладнений або неможливий. Для впровадження основних етапів вакцинації буде залучено до 600 таких бригад.

Другий спосіб – вакцинація на базі пунктів щеплень. Медичні працівники проводять вакцинацію всіх людей, яких направлено до них відповідно до етапу проведення імунізації за попереднім записом.

Щеплення від COVID-19 у закладах охорони здоров’я буде організовано так, щоб не порушувати рутинної вакцинації.

У Полтавській області на першому-другому етапах будуть задіяні 11 мобільних бригад із імунізації. Далі їх кількість збільшиться до 36-ти.

На території регіону організовано 53 пункти щеплення. Вони розташовані переважно на базах Центрів первинної медико-санітарної допомоги, а також приватних медичних закладів.

Альона Зимня

 

Полтавцям нагадали про небезпеку бурульок

Через перепади температури в Полтаві останніми днями на дахах або тих частинах будівель, що виступають за їх межі, почали масово утворюватися бурульки. Їхнє падіння може призвести не тільки до травмування людини, а й до її загибелі. Відтак у міській раді нагадали: щоб не стати жертвою таких льодяних утворень, необхідно:

  • не заходити за межі встановлених огорож, а в місцях, де їх немає, самим звертати увагу на наявність бурульок;
  • триматись по можливості на відстані 3-5 м від будинків та інших споруд;
  • не зупинятися, щоб підняти голову й подивитися, а швидко проходити далі по тротуару, якщо почули вгорі якийсь підозрілий шум. Бігти від будівлі теж не можна. Навпаки, потрібно якомога швидше притиснутися до стіни, щоб козирок даху послужив укриттям.

Батьки та педагоги мають роз’яснити дітям, наскільки небезпечно гратися під час відлиги під карнизами дахів будинків, унеможливити їх перебування у таких місцях. Окрім того, під час прогулянок з маленькими дітьми на свіжому повітрі, не можна залишати їх без нагляду, перебувати в місцях можливого падіння з дахів шматків льоду, снігу.

Альона Зимня

Рятувальники просять полтавців не виходити на тонкий лід

Щоб запобігти нещасним випадкам на водних об’єктах Полтавської області, фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій відвідують замерзлі річки та озера, де спілкуються з громадянами про правила безпеки. Сьогодні, наприклад, вони провели таку інформаційно-профілактичну роботу в Полтаві та Горішніх Плавнях. Рятувальники розповіли про небезпеки перебування льоду, особливо якщо він тонкий, роз’яснили правила порятунку людини, яка провалилася під кригу, та вручили тематичні пам’ятки, повідомили на  сайті Головного управління ДСНС області.

Альона Зимня

У Києві «загубили» РНК у тестах полтавців на коронавірус

Майже місяць близько 1,5 тисячі полтавців змушені були чекати на результати досліджень щодо наявності в них коронавірусної інфекції. Але так цих результатів і не дочекалися. Про це повідомила сьогодні під час апаратної наради в голови облдержадміністрації керівниця Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавської міської ради Вікторія Лоза. За її словами, в обласному центрі нині – велика проблема з відповідними аналізами.

– Проблема з тестуванням саме в стаціонарах. Ми всі розуміємо, що тут не може бути велика кількість підозр. Ми маємо оперативно отримувати від лабораторного центру результати ПЛР-тестів, щоб «сортувати» пацієнтів. Це має бути в той же день чи на наступний, щоб, якщо в людини немає коронавірусу, її могли перевести в «чистий» стаціонар, – сказала Вікторія Лоза.

Проте наразі ліжко-місця для хворих на COVID-19 у лікувальних закладах залишаються зайнятими більш тривалий час. А все тому, що, за словами посадовиці, лабораторія в Києві, із якою був укладений договір, анулювала близько 1,5 тисячі відібраних зразків.

– Минулого тижня нам повернули, можна так сказати, майже півтори тисячі ПЛР-тестів. Сказали, що не виявлено рибонуклеїнової кислоти. Я не кажу про собівартість пробірок і про те, що це все пішло в нікуди. Я досі не розумію, як ми це все будемо виправляти. Люди не отримують свої результати. І з цим також потрібно щось робити, – наголосила очільниця департаменту.

Вікторія Лоза зазначила, що забір матеріалу в полтавців відбувався, як завжди, тими ж працівниками, що й раніше, тому, де «загубилася» РНК, незрозуміло.

В ОДА пояснили, що київська лабораторія не змогла обробити відібрані зразки з технічних причин, і тести повернули назад. Та, щоб дати людям відповідь, чи підхопили вони коронавірус, чи ні, біоматеріали відберуть знову. Цього разу їх відправлять у харківську лабораторію та Полтавський обласний лабцентр.

Альона Зимня

У Полтавській обласній лікарні з’явилася діагностична палата

На першому поверсі хірургічного корпусу Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, у приймальному відділенні, була створена діагностична палата на три ліжка. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці медичного закладу. У цій палаті є УЗД-апарат, кардіограф і навіть гематологічний аналізатор.

– Лаборанта викликати не потрібно – чергова медсестра сама робить аналіз, і той буде готовий за кілька хвилин. Це значно пришвидшує встановлення діагнозу та ухвалення рішення про те, що робити з пацієнтом – госпіталізувати чи скерувати на вторинний рівень (а можливо, необхідне тільки амбулаторне лікування), – зазначив Григорій Оксак, який із 11 жовтня поточного року очолює обласну лікарню.

Між ліжками можна встановити перегородки для комфорту пацієнтів. До кожного подається кисень, підключаються за необхідності моніторингові апарати, апарат штучної вентиляції легень. Пацієнти в цій палаті перебувають під постійним наглядом медперсоналу близько доби.

За інформацією головного лікаря, раніше в закладі такої палати не було, однак потреба в ній існувала. Як показала практика, завдяки діагностичній палаті є можливість ефективніше надавати допомогу хворим, яких привозить «швидка».

Альона Зимня

Влада Полтавщини прокоментувала антирекорд по коронавірусній інфекції

За останню добу в Полтавській області підтвердили 21 смерть людей із CОVID-19 та 580 нових діагностованих випадків захворювання. Це найбільше за весь час. Як розповів директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак, у статистику за добу щодо інфікованих та померлих від CОVID-19 потрапили дані відразу за 10 днів.

– Летальні випадки потрапляють до статистики тоді, коли є лабораторні підтвердження, що людина, яка померла, має позитивний результат щодо коронавірусу. Так, до сьогоднішньої статистики потрапили всі померлі за 10 днів із 11 жовтня. Зокрема, на лікуванні в 3-й лікарні перебувало 14 пацієнтів. Щодо них очікували підтвердження лабораторного центру, – сказав Віктор Лисак.

Також 200 осіб, у яких виявили коронавірус і внесли до сьогоднішньої статистики, були продіагностовані раніше в приватних клініках.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

Газова плита дає помаранчеве полум’я – не отруїться чадним газом!

Із настанням холодів та початком опалювального сезону в нашому регіоні частішають випадки отруєння чадним газом. Саме про його наявність свідчить помаранчевий вогонь у конфорці, розповіли в пресслужбі АТ «Полтавагаз».

– Чадний газ (оксид вуглецю СО) утворюється в результаті горіння в умовах нестачі кисню, а тому швидко накопичується в приміщенні, де немає достатнього доступу свіжого повітря. Небезпека чадного газу полягає в тому, що він не має ні кольору, ні запаху, а визначити його вміст у приміщенні без спеціальних приладів просто неможливо. Після кількох вдихів повітря, що містить лише 1% (за об’ємом) оксиду вуглецю, людина втрачає свідомість, а через 1-2 хвилини помирає. Це відбувається тому, що внаслідок потрапляння чадного газу в дихальну, а потім у кровоносну системи кров втрачає здатність переносити і доставляти кисень тканинам організму, – ідеться в повідомленні.

Симптоми отруєння чадним газом не завжди очевидні, особливо при його низькій концентрації. У такому випадку людина може мати головний біль, ускладнене дихання, сухий кашель, відчувати втому, запаморочення, нудоту та блювоту як при грипі чи харчовому отруєнні. Можуть виникати проблеми з концентрацією уваги, роздратованість та інші неврологічні зміни. Навіть при нетривалому перебуванні в приміщенні з високим відсотком чадного газу в повітрі можливі погіршення пам’яті, втрата рівноваги, зору та свідомості. А при концентрації СО на рівні 0,5% смертельно небезпечне отруєння настає вже за 20 хвилин.

– При правильному горінні газу полум’я спокійне, блакитного кольору, довжина язичків однакова в усіх отворах пальника. При неповному згоранні полум’я має витягнуту форму і жовто-помаранчевий колір, – пояснюють фахівці підприємства.

Щоб уберегтися від отруєння чадним газом, варто не користуватися газовою плитою для обігріву приміщення; перед увімкненням приладу краще забезпечити доступ повітря в приміщення, відчинивши вікно чи кватирку; не рідше разу на рік, обов’язково перед початком опалювального сезону, слід перевіряти технічний стан вентиляційних каналів домоволодіння, запросивши для цього працівників спеціальної організації; перед початком користування газовими приладами, що мають відведення продуктів згоряння в димоходи, переконатися в наявності тяги в них. У жодному разі не можна робити це за допомогою запаленого сірника. Треба використовувати вузьку смужку тонкого паперу. Якщо вона втягується всередину, тяга є, якщо залишається нерухомою, відсутня, якщо відхиляється від газового приладу в приміщення, тяга зворотна.

Альона Зимня

У полтавській лабораторії припинили робити платні тести на COVID-19

Через те що в Полтавській області значно зросла захворюваність на COVID-19 (сьогодні, наприклад, зафіксований черговий антирекорд – 96 випадків за добу), вірусологічна лабораторія ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» перенавантажена матеріалами для ПЛР-тестування й тимчасово припиняє надання платних послуг щодо такого дослідження, до стабілізації ситуації. Про це повідомили на Фейсбук-сторінці КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я».

Крім того, тут закликали, аби не виникло потреби в лабораторному тестуванні, дотримуватися вимог «жовтого» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Полтава на сьогодні, як відомо, як і Миргород, Диканщина, Котелевщина, Миргородщина, Новосанжарщина, Полтавський, Решетилівський та Шишацький райони, перейшла з «зеленої» зони до «жовтої». Відтак тут рекомендовано обмежити спілкування в закритих приміщеннях та поїздки в громадському транспорті без нагальної потреби, дотримуватися соціального дистанціювання, особистої гігієни та етикету кашлю, використовувати маски в громадських  місцях, антисептики.

Альона Зимня

Робота Програми медичних гарантій: що змінилося за п’ять місяців

Відбувся онлайн-брифінг Національної служби здоров’я України «Робота Програми медичних гарантій у Північному регіоні: що змінилось за 5 місяців для лікарів та пацієнтів». За оприлюдненою на ньому інформацією, з початку впровадження програми, тобто від 1 квітня 2020 року, 390 закладів, що надають спеціалізовану допомогу, екстрену та медичну допомогу при COVID-19 у Полтавській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях, отримали понад 5,17 млрд грн.

На Полтавщині в рамках Програми медичних гарантій 68 закладів уклали договори на 2,15 млрд грн (із них уже отримали від НСЗУ понад 1,22 млрд грн), на Сумщині 77 закладів уклали договори на 1,67 млрд грн (одержали понад 964 млн грн), на Харківщині 170 закладів уклали договори на 3,72 млрд грн (отримали 2,08 млрд грн), на Чернігівщині 75 закладів уклали договори на 1,67 млрд грн (одержали понад 900 млн грн). Загальна сума контрактів НСЗУ та 390 спеціалізованих медзакладів, із яких 10 – приватної форми власності, – понад 9,21 млрд грн.

Під час онлайн-брифінгу директорка Північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України Вікторія Мілютіна зазначила: «Важливо чітко дотримуватися клінічного маршруту пацієнта з COVID-19 при госпіталізації до медичних закладів. НСЗУ постійно моніторить завантаженість лікарень. Певні медзаклади перевантажені такими пацієнтами, водночас інші – з незначною кількістю хворих. І це – відповідальність місцевої влади. Саме вона має раціонально сформувати маршрут пацієнтів із COVID-19, щоб усі ресурси використовувалися рівномірно, забезпечити рівномірне навантаження на медичні заклади.

В Україні близько 500 закладів отримують із 1 квітня фінансування від Національної служби здоров’я України на відкладених умовах. Із них 62 заклади – у регіонах, якими опікується Північний міжрегіональний департамент. Ці лікарні зобов’язалися протягом шести місяців виконати всі вимоги НСЗУ, зокрема бути забезпеченими відповідним медобладнанням, кваліфікованими фахівцями. Цей термін спливає 30 вересня. Відповідно, 1 жовтня ті заклади, які не виконали умови, не отримають оплату за пакетом. Для Нацслужбі здоров’я є критично важливим, щоб до цього терміну заклади екстреної медичної допомоги виконали умову по «Централі-103».

Директорка департаменту комунікацій Національної служби здоров’я Тетяна Бойко наголосила, що зміни в медицині здійснюються в інтересах пацієнта: «НСЗУ використовує кожну гривню, виділену на надання медичної допомоги, раціонально й на користь хворому. Щоб отримати спеціалізовану медичну допомогу безоплатно, пацієнту потрібно мати направлення свого сімейного або лікуючого лікаря. Що ж до екстреної допомоги, то її хворому нададуть без направлення чи декларації з доктором.

Медзаклад не має права відмовити в наданні допомоги, якщо в пацієнта є електронне направлення. Екстрену медичну допомогу можна отримати без направлення і без декларації. Якщо хворому безпідставно відмовляють у наданні медичної послуги або вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ за Програмою медичних гарантій, це є порушенням договору (між службою та закладом). У такому разі пацієнт може звернутися до контакт-центру Нацслужби здоров’я України за номером 16-77 або залишити скаргу на сайті НСЗУ. Ми вже подали до Національної поліції 21 пакет документів щодо порушень. Ще 300 запитів направлено до закладів охорони здоров’я для з’ясування обставин по зверненнях громадян щодо порушення їхніх прав на медичне обслуговування за ПМГ».

Директор Сумської обласної дитячої клінічної лікарні Ігор Змисля під час заходу сказав: «Наші пацієнти мають бути задоволені, бо вперше виконано обіцянку безоплатного надання медичної допомоги хворому. Наш заклад ставить акцент на пацієнтоорієнтованість. На всіх етапах надання допомоги ми відкриті до всієї родини, а не тільки до нашого маленького пацієнта. На рівні усіх відділень. Наш заклад дуже змінився. Встановлювали нове обладнання, згідно з вимогами НСЗУ. Реформуючи заклад, оптимізували штат працівників. Це значно зекономило наші кошти. Ми постійно вдосконалюємося, навчаємося, щоб бути кращими для наших пацієнтів. Готові приймати хворих із усіх регіонів».

А генеральний директор Харківського обласного центру онкології Денис Скорий наголосив: «Змінився принцип фінансування медичного закладу. До 2019 року воно відбувалося за кошти обласного бюджету. Важелі у виділенні грошей були в депутатів облради, представників обласних адміністрацій. Від стосунків із ними залежало фінансування. Зараз нові умови, нові вимоги та орієнтири. Ми працюємо за принципом «що робиш, те й маєш». Більше й краще лікуєш пацієнтів – більше маєш коштів. Лікування онкохворих – вартісне. Завдяки реформуванню на сьогодні забезпечені 90-95% препаратів хіміотерапії. Кожен пацієнт може отримати їх безоплатно. Усі процеси прозорі».

За матеріалами Національної служби здоров’я України