Як захистити свої права полтавським військовим

Військовослужбовці часто стикаються з різноманітними правовими проблемами – від затримок у виплатах до порушень під час виконання бойових завдань. У таких ситуаціях важливо знати, як правильно діяти та де шукати допомогу. Практичні поради для полтавських військових надали експерти Юридичного Гончаренко центру.

За їхніми словами, перше, що потрібно зробити, – це правильно подати рапорт. Він є основним документом, за допомогою якого військовослужбовець повідомляє про порушення своїх прав або просить вжити певних заходів. Подати рапорт можна :

  • особисто командиру, із обов’язковою відміткою про отримання;
  • через «Армія+» або рекомендованим листом з описом вкладення;
  • через електронну пошту, зберігаючи підтвердження відправлення.

«Рапорт є офіційним документом, тому він повинен бути поданий таким чином, щоб залишилися підтвердження про його отримання. Важливо вказати всі обставини та додати необхідні документи», – зазначив директор Юридичного Гончаренко центру Микола Брюховецький.

Якщо на поданий рапорт немає відповіді, варто звертатися до вищих органів:

  • Оперативне командування;
  • Міністерство оборони України;
  • Управління із захисту прав військовослужбовців.

Крім того, скаргу можна подати в Офіс Омбудсмана або в інші органи, які займаються захистом прав військових.

Центральне управління захисту прав військовослужбовців працює при Міноборони. Для подачі звернення сюди потрібно:

  • написати заяву друкованим або рукописним способом;
  • додати підтверджувальні документи;
  • надіслати документи на електронну пошту mpd@post.mil.gov.ua або поштою на адресу: Київ, просп. Повітряних сил, 6.

Окрім того, на сьогодні в Україні працює Уповноважена Президента із захисту прав військовослужбовців. Тож вони або члени родини можуть подавати звернення до неї на електронну пошту zpv@apu.gov.ua.

Щоб отримати юридичну консультацію, учасники бойових дій  та їхні діти можуть звернутися на гарячу лінію Безоплатної правничої допомоги від держави. Проконсультувати можуть за номером 0-800-213-103. Також безоплатну юридичну допомогу надають на гарячій лінії Юридичного Гончаренко центру за номерами: +380672042206, +380951168887 або +380937440036, а ще у WhatsApp, Telegram, Viber, Signal з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00.

До Полтави завітали представники Мінветеранів, говорили про підтримку ветеранів, безбар’єрне середовище

Днями представники Міністерства у справах ветеранів України на чолі з його очільницею Наталією Калмиковою відвідали з робочим візитом Полтавську громаду.

Під час нього Наталія Калмикова зустрілася з секретарем міської ради Катериною Ямщиковою. Особливу увагу під час зустрічі приділили обговоренню питань взаємодії місцевої влади з ветеранською спільнотою та родинами військовослужбовців.

Крім цього, міністерка наголосила на важливості створення в громадах посад фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, адже такі спеціалісти повинні стати точками опори для захисників і захисниць, родин загиблих, допомагаючи ефективно орієнтуватися в державних та місцевих програмах підтримки.

Також під час візиту до громади керівництву Міністерства у справах ветеранів України представили першу чергу безбар’єрного маршруту «Шлях ветерана» – частини масштабної ініціативи «Рух без бар’єрів», а також успішні кейси у межах програми ваучерної підтримки для ветеранів-підприємців і виробників товарів подвійного призначення, зокрема БпЛА.

У Полтаві відкрили пам’ятну дошку на пошану Героя Небесної Сотні, фермера Віктора Чміленка

З нагоди Дня фермера в Полтаві на приміщенні, у якому розташовані Полтавська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників та Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації, відкрили барельєфну анотаційну пам’ятну дошку Героєві Небесної Сотні, фермеру Вікторові Чміленку. Про це повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Меценатом створення такого меморіального об’єкту став голова асоціації Василь Бурлака. Ініціативу фермерів Полтавщини було підтримано УІНП та викононавчим комітетом Полтавської міської ради.

В урочистій церемонії відкриття барельєфу на честь Віктора Чміленка взяли участь народний депутат п’яти скликань, учасник проголошення Акту незалежності України та всіх трьох майданів – від рухівського до Революції Гідності – Іван Заєць, депутати Полтавської обласної ради, представники районних асоціацій фермерів Полтавської області, УІНП, військовослужбовці.

Модеруючи захід, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: «Віктор Чміленко – символ боротьби всіх українських фермерів за незалежність України під час подій Революції Гідності. Він поліг на Майдані під час кривавих подій 20 лютого 2014 року. Але спочатку в Кропивницькому (попередня назва – Кіровоград), а пізніше, у грудні 2013-го, Віктор Чміленко здійснив подвиг, гідний пошани. Чоловіка сповістили, що через Васильків (Київська область – прим. ред.) рухатиметься колона з тисячі бійців полку спецпризначення «Тигр» із міста Феодосія до Києва для розгону майданівців. Мужній фермер разом з однодумцями виготовив «їжаки» і, розкидавши їх на дорозі неподалік Василькова, зупинив колону «псів» проросійського агента януковича, які готові були втопити Майдан в крові. На об’їзних дорогах проросійських спецпризначенців із Криму чекало те саме».

Створив пам’ятний знак на пошану Віктора Чміленка полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Дмитро Коршунов – автор багатьох пам’ятників і пам’ятних знаків, серед яких – меморіальні дошки голові Директорії УНР, головному отаману військ УНР Симонові Петлюрі на будівлі Полтавського державного аграрного університету та діячеві УНР, поету, драматургові Володимиру Самійленкові на фасаді полтавського ліцею №3.

Пам’ятну дошку відкрили Василь Бурлака та Іван Заєць.

«Особливу шану сьогодні віддаємо фермеру Вікторові Чміленку, який загинув від куль силовиків вранці 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві. Його ім’я об’єднало фермерів Полтавщини, адже обласна асоціація фермерів і приватних землевласників носить ім’я Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка. Ми з Віктором знайомі з самого заснування фермерства в Україні. Ну, а останній час уже на Майдані виборювали незалежність України й права середнього класу, зокрема фермерства», – зауважив Василь Бурлака.

«Це один із перших героїв, кров якого пролилася на нашому прапорі свободи під час подій Революції Гідності. Тільки ті нації, які шанують своїх героїв, можуть дивитись у майбутнє. І героїв регіональних не буває. Його подвиг покриває, як цим омофором, усю Україну», – сказав Іван Заєць.

Спогадами про миті спілкування із Героєм Майдану, фермером Віктором Чміленком поділився з присутніми голова громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства» Григорій Шарий.

А депутат Полтавської обласної ради, фермер Володимир Ярошенко зазначив: «Героїв у кожній країні повинні пам’ятати завжди. Із цього починається історична пам’ять. Чміленко ліг на вівтар свободи для того, щоб ми вільно жили в демократичній країні, щоб мали європейський вибір і щоб ми мали в цьому перемогу. Для того щоб зробити дошку та встигнути її відкрити до Дня фермера, зібрали кошти. Обласна рада підтримує ініціативи фермерів завжди».

Довідково

Віктор Чміленко – випускник Кіровоградського аграрного фахового коледжу й Херсонського сільськогосподарського інституту. 1992 року заснував фермерське господарство «Вікторія».

2004-го аграрій брав активну участь у «Помаранчевій революції».

Протягом 2005-2006 років збирав від жителів сіл Бобринецького району спогади про Голодомор 1932-33 років. Усі матеріали передав до місцевого краєзнавчого музею.

Віктор Чміленко був активним учасником Асамблеї малого та середнього бізнесу, Автомайдану, Євромайдану Кіровограда. До Майдану приєднався з перших днів. У січні фермера жорстоко побили так звані тітушки, але від госпіталізації він відмовився й повернувся на барикади. «Наш герой» – так тепер переважно говорять фермери з усієї України про Віктора Чміленка, аграрія, який 20 лютого загинув від кулі снайпера на Майдані. На малій батьківщині його зустрічали десятитисячним мітингом. Поховали Віктора Чміленка 23 лютого в його рідному селі Борисівка, що в Бобринецькому районі.

Громадську ініціативу полтавців  «Місто Петлюри» підтримали історики та військовослужбовці з бригади «Хартія»

У щойно відкритому просторі «Хартія – хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані й Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події – Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симонові Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України, повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Його метою є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність і довіру. Ключовими функціями Хартія-Хабу покликані стати просвітництво, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.

Хто на сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви всіх протиросійських сил в Україні? Як ми нині можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви? Довкола цих питань і точилася розмова. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», головний редактор проєкту «Історична правда», історик Вахтанг Кіпіані розповів про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років Віталій Скальський висвітлив тематику вшанування памʼяті Симона Петлюри в Україні.

Вони долучилися до громадської ініціативи «Місто Петлюри». Голова Полтавського осередку ГО «Простір свободи» Богдан Коваль зауважив, що ініціатива покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам’яті земляків. Мета ініціативи «Місто Петлюри» – сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди та наповнення українськими сенсами, перетворення в суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри». Богдан Коваль закликав полтавців і всіх небайдужих українців об’єднати зусилля для гідного відзначення в травні 2026 року дня народження та 100-річчя від дня смерті Симона Петлюри. Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам’ятника визначному державотворцеві.

Представник УІНП Олег Пустовгар розповів, що ідея спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі виникла 1992 року. Пропозицію сформулювали на Перших наукових Петлюрівських читаннях. На державному рівні ідея вперше прозвучала після подій Помаранчевої революції, в Указі президента Віктора Ющенка. Тодішній голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев запропонував спорудити пам’ятник біля ОДА. Там встановили камінь із написом, що пам’ятник буде. Але опір проросійських сил, зокрема комуністичної партії, обласного союзу «совєцкіх офіцеров» та Партії регіонів тоді, на жаль, подолати не вдалося. «П’ята колона» Москви організувала масові протести, пікети, істерики, навіть вмикали сирену тривоги. Зрештою вночі камінь демонтували міські комунальні служби.

Ідея набрала реальних обрисів після Революції гідності. Законом України «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у XX столітті» органи державної влади зобов’язали дбати про увічнення пам’яті видатних українців. На засіданні 36-ї сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про погодження місця встановлення пам’ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві». За нього проголосувала більшість народних обранців – виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади. Вирішили розташувати пам’ятник поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці імені Симона Петлюри по вулиці Соборності, 67, неподалік скверу Матері і дитини й місця, де раніше стояв будинок, у якому народився й провів дитинство майбутній провідник визвольного руху.

2021 року Полтавська ОДА провела конкурс на кращий памятник. Його переможцями стали скульптор Анатолій Кущ та архітектори Сергій і Михайло Швець-Машкари. Проєкт вирізнився серед інших не лише пластикою, але й тим, що зображає Петлюру як державного діяча, Голову Директорії УНР. Правою рукою він спиратиметься на край столу з документами (ці папери можна сприймати не лише як державні, але й як творчий доробок діяча – публіцистичний, журналістський та ін.) і картами, а лівою триматиме ефес шаблі – символу відсічі російській агресії, як «білій», так і «червоній». Скульптура виконується в бронзі, буде висотою 3 м і стоятиме на гранітному постаменті.

Для взаємодії між військовими та цивільними: у Полтаві відкрили «Хартія-Хаб»

В обласному центрі з’явився просвітницький центр «Хартія-Хаб» 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України. Його відкриття відбулося у форматі панельної дискусії «Як цивільні та військові можуть спільно працювати задля збереження української державності».

Участь у події взяли представники обласної та міської влади, ветеранської спільноти Полтавської громади, головний сержант бригади «Хартія» Дмитро Грицюк («Волиняка»), військовослужбовець цього самого підрозділу, музикант і письменник Сергій Жадан та ін.

Це п’ятий хаб 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» в Україні. Простори взаємодії між військовими та цивільним населенням уже запрацювали в Києві, Львові, Дніпрі та Івано-Франківську.

Довідково

«Хартія-Хаб» – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Метою його створення є формування середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням задля підсилення національної єдності та довіри. Ключовими функціями хабу мають стати просвітницька, освітня діяльність, підтримка ветеранів і родин військовослужбовців.

У Полтавській громаді вручили ваучери на фінансову підтримку проєктів для армії

Фінансування отримають переможці переможці конкурсу для розробників і виробників БпЛА та інших товарів подвійного призначення, повідомили в Полтавській міськраді.

Днями секретар міської ради Катерина Ямщикова разом із заступником міського голови Ольгою Величко та членами Конкурсної комісії з питань ваучерної підтримки бізнесу в період дії воєнного стану вручили їм відповідні ваучери.

Переможцями конкурсу стали 9 учасників. Реалізація їхнії технологічних проєктів буде профінансована з міського бюджету.

Нагадаємо, у грудні 2024 року під час 64-ї сесії Полтавської міської ради до Програми підтримки розробників та виробників товарів подвійного призначення (БпЛА, у тім числі ударних, розвідувальних та інших дронів) та іншого обладнання в Полтавській громаді на 2024-2025 роки, внесли зміни, виділивши на її реалізацію 10 млн грн.

ГУ ДСНС Полтавщини отримало нову техніку та обладнання

За останній рік Служба порятунку області була суттєво посилена. Рекордну кількість техніки та обладнання полтавські надзвичайники отримали завдяки гуманітарній допомозі, державному фінансуванню, підтримці центрального апарату ДСНС України.

Оперативну готовність місцевих підрозділів підвищили автоцистерна, колінчатий підіймач, піротехнічний автомобіль, тактичні роботи, призначені для ліквідації пожеж на промислових об’єктах, а також автомобіль повітряно-пінного гасіння.

Із цьогорічним поповненням рятувальники Полтавського гарнізону ознайомили журналістів.

Серед представлених зразків була, наприклад, нова спеціалізована машина повітряно-пінного гасіння, яку буквально днями передали ДСНС представники Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ в Україні, розповів начальник Головного управління ДСНС України в Полтавській області Андрій Хижняк.

Таку унікальну техніку Полтавщина отримала від міжнародних донорів першою. Її використовуватимуть на об’єктах промисловості, зокрема нафтогазового комплексу, причому не тільки в нашій області. Цистерна автомобіля може вмістити 5 тонн води і 2 тонни піноутворювача. Лафет із висувним коліном піднімається на 22 м. Це надзвичайно потужна машина.

У Полтаві вшанували пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України

4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти нашої держави.

У цей день представники Полтавської міської ради та її виконавчого комітету долучилися до щорічної акції «Голоси дітей», яку започаткувала Перша леді України Олена Зеленська на згадку про маленьких українців, чиї життя забрала війна, та інших тематичних заходів.

Так, на Алеї памʼяті в парку мікрорайону Браїлки біля інформаційної таблички з іменами маленьких полтавців, які загинули 1 лютого 2025 року від російської ракети (Софії Яворської, Діани та Даніїла Запішних), віддаючи данину пам’яті загиблим, представники влади залишили м’які іграшки.

У парку Незалежності можновладці разом зі студентами та просто небайдужими полтавцями розвісили на деревах маленькі дзвіночки, розклали паперові янголята, вшанували пам’ять невинних жертв хвилиною мовчання.

Для довідки. Станом на 26 травня 2025 року відповідно до інформації з державного порталу «Діти війни» Офісом Генерального прокурора зафіксована загибель внаслідок збройної агресії рф проти України 630-ти дітей.

У Полтавській громаді запрацює Центр ментального здоров’я «Повернення»

Полтава опинилася серед громад, що стають частиною великого проєкту ментального відновлення «Повернення». Про це повідомила секретар міськради Катерина Ямщикова.

Центр ментального здоров’я «Повернення» запрацює на базі КП «1-ша міська клінічна лікарня Полтавської міської ради». Загалом таких осередків у межах масштабної національної ініціативи по всій Україні буде 25.

Центри ментального здоров’я «Повернення» створюються, щоб військові, ветерани, їхні родини, а також усі, хто потребує допомоги, могли безоплатно отримати фахову амбулаторну підтримку.

Проєкт «Повернення», заснований Віктором та Оленою Пінчуками, презентували на конференції «Повернення. Шлях до ментального відновлення». Його відвідали Перша леді України Олена Зеленська, керівники державних відомств, міжнародні експерти, військові та представники територіальних громад.

Полтавську ТГ на конференції представляли директорка КП «1-ша міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Ганна Селькіна та керівниця Центру ментального здоров’я, що працює на базі цієї лікарні Юлія Рахматова. Полтавська делегація представила унікальний досвід – від роботи центру на базі лікарні до мобільних команд психологічної підтримки в громадах області.

У Полтаві відкрили Алею пам’яті на згадку про дітей, загиблих від ракетного удару рф 1 лютого

Сьогодні в парку мікрорайону Браїлки відкрили Алею пам’яті. Вона створена на згадку про дітей, які загинули внаслідок ракетного удару рф по житловому багатоповерховому будинку 1 лютого. Цей ворожий удар забрав життя учнів ліцею №13 Софії Яворської, Діани та Даніїла Запішніх.

“Ця Алея – про кожне втрачене життя та про біль, який не має права бути забутим”, – зазначила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова.

Біля сакури, висадженої раніше, встановили пам’ятну табличку з іменами дітей і стенд із їхніми фотографіями та малюнками.