На Полтавщині військові можуть зареєструвати гуманітарні авто на своє ім’я

Уряд вніс зміни до обліку транспортних засобів, ввезених з-за кордону як гуманітарна допомога для військовослужбовців. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1235 від 29 жовтня 2024 року . Вона передбачає врегулювання питання тимчасового обліку та використання автівок, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці. Ці зміни діють на період воєнного стану.

Відтепер автівки, визнані гуманітарною допомогою, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці, підлягають тимчасовому державному обліку.

«Військовий може поставити на себе автомобіль, який використовується під час виконання завдань, пов’язаних з обороною держави»,- розповіла заступник начальника регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях Ірина Пархоменко.

Пакет документів, який необхідний для отримання послуги:

  • заява військовослужбовця – набувача транспортного засобу;
  • документ, що посвідчує особу військовослужбовця (військовий квиток, посвідчення офіцера);
  • документ, що підтверджує проходження військової служби набувачем (довідка з військової частини);
  • акт приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 584;
  • електронну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953.

Після подання необхідних документів транспортний засіб отримує номерні знаки і тимчасовий реєстраційний талон.

Відповідно до постанови, сервісні центри МВС можуть відмовляти набувачу у поставленні на тимчасовий облік транспортних засобів, зокрема в таких випадках:

  • наявність у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про перебування такого транспортного засобу на тимчасовому державному обліку за набувачем;
  • відсутність відомостей про оформлену декларацію в автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги.
  • транспортний засіб, визнаний гуманітарною допомогою, знімається з тимчасового державного обліку лише в разі інформування військовою частиною про обставини щодо:
  • знищення транспортного засобу;
  • загибелі (смерті) набувача;
  • призупинення військової служби набувача;
  • визнання набувача особою, яка зникла безвісти;
  • перебування набувача у полоні;
  • перебування набувача на лікуванні впродовж періоду, що перевищує один місяць (зокрема, у зв’язку з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом);
  • перебування набувача у розшуку у зв’язку із самовільним залишенням військової частини або дезертирством;
  • звільнення набувача з військової служби;
  • відмова набувача від транспортного засобу, визнаного гуманітарною допомогою, на користь іншого військовослужбовця.

Після зняття авто з тимчасового обліку його можна передати лише тому військовослужбовцю, котрий був внесений в акт приймання-передачі (може бути до п’яти осіб), окрім випадків, коли транспорт був знятий з тимчасового державного обліку для постановки на відомчий облік або вибракуваний у зв’язку зі знищенням.

Звертаємо увагу, якщо до сервісного центру МВС надійшли документи, що підтверджують використання транспортного засобу не за цільовим призначенням, тимчасовий державний облік скасовується. Ця інформація та копії відповідних документів надсилаються до спеціально уповноважених державних органів. Тобто до Міністерства соціальної політики України, яке здійснює контроль за цільовим використанням гуманітарної допомоги.

Упродовж трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану транспортні засоби, визнані гуманітарною допомогою і які перебувають на тимчасовому державному обліку, підлягають відомчій реєстрації державними органами сектору безпеки і оборони. У протилежному випадку тимчасовий державний облік скасовується і транспортні засоби вважаються необлікованими.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

 

Полтавські школярі вшанували пам’ять полеглих захисників, створивши мурал

У Полтавському закладі загальної середньої освіти №30 відбулося відкриття муралу «Світанок незламності». Він присвячений всім випускникам школи, які боронили та боронять від ворогів рідну землю. Створити такий стінопис вирішили на засіданні органу учнівського самоврядування два роки тому. Увесь цей час збирали кошти на ремонт стіни під зображення та фарби для нього. Для цього організовували благодійні ярмарки, збирали донати, розповіла керівник закладу Оксана Чередник.

Учнів активно підтримував педагогічний колектив, допомагали батьки. Коли назбиралося понад 60 тис. грн, вирішили приступити до роботи над муралом. Визначилися з ескізом, затвердили його в міській раді. Намалювати запросили молоду художницю, волонтерку, яка займається розписом гільз з-під снарядів. За тиждень стінопис був готовий.

Відкривали його за участі педагогів та учнів школи, також прийшли на захід батьки, запросили громадськість, журналістів. Організатори розповіли про мету й шлях створення муралу, розкрили його символіку. Своєю творчістю подію прикрасив колектив «Розмай». У його виконанні, зокрема, прозвучала пісня «Заграють барвисті веселки», яку 12 років тому під час виступу шкільної екологічної бригади виконував старшокласник, бандурист Роман Сень – офіцер, який стояв на захисті країни до й після повномасштабного вторгнення рф, отримав у бою важке поранення, переніс понад 15 операцій і зараз продовжує лікування.

 

Окрім того, присутні віддали данину шани й пам’яті полеглим випускникам школи, серед яких Дмитро Гуржій, Дмитро Карасьов, Ілля Цубер, Олександр Васильцов, О лександр Дерій, Олександра Коба, Олександр Крайній, Олександр Юрина, Сергій Бедуха та Сергій Бутко, а також усім, хто віддав життя за свободу й незалежність нашої держави.

До роковин «кримської полтавки»: вийшов новий просвітницький слайдер УІНП

25 квітня 1911 року в Лубнах на Полтавщині народилася майстриня художньої вишивки Віра Роїк. Вона походила з інтелігентної української родини, де добре знали своє козацьке коріння й зберігали національні традиції. Змалку Віра захоплювалася малюванням, грою на фортепіано та хореографією, але з роками все більше місця в її житті стало займати вишивання. Перший рушник майстриня вишила для свого хрещеного – письменника Володимира Короленка.

Віра Роїк закінчила Полтавську Маріїнську гімназію, займалася в балетній студії. Після навчання працювала в Лубенській артілі вишивальниць. Там же дівчина почала творчо переосмислювати народні візерунки, компонувати з традиційних елементів авторські роботи. 1936 року отримала відзнаку Всесоюзної виставки народної творчості в Москві. Із цього часу почався шлях майстрині до визнання.

На початку німецько-радянської війни енкаведисти арештували батька Віри, Сергія Роїка. Він загинув у сталінських концтаборах, і родина так і не дізналася про місце його поховання. Тавро доньки «ворога народу» тяжіло над Вірою Сергіївною впродовж кількох десятиліть. Лише за «хрущовської відлиги» Сергій Роїк був реабілітований.

Під час Другої світової війни майстриня потрапила під бомбардування й отримала важку контузію та переломи. Наступні два роки була прикута до ліжка. У неї майже перестала працювати права рука — основна для вишивальниці. Жінці знадобилося кілька років для того, щоб навчитися вправно володіти голкою лівою рукою.

Саме вишивки, зроблені майстринею раніше, допомогли їй із маленьким сином та старенькою матір’ю вижити під час війни та окупації – рідні вимінювали ці роботи на продукти.

1944 року сім’я переїхала в Ставропільський край. Там Віра відновила стародавню техніку вишивання гладдю і хрестиком, які опанувала ще в Лубнах, працюючи в артілі.

1952-го родина Роїків за порадою лікарів перебралися до Криму. Тут талант художниці й педагога розкрився повною мірою. За словами мистецтвознавців, Віра Роїк започаткувала справжню кримську школу української вишивки. У 1960-ті створила Музей народної творчості Криму.

«Часом мені самій важко повірити, що за допомогою всього лише маленької тоненької голки та звичайних ниток я можу втілювати надії й печалі, радості іта страждання, любов і віру минулих поколінь», — писала вишивальниця у автобіографічній книзі «Мелодії на полотні».

1981 року Віра Роїк уперше на своїй батьківщині, у Лубнах, відкрила персональну виставку під назвою «Український рушничок». Загалом організувала 140 авторських виставок. Вишиті роботи майстрині експонувалися в усіх обласних центрах України, а також за кордоном (у росії, Німеччині, Болгарії, Польщі, Туреччині, Бельгії, Франції, Угорщині, Італії, Монголії, США, Хорватії та ін.). Майстриня володіла 300 видами вишивальної техніки, серед яких перевагу надавала рідним полтавським рушниковим швам. Себе ж називала «кримською полтавкою».

Твори вишивальниці зберігаються в багатьох музеях України й світу. У Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського сформований фонд Віри Роїк. Він вміщує матеріали про її життя, творчу та виставкову діяльність, передані сином Вадимом.

За свою майстерність жінка була удостоєна звань заслуженого майстра народної творчості України та Героя України (2006 року). Нагороджена орденом Княгині Ольги, Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на землі».

2006 року була заснована Міжнародна премія в галузі народного мистецтва імені Віри Роїк. 2008-го майстриня взяла участь у створенні Рушника Національної Єдності.

Померла Віра Роїк 3 жовтня 2010 року, похована в Сімферополі. У грудні 2012-го в цьому місті було відкрито музей української вишивки ім. Віри Роїк. А в Лубнах школа №7 носить її ім’я. Також у цих містах і Полтаві встановлені меморіальні дошки майстрині.

Цього ж жовтня до роковин мисткині в межах співпраці Українського інституту національної пам’яті з Представництвом президента України в Автономній республіці Крим cтворено новий просвітницький слайдер про видатну уродженку Полтавщини. Він розповість допитливому читачеві, зокрема, у чому полягає велика заслуга Віри Роїк перед культурою Криму та який фантастичний задум створила мисткиня…

 

 

 

 

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті 

«Кожен ліцеїст системи МВС має стати елітою для нашої держави», — Ігор Клименко

Сьогодні, 2 вересня, у чотирьох ліцеях безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання МВС України відбулися урочистості з нагоди Дня знань. 465 дітей із різних куточків України отримали перші погони та шеврони ліцеїстів.

«Наша мета — щоб кожен ліцеїст отримав максимально якісні та повні знання. Для кожного, хто вступив до наших ліцеїв, це перший серйозний та самостійний крок у доросле життя. Я хотів би побажати, щоб ви знайшли тут справжніх друзів. Щоб із вами так працювали викладачі, щоб ви стали справжньою елітою не лише нашого відомства, але й усієї країни», — заявив Ігор Клименко, звертаючись до ліцеїстів з усієї країни.

Нагадаємо, у лютому 2024 року міністр внутрішніх справ України повідомив про відкриття ліцеїв безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання MBC, наголосивши, що метою створення цих закладів є надання якісної освіти для дітей, батьки яких загинули, зникли безвісти, отримали поранення на фронті або ж безпосередньо беруть участь у бойових діях.

Ігор Клименко: «Білі Янголи» з Донеччини розпочали тренінг для поліцейських та рятувальників Сумщини

Про це в своєму Telegram-каналі написав міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Глава МВС повідомив, що “Білі Янголи” з Донеччини розпочали тренінг для поліцейських та рятувальників Сумщини, які займатимуться евакуацією людей.

“Під час чергового відрядження у регіон мав нагоду поспілкуватися із нашими експертами з евакуації – краще за них ніхто не знає усіх нюансів цієї роботи”, – повідомив Ігор Клименко.

Евакуаційні групи “Білого Янгола” вже майже 2 роки рятують життя мешканців Донеччини, вивозячи людей під обстрілами. Завдяки їх роботі в безпечні місця перевезено понад 7500 громадян, з яких 830 – діти.

Свій досвід вони раніше передали харківським та херсонським колегам. Тепер “Білий Янгол” зʼявиться і на Сумщині. Фахівці евакуаційних груп навчаться швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях, надавати домедичну допомогу в екстремальних умовах та застосовувати навички кризової комунікації.

“Практика підтверджує: часто евакуація – це єдина можливість зберегти життя та здоровʼя цивільного населення”, – зазначив міністр внутрішніх справ.

Він також повідомив, що продовж минулих двох тижнів із громад Сумської області, які найбільше потерпають від ворожих обстрілів, евакуйовано понад 5 тисяч осіб.

Департамент комунікації МВС України

Ошукали військових на 46 млн грн: Нацполіція спільно з молдавськими колегами викрила злочинне угруповання

Поліцейські припинили діяльність організованої злочинної групи, учасники якої «продавали» в інтернеті неіснуючі дрони та автівки для військовослужбовців. Нині встановлено 67 епізодів злочинної діяльності шахраїв. Восьмеро зловмисників затримані в рамках міжнародної спецоперації на території Республіки Молдова.

 

Оперативники кіберполіції Києва та слідчі слідчого управління ГУНП у столиці України за процесуального керівництва Київської міської прокуратури спільно з Управлінням розслідувань «Центр» Національного інспекторату розслідувань Республіки Молдова викрили організовану групу зловмисників, які з 2023 року ошукували українських військовослужбовців, членів їхніх сімей та волонтерів під приводом продажу неіснуючих автомобілів та дронів для ЗСУ.

Офісом Генерального прокурора й  Прокуратурою по боротьбі з організованою злочинністю та з особливих справ Республіки Молдова було створено спільну слідчу групу.

Правоохоронці встановили, що до скоєння злочинів причетні особи віком від 17 до 46 років. З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну вісім фігурантів, які проживали на території Одеської області, переїхали до Республіки Молдова, звідки почали реалізовувати шахрайські схеми.

Організував злочинну діяльність 34-річний уродженець рф, який розподілив між спільниками обов’язки з постачання на територію Молдови сім-карт українських мобільних операторів, створення фейкових оголошень на популярних маркетплейсах та рекламну кампанію для просування своїх «послуг» в інтернеті.

Зловмисники розміщували оголошення про продаж автівок для ЗСУ за привабливими цінами. З потенційними покупцями фігуранти спілкувалися в одному з месенджерів та домовлялись про передплату за пригон автівки з-за кордону або придбання дронів.

Особливий цинізм полягав у тому, що зловмисники вимагали від потерпілих документально підтвердити свою приналежність до ЗСУ або волонтерської діяльності. Далі, отримавши від них кошти, аферисти насміхалися з потерпілих, висловлювали гасла на підтримку рф, видаляли листування та блокували замовників, не виконуючи зобов’язань.

Фігуранти знімали гроші в банкоматах Республіки Молдови або використовували їх під час онлайн-розрахунків. Легалізація коштів відбувалася шляхом придбання транспортних засобів преміум-класу та золотих виробів.

Поліцейські в рамках міжнародного співробітництва провели 23 обшуки на території Республіки Молдова та 13 – в Одеській і Дніпропетровській областях за адресами проживання та в транспортних засобах фігурантів.

Вилучено гроші в сумі близько 250 тисяч гривень, 61 тисяча доларів, 20 транспортних засобів преміум-класу, близько 5 кг золотих виробів, мобільні телефони, понад 80 карток банків Молдови, України та рф, зброю, чорнові записи, комп’ютерну техніку.

Наразі встановлено 67 епізодів злочинної діяльності, а попереднья сума збитків перевищує 46 млн грн.

Поліцейські затримали вісьмох членів злочинної групи на території Молдови. Фігурантам та їхньому спільнику оголошено підозри за ч. 6 ст. 190 Кримінального кодексу Республіки Молдови. Рішенням суду затриманих взято під варту.

Українські правоохоронці розслідують кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

Викриттю фігурантів сприяли представники служб безпеки комерційних банків України. Наразі тривають слідчі дії для встановлення спільників фігурантів. Під час розслідування можлива додаткова кваліфікація злочинних дії аферистів.

Департамент кіберполіції Національної поліції України

Стрілецька справа, пілотування дронами, домедична допомога – тренінги для цивільних на два тижні

Центр готовності цивільних оновив розклад і запрошує на 5 навчальних подій у Полтаві. Знання, що актуальні в умовах війни та при надзвичайних ситуаціях, можна буде отримати в найближчі два тижні, по 25 серпня. Волонтери чекають заповнені анкети від охочих містян.

Літній тренінговий сезон команда Центру готовності цивільних завершує найпопулярнішими темами. У розкладі – домедична допомога, стрілецька справа, пілотування дронами та  виготовлення FPV. На осінь уже готують для відвідувачів тематичні новинки. Щоб потрапити на тренінги, необхідно заповнити анкету та дочекатися телефонного дзвінка організаторів із підтвердженням участі.

Форми для реєстрації на тренінги:

«Домедична допомога. Серцево-легенева реанімація» 

https://forms.gle/8fHF4p1b8ogU3LUf6

16 серпня, 17:00

«Як зібрати FPV-дрон» 

https://forms.gle/V4ATz9G32AcaevvC9

17 серпня, 10:00

«Стрілецька справа. Базові основи поводження зі зброєю»

https://forms.gle/Rr9tegBJ22Hi2sEV8

18 серпня, 9:00

«Квадрокоптери. Види, правила використання в бойових умовах та керування»

https://forms.gle/h9PPhppPB6NW8pxZ6

24 серпня, 10:00

«Стрілецька справа. Базові основи поводження зі зброєю»

https://forms.gle/MRB4MfTDY6timcqq5

25 серпня, 9:00

Вхід: довільний благодійний внесок.

Полтавщина – у п’ятірці областей, де найбільше заборгували за житлово-комунальні послуги

Нині в Україні налічується 701 тис. проваджень про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги (ЖКП). Від початку повномасштабної війни, як повідомили в Опендатабот, заборгованість збільшилася на 37% (станом на лютий 2022 року в реєстрі було 512 359 проваджень через несплату комунальних послуг).
Найбільше боржників проживає в Дніпропетровській області — понад 100 тис. проваджень або 14,3% від загальної кількості. Далі за рейтингом – Харківщина та Донеччина — 94,8 тис. і 79,7 тис. відповідно. Четверту та п’яту сходинки посідають Полтавська та Запорізька області – 46,8 тис. і 44,7 тис.
36,9% від усіх боргів становить несплата за опалення — 258,8 тис. На другому місці зі значним відривом – борги за водопостачання (18,6% або 130,2 тис.). Замикають трійку борги за світло — 67,9 тис. або 9,7%.

Камери «Безпечного міста» інтегрують у систему відеоспостереження Полтавщини

339 камер відеоспостереження, що належали Полтавській громаді та входили в мережу «Безпечне місто», передають у державну власність, а точніше в розпорядження Головного управління Національної поліції в області. У такий спосіб міська влада вирішує одразу кілька питань. Наприклад, із розширенням мережі та оновленням програмного забезпечення.

– Коли громада планувала розширення системи відеоспостереження «Безпечне місто» та встановлення додаткових камер, з’ясувалося: програма, яка аналізує та здійснює комплекс робіт у сервері, – російського походження, купити ліцензію на неї неможливо, а кожна камера, яка прошивається в систему, має бути ліцензована, – пояснив директор ПЕЗО «Міськсвітло» Руслан Решетило.

Інтеграція відеокамер у систему «Безпечна Полтавщина», де використовується інше ліцензоване програмне забезпечення, дозволить здійснити модернізацію. Це, своєю чергою, має стати суттєвою допомогою правоохоронцям у попередженні та оперативному розкритті злочинів, що надзвичайно важливо в умовах, коли багато працівників залучено до бойових завдань, стабілізаційних заходів і документування воєнних злочинів.

– Зараз, коли велика частина особового складу залучається до заходів оборонного характеру, є процеси, які може виконувати техніка без залучення співробітників. Ефективність даного процесу ми вже бачимо, – зауважив заступник начальника Головного управління Національної поліції в області Борис Реутов.

Серед інших підстав для ухвалення рішення – у поліції вже станом на сьогодні є місце для камер, додаткових для ТГ, у міського сервера – ні. Більше того, його технічний стан – морально застарілий і відсотків на 80 потребує апгрейду.

Процес інтеграції обладнання фактично запустили під час 56-ї сесії міської ради восьмого скликання, коли були внесені зміни до програми «Безпечне місто» на 2024-2028 роки» та ухвалене рішення про надання згоди на передачу комунального майна в державну власність. Він триватиме певний час, але «сліпих зон» у роботі мережі в цей період не передбачається, запевнили на брифінгу в міській раді.

Водночас у самої ТГ залишиться доступ до інформації з камер. Це одна з умов передачі техніки.

Полтавці нагадали світові про теракт в Оленівці

28 липня в обласному центрі відбулася акція-нагадування про полонених українських воїнів, яких два роки тому російські загарбники підступно вбили в Оленівській колонії.

Тоді, у ніч на 29 липня 2022 року, внаслідок вибуху в бараці для бранців загинули 54 захисники Маріуполя, іще 130 зазнали поранень.

Наразі розслідування в цій справі не просунулося ні на крок. Окупанти не пускають на територію колонії навіть представників ООН, поступово знищуючи там усі докази свого злочину. І водночас продовжують утримувати українських військовополонених у нелюдських умовах.

Тож увечері в неділю, щоб нагадати світу про тих, кого вбили й хто досі перебуває в пеклі полону рф, під стінами Полтавської міської ради зібралося з півтори сотні учасників акції. Частина – на автомобілях. На машинах зробили написи “Оленівка”, “28-29.07.2022”, “Free Azov” та ін. Після цього автомобілісти, зробивши три кола в центрі, рушили автопробігом по Полтаві. Учасники ж заходу, які були без машин, пройшли від міської ради до театру імені Гоголя, а потім до Білої альтанки. Під час ходи та на вказаних локаціях вони тримали в руках плакати з тематичними написами і вигукували гасла, які мали привернути увагу людей до других роковин трагедії в Оленівці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Насамкінець учасники акції запалили на Білій альтанці свічки, згадуючи вбитих російським агресором героїв Маріуполя, та вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.