Позначка: Головна

В Україні дослідили ставлення населення до створення природоохоронних територій – 86% опитаних підтримують

Posted on by v.s

В Україні до створення нових природоохоронних територій загалом позитивно ставляться 86% населення українських громад. 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.  

Таким виявився результат дослідження, проведеного на замовлення громадської організації “Екодія” у 19 територіальних громадах різних регіонів України, у тім числі Полтавської, Диканської та Хорольської ТГ. У межах цього дослідження були опитані майже тисяча людей, перед цим проведені глибинні інтерв’ю з експертами. 

“Ми хотіли зрозуміти, чому темпи створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в Україні такі повільні. І побачили, що жителі громад часто не знають про свої заповідні території або не розуміють, навіщо їх створювати”, – розповів експерт зі збереження екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко.

Як зазначили в громадській організації, стратегічна ціль України зобов’язує до 2030 року мати 15% території під охороною. Це близько 9 млн гектарів. Наразі – менше ніж 7% площі країни. За останні п’ять років приріст природоохоронних територій становить у середньому лише 0,06% на рік. За таких темпів для досягнення цілі знадобиться понад 100 років.  

Однією з головних перепон називають складну процедуру погодження нових об’єктів природно-заповідного фонду із громадами, які з реформою децентралізації стали розпорядниками більшості земель. Часто громади або не відповідають на запити, або побоюються втрати земель чи обмежень у використанні. 

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснив Богдан Кученко. 

Крім того, частина опитаних вважає неактуальним створення заповідних територій під час війни. Хоча парадокс у тому, що саме війна прискорила знищення природних територій, і захист природи зараз потрібен більше, ніж будь-коли. 

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додав експерт. 

Дослідження також показало, що в громадах майже відсутній діалог про створення природоохоронних територій: 88% опитаних заявили, що їм ніхто не пояснював, навіщо це потрібно, а понад 77% взагалі не брали участі в жодних зустрічах чи обговореннях на цю тему.  

Люди на місцях переважно підтримують створення природоохоронних територій у своїх громадах. Водночас є багато застережень, які переважно стосуються вигаданих страхів, що є наслідком низького рівня екологічної освіти в Україні. Роз’язання цієї проблеми потребує налагодження системної комунікації між науковцями, чиновниками та населенням громад, із донесенням зрозумілих переваг, включно з новими можливостями для місцевого розвитку від створення конкретних природоохоронних територій.  

Також важливо залучати представників органів місцевого самоврядування до пошуку можливостей для розвитку громади, разом зі збільшенням площі природно-заповідного фонду та планування конкретних кроків у цьому напрямку.  

 

 

 

[wp_show_posts id=”1014722″]

На Затуринському кладовищі встановлять капітальну бетонну огорожу

Posted on by v.s

За інформацією Управління житлово-капітального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, в обласному центрі стартували роботи з реалізації проєкту з улаштування капітальної бетонної огорожі навколо Затуринського кладовища. Установити її потрібно було з кількох причин.

Згідно з висновком незалежної експертизи, проведеної на звернення місцевих жителів, було рекомендовано встановити огорожу та забезпечити місцеве населення централізованим водопостачанням. Крім того, родини загиблих військових неодноразово повідомляли про факти проникнень та пошкодження могил у секторі почесних поховань.

Чому виникла необхідність у встановлення огорожі?

Нині в межах Полтави є лише 2 кладовища із 24-х міських, що діють, — це Затуринське і Розсошинське. При цьому Розсошинське кладовище заповнене на 90%, Затуринське — на 50%.

На території Затуринського кладовища розміщені сектори для почесних поховань загиблих військовослужбовців, учасників бойових дій, захисників та захисниць України, а також сектори для поховань невідомих військовослужбовців та цивільних осіб, загиблих внаслідок російської агресії.

Враховуючи, що поховання на Затуринському кладовищі продовжуються, відстань від поховань до житлової забудови поступово скорочується.

Тенденція наближення поховань викликала невдоволення у частини жителів Затуриного. Вони подали скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, де зазначили, що КП «СК ПРО» порушує межі санітарно-захисної зони кладовища. На підставі неї Держпродспоживслужба надала комунальникам припис про організацію та встановлення санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства (від межі Затуринського кладовища в Полтаві) до житлової забудови відповідно до вимог чинного законодавства.

11 березня 2025 року КП «СК ПРО» отримало науковий звіт Інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України. У своєму висновку експерти зазначили: кладовище не впливає на підземні води.

Враховуючи скарги жителів села та результати проб, експерти визначили такі межі Затуринського кладовища:

– у південно-західному напрямку — до 70 м;
– у західному напрямку — до 280 м.

При цьому передбачено збереження нормативного розміру санітарно-захисної зони (300 м) в усіх інших напрямках від межі кладовища до межі найближчої житлової забудови.

Для подальшої експлуатації кладовища, за висновками експертів, необхідно було серед іншого влаштувати огорожу кладовища.

Крім того, встановлення паркану стало відповіддю на звернення рідних загиблих військових, які неодноразово повідомляли про факти проникнення, крадіжки та пошкодження могил у секторі почесних поховань.

У квітні 2024 року Управління ЖКГ підписало договір на розроблення проєктно-кошторисної документації по об’єкту «Капітальний ремонт території Затуринського кладовища у місті Полтава з улаштуванням огорожі» із отриманням позитивного експертного звіту.

У липні 2025 року вся технічна документація успішно пройшла експертизу у ТОВ «Експертиза ЗО». За результатами перевірки проєкт визнано таким, що відповідає нормативним вимогам та може бути реалізований.

Проєкт створено відповідно до ДБН Б.2.2-1:2008, що регулює планування кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв.

Крім того, згідно з Державними санітарними правилами та нормами, а саме — ДСанПіН 2.2.2.028-99, п. 3.11 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування та утримання кладовищ в населених пунктах України» — кладовища повинні бути огороджені по периметру, мати впорядковані під’їзні шляхи, забезпечені транспортним зв’язком з містом та сплановані з урахуванням необхідності швидкого видалення води атмосферних опадів.

Покіс трави в Полтаві: хто за це відповідає, скільки це коштує та чому

Posted on by v.s

Питання скошування трави регламентується Правилами благоустрою території міста Полтава, які затверджені рішенням сесії міської ради від 16 червня 2017 року. Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міськради за інформацією Управління житлово-комунального господарства.

Хто відповідає за покіс трави в місті?

Території, на яких проводиться покіс трави, розділені на дві категорії:

▪ ділянки, роботи на яких фінансуються з міського бюджету:

▪ ділянки, за утримання яких відповідають співвласники будинку через ОСББ, ЖБК або керуючі компанії.

У першому випадку роботи проводять КП “Декоративні культури”(косять траву в парках, скверах, на бульварах та в окремих зелених зонах загального користування) і Полтавське КАТП-1628 (відповідає за загальноміські території).

У другому – співвласники будинку зобов’язані самостійно косити траву на:

▪ територіях, закріплених за будинком;

▪ у разі відсутності кадастрової документації – на прилеглій території у межах 20 м від будівлі.

Приватні особи, установи, підприємства, орендарі відповідно до Правил благоустрою міста Полтава зобов’язані виконувати покіс на:

▪ власних земельних ділянках;

▪ прилеглій території в радіусі до 20 м від меж своєї ділянки або будівлі (магазини, офіси, гаражі тощо). .

Коштом міста здійснюється покіс трави на таких ділянках:

▪  узбіччя доріг;

▪  розділові смуги;

▪  зелені смуги вздовж тротуарів або огорож.

Чому КП «ЖЕО № 2» не косить траву у дворах відповідно до тарифу?

Тариф на послуги КП «ЖЕО № 2»не передбачає скошування трави у дворах та міждворових проїздах. Позаяк мешканці будинків не сплачують комунальному підприємству за це кошти, то, відповідно, воно не має фінансового ресурсу на виконання таких робіт і не зобов’язане їх виконувати.

Рішенням сесії від 18 червня 2025 року відповідальність за скошування трави на прибудинкових територіях, міждворових проїздах та інших ділянках, що не перебувають на утриманні ОСББ, ЖБК або керуючих компаній, була покладена на КАТП-1628.

Попри розширення зони відповідальності підприємства, обсяги фінансування залишилися незмінними. На 2025 рік передбачено 9 855 768,60 грн для проведення робіт із покосу трави. Однак, щоб охопити ще й прибудинкові території, потрібно щонайменше подвоїти фінансування — до 20-25 мільйонів гривень. Тож наразі постає питання про пошук додаткових коштів для виконання робіт, що додалися після розширення зони відповідальності.

Чому скошену траву не прибирають?

 Роботи з покосу трави мають кілька складових:

▪  безпосередньо покіс трави;

▪  логістика;

▪  прибирання після завершення покосу.

Кожна складова впливає на кінцеву вартість надання послуги. Зважаючи на обмежений бюджет, замовлені в підрядників послуги не містили прибирання трави після завершення покосу. Відповідно, за них не сплачується.

Наразі найбільш економічно доцільним рішенням є залишати скошену траву на газонах. Вивезення всього обсягу потребувало б значних додаткових витрат на техніку, пальне та оплату праці, які не передбачені в поточному бюджеті.

Залишена на місці трава не перешкоджає ані пішоходам, ані транспорту, адже не виходить за межі зелених зон. Протягом кількох днів вона підсихає та розкладається природним чином.

Такий підхід дає змогу утримувати території в належному санітарному стані без додаткового навантаження на міський бюджет.

Водночас у випадках, коли залишена трава може створювати незручності або загрожувати безпеці, її обов’язково прибирають. Насамперед це стосується:

▪  проїжджої частини доріг – щоб не ускладнювати рух транспорту та не створювати аварійних ситуацій;

▪  територій поблизу зливових решіток – щоб запобігти засміченню дощової каналізації.

Роботи з прибирання скошеної трави виконують працівники КАТП-1628. Звертаємо увагу: прибирання проводиться в межах встановленого робочого часу підприємства, тому воно не завжди відбувається одночасно з косінням.

Якщо траву скошено у вечірній час, її прибирання здійснюється вранці наступного дня. В інших випадках трава прибирається одразу після завершення покосу.

Чому скошеної трави багато?

Скошування трави на міських ділянках регламентується санітарними нормами — оптимально виконувати роботи тоді, коли висота трав’яного покриву досягає 10 см. У такому разі кількість трави після скошування є мінімальною, і територія виглядає акуратно.

Втім, у поточному сезоні з огляду на обмежений бюджет було ухвалено рішення скоротити кількість покосів із шести до п’яти. Відтак косіння проводиться за висоти трави близько 15 см, а інколи і більше. Це дещо збільшує обсяг скошеної маси, яка може бути більш помітною на окремих ділянках після проходу техніки.

Таке рішення дозволяє охопити більшу кількість територій у межах наявного фінансування, зберігаючи водночас належний санітарний стан.

Чому косіння не завжди відбувається вчасно або одночасно в усіх районах?

Косіння трави в Полтавській громаді здійснюється поетапно, відповідно до затверджених маршрутів і графіків роботи. Через значний обсяг територій неможливо одночасно охопити всі райони.

Крім того, частина ділянок, як-от прибудинкові території чи приватні об’єкти, не перебувають у зоні відповідальності міста – покіс там мають забезпечувати безпосередньо балансоутримувачі (ОСББ, ЖБК, управляючі компанії або власники).

Роботи виконуються послідовно з урахуванням пріоритетності: найперше – у місцях інтенсивного руху, поблизу соціальних об’єктів та на узбіччях доріг.

У Полтаві траву скошують втридорога?

Тариф на виконання робіт із покосу трави в Полтаві, закладений у межах бюджетного фінансування, відповідає середньому рівню вартості аналогічних послуг по Україні. Він сформований з урахуванням чинних нормативів та орієнтований на реальні розцінки в громадах із подібними умовами. Детальніше – у таблиці.

Розрахункова вартість покосу трави в Полтаві з урахуванням логістичних витрат становить:

  • КАТП-1628: у 2025 році виконання робіт силами підрядника коштує 2,05 грн/м², власними силами підприємства становило б 2,50 грн/м². У 2024 році показники були відповідно 1,68 грн/м² та 2,20 грн/м²;
  • КП «Декоративні культури»: у 2025 році виконання робіт власними силами становило б 2,59 грн/м², підрядником – 2,04 грн/м². У 2024 році ціни дорівнювали 2,30 грн/м² та 1,75 грн/м² відповідно.

За результатами розрахунків наприкінці 2024 року вартість послуг підрядників у середньому є нижчою за аналогічні роботи, виконані комунальними підприємствами. З огляду на це, а також враховуючи значний обсяг необхідних робіт, доцільним є залучення підрядних організацій для проведення покосу трави в місті.

Таким чином, чинні тарифи на покіс у Полтаві залишаються економічно обґрунтованими та нижчими за вартість аналогічних робіт у низці інших міст України.

Крім того, оплата здійснюється лише за фактично надані послуги на підставі підписаних актів виконаних робіт.

У підсумку: покіс трави у Полтаві здійснюється відповідно до чинних правил благоустрою, з чітким розмежуванням відповідальності між міськими службами та приватними балансоутримувачами. Роботи виконуються поетапно та в межах доступного фінансування, а тарифи залишаються середньоринковими.

Обмеження бюджету впливають на кількість покосів та підхід до прибирання трави, проте чинний підхід дозволяє зберігати санітарний стан міських територій на належному рівні без перевитрат коштів.

30 випускників полтавських шкіл отримали 200 балів із різних предметів під час НМТ – 2025

Posted on by v.s

За результатами національного мультипредметного тесту цього року по 200 балів набрали 30 випускників закладів загальної середньої освіти Полтавської міської територіальної громади.

Про це повідомили в Полтавській міській раді.

Випускники ліцеїв №1 та №32 мають максимальний результат із 3 предметів: Токар Діана – із історії України, української та англійської мов, Авраменко Артем – із математики, історії України й англійської мови.

Із двох предметів найвищий бал отримали випускники ліцеїв №17 Назаров Ярослав (українська та англійська мови), Попов Костянтин (математика й англійська мова), №13 Медведєва Марина (українська мова та математика), а також представник/-ця закладу загальної середньої освіти №28 (історія України й українська література).

200 балів із одного предмету набрали:

Шапкіна Іванна (ліцей №1, англійська мова),
Нижник Юлія (ліцей №1, матаметика),
Заколодний Володимир (ліцей №1, англійська мова),
Ворона Катерина (ЗЗСО №4, українська мова),
Авраменко Софія (ЗЗСО №5, математика),
Ліпський Дмитро (ліцей №6, англійська мова),
Кулинич Максим (ліцей №6, англійська мова),
Ткач Євгеній (ЗЗСО №9, математика),
Грицай Андрій (ЗЗСО №9, англійська мова),
Іщенко Степан (ліцей №14, математика),
Максименко Марк (ліцей №14, англійська мова),
Юшко Богдан (ліцей №17, англійська мова),
Федьків Віталій (ліцей №17, математика),
Кокарєва Єлизавета (ліцей №17, англійська мова),
Олексієнко Дарина (ЗЗСО №19, англійська мова),
Пантюхов Дмитро (ЗЗСО №26, історія України),
Павліш Роман (ЗЗСО №30, німецька мова),
Порунова Влада (ліцей №31, історія України),
Достовалова Марія (ліцей №31, англійська мова),
Кривко Дар’я (ліцей №33, математика),
Жабра Сандра (ліцей №33, англійська мова),
Костенко Анна (ліцей №33, математика),
Коростіль Анастасія (ЗЗСО №34, англійська мова),
Отюгова Вероніка (ліцей №38, українська мова).

Перелік предметів, із яких випускники склали тест на 200 балів:

англійська мова – 16 учнів,

математика – 10 учнів,

українська мова – 5 учнів,

історія України – 5 учнів,

німецька мова – 1 учень,

українська література – 1 учень.

З нагоди 400-річчя Марусі Чурай у Полтаві презентували брошуру про єдиний в Україні пам’ятник піснярці

Posted on by v.s

У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відбулася презентація інформаційного проспекту «Історія одного пам’ятника: до 400-ліття із часу народження Марусі Чурай».

Ця ювілейна дата – 400 років від народження дівчини-легенди, поетеси, народної співачки Марусі Чурай (1625-1653) – за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради цього року відзначається на державному рівні.

У зібранні взяли участь депутати міської ради, представники Департаменту культури, молоді та сім’ї ПМР, почесний громадянин Полтавської міської територіальної громади, композитор, автор офіційного та неофіційного гімнів Полтави Олексій Чухрай, художній керівник, головний диригент Міського духового оркестру «Полтава», заслужений артист України Едуард Головашич, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, скульптор Дмитро Коршунов та інші митці, громадські активісти, музикознавці, краєзнавці.

На вході до зали, у якій відбувалися урочистості, учасників «зустрічав» вишитий портрет Марусі Чурай. Його виготовила відома в обласному центрі майстриня, вишивальниця, делегатка Установчого з’їзду Народного Руху України в 1989 році, голова управи Полтавської крайової організації НРУ в 1989-1993 роках, правозахисниця Зоя Коваленко. На вишивці вона зобразила цитату з поеми Ліни Костенко «Маруся Чурай»: «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Коли в похід виходила батава, її піснями плакала Полтава».

Інформаційний проспект із серії «Унікальні пам’ятки Полтави» під назвою «Історія одного пам’ятника: до 400-ліття із часу народження Марусі Чурай» урочисто передали в усі бібліотеки міської громади.

Видання презентував присутнім начальник відділу культурної спадщини управління культури Департаменту культури, молоді та сім’ї ПМР Віталій Павлов. Він висвітлив історичне тло розквіту обдарованості Марусі Чурай та увічнення у творах Ліни Костенко, Степана Руданського, Михайла Старицького, Володимира Самійленка, Ольги Кобилянської та Бориса Олійника.

Значну частину лекції-презентації пан Віталій присвятив саме тривалому шляху (від ідеї до реалізації) до зведення пам’ятника козацькій поетесі – довжиною в 17 років. За його словами, ініціатива спорудження належить Полтавському обласному відділенню Українського фонду культури та обласній організації Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури. Створювали пам’ятник у майстерні Полтавського художньо-виробничого комбінату скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб, керівник проєкту – архітектор і художник Анатолій Чорнощоков. Урочисте відкриття відбулося 14 квітня 2006 року біля будівлі Полтавського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя.

Пам’ятник Марусі Чурай на сьогодні єдиний в Україні. Фігура дівчини-піснярки стоїть у повний зріст босоніж у мрійливій задумі, правою рукою ледь торкаючися свого обличчя; у лівій руці Маруся Чурай тримає купальський вінок.

Для довідки

Маруся Чурай (1625–1653) – уродженка Полтави, українська співачка та поетеса часів визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Народилася в сім’ї козацького сотника Гордія, одного з соратників гетьмана Хмельницького. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік від Хрестовоздвиженського монастиря.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких – перший полковник Полтавського полку Іван Іскра. Втім, своє серце вона віддала Грицеві Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку Гетьманщини, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648 року Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте, коли хлопець повернувся до Полтави, він уже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю із заможної полтавської сім’ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра. Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись 1653 року до Полтави, померла. За іншими даними, невдовзі після амністії вона стала черницею одного з українських монастирів.

Маруся Чурай є авторкою понад 20 популярних українських пісень: «Віють вітри», «Сидить голуб на березі», «Зелений барвіночку»», «Ой не ходи Грицю», «Ішов милий горонькою» та ін.

Український поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV-XVII століть текст вироку, який доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом, повідомили в полтавському представництві УІНП.

У Полтавській громаді оголосили День жалоби

Posted on by v.s

Сьогодні, 4 липня, у Полтавській міській територіальній громаді оголошений День жалоби за загиблими внаслідок атаки ворожих БпЛА, здійсненої 3 липня по центральній частині міста. Про це повідомили в Полтавській міськраді.

На знак жалоби всі установи, організації приспустили державні прапори. Усі розважальні та масові заходи на території громади скасовані.

 

Ворог укотре завдав удару по Полтавській громаді

Posted on by v.s

Сьогодні, 3 липня, росія знову атакувала обласний центр. Цього разу безпілотними літальними апаратмми типу Shahed. Внаслідок ворожих ударів на місці влучання БпЛА виникла пожежа. Пошкоджена цивільна інфраструктура, повідомили в Полтавській міській раді.

На місці розгорнули оперативний штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Станом на 12 годину виявлені пошкодження 23 об’єктів:

– 10 багатоквартирних будинків;

– 7 приватних домоволодінь;

– 2 заклади освіти;

– будівлі приватних підприємців.

Без електропостачання залишилися 159 споживачів. Фахівці «Полтаваобленерго» працюють над відновленням живлення.

Станом на 14 годину відомо, що пошкоджені:

– багатоквартирних будинків – 14;

– приватних домоволодінь – 9;

– заклади освіти – 2;

– об’єктів підприємницької діяльності – 6.

Також встановлено, що відновлення потребують 158 вікон і 6 покрівель.

За медичною допомогою звернулися 28 осіб, 17-х госпіталізували.

Телефони міської оперативної служби: 1580, +38(067) 158 1580, +38(066) 286 5887.

У Полтаві відзначили річницю створення Центру життєстійкості

Posted on by v.s

В обласному центрі відзначили річницю створення Центру життєстійкості – простору, який став місцем турботи, підтримки та відновлення для населення громади.

Як повідомили в Полтавській міській раді, за рік роботи його фахівці надали 1600 індивідуальних консультацій та провели 897 групових занять. Серед тих, хто знайшов тут допомогу, – 7884 жителі громади: мами з дітьми, ветерани, люди з інвалідністю, переселенці, а також ті, хто переживає втрату чи стресові ситуації.

Центр життєстійкості працює в межах програми ментального здоров’я “Ти як?”, ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською, за підтримки благодійного фонду “Карітас України” та Міністерства соціальної політики України.

Заклад розташований за адресою: вул. Гоголя, 28.

Телефон для довідок +380952877046.

У Полтаві запровадили сучасну систему зрошення

Posted on by v.s

Цього року на території КП «Декоративні культури» впровадили систему крапельного поливу на ділянках першого року вирощування, зокрема на посівних площах, у відділенні вегетативного розмноження та маточному відділенні.

Крапельний полив – це сучасна система зрошення, що передбачає подачу води безпосередньо до кореневої зони рослин через спеціальні крапельниці. Такий спосіб поливу дозволяє зменшити втрати води через випаровування, уникнути надмірного зволоження та значно підвищити ефективність використання водних ресурсів.

На підприємстві крапельне зрошення здійснюється автоматизовано протягом двох годин, у середньому двічі-тричі на тиждень, залежно від фаз розвитку рослин. Система функціонує від початку вегетаційного періоду (з кінця квітня) до жовтня, забезпечуючи стабільне надходження вологи до ґрунту. А це, своєю чергою, сприяє кращому укоріненню та росту зеленого матеріалу.

Крім того, цього року була проведена часткова заміна центрального водогону, що підвищило надійність та ефективність водопостачання на зрошуваних ділянках.

Із серпня плата за обслуговування договору Полтавського КАТП-1628 сплачуватиметься окремо

Posted on by v.s

З 1 серпня 2025 року послуги Полтавського КАТП-1628 супроводжуватимуться абонентською платою — 5,14 грн на місяць. Цей платіж  буде стосуватися тих, хто має індивідуальний договір з підприємством на вивезення сміття. Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради

Що таке абонплата?

Абонентська плата — це не підвищення тарифу, а визначена законодавством частина загальної оплати. Важливо, що вона не залежить від кількості мешканців чи обсягів сміття й сплачується абонентом один раз у місяць.

Навіщо потрібна абонплата?

Раніше ці витрати були в загальному тарифі, але, згідно з новими правилами, підприємства мають розділяти вартість самої послуги та витрати на її адміністрування.

Кошти з абонплати йдуть на:

• оформлення і супровід договорів,
• ведення реєстру абонентів,
• звірку даних, обробку платежів,
• повідомлення про заборгованості,
• зарплати фахівців, які працюють з клієнтами,
• зв’язок, податки, технічне забезпечення тощо.

Хто повинен буде сплачувати абонплату?

• Юридичні особи та бюджетні установи,
• мешканці багатоквартирних будинків із індивідуальними договорами,
• жителі приватного сектору.

Не платять абонплату мешканці будинків, у яких послуга надається через ОСББ або ЖБК за колективним договором.

Чи враховується ця сума під час нарахування субсидії?

Держава враховує цю суму в разі нарахування субсидій, тож жодних додаткових витрат для отримувачів субсидії немає.

Чи законно стягувати абонплату зі споживачів?

Так. Постановою Кабінету Міністрів України №1174 всі комунальні підприємства в Україні зобов’язані виділяти плату за адміністрування окремо. У багатьох містах України абонплата вже давно запроваджена, наприклад, у Львові, Сумах, Івано-Франківську, Ужгороді та ін. Проте, на відміну від багатьох міст, Полтава відкрита й чесно комунікує зміну структури тарифу.

Що дасть виокремлення абонплати для КАТП-1628?

Ці кошти йдуть лише на підтримку зв’язку КАТП-1628 із населенням: супровід договорів, звірка даних, повідомлення, консультації, тобто спрямовуються напряму на забезпечення роботи абонентського відділу підприємства.