Громадську ініціативу полтавців  «Місто Петлюри» підтримали історики та військовослужбовці з бригади «Хартія»

У щойно відкритому просторі «Хартія – хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані й Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події – Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симонові Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України, повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Його метою є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність і довіру. Ключовими функціями Хартія-Хабу покликані стати просвітництво, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.

Хто на сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви всіх протиросійських сил в Україні? Як ми нині можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви? Довкола цих питань і точилася розмова. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», головний редактор проєкту «Історична правда», історик Вахтанг Кіпіані розповів про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років Віталій Скальський висвітлив тематику вшанування памʼяті Симона Петлюри в Україні.

Вони долучилися до громадської ініціативи «Місто Петлюри». Голова Полтавського осередку ГО «Простір свободи» Богдан Коваль зауважив, що ініціатива покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам’яті земляків. Мета ініціативи «Місто Петлюри» – сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди та наповнення українськими сенсами, перетворення в суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри». Богдан Коваль закликав полтавців і всіх небайдужих українців об’єднати зусилля для гідного відзначення в травні 2026 року дня народження та 100-річчя від дня смерті Симона Петлюри. Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам’ятника визначному державотворцеві.

Представник УІНП Олег Пустовгар розповів, що ідея спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі виникла 1992 року. Пропозицію сформулювали на Перших наукових Петлюрівських читаннях. На державному рівні ідея вперше прозвучала після подій Помаранчевої революції, в Указі президента Віктора Ющенка. Тодішній голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев запропонував спорудити пам’ятник біля ОДА. Там встановили камінь із написом, що пам’ятник буде. Але опір проросійських сил, зокрема комуністичної партії, обласного союзу «совєцкіх офіцеров» та Партії регіонів тоді, на жаль, подолати не вдалося. «П’ята колона» Москви організувала масові протести, пікети, істерики, навіть вмикали сирену тривоги. Зрештою вночі камінь демонтували міські комунальні служби.

Ідея набрала реальних обрисів після Революції гідності. Законом України «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у XX столітті» органи державної влади зобов’язали дбати про увічнення пам’яті видатних українців. На засіданні 36-ї сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про погодження місця встановлення пам’ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві». За нього проголосувала більшість народних обранців – виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади. Вирішили розташувати пам’ятник поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці імені Симона Петлюри по вулиці Соборності, 67, неподалік скверу Матері і дитини й місця, де раніше стояв будинок, у якому народився й провів дитинство майбутній провідник визвольного руху.

2021 року Полтавська ОДА провела конкурс на кращий памятник. Його переможцями стали скульптор Анатолій Кущ та архітектори Сергій і Михайло Швець-Машкари. Проєкт вирізнився серед інших не лише пластикою, але й тим, що зображає Петлюру як державного діяча, Голову Директорії УНР. Правою рукою він спиратиметься на край столу з документами (ці папери можна сприймати не лише як державні, але й як творчий доробок діяча – публіцистичний, журналістський та ін.) і картами, а лівою триматиме ефес шаблі – символу відсічі російській агресії, як «білій», так і «червоній». Скульптура виконується в бронзі, буде висотою 3 м і стоятиме на гранітному постаменті.

Для взаємодії між військовими та цивільними: у Полтаві відкрили «Хартія-Хаб»

В обласному центрі з’явився просвітницький центр «Хартія-Хаб» 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України. Його відкриття відбулося у форматі панельної дискусії «Як цивільні та військові можуть спільно працювати задля збереження української державності».

Участь у події взяли представники обласної та міської влади, ветеранської спільноти Полтавської громади, головний сержант бригади «Хартія» Дмитро Грицюк («Волиняка»), військовослужбовець цього самого підрозділу, музикант і письменник Сергій Жадан та ін.

Це п’ятий хаб 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» в Україні. Простори взаємодії між військовими та цивільним населенням уже запрацювали в Києві, Львові, Дніпрі та Івано-Франківську.

Довідково

«Хартія-Хаб» – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Метою його створення є формування середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням задля підсилення національної єдності та довіри. Ключовими функціями хабу мають стати просвітницька, освітня діяльність, підтримка ветеранів і родин військовослужбовців.

У Полтавській громаді вручили ваучери на фінансову підтримку проєктів для армії

Фінансування отримають переможці переможці конкурсу для розробників і виробників БпЛА та інших товарів подвійного призначення, повідомили в Полтавській міськраді.

Днями секретар міської ради Катерина Ямщикова разом із заступником міського голови Ольгою Величко та членами Конкурсної комісії з питань ваучерної підтримки бізнесу в період дії воєнного стану вручили їм відповідні ваучери.

Переможцями конкурсу стали 9 учасників. Реалізація їхнії технологічних проєктів буде профінансована з міського бюджету.

Нагадаємо, у грудні 2024 року під час 64-ї сесії Полтавської міської ради до Програми підтримки розробників та виробників товарів подвійного призначення (БпЛА, у тім числі ударних, розвідувальних та інших дронів) та іншого обладнання в Полтавській громаді на 2024-2025 роки, внесли зміни, виділивши на її реалізацію 10 млн грн.

ГУ ДСНС Полтавщини отримало нову техніку та обладнання

За останній рік Служба порятунку області була суттєво посилена. Рекордну кількість техніки та обладнання полтавські надзвичайники отримали завдяки гуманітарній допомозі, державному фінансуванню, підтримці центрального апарату ДСНС України.

Оперативну готовність місцевих підрозділів підвищили автоцистерна, колінчатий підіймач, піротехнічний автомобіль, тактичні роботи, призначені для ліквідації пожеж на промислових об’єктах, а також автомобіль повітряно-пінного гасіння.

Із цьогорічним поповненням рятувальники Полтавського гарнізону ознайомили журналістів.

Серед представлених зразків була, наприклад, нова спеціалізована машина повітряно-пінного гасіння, яку буквально днями передали ДСНС представники Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ в Україні, розповів начальник Головного управління ДСНС України в Полтавській області Андрій Хижняк.

Таку унікальну техніку Полтавщина отримала від міжнародних донорів першою. Її використовуватимуть на об’єктах промисловості, зокрема нафтогазового комплексу, причому не тільки в нашій області. Цистерна автомобіля може вмістити 5 тонн води і 2 тонни піноутворювача. Лафет із висувним коліном піднімається на 22 м. Це надзвичайно потужна машина.

У Полтаві вшанували пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України

4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти нашої держави.

У цей день представники Полтавської міської ради та її виконавчого комітету долучилися до щорічної акції «Голоси дітей», яку започаткувала Перша леді України Олена Зеленська на згадку про маленьких українців, чиї життя забрала війна, та інших тематичних заходів.

Так, на Алеї памʼяті в парку мікрорайону Браїлки біля інформаційної таблички з іменами маленьких полтавців, які загинули 1 лютого 2025 року від російської ракети (Софії Яворської, Діани та Даніїла Запішних), віддаючи данину пам’яті загиблим, представники влади залишили м’які іграшки.

У парку Незалежності можновладці разом зі студентами та просто небайдужими полтавцями розвісили на деревах маленькі дзвіночки, розклали паперові янголята, вшанували пам’ять невинних жертв хвилиною мовчання.

Для довідки. Станом на 26 травня 2025 року відповідно до інформації з державного порталу «Діти війни» Офісом Генерального прокурора зафіксована загибель внаслідок збройної агресії рф проти України 630-ти дітей.

У Полтавській громаді запрацює Центр ментального здоров’я «Повернення»

Полтава опинилася серед громад, що стають частиною великого проєкту ментального відновлення «Повернення». Про це повідомила секретар міськради Катерина Ямщикова.

Центр ментального здоров’я «Повернення» запрацює на базі КП «1-ша міська клінічна лікарня Полтавської міської ради». Загалом таких осередків у межах масштабної національної ініціативи по всій Україні буде 25.

Центри ментального здоров’я «Повернення» створюються, щоб військові, ветерани, їхні родини, а також усі, хто потребує допомоги, могли безоплатно отримати фахову амбулаторну підтримку.

Проєкт «Повернення», заснований Віктором та Оленою Пінчуками, презентували на конференції «Повернення. Шлях до ментального відновлення». Його відвідали Перша леді України Олена Зеленська, керівники державних відомств, міжнародні експерти, військові та представники територіальних громад.

Полтавську ТГ на конференції представляли директорка КП «1-ша міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Ганна Селькіна та керівниця Центру ментального здоров’я, що працює на базі цієї лікарні Юлія Рахматова. Полтавська делегація представила унікальний досвід – від роботи центру на базі лікарні до мобільних команд психологічної підтримки в громадах області.

У полтавській бригаді служить єдина в Україні жінка – бойовий пілот вертольоту

Лейтенантка Катерина – єдина бойова пілотеса гелікоптера в Україні. Вона служить у 18 окремій бригаді армійської авіації. Про це розповіла секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова.

«Її гвинтокрил здіймається в небо, щоби доставити ракети туди, де ворог. Летить низько, між дерев. Прокладає маршрут. Веде екіпаж. Приймає рішення. І бере відповідальність. Її шлях – від дівчини, яку в авіаційному університеті питали: «А чого ти тут? Це не для дівчат» – до єдиної жінки серед 45 чоловіків у групі. Вона не просто залишилась. Вона летить. Сьогодні Катерині довіряють бойові завдання – і командири, і побратими. Вона веде гелікоптер до найгарячіших точок. Вона рятує, прикриває, доставляє вантажі, евакуює поранених. Полтава – її тил. Місце, де вона служить. Місто, яке підтримує, дає сили, ростить нове покоління жінок, які не бояться висоти. Катерина мріє, щоб більше дівчат літали. Бо небо – для сильних. А сильними стають там, де їм довіряють», – зазначила секретар ПМР.

Фото – The New York Times

У Полтаві почалася реалізація безбар’єрного маршруту «Шлях ветерана»

У Полтаві розпочали перший етап втілення безбар’єрного маршруту «Шлях ветерана» — частини флагманського проєкту «Рух без бар’єрів», ініційованого Міністерством розвитку громад та територій у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Про це повідомили в Полтавській міській раді.

На першій черзі маршруту вже промарковано низку бар’єрів, які планують демонтувати або переобладнати. У визначених точках з’явилися позначки «Барʼєр, який приберуть». Це дає змогу полтавцям та гостям міста бачити, які саме просторові перешкоди зазнають змін і як місто працює над підвищенням доступності для всіх.

Маркування однієї з ділянок відбулося за участі ветерана російсько-української війни Артема Ліфрідова. Йдеться про типову ситуацію «псевдодоступності»: пандус із занадто крутим кутом, короткий поручень і тактильна плитка, що створює додаткову небезпеку замість допомоги.

«Такі приклади — на жаль, не поодинокі. Але ми системно працюємо над тим, щоб це змінювати. Разом із фаховими консультантами з доступності та архітекторами формуємо нове бачення міського простору — інклюзивного та сучасного», — зазначила секретар міської ради Катерина Ямщикова.

До реалізації проєкту активно долучаються амбасадори з питань безбар’єрності, серед яких — паралімпійський чемпіон Євгеній Богодайко. Ініціативу також підтримують радники міського голови із питань містобудування та архітектури Тарас Руденко і з питань безбарʼєрності – Ірина Твердохліб.

Щоб посилити обізнаність мешканців, у місті з’явилися інформаційні плакати та сітілайти. Вони розповідають, чому доступність — це не привілей, а базове право кожної людини.

«Рух без бар’єрів» — флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій охоплює 14 пілотних громад, де створюють безбар’єрні маршрути. На сьогодні це Київ, Одеса, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці, Полтава, Вінниця, Славутич, Кропивницький, Буча, Опішня.

У Полтаві відкрили Алею пам’яті на згадку про дітей, загиблих від ракетного удару рф 1 лютого

Сьогодні в парку мікрорайону Браїлки відкрили Алею пам’яті. Вона створена на згадку про дітей, які загинули внаслідок ракетного удару рф по житловому багатоповерховому будинку 1 лютого. Цей ворожий удар забрав життя учнів ліцею №13 Софії Яворської, Діани та Даніїла Запішніх.

“Ця Алея – про кожне втрачене життя та про біль, який не має права бути забутим”, – зазначила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова.

Біля сакури, висадженої раніше, встановили пам’ятну табличку з іменами дітей і стенд із їхніми фотографіями та малюнками.

У Полтаві провели акцію-нагадування про громадян України, які перебувають у російському полоні 

В обласному центрі вчергове провели акцію-нагадування про військових і цивільних осіб, котрі нині перебувають у російському полоні, а також зникли безвісти. 

Організаторами заходу виступили родини військовополонених захисників і захисниць Маріуполя та “Азовсталі”. До них долучилися інші жителі Полтави та області, котрі не знають про долю своїх близьких.

Провести акцію не завадила навіть негода. На мітинг та для участі в автопробігові прибуло понад сотню людей. Вони тримали плакати й прапори з назвами військових частин, у яких числяться полонені та зниклі військовослужбовці, їхніми іменами, закликами повернути додому.