Полтава переходить на ощадний режим освітлення

16 січня в Полтавській міській раді провели оперативну нараду щодо додаткових рішень для економії електроенергії в громаді, насамперед щодо вуличного освітлення. У них врахували рекомендації держави та обласної військової адміністрації, повідомила секретар ПМР Катерина Ямщикова.

“Ми живемо й працюємо в умовах війни та складної енергетичної ситуації. Тому важливо максимально відповідально підходити до споживання електроенергії та зменшувати навантаження там, де це можливо без шкоди для безпеки, – зазначила посадовиця. – Ще до впровадження відповідних змін навантаження на енергосистему було зменшено. Фактично вуличне освітлення працює лише 3-4 години на добу, відповідно до графіків відключень. Тож громада освітлюється орієнтовно на 30-33% від загальнонеобхідного обсягу”.

Водночас для додаткового зниження навантаження напрацьовано більш ощадливий режим роботи вуличного освітлення, що дозволяє додатково зекономити ще близько 300 кВт електроенергії.

Після технічного перепрограмування, яке триватиме до 24 годин, планується, що вуличне освітлення в Полтаві працюватиме за таким режимом:

• з 16:30 до 18:00 та з 22:00 до 23:00 — черговий режим, освітлюються лише центральні вулиці;

• з 18:00 до 22:00 — освітлення працює на всіх вулицях та провулках громади.

Час вказаний орієнтовно, адже фактична робота вуличного освітлення залежить від погодинних графіків відключень електроенергії та загальної ситуації в енергосистемі. У разі змін у ГПВ режим роботи освітлення може коригуватися.

“Такий підхід дозволяє зберегти освітлення у найбільш активний вечірній період, врахувати зимовий час, короткий світловий день, роботу закладів освіти у другу зміну, а також безпеку пішоходів і дорожнього руху, – наголосила Катерина Ямщикова. – Окремо повідомляю: святкову ілюмінацію в місті вимикаємо повністю. За сприятливих погодних умов з понеділка, 19 січня, розпочинаємо демонтаж новорічної ялинки та святкових конструкцій. Також звертаємося до підприємців із проханням тимчасово, до стабілізації ситуації в енергосистемі, максимально вимикати зовнішню рекламу, світлові вивіски та фасадну підсвітку, коли елементи заживлені від загальної електромережі, а не від приватних генераторів”.

Також секретар міськради надала доручення Інспекції з благоустрою поінформувати суб’єктів господарювання, пояснити ситуацію та звернутися з проханням відповідально поставитися до цього кроку. Влада розраховує на максимальний відгук від бізнесу, хоча рішення залишається на відповідальності самих підприємців.

Важливо діяти відповідально і солідарно, щоб електроенергії вистачало тим, хто потребує її найбільше: лікарням, критичній інфраструктурі, насосним станціям, котельням, наголосили в міськраді.

У Полтаві обговорили можливості розвитку адаптивних клубів для ветеранів і людей з інвалідністю

Днями у Ветеранському центрі відбулася нарада щодо розвитку адаптивних клубів “Нестримні” в Полтавській громаді.

Участь в обговоренні взяли секретар міської ради Катерина Ямщикова, начальник Управління масового спорту в Полтавській області Олександр Іванов, ветерани, а також представники Ветеранського центру, громадських організацій та адаптивного спорту, повідомили в міськраді.

“Адаптивний спорт відіграє ключову роль у фізичній та психологічній реабілітації військових і ветеранів. Для багатьох це не лише шлях до відновлення, а й можливість самореалізації та нових перемог”, – зауважила Катерина Ямщикова.

Під час зустрічі присутні обговорили розвиток адаптивних клубів “Активні парки – Нестримні” у Полтаві, а також специфіку тренувань та подальшу співпрацю в напрямку адаптивного спорту для ветеранів.

Захід став майданчиком для знайомства, обміну досвідом та обговорення подальших спільних кроків.

Довідково. Адаптивні клуби “Нестримні” створені для відновлення через фізичну активність ветеранів, їхніх сімей та людей з інвалідністю, що постраждали внаслідок війни. У Полтаві вже функціонують п’ять адаптивних клубів.

У Полтаві провели тренування з розгортання теплового пункту

14 січня на базі укриття ліцею №25 у Полтаві провели тренування з розгортання теплового пункту та протестували теплові гармати для пунктів обігріву в разі надзвичайних ситуацій.

Про це повідомили в Полтавській міській раді.

Під час тренування секретар ПМР Катерина Ямщикова разом із начальником Головного управління ДСНС України у Полтавській області Андрієм Хижняком, начальником Полтавського районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області Сергієм Пруглом, начальником Управління капітального будівництва ПМР Максимом Медведєвим та представниками Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи міськради перевірили технічну можливість обігріву укриття.

Окрему увагу приділили відпрацюванню алгоритму дій запуску обладнання в разі повного знеструмлення.

“Пріоритетом для громади залишається безпека мешканців. Ми системно готуємося до можливих надзвичайних ситуацій, зокрема до найгірших їх сценаріїв, щоб забезпечити готовність відповідних служб до чітких і скоординованих дій”, – зазначила Катерина Ямщикова.

Окрім цього, у громаді триває робота над створенням мапи пунктів обігріву на випадок блекаутів тривалістю до двох діб та понад дві доби.

Серед ключових напрямів – формування резерву палива та забезпечення теплових пунктів і пунктів незламності резервуарами з водою, а також залучення асенізаційної техніки у разі припинення роботи каналізаційних систем.

Роз’яснення щодо публікації у медіа про рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради про посилення мобілізаційних заходів

У статтях деяких медіа прозвучала теза про те, що працівники ЦНАПів при наданні адміністративних послуг відтепер мають повідомляти поліцію у разі виявлення громадян, які ухиляються від виконання військового обовʼязку та які порушують законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Однак ця інформація викладена неточно і вводить в оману громадськість, повідомили в ПМР.

Так, рішенням виконкому Полтавської міської ради №1 “Про стан військового обліку на території Полтавської міської територіальної громади у 2025 році та завдання щодо його поліпшення у 2026 році” від 9 січня 2026 року взято до відома інформацію Полтавського ОМТЦК та СП про стан військового обліку на території Полтавської міської територіальної громади у 2025 році та пропозиції щодо його поліпшення у 2026 році, зокрема пропозиції Полтавського ОМТЦК та СП щодо направлення списків громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку та які порушують законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до державних органів, органів місцевого самоврядування, до яких прибувають громадяни для вирішення особистих питань і де здійснюється ідентифікація їх особи, для виклику представників Національної поліції при прибутті таких осіб.

Таке формулювання рішення має виключно інформаційний характер, не містить жодних приписів до виконання, не встановлює нових правил поведінки та не тягне за собою правових наслідків.

Рішення виконавчого комітету у формі “взяти до відома” не має зобов’язального характеру та не може слугувати підставою для запровадження нових механізмів контролю чи “виявлення ухилення” від мобілізації.

Окремо в міськраді зазначили, що ЦНАПи діють винятково в межах повноважень, визначених законодавством. вони не наділені правоохоронними функціями та не здійснюють виявлення ухилення від мобілізації, а виконують лише адміністративні дії, пов’язані з прийомом документів та наданням визначених законом послуг, зокрема щодо окремих аспектів військового обліку — в межах процедур, прямо передбачених чинним законодавством.

Тобто співпраця ЦНАПів та ТЦК та СП має лише характер надання громадянам послуг, які пов’язані з поданням заяв для отримання відстрочки від проходження військової служби відповідно до закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”.

Тож журналістів просять подавати інформацію коректно та посилатися лише на офіційні документи.

Як пережити ампутацію й повернутися до життя: історія військовослужбовця Рустама, який зазнав поранення від дрона

– Після удару дрона мені відірвало ліву ногу до коліна, у правій – переламано кістку, – розповідає Захисник України Рустам. – Було наскрізне поранення тазу, контузія й перебиті обидві барабанні перетинки, а в рані ноги знайшли інфекцію. Коли мене вивезли зі штабу в Петропавлівку, а після в Дніпро, то лікарі зібрали цілий консиліум. Мені чесно розповіли про ризики, пояснивши, що або я мертвий із коліном, або живий без нього. Я сказав: «Ріжте».

Після прибуття в Дніпро реабілітація розпочалася буквально одразу. Спершу був психолог, із яким ми говорили про травму й страх. Сну не було, накривали фантомні болі, панічна атака.

Точно памʼятаю, що десь на сьомий-восьмий день у мене була панічна атака. Я спочатку не зрозумів, як вона взагалі зʼявляється. У тебе німіють руки, груди, починається це прискорене дихання (як у разі поранення).

Я тоді налякав усіх та й сам злякався. Але психолог навчив відловлювати момент, коли накриває, пити воду, дихати, повертатися в контроль. Найважче було вечорами, коли перед очима був момент потрапляння дрона.

Я постійно думав, що мав зробити, щоб цього всього не сталося: піти пішки, не поїхати, вистрибнути з причепа, у якому був, вистрілити в дрон… Коротше, гриз себе. Із часом це ставалося рідше. Консультації з фахівцями та призначене лікування допомогли.

Психологічна допомога – це найперше. Лікарі допомогли мені прийняти, що життя не буде таким, як раніше, але воно продовжується.

Моя родина живе в Дніпрі. Тому від самого початку поряд були дружина, діти, мама, які оточили підтримкою. Я живу неподалік лікарні, тож почав виїжджати додому в кріслі колісному ще на ранніх етапах реабілітації.

У лікарні фахівці з реабілітації приходили до мене від першого дня, розповідали про процес, що все буде добре, як тільки зможу більш-менш рухатися.

Ви знаєте, яка найбільша помилка в реабілітації? Думати, що вона проходить швидко, що місяць-три й ти будеш бігати. Це складно, боляче, бо, крім травм, поки ти лежиш, атрофуються мʼязи, фізична сила просто тане.

Команда пояснила: ілюзій не потрібно, треба буде працювати. Під час реабілітації в мене був момент, який запамʼятав найбільше. Коли на протезі перший раз встав вертикально. У мене зріст 1,80, то я його наче повернув, на мене не дивилися згори. По відчуттях голова крутилася, але всередині ставало легше.

Протез я отримав восени 2024 року, а без милиць пройшов перші декілька метрів після Нового року. Я рекомендую тим, хто має високу ампутацію нижньої кінцівки, ретельно вибирати протез, бо це як гарне взуття. Щоб він не ламався постійно чи ще щось.

Три-чотири місяці я тренувався ходити з протезом щодня: то з двома милицями, то з однією паличкою, то за поручні.

Реабілітаційна команда класна. Видно, що вони бачать, розуміють, що кому потрібно. Ті, хто зі мною працювали… Для мене вони були якимось натхненням.

Вони молоді, красиві, досвідчені, завжди підтримували. Коли я вже почав тренуватися на турніках і снарядах, то спершу тягав по 15 кілограмів, а потім доходив до 45–50. Команда бачила це й щиро підтримувала, казала, що Рустам — молодець, ставила мене в приклад хлопцям, які тільки починали свій шлях. Ми спілкувалися — і це дуже надихало.

Найскладнішим були не спорт і вправи, а дім. Повернутися в сім’ю на кріслі колісному, просити допомоги, не могти взяти дитину на руки. В очах чужих був жаль, а він не допомагає. Не робіть так, бо людина після поранення чи травм є такою ж людиною й не потребує співчуття. Терпіння дружини допомогло витримати та адаптуватися, а психолог допоміг прийняти нову реальність.

Зараз я вже повернувся до роботи, воджу машину, бо є права нога. Спочатку було важко цілий день у протезі, приходив і засинав. За місяць-два втягнувся: ранки, обід, вихідні…. знову є ритм, знеболювальні поступово прибрав. Коли вони перестають бути на постійній основі, розумієш, що все працює.

Що скажу тим, хто на початку шляху реабілітації? Потрібно бути терплячими. Буде боляче, необхідні зусилля і час, працювати щодня, говорити з психологом.

Але у вас усе вийде!

Послуги з реабілітації в Україні надаються безоплатно в межах пакетів Програми медичних гарантій: амбулаторно, стаціонарно, для всіх, хто цього потребує. Реабілітація при складних станах може тривати до 112 днів на рік — залежно від досягнення реабілітаційних цілей. Для пацієнтів із тяжкими травмами або ампутаціями передбачено до 8 циклів реабілітації на рік, а для людей із множинними ампутаціями кінцівок — до 26 циклів. Також запроваджено послугу реабілітації, що надається фахівцями з реабілітації в територіальних громадах, що дозволяє отримувати допомогу ближче до місця проживання.

Щоб отримати направлення, зверніться до свого сімейного або лікуючого лікаря. Щоб дізнатися більше про те, як пройти реабілітацію, звертайтеся в контакт-центр НСЗУ за номером 1677.

Розвиток реабілітації в Україні відбувається в межах виконання Стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Інформаційна кампанія «Зміцнені» реалізується Національною службою здоров’я України у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством у справах ветеранів України за підтримки проєкту Rehab4U.

Цей матеріал став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Уряд США. Зміст є відповідальністю Моментум Вілз фор Хьюменіті i не обов’язково відображає погляди Уряду США.

Полтававодоканалу затвердили нові тарифи, але для побутових споживачів нічого не зміниться

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову №2290 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал».

Рішення було прийняте 30 грудня 2025 року, а набрало чинності 1 січня 2026 року.

Згідно з документом, для споживачів — суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення — встановлено тариф на централізоване водовідведення у розмірі 11,52 грн за 1 куб. м без ПДВ.

Для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у цій сфері, затверджено такі тарифи (без урахування ПДВ):

  • централізоване водопостачання — 31,63 грн за 1 куб. м;

  • централізоване водовідведення — 24,61 грн за 1 куб. м.

Водночас НКРЕКП визначила, що для населення тарифи застосовуватимуться на рівні, чинному станом на 24 лютого 2022 року:

  • централізоване водопостачання — 13,74 грн за 1 куб. м без ПДВ;

  • централізоване водовідведення — 14,40 грн за 1 куб. м без ПДВ.

У Полтаві відбулася акція на підтримку полонених захисників і захисниць України та зниклих безвісти 

3 січня в Полтаві на вулиці Соборності (на Каштановій алеї – Алеї пам’яті) відбувся захід-нагадування «Не мовчи, полон вбиває». У ньому узяли участь рідні та близькі військовиків, які перебувають у полоні окупантів або вважаються зниклими безвісти.

Учасники акції тримали українські прапори, прапори військових бригад, у яких служать їхні воїни, фотографії, плакати із закликами про розшук, повернення, звільнення військовослужбовців.

Загалом на заході зібралося близько семи десятків людей.

Під час нього водії, які проїжджали повз алею, сигналили на знак підтримки.

Мета акції – привернути увагу суспільства до долі українських військовополонених і зниклих безвісти бійців, про яких тривалий час немає інформації.

Такі заходи-нагадування постійно організують у різних містах України. У Полтаві це відбувається з лютого 2024 року, розповіли організатори.

Танцювальний марафон у полтавському ЦКД зібрав на підтримку ЗСУ майже 125 тисяч гривень

У Центрі культури та дозвілля Полтавської громади відбувся щорічний Благодійний танцювальний марафон «Ми різні — мрія в нас одна». Цей традиційний захід, приурочений до Дня Гідності та Свободи, знову став потужним проявом патріотизму та солідарності, об’єднавши митців навколо найважливішої мети — допомоги українським захисникам, повідомили в Полтавській міській раді.

На сцені цього дня лунали лише українські треки, а кожен виступ був наповнений емоціями та силою незламності. Своїм талантом до доброї справи долучилися провідні колективи міста: «Гарний настрій», «Пірует», «Каприз», «Світанок», «Барвінок», «Ювента», «Тотус», «Dance Family Spirit», «Feyeriya Dance Studio», «Акцент» та «Bitum Dance Space».

Ідейним натхненником та організатором марафону незмінно виступив творчий колектив ЦКД — зразковий ансамбль танцю «Гарний настрій» на чолі з керівницею Оксаною Євстігнєєвою. Цього року їхня ініціатива ефективно підтримала загальноміську акцію закладів культури «Тепла хвиля», організувавши подвійний збір коштів.

Перед початком танцювальної програми у фоє Центру культури та дозвілля працював благодійний ярмарок, де зібрали 21 945 гривень. Ці кошти спрямували на придбання засобів евакуації для 17-ї Полтавської бригади Національної гвардії України «Рейд».

Окрім того, завдяки благодійним внескам учасників та глядачів під час самого марафону акумулювали 102 710 гривень. Ці кошти використають для придбання необхідного обладнання: Starlink та зарядної станції для 148 окремої артилерійської бригади Десантно-штурмових військ (ДШВ). Таким чином, загальний внесок громади у підтримку ЗСУ склав 124 655 гривень.

«Ми щиро дякуємо кожному колективу-учаснику за їхній вагомий внесок та мистецтво, а глядачам — за їхню щедрість і шалену підтримку. Єднання митців та громади — це могутня сила, яка наближає нашу Перемогу!» — зазначила керівниця ансамблю «Гарний настрій» Оксана Євстігнєєва.

На згадку про добрі справи після потужного загального фінального номера вона вручила кожному колективу-учаснику календар із символікою марафону.

Депутати проголосували за бюджет Полтавської громади на 2026 рік

24 грудня під час позачергової 75-ї сесії депутати затвердили бюджет Полтавської громади на 2026 рік, який прогнозується в розмірі 6 млрд 58 млн 751,8 тис. грн. Про це поавідомили в Полтавській міській раді.

Загалом бюджету громади розподілених між галузями. Найбільше коштів передбачено на освіту – 2 млрд 150 млн грн, ЖКГ – 1 млрд 136 млн грн, медицину – 561 млн грн.

За галузями: 

  • Департамент освіти 35,7% від бюджету громади, а це 2 млрд 150 млн грн;
  • Управління ЖКГ – 18,8% – 1 млрд 136 млн 727 тис. грн;
  • Бюджетно-фінансове управління – 11,7% – 707 млн ​​580 тис. грн;
  • Департамент охорони здоров’я – 9,3% – 561 млн 7 тис. грн;
  • Департамент соціального захисту населення – 6,5% – 390 млн 623 тис. грн;
  • Департамент культури, молоді та сім’ї – 4,2% – 253 млн 877 тис. грн;
  • Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи – 3,4% – 202 млн 889 тис. грн, з них – 156 млн 600 тис. грн на програму “Полтавський спротив”;
  • Управління капітальним будівництвом – 2,9% – 172 млн 720 тис. грн;
  • Виконавчий комітет – 1,8% – 110 млн 458 тис. грн;
  • Управління у справах фізичної культури та спорту – 2% – 118 млн 889 тис. грн;
  • Департамент з питань реєстрації – 0,5% – 29 млн 215 тис. грн;
  • Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру – 0,7% – 41 млн 901 тис. грн;
  • Управління адміністративними послугами – 0,5% – 29 млн 274 тис. грн;
  • Інспекція з контролю за благоустроєм – 0,5% – 32 млн 912 тис. грн;
  • Управління розвитком території та інфраструктури старостинських округів – 0,3% – 15 млн 820 тис. грн;
  • Управління економічного розвитку – 0,3% – 17 млн ​​835 тис. грн;
  • Управління майном комунальної власності міста – 0,2% – 14 млн 150 тис. грн;
  • Управління з питань містобудування та архітектури – 0,3% – 16 млн 629 тис. грн;
  • Управління з питань ветеранської політики – 0,2% – 13 млн 765 тис. грн.

У розмірі 221 млн 500 тис. грн., відповідно до законодавства про 4% ПДФО, міська рада має надати субвенцію обласної ради, яка є власником “Полтаватеплоенерго” та “Полтававодоканал”.

Полтава стала майданчиком для зустрічі учасників проєкту«Пліч-о-пліч: згуртовані громади»

У Полтаві провели практикум – простір єдності «Творимо майбутнє разом», учасниками якого були представники громад, які беруть участь у Національному проєкті «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Про це повідомили в міській раді.

Під час заходу люди ділилися досвідом та шукали шляхи вирішення нагальних питань, а також напрямки можливої ​​співпраці між своїми громадами, відвідали ЦНАП, ветеранські заклади та Центр допомоги ВПО з Краматорського району Іллінівської громади, що функціонує в Полтаві.

Полтавська громада в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» є партнером для трьох громад-форпостів: Чернігівської, Куп’янської (Харківська область) та Іллінівської (Донецька область) ТГ.

Так, від грудня 2024 року розпочалася співпраця з Чернігівською міською громадою, яка реалізується в таких напрямках: підтримка ветеранської політики, освіта, інклюзія та психологічна підтримка, соціальні послуги, цифровізація та адмінпослуги, культура, молодь та спорт, просторовий розвиток.

Від червня 2025 року Полтава співпрацює з Куп’янською міською громадою Харківської області. Громада фахівців об’єднується для розвитку освіти, інклюзії, спорту, реабілітаційних послуг, культури та позашкільної освіти, а також для зміцнення обороноздатності.

І у вересні 2025 року було укладено Меморандум про співпрацю з Іллінівською сільською громадою Краматорського району Донецької області. Хоча насправді співпраця з нею почалася задовго до цього. На початку повномасштабного вторгнення до Полтави перемістили архіви, матеріальні ресурси та майно підрозділів культури, освіти та медицини Іллінівської сільської громади. Також тут функціонує відділ офісу Іллінівської громади й Центр підтримки ВПО, який обслуговує жителів усього Краматорського району. На сьогодні ж виокремлюються декілька напрямків співпраці між громадами: соціальний захист та підтримка ВПО, культура, молодь та спорт, ветеранська політика, охорона здоров’я.