Позначка: Воєнний стан

27 січня в парку імені Івана Котляревського в обласному центрі встановили перші пам’ятні таблички в межах загальноукраїнського проєкту “Поміж нас”.

Мета – вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, які загинули, перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти внаслідок збройної агресії рф проти України.

Проєкт “Поміж нас” реалізує громадська організація “Вшануй” за ініціативи та сприяння Управління з питань ветеранської політики Полтавської міської ради.

Загалом у Полтаві планують встановити 60 таких табличок в інших парках міста.

Проєкт передбачає розміщення на спинках лавок в парках українських міст і містечок пам’ятних табличок із таким змістом:

• тут міг сидіти той/та, хто віддав/ла своє життя на війні (за незалежність);

• тут міг сидіти той/та, хто перебуває в російському полоні;

• тут міг сидіти той/та, хто вважається зниклим/лою безвісти.

16 січня в Полтавській міській раді провели оперативну нараду щодо додаткових рішень для економії електроенергії в громаді, насамперед щодо вуличного освітлення. У них врахували рекомендації держави та обласної військової адміністрації, повідомила секретар ПМР Катерина Ямщикова.

“Ми живемо й працюємо в умовах війни та складної енергетичної ситуації. Тому важливо максимально відповідально підходити до споживання електроенергії та зменшувати навантаження там, де це можливо без шкоди для безпеки, – зазначила посадовиця. – Ще до впровадження відповідних змін навантаження на енергосистему було зменшено. Фактично вуличне освітлення працює лише 3-4 години на добу, відповідно до графіків відключень. Тож громада освітлюється орієнтовно на 30-33% від загальнонеобхідного обсягу”.

Водночас для додаткового зниження навантаження напрацьовано більш ощадливий режим роботи вуличного освітлення, що дозволяє додатково зекономити ще близько 300 кВт електроенергії.

Після технічного перепрограмування, яке триватиме до 24 годин, планується, що вуличне освітлення в Полтаві працюватиме за таким режимом:

• з 16:30 до 18:00 та з 22:00 до 23:00 — черговий режим, освітлюються лише центральні вулиці;

• з 18:00 до 22:00 — освітлення працює на всіх вулицях та провулках громади.

Час вказаний орієнтовно, адже фактична робота вуличного освітлення залежить від погодинних графіків відключень електроенергії та загальної ситуації в енергосистемі. У разі змін у ГПВ режим роботи освітлення може коригуватися.

“Такий підхід дозволяє зберегти освітлення у найбільш активний вечірній період, врахувати зимовий час, короткий світловий день, роботу закладів освіти у другу зміну, а також безпеку пішоходів і дорожнього руху, – наголосила Катерина Ямщикова. – Окремо повідомляю: святкову ілюмінацію в місті вимикаємо повністю. За сприятливих погодних умов з понеділка, 19 січня, розпочинаємо демонтаж новорічної ялинки та святкових конструкцій. Також звертаємося до підприємців із проханням тимчасово, до стабілізації ситуації в енергосистемі, максимально вимикати зовнішню рекламу, світлові вивіски та фасадну підсвітку, коли елементи заживлені від загальної електромережі, а не від приватних генераторів”.

Також секретар міськради надала доручення Інспекції з благоустрою поінформувати суб’єктів господарювання, пояснити ситуацію та звернутися з проханням відповідально поставитися до цього кроку. Влада розраховує на максимальний відгук від бізнесу, хоча рішення залишається на відповідальності самих підприємців.

Важливо діяти відповідально і солідарно, щоб електроенергії вистачало тим, хто потребує її найбільше: лікарням, критичній інфраструктурі, насосним станціям, котельням, наголосили в міськраді.

14 січня на базі укриття ліцею №25 у Полтаві провели тренування з розгортання теплового пункту та протестували теплові гармати для пунктів обігріву в разі надзвичайних ситуацій.

Про це повідомили в Полтавській міській раді.

Під час тренування секретар ПМР Катерина Ямщикова разом із начальником Головного управління ДСНС України у Полтавській області Андрієм Хижняком, начальником Полтавського районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області Сергієм Пруглом, начальником Управління капітального будівництва ПМР Максимом Медведєвим та представниками Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи міськради перевірили технічну можливість обігріву укриття.

Окрему увагу приділили відпрацюванню алгоритму дій запуску обладнання в разі повного знеструмлення.

“Пріоритетом для громади залишається безпека мешканців. Ми системно готуємося до можливих надзвичайних ситуацій, зокрема до найгірших їх сценаріїв, щоб забезпечити готовність відповідних служб до чітких і скоординованих дій”, – зазначила Катерина Ямщикова.

Окрім цього, у громаді триває робота над створенням мапи пунктів обігріву на випадок блекаутів тривалістю до двох діб та понад дві доби.

Серед ключових напрямів – формування резерву палива та забезпечення теплових пунктів і пунктів незламності резервуарами з водою, а також залучення асенізаційної техніки у разі припинення роботи каналізаційних систем.

– Після удару дрона мені відірвало ліву ногу до коліна, у правій – переламано кістку, – розповідає Захисник України Рустам. – Було наскрізне поранення тазу, контузія й перебиті обидві барабанні перетинки, а в рані ноги знайшли інфекцію. Коли мене вивезли зі штабу в Петропавлівку, а після в Дніпро, то лікарі зібрали цілий консиліум. Мені чесно розповіли про ризики, пояснивши, що або я мертвий із коліном, або живий без нього. Я сказав: «Ріжте».

Після прибуття в Дніпро реабілітація розпочалася буквально одразу. Спершу був психолог, із яким ми говорили про травму й страх. Сну не було, накривали фантомні болі, панічна атака.

Точно памʼятаю, що десь на сьомий-восьмий день у мене була панічна атака. Я спочатку не зрозумів, як вона взагалі зʼявляється. У тебе німіють руки, груди, починається це прискорене дихання (як у разі поранення).

Я тоді налякав усіх та й сам злякався. Але психолог навчив відловлювати момент, коли накриває, пити воду, дихати, повертатися в контроль. Найважче було вечорами, коли перед очима був момент потрапляння дрона.

Я постійно думав, що мав зробити, щоб цього всього не сталося: піти пішки, не поїхати, вистрибнути з причепа, у якому був, вистрілити в дрон… Коротше, гриз себе. Із часом це ставалося рідше. Консультації з фахівцями та призначене лікування допомогли.

Психологічна допомога – це найперше. Лікарі допомогли мені прийняти, що життя не буде таким, як раніше, але воно продовжується.

Моя родина живе в Дніпрі. Тому від самого початку поряд були дружина, діти, мама, які оточили підтримкою. Я живу неподалік лікарні, тож почав виїжджати додому в кріслі колісному ще на ранніх етапах реабілітації.

У лікарні фахівці з реабілітації приходили до мене від першого дня, розповідали про процес, що все буде добре, як тільки зможу більш-менш рухатися.

Ви знаєте, яка найбільша помилка в реабілітації? Думати, що вона проходить швидко, що місяць-три й ти будеш бігати. Це складно, боляче, бо, крім травм, поки ти лежиш, атрофуються мʼязи, фізична сила просто тане.

Команда пояснила: ілюзій не потрібно, треба буде працювати. Під час реабілітації в мене був момент, який запамʼятав найбільше. Коли на протезі перший раз встав вертикально. У мене зріст 1,80, то я його наче повернув, на мене не дивилися згори. По відчуттях голова крутилася, але всередині ставало легше.

Протез я отримав восени 2024 року, а без милиць пройшов перші декілька метрів після Нового року. Я рекомендую тим, хто має високу ампутацію нижньої кінцівки, ретельно вибирати протез, бо це як гарне взуття. Щоб він не ламався постійно чи ще щось.

Три-чотири місяці я тренувався ходити з протезом щодня: то з двома милицями, то з однією паличкою, то за поручні.

Реабілітаційна команда класна. Видно, що вони бачать, розуміють, що кому потрібно. Ті, хто зі мною працювали… Для мене вони були якимось натхненням.

Вони молоді, красиві, досвідчені, завжди підтримували. Коли я вже почав тренуватися на турніках і снарядах, то спершу тягав по 15 кілограмів, а потім доходив до 45–50. Команда бачила це й щиро підтримувала, казала, що Рустам — молодець, ставила мене в приклад хлопцям, які тільки починали свій шлях. Ми спілкувалися — і це дуже надихало.

Найскладнішим були не спорт і вправи, а дім. Повернутися в сім’ю на кріслі колісному, просити допомоги, не могти взяти дитину на руки. В очах чужих був жаль, а він не допомагає. Не робіть так, бо людина після поранення чи травм є такою ж людиною й не потребує співчуття. Терпіння дружини допомогло витримати та адаптуватися, а психолог допоміг прийняти нову реальність.

Зараз я вже повернувся до роботи, воджу машину, бо є права нога. Спочатку було важко цілий день у протезі, приходив і засинав. За місяць-два втягнувся: ранки, обід, вихідні…. знову є ритм, знеболювальні поступово прибрав. Коли вони перестають бути на постійній основі, розумієш, що все працює.

Що скажу тим, хто на початку шляху реабілітації? Потрібно бути терплячими. Буде боляче, необхідні зусилля і час, працювати щодня, говорити з психологом.

Але у вас усе вийде!

Послуги з реабілітації в Україні надаються безоплатно в межах пакетів Програми медичних гарантій: амбулаторно, стаціонарно, для всіх, хто цього потребує. Реабілітація при складних станах може тривати до 112 днів на рік — залежно від досягнення реабілітаційних цілей. Для пацієнтів із тяжкими травмами або ампутаціями передбачено до 8 циклів реабілітації на рік, а для людей із множинними ампутаціями кінцівок — до 26 циклів. Також запроваджено послугу реабілітації, що надається фахівцями з реабілітації в територіальних громадах, що дозволяє отримувати допомогу ближче до місця проживання.

Щоб отримати направлення, зверніться до свого сімейного або лікуючого лікаря. Щоб дізнатися більше про те, як пройти реабілітацію, звертайтеся в контакт-центр НСЗУ за номером 1677.

Розвиток реабілітації в Україні відбувається в межах виконання Стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Інформаційна кампанія «Зміцнені» реалізується Національною службою здоров’я України у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством у справах ветеранів України за підтримки проєкту Rehab4U.

Цей матеріал став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Уряд США. Зміст є відповідальністю Моментум Вілз фор Хьюменіті i не обов’язково відображає погляди Уряду США.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову №2290 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал».

Рішення було прийняте 30 грудня 2025 року, а набрало чинності 1 січня 2026 року.

Згідно з документом, для споживачів — суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення — встановлено тариф на централізоване водовідведення у розмірі 11,52 грн за 1 куб. м без ПДВ.

Для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у цій сфері, затверджено такі тарифи (без урахування ПДВ):

• централізоване водопостачання — 31,63 грн за 1 куб. м;

• централізоване водовідведення — 24,61 грн за 1 куб. м.

Водночас НКРЕКП визначила, що для населення тарифи застосовуватимуться на рівні, чинному станом на 24 лютого 2022 року:

• централізоване водопостачання — 13,74 грн за 1 куб. м без ПДВ;

• централізоване водовідведення — 14,40 грн за 1 куб. м без ПДВ.