Категорія: Суспільство

Лохвицький районний суд постановив визнати винним громадянина Республіки Молдова в повторному незаконному перетині державного кордону України й призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років. Про це повідомила пресслужба прокуратури Полтавської області. Але, якщо іноземець витримає без правопорушень іспитовий термін у один рік, зможе це покарання не відбувати.

Таке пом’якшення суд зробив, зваживши на обставини. Справа в тому, що чоловік порушив строк тимчасового перебування на території України й був притягнутий за це до адміністративної відповідальності. Він залишив територію нашої держави, маючи в паспорті відмітку про заборону в’їзду на три роки. Однак у травні 2019-го вночі пішки перетнув кордон поза пунктом пропуску на Одещині та приїхав на Полтавщину. Тут його знову оштрафували й поставили в документах ще одну відмітку про заборону в’їзду. Та в грудні чоловік повторив «процедуру» незаконного перетину кордону. Вели його в Україну, як з’ясувалося, стосунки з жінкою, із якою молдаванин познайомився на Полтавщині.

Альона Зимня

Працівники Розсошенського лісництва державного підприємства «Полтавський лісгосп» засаджують територію колишнього звалища поблизу сіл Малий Тростянець та Вища Вільшана в Полтавському районі однорічними саджанцями дубів. Загалом буде озеленено площу в понад півгектари. Про це повідомило обласне управління лісового та мисливського господарства на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук».

Вирощували майбутніх велетнів у теплицях із травня 2019 року. 1800 дерев мають закриту кореневу систему. Висаджують їх за допомогою спецінструменту в розпушену землю. Ґрунт на місці посадки відповідає тим умовам, у яких зазвичай ростуть дуби. Залишки сміття рослинам не заважатимуть, переконують працівники підприємства, адже вони залишаться на поверхні, тоді як коріння саджанців піде майже горизонтально вниз. За молодими деревцями доглядатимуть. Лісівники прогнозують, що відсотків 95 саджанців приживеться.

Сміттєзвалище на місці майбутнього дубового лісу почало утворюватися на початку 1990-их. Прибрали його лише кілька тижнів тому. Робили це силами Щербанівської об’єднаної територіальної громади.

Альона Зимня

16 червня в обласному центрі було зафіксовано один новий випадок зараження коронавірусом, 17-го – два, 18-го – чотири. Загалом за тиждень налічується вже десять інфікованих. Місто фактично «підхопило» загальну для Україну тенденцію зі зростання кількості хворих на COVID-19. Через це, а також зважаючи на постанову уряду, ухвалену в середу, і те, що значна частина городян перестала дотримуватися маскового режиму та інших заходів профілактики інфекції, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій у Полтаві вирішила зробити карантинні заходи на території населеного пункту більш жорсткими.

– Ми закінчуємо історію з попередженнями, із «добрим поліцейським». Повноваження складати протоколи в усіх є, усіх навчили. Будемо складати протоколи, якщо не доходить. По-іншому (епідемію – прим. авт.) не зупинимо. У нас уже пішла внутрішня передача. Було п’ять-шість хворих наприкінці минулого – на початку нинішнього тижнів. Це ті, які приїхали, привезли (коронавірус – прим. авт.). Але ті, щодо яких ми отримуємо результати сьогодні, – це епідоточення, передача один від одного. Відстежити, локалізувати (інфекцію – прим. авт.) уже не вийде. Зараз важливо зробити так, щоб людина, яка заражена, але про це не знає, не заражала інших у громадських місцях: магазинах, транспорті, – наголосив секретар Полтавської міськради Олександр Шамота.

Відтак комісія ТЕБ та НС ухвалила рішення звернутися до поліцейських щодо посилення контролю за дотриманням маскового режиму в громадському транспорті. Відповідно до постанови Кабміну, перебувати в тролейбусах, автобусах, маршрутках під час карантину потрібно в засобах індивідуального захисту, які одягнуті так, що закривають рот і ніс. А цього пасажири й водії нині дуже часто не дотримуються. Також на сьогодні нерідко можна зустріти маршрутки, які їздять повністю забитими.

– Якщо в комунальному транспорті нам вдається це стримувати, то в приватному – біда, – зазначив заступник міського голови Іван Сватенко.

І це при тому, що наразі в громадському транспорті незалежно від форми власності дозволено перевозити лише таку кількість пасажирів, що дорівнює кількості сидінь.

Крім того, органи влади звертатимуться до місцевих управлінь Національної поліції, Держпродспоживслужби, Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста щодо посилення контролю за дотриманням протиепідемічних заходів суб’єктами господарювання. Працювати з останніми в цьому плані, власне, почали вже з вівторка – в обласному центрі діють мобільні групи, до яких входять представники різних служб. Вони проводять перевірки, виносять попередження.

– Щодня обходимо 50-60 магазинів. Зауваження є. Дійсно, багато таких, хто не приходить у масках. Продавці їм роблять зауваження, – сказав голова Шевченківської районної в м. Полтава ради Дмитро Задворкін.

За три дні робота мобільних груп уже дала певні результати.

– У ТРЦ «Київ», наприклад, без маски вже ніхто не зайде. На вході стоять спеціально визначені працівники, контролюють. Є засоби для дезінфекції, – розповів голова Київської районної в м. Полтава ради Сергій Синягівський.

Водночас, зауважив Олександр Шамота, необхідно, щоб охорона мережевих закладів стежила, аби відвідувачі були в масках не тільки на вході до приміщення, а й перебуваючи в ньому.

Альона Зимня

На Полтавщині працюють над запуском загальної по області системи екстреної допомоги за єдиним номером телефону. У зв’язку з цим на пленарному засіданні 33-ої сесії обласної ради сьомого скликання депутати підтримали внесення змін до регіональної Програми захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню на 2017-2020 роки. Відповідно до неї тепер на виготовлення проєктно-кошторисної документації, будівництво та забезпечення функціонування зазначеної системи з обласного бюджету виділять 350 тис. грн.

– Полтавщина реалізовувала й продовжує втілювати пілотні проєкти в різних сферах: медичній, соціальній, професійно-технічній освіті тощо. Область довела, що може впроваджувати їх якісно й ефективно. Ми готові на території регіону втілити ще одну ініціативу – створити систему екстреної допомоги за єдиним телефонним номером. Вона необхідна для поліпшення оперативного реагування служб і корисна для жителів області, – зазначив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Служба має стати єдиним центром екстреного реагування, координуватиме дії поліції, рятувальних служб, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги. На Полтавщині її створення починатимуть із модернізації служби «101».

– Будувати нових приміщень не потрібно, необхідно поліпшити технічне забезпечення. 34 підрозділи, підпорядковані обласному управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій, забезпечені якісним інтернетом, але зв’язок у них аналоговий. Тобто на місцях це звичайний телефон, поряд із ним сидить працівник, який виконує обов’язки диспетчера. На аналоговому зв’язку втрачаються хвилини, які багато значать у оперативному реагуванні. А це – життя людей. Водночас складно координувати людей і техніку, які виїжджають на місця, – розповів заступник голови ОДА Євген Греков.

Він також зауважив, що поліція, екстрена медична допомога вже працюють на цифровій основі. Тож після технологічного вдосконалення рятувальної служби буде легше з’єднати всі однією програмою. Автоматизоване робоче місце оператора створять у кожному підрозділі. Будуть цифрові автоматичні телефонні станції для обробки сигналів.

– Завдяки єдиній системі поліпшиться координація роботи всіх служб, а людям не потрібно буде звертатися до кожної з них окремо. Людина телефонуватиме на один номер і розповідатиме, що відбувається. Оператор вноситиме інформацію до системи й відповідно до ситуації спрямовуватиме на місце події екіпаж «швидкої», поліції, рятувальників чи кілька служб відразу. Оператор має чітко розуміти логістику, де розташований найближчий підрозділ, необхідний для залучення. У служб буде спільний чат, у якому вони зможуть оперативно аналізувати ситуацію й координувати діяльність. Крім того, для роботи використовуватимуть захищені планшети, на них надходитиме інформація про об’єкт, подію. Рятувальники матимуть нагрудні камери. Таким чином, із центру супроводу надзвичайної ситуації можна буде бачити, що саме відбувається на даний момент. Буде двосторонній зв’язок, аби за потреби вносити корективи в дії пожежників, поліцейських, медиків. Авто обладнають GPS-трекерами, – сказав посадовець.

Нагадаємо, згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом до 2021 року в нашій державі має запрацювати чергово-диспетчерська система екстреної допомоги населенню за єдиним безплатним телефонним номером 112. В Україні діє закон «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112». Така система функціонує в країнах-членах Європейського Союзу. Подібна служба порятунку – 911 – є у США.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

В обласному центрі планують розширити перелік небезпечних відходів, які можна буде здати в «Екобус». Про це в ефірі «Сніданку з «1+1» розповів заступник міського голови Полтави з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) Олексій Чепурко. Наразі працівники комунальники приймають відпрацьовані акумулятори, батарейки, ртутні термометри та люмінесцентні лампи. Останніх, наприклад, за місяць назбирується близько 2000, градусників – до сотні та з півтонни батарейок і акумуляторів. Платити за утилізацію таких відходів полтавцям не потрібно, роботу спецтранспорту фінансують із міського бюджету.

– Ми зараз розробляємо з екоактивістами програму. На серпень планується сесія міської ради. Прийматимемо зміни, хочемо розширити список. Збираємося додати електронну побутову техніку, медичні відходи тощо. Дуже сподіваємося, що депутати підтримають нашу ініціативу та внесуть зміни в програму, – розповів Олексій Чепурко.

Нагадаємо, у другій половині червня «Екобус» працює за таким графіком:

15.06 – вул. Гожулянська, 26 («Хуторок»);

16.06 – с. Івонченці (Будинок культури);

17.06 – вул. Європейська, 66 («СтарЛайн»);

18.06 – вул. Європейська, 185 («Фуршет»);

19.06 – вул. Великотирнівська, 35/2 («Екомаркет»);

22.06 – вул. 23 вересня («Універсам Полтава»);

23.06 – с. Червоний Шлях («Салтівський»);

24.06 – вул. Мазепи, 17 («12 вольт»);

25.06 – вул. Героїв Сталінграда, 30 («АТБ-Маркет»);

26.06 – вул. Дмитра Коряка, 3 («МаркетОПТ»);

30.06 – с. Климівка (кінцева зупинка).

Альона Зимня

Із 10 червня в Україні було дозволено відновити роботу баз відпочинку. Але не дитячих таборів. Це викликало невдоволення в людей і вилилося в акцію протесту, яка проходила сьогодні під стінами Кабінету міністрів. Порушили гостре питання на пресконференції з нагоди 100 днів роботи уряду й журналісти. Як сказав, коментуючи ситуацію, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, обговорення щодо відкриття дитячих таборів іще триває.

– Ми вчора і сьогодні зранку мали дискусію з цього питання з Міністерством охорони здоров’я, головним санітарним лікарем. Президент порушував його на щоденній нараді з боротьби з COVID-19. Ця дискусія досить складна. Ми спираємося на такі аргументи. Оздоровлення в таборах – це понад 1 млн дітей. Вони можуть хворіти безсимптомно, можуть переносити цю інфекцію у свої сім’ї, найголовніше, замість оздоровлення можуть хворіти. Загроза ця доволі висока зараз. Моя особиста позиція як батька, як громадянина України: я маю великі сумніви в доцільності відкриття таборів цього року. Але ми домовилися з низкою міністерств, у тому числі МОЗ, що вони покажуть свої розрахунки, аргументи, обґрунтування і, якщо зможуть переконати, у тому числі Кабмін як колегіальний орган, ми, можливо, підемо на ці речі. Але поки що я ставлюся дуже насторожено до можливості відкриття дитячих таборів у найближчий місяць, як мінімум, до того як ми побачимо подальший розвиток епідемії в Україні. МОЗ учора отримав доручення впродовж трьох днів подати ці дані, тож завтра до кінця дня або в понеділок будемо дивитися розрахунки й ухвалювати рішення, – зауважив посадовець.

Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко під час «круглого столу» в Торгово-промисловій палаті України висловився з цього питання більш категорично. На його думку, 2020 року  відкривати табори для оздоровлення маленьких українців не можна. Краще не дозволити їм працювати, аніж потім ліквідовувати негативні наслідки.

– Для ухвалення урядом рішення про відкриття дитячих оздоровчих таборів місцева влада має гарантувати медичну допомогу не лише щодо COVID-19, а й інших нозологій. В організованих колективах, крім заражень, що передаються крапельним шляхом, щорічно виникають кишкові інфекції. Сьогодні ніхто не дасть 100% гарантії, що їх не буде. Ми стримуємо відкриття дитячих таборів, бо може бути нашарування різних видів зараження: коли привозимо дитячий організований колектив, виникає та ж ротавірусна інфекція. Ми не розуміємо, це коронавірус чи кишкова група інфекцій, але маємо всіх госпіталізувати, усіх контактних ізолювати. Це буде величезне навантаження на заклад, який їх прийняв, – наголосив Віктор Ляшко.

Наразі на прикладі роботи готелів і санаторіїв для дорослих у центральній владі вивчають можливості дотримання безпеки для здоров’я маленьких відпочивальників в умовах епідемії COVID-19. Враховують багато чинників, серед яких і розвиток епідситуації. Вона на сьогодні, на жаль, має негативну тенденцію – за минулу добу, за даними міністра охорони здоров’я Максима Степанова, у державі коронавірус встановили ще в 689 осіб. Це новий антирекорд для України.

А от на Полтавщині нових випадків захворювання не зафіксовано. Позитивна динаміка щодо зараження коронавірусом у регіоні дає підстави сподіватися, що місцеві дітлахи цього літа все-таки зможуть відпочити в позаміських таборах. Хоча обнадіювати батьків у обласній державній адміністрації поки що все-таки не поспішають. Чекають дозволу на роботу закладів від головного державного санітарного лікаря країни. І готуються до відкриття.

На виконання доручення Кабміну на Полтавщині розробили етапи виходу дитячих таборів із карантину. Як повідомили в ОДА, нині, із 9 по 15 червня, триває перший із них, із обмеженим доступом. Це робота в режимі здійснення попередніх перевірок органами та установами владних повноважень за затвердженим графіком і підготовка до другого етапу з обмеженим доступом – комплексних перевірок та отримання дозвільних документів. Його терміни наразі невідомі.

У будь-якому разі до 22 червня, у період карантину, як зазначив під час Всеукраїнської селекторної наради – засідання центрального міжвідомчого штабу з координування організації й проведення оздоровлення та відпочинку дітей у 2020 році Віктор Ляшко, позаміським дитячим закладам працювати не дозволяється. Їх робота в режимі надання послуг можлива лише за умов прийняття спеціальних санітарних і технічних вимог, розробки та прийняття алгоритмів медичного обстеження дітей, прийому їх у закладах, реагування на випадки підозр коронавірусної інфекції. Ці вимоги МОЗ наразі розробляє. Та й у Полтавській ОДА наголошують, що, якщо табори оздоровлення та відпочинку цього року все ж відкриються, то лише для місцевих дітей. Відпочивальників із інших регіонів тут не прийматимуть.

– До оздоровчого періоду планувалася робота 26 позаміських дитячих закладів. У зв’язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19 цього літа не працюватимуть п’ять закладів: «Чайка», «Іскорка», «Маяк», «Енергетик» і «Ромашка». Також під сумнівом робота трьох таборів обласної комунальної власності, які визначені для обсервації: «Ерудит», «Супутник» і «Миргородський», – повідомив перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін.

Альона Зимня

У Полтавській області, як і по всій Україні, через запровадження карантину весняний призов на строкову військову службу перенесений і розпочнеться 15 червня. Про це розповів військовий комісар регіону Дмитро Губський. У термінах проведення призову також відбулися зміни. Якщо раніше він тривав три місяці, тепер буде вдвічі меншим.

Заходи щодо призову громадян до лав Збройних Сил України почали проводити з 25 травня, але чимало комісій, зокрема й у Полтаві, зі своїми завданнями не справляються. План по області наразі виконаний лише трохи більше, ніж на половину. Хоча, за словами військового комісара, призовники, які до пандемії коронавірусу працювали за кордоном, нині перебувають вдома, тож можливість вручити їм повістки є.

До речі, перед доставкою на збірний пункт призовники мають спочатку пройти тестування на COVID-19. Крім того, вони повинні бути «озброєні» засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками та дезінфектором) із розрахунку на три доби. А з цим у деяких районів виникли проблеми.

Випускників шкіл до Збройних Сил не призиватимуть.

Альона Зимня

У державі офіційно пом’якшили протиепідемічні норми роботи ринків в умовах карантину. Відповідна постанова набула чинності сьогодні. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Серед ключових правил роботи ринків, за його словами, залишаються:

• допуск працівників на ринок після термоскринінгу;
• облаштовані місця для обробки рук антисептиками на вході;
• один відвідувач на 10 кв. м площі ринку;
• допуск лише в захисній масці;
• проведення дезінфекції поверхонь;
• інформація про профілактику COVID-19, розміщена на видних місцях.

– Пом’якшення не означає скасування. Без дотримання цих правил вихід із карантину може затягнутися, – зазначив посадовець і звернувся до людей із проханням інформувати Держпродспоживслужбу, якщо побачили порушення на ринку.

Нагадаємо, агропродовольчі ринки, нагадаємо, уже майже місяць, як відновили свою роботу. Їхню діяльність на період карантину Кабінет міністрів України впорядкував, внісши зміни до постанови №211 від 11 березня 2020 року.

Альона Зимня

Сьогодні на кладовищах обласного центру – чимало народу. Люди прийшли до могил своїх рідних та близьких, щоб віддати їм данину пам’яті, а багато хто – іще й прибрати місця поховання.

Через жорсткий карантин, нагадаємо, полтавці не змогли відвідати за традицією цвинтарі в поминальний понеділок, що цього року припав на 27 квітня, – вони були зачинені. Крім того, Церков рекомендувала вірянам провести поминальні обряди пізніше – 6 червня, у батьківську поминальну суботу.

Відтак сьогодні починаючи години з восьмої-дев’ятої ранку до могил потяглися городяни. Додаткового транспорту, як зазвичай буває у поминальний понеділок, на цей день не організовували. Особливої торгівлі штучними квітами, віночками біля кладовищ теж не спостерігається.

Натомість біля воріт чергують правоохоронці. Слідкують, щоб містяни дотримувалися встановлених протиепідемічних обмежень – були в масках. Щоправда, уже за воротами, минувши поліцейських, люди ці маски здебільшого знімають.

Альона Зимня

Станом на сьогодні в області відновили роботу 149 закладів дошкільної освіти. Про це повідомили в Головному управлінні Держпродспоживслужби Полтавщини.

Його фахівці долучилися до роботи комісій/робочих груп, які починаючи з 25 травня проводили обстеження закладів на предмет готовності до виконання протиепідемічних заходів, а також дотримання їх під час функціонування. Суттєвих порушень виявлено не було.

Керівникам дитсадків надали рекомендації щодо правил приготування та використання дезінфікувальних засобів, придбання таких, що зареєстровані в Державному реєстрі й дозволені для використання у дошкільних закладах, тощо.

Деякі дитсадки за згодою батьків функціонувати в літній період узагалі не будуть.

Нагадаємо, до початку карантину на Полтавщині працювало 618 закладів дошкільної освіти.

Альона Зимня