Сьогодні зранку в обласному центрі без традиційного урочистого відкриття почала працювати виставка російської техніки, яку військовослужбовці спільно з територіальною обороною та місцевими жителями, які стали на захист рідного краю, знищили під час наступу окупаційних військ упродовж 26 лютого – 3 березня на території колишнього Зіньківського та Гадяцького районів й по той бік їхнього кордону з Сумщиною. Ті події отримали народну назву «Гадяцьке сафарі», позаяк найбільш активно розгорталися саме у Великобудищанській громаді, що входила до колишнього Гадяцького району. Тоді на територію нашої області зайшло кілька колон техніки (загалом близько 300 одиниць) і солдати 4-ї гвардійської танкової кантемирівської дивізії. Її вважали елітою російських військ. Але захисники України довели, що ця еліта непогано горить – і в танках та БТРах, і поза ними. Результати цього до кінця тижня можна побачити на власні очі в Полтаві. Загалом на початку повномасштабного вторгнення російських військ було експропрійовано 21 одиницю бойової техніки ворога (вона, за словами начальника Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна, «стала до лав Збройних сил України й працює на перемогу»), знищено/пошкоджено 16 одиниць.
– Вони ж частину кидали, тікали хлопці (росіяни), – розповідає Сергій Максименко, голова Зіньківської громади, на території якої було знищено БМП-1, представлений на виставці. – А в той, крайній, наприклад, гранату кинули всередину. Здетонував боєкомплект, одірвало башту.
П’ять наявних залишків російської техніки викликали інтерес у чималої кількості жителів і гостей міста. Подивитися на них, зробити фото на згадку приходили представники різних поколінь, у тому числі тих, хто дитиною застав Другу світову.
– Страшно собі й уявити, що такі машини їдуть на людей, стріляють по будівлях. Це дуже добре, що вони сюди, у наше місто, так і не доїхали, принаймні в цілому, робочому вигляді, – ділиться 80-річна пані Олександра з Полтави.
Багато хто дивується потужності ураження техніки, розпитує військовиків, як було пошкоджено ту чи ту машину.
– Це ж чим треба було бахнути, щоб 15 мм отак розвернуло!.. Це ж, здається, дюралюміній (надзвичайно міцний сплав – прим. автора), – із подивом і захопленням вигукує один із відвідувачів виставки, оглядаючи основний бойовий танк виробництва срср Т-80.
– Після нашої перемоги буде сформовано музей, таке рішення ухвалено, ми розуміємо, де він буде розташований, – говорить Дмитро Лунін. – Там будуть ці зразки подвигу наших героїв, які змогли знищити цю техніку. Вона не може вже працювати на перемогу, але буде пам’яттю про боротьбу проти росії.
Знайомство з експонатами – безпечне. З огляду на ситуацію, що сталася під час виставки в Чернігові, коли мав місце постріл із ручного гранатомету, через що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження, техніку в Полтаві заздалегідь перевірили.
– Ми разом із командуванням, обласною військовою адміністрацією перевірили всі наявні зразки з залученням фахівців ДСНС, штатних саперних підрозділів 116-ї окремої бригади ТрО, командир якої, полковник Олександр Чахлов також тут присутній. Його підлеглі наразі працюють у місті, аби забезпечити безпеку людей. Залучені сили й засоби Головного управління Національної поліції України в Полтавській області, відповідні силові структури, – зауважує командувач оперативно-тактичного угруповання «Суми», генерал-майор Олександр Нестеренко. – Нині ми можемо перебувати в мирній Полтаві. Це затишне європейське місто. Сьогодні тут свято, тому щиро вітаю всіх. Хай Бог оберігає! Разом – до перемоги! Користуючись нагодою, хочу подякувати всім військовослужбовцям, які захищають нашу державу, усім добровольчим військовим формуванням, усім тероборонівцям. Схиляю голову в пам’ять про всіх військовиків, які загинули в цій війні.
Віолета Скрипнікова
– Єдиний варіант, як у Полтаву може прибути російська техніка, – тільки спаленою та знищеною, – прокоментував подію у своєму Телеграм-каналі начальник облвійськадміністрації Дмитро Лунін. – Росіяни дочекалися свого “параду”. Українська армія продовжує демілітаризацію московії.
Окрім того, із захисників і захисниць України, чиї імена прозвучали в публічному просторі, були обміняні старший сержант 36-ї бригади Михайло Діанов, вагітні жінки-військовослужбовиці Мар’яна Мамонова, Яна Шумовецька й Анастасія Черненька, парамедикиня Катерина Поліщук («Пташка»), пресофіцер Дмитро Козацький («Орест»), який є автором унікальних фото з пекла «Азовсталі» та переможцем престижного конкурсу в Парижі «The Prix de la Photographie», голова патрульної поліції Маріуполя Михайло Вершинін, а також командир полку «Азов» Денис Прокопенко («Редис») і його заступник Святослав Паламар («Калина»). Згідно з домовленостями, п’ятеро українських командирів до кінця війни перебуватимуть у Туреччині під гарантіями захисту та безпеки.
– Нам вдалося визволити з російського полону 215 наших людей, серед яких 124 офіцери. Це найпотужніший результат від початку повномасштабного вторгнення російських військ на нашу територію. Серед тих, кого ми нині звільнили — 108 бійців «Азову» та інших формувань: Національної гвардії, сухопутних військ, військово-морських, прикордонних, тероборонівців, співробітників Служби безпеки України, держслужбовців транспорту, державної митної служби, – розповів керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
Участь у заході взяли представники влади Полтавщини, Укрпошти, військовики, журналісти, місцеві жителі, зокрема свідки та учасники подій із сіл Веприк (раніше Гадяцького району, звідки й назва), Бобрик, Мартинівка та ін. Саме завдяки сміливості цих людей окупанти не просунулися далі на Миргород і Київ, просидівши приблизно тиждень на позиціях, які й досі залишилися в навколишніх лісах, відійшли.
Погасили марку начальник обласної військової адміністрації Дмитро Лунін, голова Полтавської облради Олександр Біленький, керівником Полтавської філії “Укрпошти” Юрій Набасов та автор ескізу Олександр Бондаренко.
Також представники обласної влади нагородили відзнаками Полтавщини місцевих героїв, зокрема простих трактористів Олексія Вовка та Володимира Іващенка, які спалили три танки «коктейлями Молотова», подякували місцевим жителям, які, незважаючи ні на що, передавали координати переміщення окупантів і цим самим допомагали їх ліквідовувати.
Придбати марку можна було просто на місці. Разом із конвертом вона коштувала 33 грн. Надалі марку можна буде купити в поштових відділеннях регіону або замовити
«Мінно-вибухові пристрої. Правила безпеки та принцип дії»
«Основи поводження з гранатометами та ПТРК»