Рятувальники Полтавщини звільнили дівчинку, яку «взяла в полон» батарея

В одному з населених пунктів Полтавської області відбувся незвичний випадок – дівчинка застрягла між стіною та батареєю. Просунувши ногу в цей простір, через деякий час дитина не змогла її витягти. Кінцівка дуже набрякла, і спроби самостійно звільнити її спричиняли біль. Бабусі, яка доглядала дівчинку, довелося викликати допомогу. Як повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, рятувальники, які прибули до потерпілої, спеціальним інструментом відігнули пластину радіатора та звільнили ногу дитини.

Альона Зимня

На онлайн-марафоні ознайомили з «гастрономічними магнітами» Полтавщини

На базі Департаменту культури й туризму обласної державної адміністрації відбувся онлайн-марафон «Смачна Полтавщина». Представники зелених садиб, ресторанів, музею народної гастрономії, майстри кулінарних особливостей регіону презентували «гастрономічні магніти» й майстер-класи з їх виготовлення. Також до заходу долучилися надавачі туристичних послуг, які в подальшому планують внести ці локації до маршрутів.

– У нинішніх умовах проводимо заходи онлайн. Хотілося б уже зустрітись і не лише побачити та почути про різні смаколики, а й скуштувати їх. Усі люблять попоїсти! Полтавщині є чим здивувати. Приємно, що наш регіон багатий на майстрів, які готують смачну їжу. Хочеться трохи розширити загальну думку про те, що Полтавщина – це тільки галушки. Звичайно, вони невід’ємна частина нашої кухні, але маємо більш широкий асортимент наїдків, саме те, чого немає в інших регіонах, – наголосила заступниця голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко.

Під час заходу широкому туристичному загалові відкрили, зокрема, маловідомих надавачів послуг із гастрономії. Так, Оксана Дорошенко з Більська виготовляє «котелевські пряники». Її творіння вже не раз ставали переможцями різних всеукраїнських конкурсів.

– Про цю майстриню мало відомо саме в туристичних колах. Учасники нашої школи побачили ці шедеври й, сподіваюся, захочуть поїхати та на власні очі побачити пряники і їх скуштувати. Також у форматі цього заходу вперше відкрили винороба, який презентує бренд «Вина від дяді Толі». Усю сировину він закуповує на заході Україні. А вже сам продукт виготовляє за полтавськими технологіями. Він пропонує не тільки скуштувати вина, а й розповісти про технологію їх виготовлення, – сказала начальниця відділу туризму й розвитку музейної справи Департаменту культури і туризму ОДА Лілія Федорченко.

Також свою продукцію презентували представники вже сформованих гастрономічних брендів. Наприклад, у туркомплексі «Турист» створено інтерактивний музей народної гастрономії. Там пропонують дегустацію страв із «Енеїди» Івана Котляревського.

– Готуємо юшку, качану кашу. Проводимо майстер-класи з приготування галушок і вареників. У нашому музеї є різні інтерактивні заходи. Маємо багато старовинного одягу. Усе це можуть приміряти наші гості. Також ми влаштовуємо вечорниці. У залі можуть розміститися до 20 людей. Наш музей внесено до туристичного маршруту «Шляхами полтавської галушки», – розповіла ініціаторка його створення Лариса Оніщук.

Після онлайн-марафону всі відеоматеріали локалізують та створять за ними окремий медійний продукт, що буде надісланий усім туристичним організаціям для подальшої реклами.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

 

Новий ЦНАП у Полтаві здадуть до Дня міста

Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який споруджують біля будівлі обласної державної адміністрації, планують здати в експлуатацію 23 вересня, приурочивши подію до Дня міста. Про це повідомив Департамент інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю ОДА. Даний об’єкт, нагадаємо, входить до президентської програми «Велике будівництво» й будується за кошти Державного фонду регіонального розвитку та обласного бюджету. Зводити його почали 2018 року, але через затримку фінансування, зміну підрядної організації та коригування проєкту роботи зупинили. Відновили їх лише торік у листопаді.

Наразі каркас триповерхової будівлі загальною площею майже 2000 кв. м уже готовий, вікна встановлені, підрядники взялися за внутрішні роботи та благоустрій території.

За дизайнерським рішенням аналогів полтавському ЦНАПу в регіоні немає. У проєкті суміщені метал і скло. Ансамбль адаптований до території. Усередині не буде «коридорної системи», підрозділи працюватимуть у єдиному просторі, із мінімумом перегородок. Тут облаштують зони самообслуговування, відпочинку відвідувачів і перебування дітей, фотокабіни, місця для сканування та копіювання документів, кімнати для переговорів, медичний кабінет, кафе швидкого харчування тощо. Інженерні комунікації «заховають» у підлогу та під стелю. Будівля буде доступною для людей із інвалідністю.

Очікується, що в центрі жителям Полтави та районів області надаватимуть понад 300 видів послуг.

Альона Зимня

У центрі Полтави обвалилося риштування. Постраждали чотири людини

На будівництві восьмиповерхівки в центрі Полтави, на вул. Пилипа Орлика, 26, обвалилося риштування.

Воно було зведене біля бокової стіни житлового будинку, заселитися у квартири в якому по завершенні робіт пропонує на своєму сайті компанія «SMNK».

Як повідомили у відділі поліції Полтавщини, унаслідок падіння будівельної «платформи» постраждали четверо осіб. Усіх їх госпіталізували.

Інцидент стався надвечір. Риштування, що сягало верхніх поверхів, буквально склалися. Усе це, як видно на опублікованому в соцмережах відео, відбулося за лічені секунди.

Причина падіння конструкції наразі невідома. На місце події одразу виїхала слідчо-оперативна група. Поліція з’ясовує обставини інциденту.

Також сюди викликали кілька місцевих підрозділів ДСНС. До цього риштування розбирали й діставали потерпілих самі будівельники.

Альона Зимня

Лабораторний центр у Полтаві перевантажений – платно тестують на коронавірус лише самоізольованих

Вірусологи Полтавського обласного лабораторного центру тимчасово проводитимуть дослідження біологічного матеріалу людини на наявність вірусу SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на платній основі лише для осіб, які прибули з-за кордону й бажають завершити самоізоляцію достроково. Про це йдеться на сайті установи. Таке обмеження запроваджене через перевантаженість лабораторії – у центр надходить набагато більше зразків біоматеріалу, аніж тут здатні опрацювати за день. Тепер вірусологи роблять у першу чергу найнеобхідніші аналізи – людям, у яких підозрюють коронавірусну інфекцію, особам, які з ними контактували, а також тим, на кого очікує планова госпіталізація. Ці тести для полтавців безплатні. Іншим же треба платити за ПЛР-дослідження майже 1000 грн.

Альона Зимня

Пішохідна зона на вулиці Соборності в Полтаві збільшилася на квартал

Ділянка вулиці Соборності між Європейською та Стрітенскою в історичному центрі Полтави стала повністю пішохідною. Відповідне рішення ухвалили сьогодні під час засідання виконавчого комітету міської ради. Раніше, нагадаємо, зоною, призначеною лише для пішоходів, була територія від підземного переходу «Златомісто» до перехрестя Соборності з вулицею Гоголя. Тепер же її подовжили на квартал.

Це було зроблено задля підвищення рівня безпеки пішоходів у центральній частині міста, а також удосконалення організації дорожнього руху. Управління житлово-комунального господарства Полтави повинно подбати про встановлення відповідних засобів обмеження руху та дорожніх знаків згідно зі схемою організації руху транспортних засобів. Водії віднині не можуть залишати свої авто на ділянці по Соборності між Гоголя та Стрітенською, як раніше. За потреби пішохідною зоною буде дозволено проїхати лише спецтранспорту. Нову схему руху, до речі, мають іще затвердити в патрульній поліції. Після цього стане зрозумілим, яка сума знадобиться для проведення необхідних робіт.

Розширення пішохідної зони на Соборності, нагадаємо, відбувається в рамках впровадження Концепції інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030». Відповідно до неї вулицю планують зробити повністю пішохідною аж до Петровського парку.

Альона Зимня

Вулицю Козака в Полтаві перекриють на місяць

Від сьогодні й упродовж місяця рух транспортних засобів по вул. В. Козака в обласному центрі буде тимчасово перекритий. Відповідне рішення ухвалили зранку на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради. Проїзд неможливо буде здійснювати в межах ділянки від вул. Монастирська, 8, до вул. В. Козака, 1. Тут проводитимуть роботи з аварійного ремонту каналізаційного колектора, повідомили на сайті міськради.

Також у Полтаві на сьогодні, нагадаємо, перекритий рух по вул. Героїв АТО – від будинку №79 до АЗС. У цьому місці проводять капітальний ремонт зливової каналізації. Він триває вже тиждень.

Альона Зимня

«Полтавського терориста» поховали, а його заручник піде на пенсію

Учора в Подолі Великобагачанського району поховали 32-річного Романа Скрипника. Попрощатися з ним прийшло все село, друзі, побратими, волонтери, написала на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» громадська діячка Наталія Костіна. Люди зібралися вшанувати пам’ять воїна – «полтавський терорист», як прозивали чоловіка через те, що утримував у заручниках правоохоронців, потрапив під четверту хвилю мобілізації, брав участь у антитерористичній операції на Донбасі.

Він загинув, нагадаємо, намагаючись уникнути покарання, переховуючись на території кількох районів Полтавщини, – у ніч на 1 серпня поліція заявила про ліквідацію втікача.

А сьогодні стало відомо, що начальник управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Полтавській області, полковник Віталій Шиян, який 23 липня замінив собою підлеглого, котрого під час спецоперації в Полтаві взяв у заручники озброєний гранатою Роман Скрипник, візьме відпустку, після неї пройде медкомісію й у вересні піде на пенсію. На заслужений спочинок, як пояснив УНІАН поліцейський, він зібрався за вислугою років. Це рішення не пов’язане з критикою його дій під час затримання «полтавського терориста». У той час, він вважає, усе зробив правильно.

Віталій Шиян дійсно відслужив 25 років. Він народився 26 вересня 1976 року в Кременчуку. До правоохоронних органів пішов по слідах батька – той працював у міліції. Має вищу юридичну освіту. 2002-го закінчив Київську національну академію внутрішніх справ. За даними 24 каналу, із 1995 року чоловік служив у Збройних Силах України, у морській піхоті, із 1996-го перебуває на службі в органах внутрішніх справ. Працював у патрульно-постовій службі міліції. 2008 року був призначений на посаду першого заступника начальника Кременчуцького міського управління УМВС у Полтавській області. 2010-го очолив Херсонський міськвідділ УМВС. Із 2012 року працював заступником начальника Київського УБОЗу, із 2013-го – начальником карного розшуку в Полтаві. 2015 року Віталія Шияна призначили начальником Семенівського районного відділу УМВС області. Пізніше поліцейський знову був переведений до Полтави, дослужився до начальника УКР ГУ НП у регіоні.

В епіцентрі резонансних справ Віталій Шиян опинявся неодноразово. Наприкінці лютого, наприклад, під час масових заворушень у Нових Санжарах, куди привезли на обсервацію евакуйованих з Уханю громадян, отримав травму обличчя – мітингувальники влучили в нього камінням, писав Dетектив-Info.

Альона Зимня

У Полтаві оприлюднили перелік пільговиків, які можуть безоплатно їздити в міському комунальному транспорті

Представники 26 пільгових категорій населення мають право користуватися міським комунальним транспортом в обласному центрі безоплатно. Про це повідомили сьогодні на сторінці Полтавської міськради в соціальній мережі «Фейсбук». У цей перелік входять:

1) учасники бойових дій та особи, прирівняні до них;

2) особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи;

3) постраждалі учасники Революції Гідності;

4) ветерани військової служби;

5) ветерани органів внутрішніх справ;

6) ветерани Національної поліції;

7) ветерани податкової міліції;

8) ветерани державної пожежної охорони;

9) ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;

10) ветерани служби цивільного захисту;

11) ветерани Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

12) батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби;

13) інваліди І групи;

14) інваліди ІІ групи;

15) інваліди ІІІ групи;

16) діти-інваліди;

17) особи, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

18) особи 1 категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

19) особи 2 категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

20) діти, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою;

21) реабілітовані, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами;

22) колишні неповнолітні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання;

23) колишні малолітні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю;

24) діти з багатодітних сімей;

25) діти сироти й діти, які позбавлені батьківського піклування;

26) пенсіонери за віком.

Нагадаємо, від 31 липня полтавцям, які належать до пільгових категорій населення, дозволили знову безоплатно користуватися громадським транспортом міста цілий день, а не лише з 11-ої до 15-ої години.

Альона Зимня

У Полтаві презентували нові лінгафонні кабінети

У двох школах обласного центру – №26 і № 29 – із 1 вересня працюватимуть мультимедійні лінгафонні лабораторії – програмно-апаратні комплекси, які надають можливість розширеного усного мовлення. Кабінети такого рівня для вивчення іноземних мов з’явилися в місті вперше. Загалом їх у країні на сьогодні вісім (два – у Полтаві), розповіла заступниця міського голови Тетяна Юрченко:

– Я дуже радію, що в нас з’явилися такі кабінети, тому що наші діти повинні навчатися з використанням новітніх технологій. Тут є можливість поглибленого вивчення мови. Завдяки сучасному програмному забезпеченню педагог може завантажувати авторські програми. Усі комп’ютери з’єднані з учительським у мережу, дають можливість записувати та прослуховувати себе, контролювати вимову, переглядати медіаконтент із записами носіїв мови. Також вони забезпечені можливістю виведення інформації на мультимедійну дошку. Крім того, тут можна налагоджувати «місточки» з іншими закладами як українськими, так і закордонними.

– Ця лінгафонна лабораторія буде використовуватися для вивчення іноземних мов. Наразі їх у школі дві – англійська та німецька. Сподіваюся, що з наступного навчального року ми вводитимемо ще ті іноземні мови, які на сьогодні користуються попитом, які затребувані на ринку праці, тобто будемо готувати своїх учнів до навчання у вишах і роботи не тільки в Україні, а й за кордоном. Лінгафонний кабінет дає можливість дітям чути носія мови, працювати з текстом, який позбавлений всіляких фільтрів, тобто з тим текстом, який зазвичай ми чуємо, коли спілкуємося в житті. Одна з найбільших проблем, із якою стикається людина, котра вивчає іноземну мову, – це заговорити, почати користуватися нею. Цей кабінет якраз і дозволить, чуючи мову носія, подолати якийсь психологічний бар’єр, почати спілкуватися. Але це тільки один бік. Насправді в лінгафонної лабораторії дуже широкі можливості. Це проведення різноманітних «круглих столів», конференцій, зокрема з учасниками з інших шкіл Полтави, інших міст, інших країн. Цей кабінет можна використовувати при проведенні уроків медіаграмотності, що є дуже актуальним на сьогодні й необхідним, щоб навчити учнів користуватися медіа, в тому числі знати, що фільтрувати, що сприймати, на що звертати увагу, – розповіла директорка Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №26 Наталія Гонжак.

Вона також згадала, що колись у закладі був лінгафонний кабінет, але з «допотопними» навушниками, у яких через тріскотіння неможливо було нормально розчути сказане. Та й було це вже років десять тому. Відтак учні не мали можливості чути мову від носіїв, вивчали її за картинками, наочним знаряддям, створеним педагогами тощо. Певна річ, це негативно позначалося на рівні володіння.

Нова ж лінгафонна лабораторія, як сподіваються керівники й міста, й навчальних закладів, виправить цю ситуацію, спонукатиме дітей навчатися, а дорослих навчати з більшою віддачею й результативністю. Педагоги до цього, принаймні, готові.

– Це не просто лінгафонний кабінет, не просто кабінет для вчителя іноземної мови, це кабінет для вчителя інформатики, тому що тут дуже потужна система. Треба бути користувачем не на рівні «увімкнути-вимкнути», тут потрібно опановувати програми. І зараз учителі активно цьому навчаються, ніякого примусу немає, їм це цікаво, вони це хочуть, – додала Наталія Гонжак.

 

Нові мультимедійні лінгафонні лабораторії збираються здати до нового навчального року, як-то кажуть, під ключ. Меблі та техніку для них уже закупили й установили в обох школах. Перед цим виконали ремонт, принаймні, у ЗОШ №26. Клас тут зробили стилізованим: шафи – у формі телефонних будок Лондону, на стіні – схематична карта планети. У кабінеті були оснащені 20 посадкових місць. Цієї кількості, як зазначила директорка, вистачає не тільки на найбільшу в школі підгрупу, а й на те, щоб розмістити навіть кількох гостей, тобто пасивним спостерігачем, як бувало в колишніх лінгафонних кабінетах, тут не залишиться ніхто. У 29-ій школі з наведенням ладу в приміщенні (ремонтом шафи, оздобленням класу) обіцяють упоратися до 1 вересня.

 

На створення таких лінгафонних лабораторій були витрачені кошти міського бюджету. На обладнання пішло 1,5 млн грн плюс 150-200 тис. грн ремонт аудиторій, повідомив начальник міського управління освіти Юрій Матвієнко. Суми між двома школами розподілили приблизно порівну. Єдина підстава, чому це було зроблено не навпіл, – розмір кабінетів: аудиторія ЗОШ №26 дещо більша, ніж у 29-ої.

– Чому вибрали ці школи? Завжди потрібно розпочати з когось. Чому 26-та? Тому що це єдина школа Полтави комунальної форми власності, яка асоційована ЮНЕСКО, школа з потужними міжнародними зв’язками, яка бере участь у великій кількості міжнародних проєктів, що передбачають комунікацію з закордонними партнерами. Крім того, це школа, у якій вивчається англійська, німецька мови, яка постійно дає результати на олімпіадах і в конкурсі Малої академії наук. Чому 29-та? Це школа, яка здавна має стосунки з США, Великобританією, у якій так само здавна поглиблено вивчаються іноземні мови, – пояснив посадовець.

Він також додав, що в Полтаві кожна школа заслуговує на такий кабінет. Профіль «Іноземна мова» є й у гімназії №13, і в багатопрофільному ліцеї №1, і в науковому ліцеї №3, і в інших закладах загальної середньої освіти обласного центру. Тому в планах міської влади на наступний бюджетний рік – обладнати сучасні лінгафонні кабінети й у інших школах, де поглиблено вивчають іноземні мови.

Альона Зимня