За лікування хворих на COVID-19 Центр екстреної медичної допомоги Полтавщини отримав понад 2,5 млн грн

Полтавський обласний центр ЕМД та медицини катастроф одержав за квітень 2,5422 млн грн за пакетом «Екстрена медична допомога пацієнтам із підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19». Таку суму нарахували з огляду на кількість зареєстрованих хворих у області станом на 30 квітня (209 осіб), помножену на тариф (12,163 тис. грн 64 коп. за одного пацієнта).

Договори на пакет «Медична допомога, яка надається мобільними медичними бригадами, що створені для реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19» уже підписані з усіма 33-ма закладами Полтавської області, які подали пропозиції. Іще 11 лікарень регіону виявили бажання укласти угоди за пакетом «Стаціонарна допомога пацієнтам із гострою респіраторною хворобою COVID-19». Такі підписують лише з тими закладами, які є в переліку визначених для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною інфекцією і відповідають вимогам надання допомоги. У Полтавській області договори за цим пакетом уже уклали з дев’ятьма лікарнями.

Загалом Національна служба здоров’я України виплатила 135,944059 грн за надання допомоги пацієнтам із COVID-19 усього за 12 робочих днів. Про це її представники повідомили під час пресконференції онлайн. Кошти на свої рахунки отримали всі центри екстреної медичної допомоги, мобільні бригади та лікарні, які госпіталізували пацієнтів із коронавірусною інфекцією у квітні. Також НСЗУ вийшла на фінальну стадію контрактування медзакладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на COVID-19, та мобільних бригад, які виїжджають до таких пацієнтів.

  • 25 центрів ЕМД (усі) одержали 123,971818 млн грн;
  • 66 мобільних бригад отримали 2,445218 млн грн. НСЗУ підписала та направила договори 738 закладам, які готові надавати мобільну допомогу, 582 з них уже підписали документи зі свого боку;
  • 27 лікарням, які надавали стаціонарну допомогу пацієнтам із COVID-19 у квітні, але не входили в перелік визначених для госпіталізації, надійшло на рахунки 9,572023 млн грн. Усі заклади, які надавали допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою минулого місяця, отримають за це оплату, проте подальша госпіталізація пацієнтів із COVID-19 у такі лікарні буде заборонена. Загалом на цей пакет допомоги, наданої у квітні, угоду уклали 99 надавачів медпослуг.

Серед лікарень, які входять до переліку визначених для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною інфекцією, свої пропозиції подали майже всі – 99%. Нацслужба здоров’я підписала та направила закладам 201 договір, зі свого боку документ уже підписали 154 лікарні, тобто 62%. Найближчим часом на їхні рахунки надійдуть належні кошти. Частину звітів у Державну казначейську службу НСЗУ вже передала.

Нагадуємо, що договір на стаціонарну допомогу можуть підписати тільки ті медзаклади, які входять у перелік визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 і відповідають чітким вимогам. Останні прописані так, щоб пацієнт отримав безпечну й ефективну допомогу під час лікування в стаціонарі. Для цього заклад повинен мати достатньо обладнання (не менш ніж чотири апарати штучної вентиляції легень і таку ж кількість аспіраторів) та сформовані команди (щонайменше чотири, по 12 медпрацівників, у кожній – троє лікарів, серед яких обов’язково анестезіолог), які можуть цілодобово надавати медичну допомогу при коронавірусній хворобі всіх ступенів важкості. Також у лікарні повинні бути всі необхідні ліки для пацієнта. Це покриває тариф відповідного пакету.

Щодо оплат, сума за місяць залежить від кількості хворих, а не виплачується фіксованою ставкою. Тариф на оплату послуг включає доплати медикам у розмірі до 300% до заробітної плати за квітень. Головний лікар, який підписує договір із НСЗУ, бере на себе зобов’язання додаткових виплат медичним та іншим працівникам, які трудяться безпосередньо з хворими на COVID-19.

Кошти виділені на доплати тільки спеціальним бригадам, а не всім співробітникам. Таке обмеження встановлено, щоб захистити лікарів від інфікування, адже чим більше задіяних, тим більший ризик зараження. Тариф покриває як виїзди до пацієнтів із встановленим діагнозом, так і до пацієнтів із підозрою на COVID-19.

Стан подання пропозицій на укладення договорів з НСЗУ щодо надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19 можна відстежувати тут, а переглянути відео пресконференції – за цим посиланням.

За матеріалами Національної служби здоров’я України

Уряд планує залучити волонтерів, які стежитимуть за дотриманням протиепідемічних правил

Протистояти пандемії коронавірусу – спільне завдання, тому важливо, щоб люди не забували про небезпеку, яку несe COVID-19, та не піддавали оточення ризику інфікування. А щоб стежити за дотриманням протиепідемічних правил у місцях потенційного скупчення людей, Кабінет міністрів України планує залучити волонтерів. Також вони інформуватимуть громадян щодо правильного носіння маски, дотримання соціальної дистанції, правил відвідування магазинів та закладів харчування. Про це повідомив на своєму Телеграм-каналі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

– Ця гарна ініціатива, як залучити населення до спільної справи, з’явилася в Італії, яка чи не найбільше у Європі постраждала від  пандемії і яка продемонструвала згуртованість у боротьбі з коронавірусом. Ідею вже підтримав президент, а реалізувати її зможе Міністерство соціальної політики, – написав посадовець.

Для довідки. По мірі ослаблення загальнонаціонального карантину італійська влада планує залучити 60 тисяч добровольців, які будуть нагадувати людям про необхідність дотримуватися заходів із профілактики поширення коронавірусу. Ідея створити таку волонтерську службу належить міністру у справах регіонів Франческо Бочче і меру міста Барі Антоніо Декаро, який також обіймає посаду президента Асоціації італійських муніципалітетів. Добровільні помічники, на їхню думку, допоможуть контролювати доступ до парків або ринків, рахуватимуть кількість тих, хто заходить і виходить, а також пояснюватимуть правила доступу до пляжів, коли ті відновлять роботу. Волонтери відповідатимуть на запитання людей, нагадуватимуть про дотримання правил соціального дистанціювання й про необхідність носіння маски в людних місцях. При цьому права виписувати штрафи у добровольців не буде.

Альона Зимня

Максим Степанов: «Пілотний проєкт медичної реформи в Полтавській області не має нічого спільного з тим, що запровадили в Україні»

Другий етап реформи системи охорони здоров’я, який стартував у нашій державі 1 квітня, не має нічого спільного з пілотним проєктом, який торік реалізували на Полтавщині. Про це повідомили на сайті Міністерства охорони здоров’я з посиланням на слова свого керівника Максима Степанова, які він озвучив у ефірі політичного ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

– Із квітня 2019 року по квітень 2020-го в Полтавській області реалізовували пілотний проєкт з реформи медичної галузі. Але це не має нічого спільного з тим, що було запроваджено по всій Україні з 1 квітня цього року. Там не було жодних тарифів, фінансування відбувалося за зовсім іншими принципами, – наголосив очільник МОЗ.

Результати медреформи вторинної ланки «по-полтавськи» Максиму Степанову, нагадаємо, представили 11 травня, коли він завітав до регіону з робочим візитом. Як повідомили в обласній державній адміністрації, у «пілоті» було впроваджено принцип сплати за медичну послугу, що повністю відрізняється від зробленого по всій країні з 1 квітня.

– Основна відмінність – у тарифах. У «пілоті» платили гроші за кожен пролікований випадок, за його складність. А зараз усе зводиться до одного стандарту. Не може одна хвороба протікати в різних людей однаково. Навіть якщо брати пологи, у всіх жінок вони різні, тому й медзакладу потрібно платити різні суми, зважаючи на складність захворювання й лікування, – сказав посадовець.

Досвід пілотного проєкту в Полтавській області виявився досить успішним.

– Заробітна плата лікарів виросла в середньому до 12 тис. грн, медики отримали мотивацію якісно виконувати свою роботу. Зменшилася смертність пацієнтів від неправильно поставленого діагнозу. Змінилося ставлення людей до медицини – пацієнти пішли лікуватися туди, де краще ставлення, де треба менше купувати ліків, де краще годують, – розповів голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

В Україні ж, за словами міністра, унаслідок запровадження з 1 квітня другого етапу реформи системи охорони здоров’я 984 лікарні отримали менше фінансування, ніж торік, 332 з них – аж на 50%. Тож завдання МОЗ наразі не допустити звільнення працівників і закриття медичних закладів. Відтак до попередньої версії медреформи вносяться зміни, і позитивний досвід полтавського «пілоту» тут вельми на користь.

Альона Зимня

У червні на полтавців чекає два триденних уікенди

У перший літній місяць на жителів обласного центру, як і інших українців, чекають два додаткові дні відпочинку. Вони з’явилися завдяки перенесенню вихідних, на які припадають державні свята – Трійця та День Конституції. Першу цього року відзначатимуть у неділю, 7 червня, тому понеділок після цієї дати стане в Україні неробочим днем. День Конституції щорічно святкують 28 червня. Нинішнього літа ця дата припала теж на неділю, тож понеділок після неї, 29 червня, буде ще одним вихідним. Відтак на полтавців чекає два триденні уікенди – 6-8 червня та 27-29 червня.

Загалом у перший літній місяць в Україні нараховується 20 робочих і 10 офіційних вихідних і святкових днів.

Альона Зимня

Полтавську РДА очолив керівник фірм, що продають авто

Президент України Володимир Зеленський видав сьогодні розпорядження №341/2020-рп про призначення голови Полтавської районної державної адміністрації. Ним став Дмитро Романов, повідомили в офіційному представництві глави держави. Перед цим він звільнив із цієї посади Ігоря Карімова, який був призначений очільником РДА 2016 року.

Як повідомили в облдержадміністрації про нового голову, за походженням він харків’янин, народився 25 квітня 1980 року. У цьому ж місті здобував вищу освіту – в інституті військово-повітряних сил ім. І. Кожедуба за технічною спеціальністю. Крім того, 2006 року закінчив Полтавський університет споживчої кооперації, де освоїв фінансову справу. Працював у Полтавській філії «Правекс-банку», керував приватним підприємством «Мірус Компані» та компанією «Стар Лайн»». 2011 року перейшов генеральним директором до ПАТ «Полтава-Авто», 2014-го – директором у ТОВ «САН МОТОРС» (м. Полтава).

Альона Зимня

Чи почнуть продавати учасникам і ветеранам АТО/ООС на Полтавщині «нульові» квитки

В обласній державній адміністрації відбулася нарада з питань пільгових перевезень. Перший заступник голови Полтавської ОДА Дмитро Лунін та заступники Катерина Рижеченко і Євген Греков разом із найбільшими перевізниками області обговорили можливість запровадження в регіоні так званого «нульового квитка».

– Програма з питань компенсації проїзду, яка є в області, дієва. Але дуже часто учасники та ветерани АТО/ООС скаржаться на те, що не можуть скористатися правом безплатного проїзду, коли не мають грошей. Мовляв, їхні побратими купують «нульовий» квиток на всіх вокзалах країни, і лише в Полтаві треба платити за міжобласний проїзд і чекати компенсації, – пояснив суть проблеми Дмитро Лунін.

Т.в.о. начальника управління інфраструктури та цифрової трансформації облдержадміністрації Сергій Марчишинець розповів, що наша область закладає гроші на компенсацію квитка на проїзд 10 пільговим категоріям. Нинішнього року на це в бюджеті регіону передбачено 3,3 млн грн, повідомила директор Департаменту соціального захисту населення ОДА Людмила Корнієнко.

– У 2021 році буде розроблена загальнонаціональна програма компенсації виплат для всіх категорій пільговиків, тому у 2020-му продовжуємо користуватися обласною програмою. Тим більше, що гроші для цього є, із трьох мільйонів використано лише 960 тис. грн, – сказала посадовиця.

Найбільші перевізники Полтавщини, представники профільної асоціації, працівники вокзалів розповіли про труднощі, які виникають із перевезеннями пільгових категорій на всіх видах маршрутів. Деякі згодні надавати учасникам АТО «нульові» квитки, деякі й так виділяють на них по два місця на рейс, деякі вважають, що це призведе до збитків. Тому наступну нараду вирішили провести за участі бійців, щоб разом розробити механізм здійснення пільгових перевезень.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавці знову зможуть складати практичні екзамени з водіння авто

Від сьогодні сервісні центри Міністерства внутрішніх справ відновлюють прийняття практичних іспитів із навичок керування транспортними засобами. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці Головний сервісний центр МВС. Для складання такого екзамену необхідно записатися за номером телефону в той підрозділ, де відбувався теоретичний іспит. Результат останнього вважається дійсним упродовж трьох місяців, але в цей термін не враховується період із 19 березня по 21 травня 2020 року.

Надаватимуть послугу лише при дотриманні обов’язкових санітарних і протиепідемічних заходів, зокрема:

  • при одночасному перебуванні в авто не більше двох осіб;
  • за умови відсутності явних ознак ГРВІ;
  • при одягнених на обличчя захисних масках.

Із собою треба мати такий пакет документів:

  • паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус (із відміткою про місце реєстрації);
  • копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • чинна медична довідка щодо придатності до керування ТЗ (форма 083/о);
  • оригінал та ксерокопія документу про зміну особисті даних (за потреби).

Електронне свідоцтво про закінчення автошколи остання вносить до Єдиного державного реєстру транспортних засобів сама, відтак у паперовому вигляді воно непотрібне.

За додатковою інформацією щодо відновлення приймання практичних іспитів із керування ТЗ полтавці можуть звернутися через повідомлення на офіційній сторінці Головного сервісного центру МВС у Фейсбуці.

Альона Зимня

Як тільки – так одразу, або Чому в Полтавській області досі не запровадили пом’якшення карантину

Міністерство охорони здоров’я вважає, що показники Полтавщини не відповідають критеріям для старту ІІ етапу виходу з карантину, що, нагадаємо, були схвалені урядом під час засідання 20 травня. «Підкачала» середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції. Їх повинно бути не менше 12 на 100 тисяч осіб населення, а в нас – тільки 7,32. Але це не тому, що не вистачає тестів чи в лабораторіях не встигають проводити дослідження. Навпаки, як запевнив під час сьогоднішнього брифінгу для журналістів голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов, наразі потужність обласного центру та Кременчука дозволяє робити за добу понад 250 ПЛР-тестувань (щоб досягти визначеного МОЗ середнього показника, потрібно 160-180). Учора було 105. Загалом виконано понад 5 тисяч таких досліджень. Просто «нарощувати обсяги» немає підстав. Нових пацієнтів із коронавірусною інфекцією за останній тиждень з’явилося менше десятка. Із 266 людей, у яких виявили цю хворобу, 218 уже одужали, 10 померли, лікуватися продовжують 38. Контактних осіб усіх, кому діагностували COVID-19, перевірили. Наказ Міністерства охорони здоров’я №722 чітко визначає, у яких випадках необхідно робити аналіз. Безпідставно ж тестувати, аби «нагнати» потрібний показник, не мають права.

– Ми зв’язувалися з міністерством, надіслали листа щодо роз’яснення цього критерію відносно саме Полтавщини. За всіма показниками ми – одна з найкращих областей у країні: і по динаміці захворюваності, і по кількості тих людей, які одужали. Наша позиція – регіон відповідає критеріям щодо послаблення карантину. Наразі ми чекаємо додаткових роз’яснень МОЗ щодо застосування до нас означеного критерію. Як тільки вони надійдуть, ми готові провести одразу комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і ухвалити рішення щодо послаблення карантину, – заявив голова ОДА.

Слідом за регіональною готова зібрати комісію ТЕБ та НС і Полтава. В обласному центрі нових заражених коронавірусом не виявляють понад два тижні, а всі 40 осіб, які хворіли, одужали. Та поки що доводиться чекати й у цей час, щоб якомога скоріше запровадити послаблення карантину, коли це стане можливим, готуватися до скасування чергових обмежень.

– Ми почали вже цього тижня проводити підготовку згідно з рекомендаціями МОЗ до відкриття дитячих садочків. Є певний технологічний процес. Окрім того, що повинні забезпечити працівників засобами захисту, дезінфекції, ми маємо перевірити воду в закладах дошкільної освіти на відповідність санітарним нормам. Упродовж майже двох із половиною місяців дитсадки не працювали, тож ми повинні мати впевненість, що після відновлення їхньої роботи не отримаємо спалах якоїсь іншої інфекційної хвороби через те, що вода в системі застоювалася. Учора ми розпочали процес проведення лабораторних досліджень усіх 56 закладів. Це займе певний час, тому прошу з розумінням поставитися до ситуації, що не всі дитячі садочки можуть відкритися в один день. Усе залежатиме від того, наскільки швидко виконають дослідження в лабораторії, – розповів секретар Полтавської міськради Олександр Шамота.

Що ж до відновлення роботи громадського транспорту, його готові запустити, тільки-но міністерство дасть добро на послаблення карантину. При цьому людей просять зважати на те, що кількість пасажирів у тролейбусах, автобусах, маршрутках має відповідати кількості місць для сидіння. Із огляду на це, щоб дати можливість працівникам зранку та ввечері спокійно діставатися місця роботи, міська влада може знову запровадити для безоплатного перевезення пільговиків лише час із 11-ої до 15-ої години.

Альона Зимня

49 нових «швидких» виїдуть на маршрути по Полтавській області

Сьогодні відбулася передача 49 автомобілів екстреної медичної допомоги, що придбані для нашого регіону за кошти Світового банку. Доки тривала процедура оформлення, 25 «швидких» стояли на стадіоні «Ворскла», іще 24 – на автобазі Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Очільник останньої Олег Синєгубов особисто перевірив оснащення карет «швидких» відповідно до всіх документів.

Машини обладнані  GPRS-системами, киснем, дефібриляторами, моніторами пацієнта та іншою медичною апаратурою.

– Починаючи з минулого року на Полтавщину надійшли 165 нових автомобілів екстреної медичної допомоги. За останню партію Світовий банк розрахувався лише кілька тижнів тому. Потім була реєстрація в сервісному центрі МВС, сьогодні вже отримали номери. До цього часу ми мали десь зберігати «швидкі». 24 стояли на автобазі ДОЗ, решта безплатно зберігалася на футбольному стадіоні. Просто не було іншого належного великого закритого приміщення, – повідомив голова ОДА.

Олег Синєгубов пообіцяв, що вже 22 травня нові автомобілі екстреної медичної допомоги роз’їдуться по маршрутах.

– На сьогодні автопарк «швидких» Полтавської області повністю оновлений. Раніше найновіші машини в службі екстреної допомоги були 2013 року випуску. І якщо деякі підлягали ремонту й залишалися на ходу, то їхнє оснащення було дуже застарілим і потребувало осучаснення, – розповів начальник відділу мобілізаційної роботи та медицини катастроф Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Мохначов.

Нагадаємо, що оновлення автопарку ЕМД Полтавщини відбулося за кількома програмами. Машини закуплені за кошти Світового банку, державні та обласні (загальна вартість – 35 млн грн).

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

День вишиванки в Полтаві, області, Україні: флешмоби, фотоконкурси, онлайн-зустрічі

Щороку в третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки – одного з символів нашої нації. Це свято об’єднує українців по всьому світові. Воно допомагає зберігати національні цінності, популяризує їх серед молодого покоління. А ще – просто дарує гарний настрій.

Зарядитися ним в обласному центрі, районах, об’єднаних територіальних громадах місцева влада запропонувала з самого ранку. Так, о 10-ій годині в Полтаві стартував загальноміський флешмоб «#вдягни_вишиванку». Пам’ятники деяким нашим видатним землякам убрали в національний одяг і запропонували городянам знайти їх, зробити селфі на тлі цих об’єктів та виставити на сторінці у «Фейсбук» із хештегом #вдягни вишиванку. Переможцю обіцяли вручити цінний подарунок – сорочку, вишиту «білим по білому».

 

Полтавська обласна державна адміністрація ініціювала онлайн-флешмоб фотографій «Прийди у вишиванці». До нього долучилися держслужбовці, соцпрацівники, працівники закладів освіти, архівів, закладів культури та інших, убравшись у вишиванки на роботу.

 

 

 

 

 

Інші державні, комунальні установи, заклади, організації громадян теж не залишилися осторонь свята. Вони підготували низку цікавих, пізнавальних заходів, присвячених вишитим творінням: презентації, фотозони, віртуальні екскурсії тощо.

Наприклад, у Полтавському міському Будинку культури оголосили конкурс «Вдягни вишиванку». Для участі в ньому потрібна була фотографія в улюбленому вишитому вбранні на тлі краєвидів міста, завантажена в коментарі під постом на сторінці МБК у «Фейсбуці». Бібліотека-філіал №4 Центральної бібліотечної системи Полтави запросила дорослих і малечу на поетичну онлайн-годину «Веселкою сплелися кольори». Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, що в Решетилівці, закритий на час карантину для відвідувачів, організував на своїй сторінці у «Фейсбуці» онлайн-екскурсію виставковою залою. Роздивитися старовинні вишиванки запропонували й у музеї Давида Гурамішвілі, розташованому в місті-курорті.

А біля Миргородського козака, якого теж убрали у вишиту сорочку, працівники місцевого відділу культури облаштували зону для індивідуальної фотосесії.

Це відео до свята підготували для жителів рідного краю кременчуцькі патрульні.

А в Новосанжарській ОТГ сьогодні з 10-ої години ранку й цілу добу, до 10.00 22 травня, триває онлайн-голосування, яким визначать переможця фотоконкурсу «Вишиванка – мій генетичний код», оголошеного раніше.

Крім того, жителі Полтавщини мали змогу долучитися до онлайн-спілкування з українцями з усього світу, яке сьогодні вдень проводив на своїй сторінці проєкт «Всесвітній день вишиванки». Увечері тут транслювали прем’єру фільму «Спадок нації». А о 21.30 стартувала півторагодинна «Укротека», у якій найкращі діджеї країни представлять танцювальну українську музику, аби людям не було сумно вдома на карантині. І це далеко не повний перелік проведених заходів, здебільшого дистанційних, і тих, які ще відбудуться з нагоди Дня вишиванки. Цього року, до речі, він присвячений українській родині та родоводу.

– Формування дерева роду – не тільки захоплива справа. Це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу. Розпитайте в старших родичів про своїх пра-пра: звідки вони родом, ким були та які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, русифікацію, участь у визвольній боротьбі, репресіях, утратах родини під час голодоморів. Водночас ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових – родичів, які насправді були героями свого часу, – зазначає оргкомітет Всесвітнього дня вишиванки.

 

З історії свята

2006 року студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки». На думку щодо її проведення дівчину наштовхнуло вишите вбрання, яке, як і чимало інших студентів, носив на заняття Ігор Житарюк. Леся запропонувала своїй та іншим групам вишу обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг носило кілька десятків студентів і кілька викладачів факультету. Та вже за кілька років свято розрослося до всеукраїнського рівня. Більше того, до Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також просто прихильники України. Відзначають його по-різному, якихось обов’язкових заходів не передбачено – зазвичай у різних куточках країни влаштовують ходу у вишиваному вбранні, тематичні концерти, конкурси, ярмарки тощо.

 

Цікаві факти про вишитий одяг

  • Убрання з вишивкою, як засвідчили знахідки на Черкащині, наші пращури створювали ще до VI ст.;
  • українська дівчина на виданні мала виготовити для свого посагу близько 40 вишитих сорочок різного розміру на всі випадки життя – для буднів і свят, із простою або багатою оздобою;
  • орнаменти вишивок поділяються за мотивами на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) і символічно відображають світоглядні уявлення наших предків;
  • у кожному регіоні України, а іноді навіть в окремих селах, є власна техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори;

  • вишивальних технік нараховується близько 100: хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння тощо;
  • орнамент на вишиваних оберегах розташовували там, де відкривався доступ до тіла, а саме: внизу рукавів, на горловині або комірі, подолі або полах одягу;
  • вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років;
  • першим модником, який поєднав українську вишиванку з буденним одягом (піджаком), став Іван Франко, якого, до речі, саме в такому стильному вигляді зобразили на 20-гривневій купюрі;

  • найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована в День незалежності 2011 року в Рівному – на центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей. Ця цифра й була занесена до Книги рекордів України;
  • мистецтво полтавської вишивки налічує понад 120 видів технік для виконання композицій.

Альона Зимня