Кожної третьої неділі січня у світі відзначають День снігу, або Міжнародний день зимових видів спорту, започаткований за ініціативою Міжнародної федерації лижного спорту. 2021 року він припав на 17 січня 2021 року.
Для полтавців сніг не є якоюсь дивиною, і вони мало задумуються про те, що ж він собою являє. А даремно. Про сніг є дуже багато цікавих фактів. Про них розповіли працівники філії №3 центральної бібліотечної системи міста:
Ми звикли вважати сніг ледь не синонімом слова «чистота». Але насправді жодна сніжинка не може з’явитися без… сміття. Мікроскопічні часточки пилу, попелу, молекули газу, навіть бактерії, взаємодіючи з вологою в атмосфері, утворюють ядро, навколо якого за низької температури й нарощуються кристали води. Так з’являється сніжинка;
Усі сніжинки шестикінечні (шестикутні або шестигранні), інших не буває! Молекули води, що складаються з атома кисню й двох атомів водню (H20) завжди мають V-подібне з’єднання. А при замерзанні завжди об’єднуються в групи по шість;
- однакових сніжинок не буває
Але це не точно. Вважається, що візерунок і конструкція сніжинки неповторні та двох однакових у природі не існує. Однак це лише теорія, яку неможливо ні підтвердити, ні спростувати. В одному лише кубометрі снігу – 350 мільйонів сніжинок. А скільки їх у Всесвіті? Тож навіть за теорією ймовірності шанс знайти дві однакові сніжинки – вище нуля відсотків;
На Марсі є сніг. Навіть два види: звичний нам і «марсіанський» – замерзлий вуглекислий газ, що випадає у вигляді опадів, візуально схожих на туман. Марсіанські сніжинки не склеюються між собою. Тож у майбутньому Марс міг би стати ідеальним місцем для змагань із лижних гонок або біатлону;
Сніг відбиває до 95% сонячного світла, тому майже не тане під впливом сонячної енергії. Саме тому вершини гір навіть улітку за плюсової температури на висоті залишаються вкритими білими «шапками». Причина – у відносній чистоті повітря в горах. Адже тане сніг з іншої причини: пил, що осідає на нього, нагрівається – оці розігріті сонцем частки й розтоплюють сніг;
У мовах північних народів з ескімосько-алеутської групи для різного виду снігу – своє слово. Таких – понад 20. Деякі лінгвісти нарахували навіть понад 50. Правда, точаться суперечки про те, що вважати словом, а що просто коренем слова, від якого можна утворити безліч нових слів. У мові ескімосів, наприклад, такий корінь «tla». І похідні від нього: briktla – сніг, з якого можна побудувати іглу (житло), striktla – сніг, що не підходить для будівництва, sotla – блискучий сніг. Але є й слово trinkyi, що не має кореня «tla». Ним називають перший сніг. Однак це не рекорд. У мові саамів, народу, що живе століттями в Лапландії, на півночі Скандинавії, таких слів – понад сотню;
- столиць зимових Олімпіад насправді кілька
Майже всі зимові Олімпійські ігри відбуваються не в одному місті, хоча ми, за звичкою, називаємо те, де проводять церемонії відкриття й закриття: Ванкувер – 2010, Сочі – 2014, Пхьончхан – 2018, Пекін – 2022. Просто в програму зимових Олімпіад входять як змагання на снігу, так і на льоду. І побудувати стадіони для турнірів із хокею й керлінгу, катки для змагань фігуристів і ковзанярів логічніше в місті. Там, де розвинена транспортна інфраструктура. А от гірськолижні траси або споруди для фрістайлу – тільки в горах. Так буде й на Олімпіаді-2022, на якій у Пекіні відбудуться змагання на льоду, а за їх сніговими видами спортсменам і уболівальникам доведеться вирушити в передгірне Чжанцзякоу. Воно розташоване за 200 км від столиці Китаю. Зате сніг там точно буде, а в Пекіні – не факт;
- чемпіони світу з гри в сніжки
Шкода, що до офіційних зимових видів спорту не входить найулюбленіша народна забава – гра в сніжки. Наймасовіший бій у сніжки відбувся 2013 року в Сієтлі (США). У ньому взяли участь 5834 людини, і цей результат зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса.
За матеріалами Полтавської міської ради
Що ж до премії, то її нинішнього року вручили ректорові Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка Миколі Степаненку (номінація «літературне краєзнавство») та провідному науковому співробітникові Національного музею-заповіднику українського гончарства в Опішному Віктору Міщанінові (номінація «історичне краєзнавство»). Нагороджених привітав заступник голови Полтавської обласної ради, голова журі премії Олексій Чепурко.
Відспівування й прощання з Олександром Петровичем відбудеться 26 січня о 12 годині у Свято-Макарівському соборі Полтави.
Альона Зимня
