Від завтра підприємства ТеплоКомунЕнерго призупинять постачання гарячої води споживачам Полтави, області та решти адміністративно-територіальних одиниць України. Про це повідомили в пресслужбі «Полтаватеплоенерго». Причина – неприйнятні умови придбання природного газу. Офіційну пропозицію від НАК «Нафтогаз України» щодо закупівлі блакитного палива впродовж червня 2021 року підприємство отримало 29 травня.
– Питання забезпечення природним газом підприємств теплопостачання розглядалося на нараді в президента України, яка відбулась 21 травня. Надісланий НАК «Нафтогаз України» проєкт договору містить умови постачання блакитного палива, що не відповідають домовленостям, досягнутим на нараді в глави держави, – повідомили в пресслужбі. – Неминучим наслідком запропонованих «Нафтогазом» умов постачання блакитного палива є, зокрема, значне подорожчання вартості теплової енергії для кінцевого споживача – населення. На наше переконання, у нинішніх умовах такий крок абсолютно неприйнятний.
Сьогодні, 31 травня, упродовж дня Міжгалузева асоціація «Укртеплокомуненерго» та Асоціація міст України сформують спільне звернення з цього питання до Адміністрації президента. Теплопостачальники сподіваються, що вже найближчим часом ситуація буде врегульована, адже в розпал боротьби з коронавірусною інфекцією позбавляти гарячої води як соціально важливі заклади охорони здоров’я та освіти, так і звичайних громадян неприпустимо. Про терміни та умови відновлення гарячого водопостачання в Полтаві обіцяють повідомити додатково.
Альона Зимня





Ми з Єгором справді до кінця не усвідомлювали, що таке «трейл» (забіг по бездоріжжю) і як сильно він відрізняється від стандартних бігових заходів. Дистанцію, яку зазвичай біжимо за дві години, ми долали 2.47! Десь в’язли в багнюці, яку розмив перед тим дощ, десь продиралися крізь гілки, на окремі підйоми могли залізти (це я про себе) не з першої спроби, бо кросівки їхали вниз по розмитих водою пагорбах. Десь справді біглося легко, і можна було роздивитися всі надзвичайні навколишні краєвиди, які інакше б ніколи не побачив. У мене тільки після 12 км з’явилася впевненість у тому, що точно фінішую сьогодні. На останньому – так узагалі відкрилося друге дихання. А ще мене дуже розчулила якась місцева родина, яка в кращих марафонських традиціях вийшла на трасу, що проходила повз їхню віддалену хату, і пропонувала всім воду, саме коли до наступних точок гідратації було ще далеко, а пити хотілося. І та металева кружка води – найсмачніша, яку я випила за день.
Альона Зимня
