Полтавська обласна комісія з ТЕБ та НС – про нове карантинне зонування

У Полтавській облдержадміністрації в режимі відеоселектору відбулося засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. На розгляд винесли одне питання – про епідемічну ситуацію в області та встановлення рівнів епідемічної небезпеки на території окремих адміністративно-територіальних одиниць в умовах поширення респіраторної хвороби COVID-19.

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов повідомив про нове зонування Полтавщини, яке ухвалила Державна комісія з питань ТЕБ та НС минулого тижня.

Із 5 жовтня місто Полтава віднесено до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, тому в обласному центрі будуть діяти нові обмеження і щодо планової госпіталізації в лікарнях, і щодо транспорту, і роботи закладів, – сказав Олег Синєгубов. – Тому треба чітко дотримуватися усіх вимог, щоб призупинити розповсюдження хвороби.

Директор Полтавського обласного лабораторного центру Андрій Хайлов розповів про загальну кількість хворих на COVID-19 та показники, за якими на території міст Миргород та Лубни, Диканського, Лохвицького, Миргородського, Новосанжарського, Полтавського та Шишацького районів буде діяти «жовтий» рівень епідемічної небезпеки.

– За період карантину від коронавірусу в регіоні померло 44 особи, 1396 продовжує хворіти. Заповнюваність ліжок протягом тижня становила від 32 до 36%, – повідомив Андрій Хайлов. – За добу в області проводиться до 600 тестів ПЛР та 1200 ІФА.

Також було вирішено передати з Полтави обладнання в лабораторію Кременчука, щоб збільшити кількість тестувань. Крім того, на комісії обговорили методи, які дозволять розвантажити громадський транспорт обласного центру, щоб перевозити пасажирів на 50% посадкових місць.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

У полтавській лабораторії припинили робити платні тести на COVID-19

Через те що в Полтавській області значно зросла захворюваність на COVID-19 (сьогодні, наприклад, зафіксований черговий антирекорд – 96 випадків за добу), вірусологічна лабораторія ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» перенавантажена матеріалами для ПЛР-тестування й тимчасово припиняє надання платних послуг щодо такого дослідження, до стабілізації ситуації. Про це повідомили на Фейсбук-сторінці КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я».

Крім того, тут закликали, аби не виникло потреби в лабораторному тестуванні, дотримуватися вимог «жовтого» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Полтава на сьогодні, як відомо, як і Миргород, Диканщина, Котелевщина, Миргородщина, Новосанжарщина, Полтавський, Решетилівський та Шишацький райони, перейшла з «зеленої» зони до «жовтої». Відтак тут рекомендовано обмежити спілкування в закритих приміщеннях та поїздки в громадському транспорті без нагальної потреби, дотримуватися соціального дистанціювання, особистої гігієни та етикету кашлю, використовувати маски в громадських  місцях, антисептики.

Альона Зимня

Частина Полтавської області – у «жовтій» зоні

У зв’язку з перевищенням показника захворюваності на COVID-19 установленого порогу 40,0 на 100 тис. населення (загальна кількість випадків за останні 7 днів) міста Полтава та Миргород, Диканський, Котелевський, Миргородський, Новосанжарський, Полтавський, Решетилівський та Шишацький райони відсьогодні переведені в «жовту» зону адаптивного карантину.

Показник захворюваності по Полтавській області становить 44,05 на 100 тис. населення, по м. Полтаві – 104,15. Останній свідчить про те, що обласний центр – на порозі «помаранчевої» зони. Ця межа починається при показнику в 120. При високих темпах зростання захворюваності її можна досягти протягом кількох днів!

Відповідно до постанови КМУ №712, яка діє з 14 серпня, у «жовтій» зоні додатково до вимог зеленої забороняється:

  • відвідування установ соціального захисту, у яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово;
  • діяльність хостелів;
  • робота після 24-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів), а також суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування зі здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;
  • проведення масових заходів у закладах громадського харчування в кількості понад 20 осіб та більше від однієї особи на 10 кв. метрів.

За матеріалами КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я»

До медзакладів Полтави тепер можна зателефонувати на мобільний

У реєстратур усіх медичних закладів обласного центру відтепер є номери мобільних телефонів. Про це повідомив Департамент охорони здоров’я та соціального захисту Полтавської міської ради на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». За цими номерами можна записатися на прийом до лікарів. Крім того, це можна зробити через онлайн-сервіс Helsi.

 

 

 

 

Альона Зимня

У 1-ій міській лікарні Полтави робитимуть операції з трансплантації нирок. Проєкт пілотний

На полтавцях знову відпрацьовуватимуть медичні нововведення. Як повідомила сьогодні на сторінці Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку міста у Фейсбуці Вікторія Лоза, у медицині Полтави розпочалася нова ера:

– 1-а міська клінічна лікарня ввійшла до національного пілотного проєкту з трансплантації. А це означає, що скоро тут робитимуть операції з пересадки нирок пацієнтам, які цього потребують. Складні, високовартісні – за державний кошт. Важко навіть уявити, наскільки багато життів це врятує!

Полтавська лікарня ввійшла до переліку закладів-учасників «пілоту» відповідно до змін, внесених до урядової постанови №1083 «Про затвердження переліку послуг та тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» 15 липня 2020 року. Із оновленим документом можна ознайомитися тут.

Загалом до переліку було додано 12 закладів охорони здоров’я. Дев’ять із них спеціалізуються на трансплантації органів, три – кісткового мозку.

За словами керівниці департаменту, полтавська лікарня йшла до «пілоту» цілеспрямовано – у ній зібрали команду спеціалістів, підготували необхідне обладнання. Поки що в закладі пересаджуватимуть лише нирки (хоча постанова Кабінету міністрів передбачає й трансплантацію інших органів). На операції з державного бюджету виділятимуть такі кошти:

  • алотрансплантація нирки від живого донора – 323 798 грн,
  • алотрансплантація нирки від неживого донора – 397 884 грн, у тому числі донорський етап – 74 086 грн,
  • АВО-несумісна алотрансплантація нирки – 721 230 грн.

Альона Зимня

Полтавців запрошують безоплатно перевіритися на гепатит

Завтра, 30 липня, на Театральній площі в обласному центрі відбудеться вулична акція, під час якої кожен, хто забажає, зможе перевіритися на гепатит. Захід стартує о 12.00. Присвячений він Усесвітньому дню боротьби з гепатитом. Як повідомили на сайті Полтавської міської ради, на площі працюватимуть такі локації:

  • консультативний пункт інфекціоніста,
  • консультативний пункт фахівця тату-салону та салону краси,
  • мінімайданчик «Міфи та факти про гепатит»,
  • виїзна амбулаторія, у якій можна буде пройти безоплатне тестування на гепатит С. Аналіз робиться швидко, для нього достатньо краплі крові.

Акція відбуватиметься з дотриманням усіх карантинних вимог.

Минулорічні перевірки по Полтаві показали наявність захворювання в 9% протестованих осіб.

Для довідки. Гепатит С – небезпечне інфекційне захворювання, що призводить до онкопатології або цирозу печінки. Воно може протікати як у гострій, так і в хронічній формі й відрізнятися різним ступенем тяжкості. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, заразитись гепатитом С можна здебільшого через кров (уколи, переливання крові, що не пройшла скринінг, процедури в стоматолога, манікюр, педикюр, статеві контакти тощо). Противірусні препарати дозволяють повністю виліковувати це захворювання в понад 95% випадків. Але, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні лише близько 6,5% людей знають, що вони хворі на гепатит С.

Альона Зимня

Полтавці перебуватимуть на карантині все літо (доповнено)

Кабінет міністрів України ухвалив сьогодні на своєму засіданні рішення продовжити адаптивний карантин у державі до 31 серпня.

– Наразі такий підхід, такий формат заходів боротьби з поширенням коронавірусу дає свої результати й дозволяє нам контролювати рівень захворюваності в Україні. Робота на рівні окремих регіонів, на локальному рівні довела свою ефективність, тому ми будемо практикувати, продовжувати такі підходи для контролю рівня захворюваності й недопущення її піків або перевантаження системи охорони здоров’я, – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Відповідну постанову розробило Міністерство охорони здоров’я України. Її положення застосовуватимуть із 1 по 31 серпня. Згідно з цим документом, у регіонах чи адміністративно-територіальних одиницях установлюватимуть зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівні епідемічної небезпеки. Для їх визначення будуть враховувати чіткі індикатори, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

– Рівень буде визначатися автоматизованим програмним забезпеченням на основі визначених алгоритмів та зібраних даних і затверджуватися національною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Під час моніторингу базовими будуть показники на рівні області, які використовуються й нині: завантаженість ліжок – не більш ніж 50%; середня кількість тестувань – не менш ніж 24 на 100 тисяч населення; коефіцієнт виявлення випадків інфікування – не більш ніж 11%; показник динаміки зростання випадків – не більш ніж 10%, – сказав посадовець.

Ці критерії розроблені на підставі вітчизняного досвіду та досвіду іноземних партнерів України. За відсутності перевищень указаних показників, область та всі її райони перебуватимуть у зеленій зоні. Це не відміна карантину, наголосили в уряді. Просто такий регіон не потребуватиме втручання та посилення протиепідемічних заходів національного рівня. Але в ньому діятимуть обмеження: у громадських будівлях – маска або респіратор; проведення масових заходів – не більше однієї людини на 5 кв. метрів; заходи в кінотеатрах, театрах – при наповненості 50%; перевезення пасажирів – у кількості місць для сидіння. При цьому якщо індикатори почнуть змінюватися, зростати впродовж п’яти днів поспіль, область чи його адміністративно-територіальна одиниця будуть переведені на жовтий рівень (це так звана буферна зона, несуттєві зміни) помаранчевий або червоний.

Крім того, Максим Степанов повідомив, що постановою дозволяється відкриття в регіонах із зеленим рівнем дитячих таборів оздоровлення та відпочинку, робота закладів, що допомагають у реабілітації хворих після інфаркту, інсульту. Але працювати вони повинні за чіткими правилами, які пізніше оприлюднить головний державний санітарний лікар України.

Доповнення. На сьогодні показники по Полтавщині, згідно з даними МОЗ, відповідають зеленому рівню небезпеки поширення COVID-19.

Альона Зимня

У Полтаві зробили унікальну операцію на серці

Кардіохірурги обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського вперше самостійно провели унікальну операцію з імплантування ресинхронізаційного пристрію. Він являє собою комп’ютеризований штучний водій ритму й дозволяє утримувати необхідну частоту серцевих скорочень.

– Це трикамерні стимулятори. Вони використовуються для лікування важкої серцевої патології, яка називається дилатаційна кардіоміопатія (захворювання міокарду з вираженим порушенням насосної функції серця та розширенням обох шлуночків – прим. авт.). Пристрої були закуплені завдяки Світовому банку. Коштують вони дуже дорого – до 180 тис. грн. Але пацієнтам їх установили безкоштовно, – розповів завідувач відділення інтервенційної радіології Руслан Сакевич.

Альтернативою такій операції при вищезгаданій патології могла бути лише пересадка серця, повідомили через соціальну мережу «Фейсбук» в обласному центрі громадського здоров’я.

Щоб робити імплантування трикамерних кардіостимуляторів у Полтаві самостійно, спочатку місцеві лікарі пройшли стажування в європейських клініках, де така хірургія практикується вже давно.

На установлення електродів витрачається від однієї до п’яти годин. Проводять імплантацію два хірурги.

Наразі полтавській медики допомогли вже трьом пацієнтам. Іще чотири перебувають на лікуванні в згаданому вище відділенні. Загалом у нашому регіоні на рік подібного оперативного втручання потребують у середньому 30-40 хворих.

Альона Зимня

У Розсошенцях відкрили одну з найбільших на Полтавщині амбулаторій

У мікрорайоні «Садовий», що в селі Розсошенці Щербанівської об’єднаної територіальної громади, відкрили амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Вона має заввишки один поверх, загальну площу 452 кв. м і є однією найбільших у регіоні, повідомили в облдержадміністрації. За нормами тут повинні працювати сім сімейних лікарів, які обслуговуватимуть понад 10 тис. жителів.

Зводили об’єкт у рамках державної програми «Велике будівництво» при співфінансуванні з місцевим бюджетом (загалом витратили понад 13 млн грн). Він входив до переліку тих 29 АЗПСМ, що цього року мають добудувати в сільській місцевості.

– Реформа децентралізації передбачає, що послуги повинні бути максимально наближені до людей. Сільська медицина має бути якісною, доступною та швидкою. Саме тому на Полтавщині ми будуємо амбулаторії. Люди як у місті, так і в селі повинні отримувати однаково достойний рівень медичних послуг. А що таке якісна сільська медицина? Це сучасна амбулаторія, необхідне діагностичне обладнання, професійні сімейні лікарі, – наголосив голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.

Місце для нового закладу обрали невипадково. Район густонаселений, поряд активно розбудовують мікрорайон «Садовий», у якому проживає багато молодих сімей із дітьми. Тепер місцевим жителям, щоб відвідати лікаря, отримати якісну медичну допомогу, не потрібно буде їхати далеко від дому.

На спорудження відкритого нині об’єкту пішло півтори року. Наразі тут не тільки завершені будівельно-монтажні роботи, а й завезене обладнання, меблі. Амбулаторія відповідає всім вимогам, серед іншого й доступності для різних категорій громадян, є енергоефективною й оснащеною бінокулярами, медичними центрифугами, біохімічними та гематологічними аналізаторами, апаратами для визначення рівня глюкози, аквадисциляторами та іншим необхідним медобладнанням. Відтак, як сказав на відкритті керівник ОДА, влада виконала свої зобов’язання, передала об’єкт у повній готовності до експлуатації. Тепер відповідальність – на об’єднаній громаді.

Повноцінно працювати, приймати пацієнтів амбулаторія почне за два тижні.

Альона Зимня

Купання на полтавських пляжах іще не під забороною, але…

На сьогодні в обласному центрі немає жодного пляжу, Ворскла біля якого була б безпечною для купання громадян. Про це свідчать дані державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». Якщо ще тиждень тому в річці було безпечно купатися, то нині заміри показують перевищення вмісту лактозо-позитивної кишкової палички (ЛПКП) у воді у два, три, чотири рази. Найменше її – біля пляжу Подільського району (9300 ЛПКП), найбільше – поруч із пляжем Київського (21000 ЛПКП). Біля пляжу Шевченківського району, як і приватного «Плеса», – 15000 ЛПКП.

При цьому купатися у Ворсклі наразі не забороняють. Хоча ковтати воду, тим паче пити її, мити овочі-фрукти, не рекомендують. А якщо заміри, які проведуть через тиждень, покажуть і подальший зростання вмісту бактерій у річці, доступ до цих місць відпочинку можуть обмежити. Відповідне рішення згідно з поданням місцевого підрозділу Держпродспоживслужби повинна буде ухвалити комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій.

Альона Зимня