Коли полтавцям варто очікувати тепла у своїх оселях

Нещодавно, 13 жовтня, на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради було ухвалено рішення про початок опалювального періоду в  громаді з 15 жовтня цього року. Але на сьогодні в будинках полтавців, які мають централізоване опалення, і досі холодно. Цю ситуацію в пресслужбі «Полтаватеплоенерго» пояснили так:

– Згідно з чинним законодавством України, рішення про початок опалювального сезону ухвалюється виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями за умови, що середньодобова температура зовнішнього повітря за даними відповідного центру з гідрометеорології протягом трьох діб поспіль не вища за +8°С.

Цей порядок визначений Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року.

На 13 жовтня показники температури зовнішнього повітря навіть не давали підстав для розгляду питання про початок опалювального періоду. Так, упродовж трьох діб до цього, 10-12 жовтня, вони становили +9,1°С, +10,3°С, +11,4°С.

На сьогодні, незважаючи навіть на зниження температури зовнішнього повітря вночі, середньодобові показники ще доволі високі. І їх зниження, згідно з прогнозом Українського гідрометцентру, навряд чи варто очікувати впродовж найближчих кількох діб. А отже, і для ввімкнення опалення для житлового фонду міста у найближчі кілька днів підстави відсутні.

Альона Зимня

У полтавському музеї презентували освіту губернії в документах, фотографіях, листівках

В обласному центрі, у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, відкрили виставку з приватної колекції видавця, мецената, лауреата премії ім. Миколи Ярошенка, почесного члена обласної організації Національної спілки художників України Олексія Петренка. Вона містить унікальні матеріали про історію освіти нашого краю та її представників. Експозиція отримала назву «Освіта Полтавської губернії в документах, фотографіях, листівках». Як повідомили в управлінні культури Департаменту культури, молоді та сім’ї міської ради, тут розміщені світлини, альбоми випускників навчальних закладів губернії, нагородні документи, що дозволяють побачити в деталях колишню систему освіти та критерії представлення до відзнак, портрети педагогів, які формували історію губернської освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема унікальне фото викладачів Полтавського учительського інституту, серед яких – Антон Макаренко, атестати та свідоцтва про закінчення губернських навчальних закладів різних рівнів учнями різних станів і поштові листівки початку XX ст. із зображенням шкіл, гімназій, училищ Полтавської губернії.

 

На презентацію виставки завітали представники музейної справи, краєзнавці, художники, журналісти, духовенство та ін.

Доступною для ознайомлення експозиція буде впродовж місяця.

Для довідки. Система освітніх закладів на Полтавщині стала стрімко розвиватись із набуттям краєм статусу губернії. Велику роль у цьому відіграв, зокрема, указ генерал-губернатора, князя Олексія Куракіна від 20 червня 1803 року про заснування училищ у всіх повітах, а в Полтаві гімназії. Директором губернських училищ було призначено відомого поета й драматурга Василя Капніста, у будинку родини якого нині розміщений літературно-меморіальний музей Івана Котляревського.

Альона Зимня

У Полтаві виявили вибухонебезпечний предмет

У полтавському мікрорайоні Левада, неподалік від Прирічкового парку, під час проведення робіт із висаджування дерев виявили вибухонебезпечний предмет. Відповідне повідомлення надійшло до Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи міської ради.

До прибуття піротехніків ДСНС роботи з висаджування дерев припинили, людей відвели на безпечну відстань, працівники департаменту огородили місце знахідки сигнальними засобами та організували його охорону.

Увечері фахівці рятувальної служби знищили вибухонебезпечний предмет. Це була стара 82-міліметрова міна. Такі, за даними експертів, становлять найбільшу небезпеку при поводженні з ними, бо надзвичайно чутливі до механічних поштовхів, ударів, підвищення температури, вогню.

Пам’ятайте, що в разі виявлення підозрілого предмета (боєприпаси, снаряди та ін.) категорично заборонено:

– підходити до нього, торкатися, пересувати;

– перебувати поблизу, палити, користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами, адже вони можуть спровокувати вибух;

– заливати такий предмет рідинами, засипати ґрунтом або чимсь накривати;

– намагатися самостійно знешкодити його;

– здійснювати на нього будь-який вплив: звуковий, світловий, тепловий чи механічний.

При виявленні підозрілих предметів негайно повідомляйте оперативні служби за телефонами: 101, 102 або 1580 (відділ оперативного реагування Полтавського міськвиконкому).

Альона Зимня

Які документи будуть потрібні для поїздок між регіонами

На цьому тижні, а саме 21 жовтня, набудуть чинності нові правила міжрегіональних перевезень при жовтому та червоному рівнях епідеміологічної небезпеки. Вони стосуватимуться як регулярних, так і нерегулярних перевезень. Ідеться про транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення. До міських та внутрішньообласних перевезень ці норми застосовувати не будуть.

Як повідомили в Полтавській облдержадміністрації з посиланням на Міністерство охорони здоров’я України, для користування міжрегіональним транспортом у регіонах із жовтим та червоним рівнем епіднебезпеки потрібно буде мати один із вказаних нижче документів:

  • «жовтий» чи «зелений» міжнародний або внутрішній COVID-сертифікат, оформлений на порталі «Дія» або в однойменному додатку на підставі одержання однієї дози вакцини або повного курсу щеплення від коронавірусу;
  • іноземний COVID-сертифікат про щеплення вакцинами, які внесені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
  • документ про отримання однієї дози вакцини – форма 063-О, що можна одержати одразу після процедури в лікаря, який проводив щеплення;
  • міжнародне свідоцтво про вакцинацію, яке буде чинним рік від дати останнього щеплення та яке можна оформити в лікаря, котрий проводив щеплення в пункті вакцинації закладу охорони здоров’я, або в сімейного лікаря;
  • негативний результат ПЛР-тесту або експрес-тесту на COVID-19, чинний 72 години від часу здавання матеріалу на аналіз.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Згодом до наведеного вище переліку документів можуть додати COVID-сертифікат на підставі одужання пацієнта. Наразі він перебуває на етапі тестування. Його випуск регулюється постановою Кабінету Міністрів України №677. Одержати такий сертифікат зможуть особи, у яких діагноз був підтверджений позитивним ПЛР-тестом. До речі, і факт захворювання, і факт одужання повинні вказуватися в електронній системі охорони здоров’я. Сам документ можна буде отримати не раніше 14-го дня після встановлення діагнозу. Оформлення відбуватиметься в додатку «Дія». Чинним він залишатиметься 180 днів від моменту встановлення діагнозу. Коли COVID-сертифікат на підставі одужання пацієнта стане доступним для користувачів, його також можна буде використовувати для поїздок громадським транспортом між регіонами.

Отримання паперових довідок про факт перенесеної коронавірусної хвороби наразі не передбачено законодавством.

Альона Зимня

На Полтавщині зайнята майже половина ліжок для хворих на COVID-19

У Полтавській області наразі досить напружена ситуація з поширенням коронавірусної інфекції. Із кожним днем кількість і нових випадків захворювання на COVID-19, і смертей від нього зростає. Про це сьогодні під час апаратної наради в голови облдержадміністрації повідомив директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак. За його словами, нині в стаціонарах лікувальних закладів Полтавщини перебувають 719 пацієнтів, наявні «ковідні» ліжко-місця заповнені на 46%.

– Ухвалено рішення щодо додаткового розгортання мережі закладів охорони здоров’я, які прийматимуть пацієнтів із коронавірусом, – зазначив головний медик області. – Минулого тижня ми мали високу цифру діагностованих випадків захворювання на COVID-19 – 739, із яких 16 – летальні. Можу впевнено сказати, що всі випадки смертей пацієнтів виникли через відсутність у них вакцинації та наявність низки супутніх хвороб.

Віктор Лисак зауважив, що не допустити росту захворювання й вимушеного переходу до «червоної» карантинної зони здатні лише дотримання протиепідемічних заходів та активна вакцинація населення. На сьогодні в регіоні повний курс щеплення пройшла 301 тисяча осіб.

Альона Зимня

Із Полтавщини хочуть створити безпечний регіон

В області планують запровадити систему централізованого відеоспостереження «Безпечна Полтавщина». Вона буде першою в регіоні й стане найбільшим проєктом із його цифровізації, повідомили в облдержадміністрації.

– На виїздах із великих міст і вздовж основних транспортних магістралей, наприклад, у Решетилівці, Хоролі, на трасі М-03, встановимо 42 відеовузли. На кожному з них – по три камери, які фіксуватимуть номер, марку й колір автівок, запам’ятовуватимуть їхній маршрут та будуть моніторити ситуацію довкола. Надалі кількість відеовузлів плануємо збільшувати, – розповів голова ОДА Олег Синєгубов.

Така система дає змогу попереджати та розкривати злочини незалежно від місця їх скоєння, удосконалювати антитерористичний захист, оперативно реагувати на надзвичайні події та координувати дії з їх ліквідації. Наприклад, коли водій тікає з місця аварії, правоохоронці бачать на камері номер його автівки, вводять той у базу, вона одразу видає маршрут, яким рухалося або рухається в режимі реального часу машина.

– Правоохоронці, рятувальники й інші служби одночасно отримають «очі» по всій області. Система централізована, тому, крім відеовузлів, до неї можна буде під’єднати будь-які камери, які відповідатимуть необхідним технічним вимогам, наприклад, камери територіальних громад, установ і організацій або навіть камери, які встановлені на будинку чи подвір’ї. Наразі відеоспостереження в області фактично працює нарізно. Коли запустимо «Безпечну Полтавщину», уся інформація стікатиметься до моніторингових центрів у Головному управлінні Національної поліції в області та в Полтавській ОДА. У перспективі цю систему можна інтегрувати до загальнонаціональної мережі безпеки, що дасть змогу об’єднати кілька областей однією державною мережею, – сказав керівник облдержадміністрації.

Нині з-закордону до України вже привезли сервери та програмне забезпечення для «Безпечної Полтавщини», оглядові камери, незабаром їх встановлюватимуть. Ще два види камер чекають упродовж місяця.

Систему централізованого відеоспостереження створюють коштом обласного бюджету. Реалізують проєкт у межах Стратегії розвитку області на 2021-2027 роки.

Альона Зимня

 

Полтавцям радять не продавати землю за копійки

На сьогодні від багатьох експертів у Полтавській області власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення чують поради утриматися поки що від продажу своїх наділів. Чому? Тому що наразі земля як товар у нашій державі надто вже дешева. За даними Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, у середньому – 37,3 тис. грн/га. І це – родючі полтавські чорноземи! Хоча насправді їхня вартість може бути разів у десять вищою, розповіли під час престуру «Надання безоплатної правової допомоги (БПД) у сфері земельних відносин», здійсненого Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства. Щоб її отримати, треба дочекатися, коли на ринок дозволять зайти юридичним особам. За законом це, нагадаємо, буде 2024-го. А отже, іще понад два роки, на думку фахівців, продавати свої земельні ділянки сільгосппризначення варто тільки тоді, коли дуже потрібні кошти й узяти їх більше просто немає звідки. Та й то перед цим краще звернутися до фахівців системи БПД за консультацією, наголошує керівник Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Полтавській області Олександр Черчатий. Це дозволить власникам захистити свої інтереси, правильно оформити угоду.

На сьогодні юридичну підтримку, у тому числі з земельних питань, громадянам надають у центрах БПД у Полтаві (вул. Європейська, 37/40; тел. (0532) 56-02-88), Кременчуку (вул. Небесної сотні, 54; тел. (05366) 3-00-38), Лубнах (вул. Монастирська, 17; тел. (05361) 61-120) та бюро правової допомоги в колишніх райцентрах області та місті Горішні Плавні.

Віолета Скрипнікова

У Полтаві вручили нагороду абсолютній чемпіонці Європи з бодібілдингу

Сьогодні, 11 жовтня, очільник Полтавської міської територіальної громади Олександр Мамай вручив почесну грамоту та сертифікат на отримання грошової винагороди майстрові спорту, членкині збірної команди України з бодібілдингу, багаторазовій призерці та чемпіонці України, Європи та світу з бодибілдингу та фітнесу Марині Полапі. Про це повідомили в пресслужбі міськради.

2020 року бодібілдерка виборола І місце на Кубку світу «Fit-Model», ІІІ місце на чемпіонаті Європи з бодібілдингу та І місце на чемпіонаті світу з бодібілдингу «Fit-Model».

Нинішнього року Марина Полапа також вдало виступила на чемпіонаті Європи серед жінок. Вона посіла два перших місця та стала абсолютною чемпіонкою Європи – 2021 у категорії «Fit-Model».

Окрім того, почесну грамоту та сертифікат на отримання грошової винагороди цього дня очільник громади вручив і заслуженому тренерові України Матосяну Лерніку, який готував спортсменку до змагань.

Альона Зимня

Національний симфонічний оркестр дав грандіозний концерт у Полтаві

Учора ввечері в обласному центрі відбувся концерт Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру (диригент – народний артист України Володимир Сіренко). Колектив виконав чимало відомих композицій, зокрема Симфонію до мажор Березовського, Симфонію №9 «З нового світу» Дворжака, Концерт №1 для фортепіано з оркестром Чайковского. Соло на фортепіано виконував Павло Качнов – випускник українського та австрійського музичних вишів, неодноразовий переможець всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів. Зал, заповнений із дотриманням карантинних вимог, був у захваті від майстерності виконавців, дякував артистам бурхливими оплесками.

Альона Зимня

Як на Полтавщині підвищують обізнаність людей із земельних питань

На сьогодні до фахівців центрів безоплатної правової допомоги (БПД) з питаннями, що стосуються земельних правовідносин, у Полтавській області звернулося майже сім тисяч осіб. Про це стало відомо під час престуру «Надання безоплатної правової допомоги у сфері земельних відносин», здійсненого Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства.

Із означеної кількості лише нинішнього року такої підтримки громадяни потребували 2,2 тис. разів. Найбільше їх цікавили питання реалізації своїх прав на безоплатну приватизацію земельних ділянок, присвоєння кадастрових номерів, встановлення меж земельних ділянок у натурі, укладення договорів оренди землі, внесення змін до них, припинення та поновлення таких угод тощо.

Із 1 липня мав набрати (і набрав) чинності закон №552-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Прогнозуючи у зв’язку з цим зростання попиту населення на консультації з земельних питань, система БПД посилила роботу в даному напрямку вже з травня, розповів очільник Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Полтавській області Олександр Черчатий. За його словами, далеко не всі люди знали про новий закон, тож завданням правників було донести до жителів Полтавщини важливу для них інформацію, підготувати до відкриття ринку землі.

– Ми організували серію виїзних консультаційних пунктів, щоб розповісти громадянам про зміст закону, їхні права, як діяти в тій чи тій ситуації людині, яка виявила бажання скористатися правом на реалізацію земельної ділянки, а також надати роз’яснення з питань, що виникали, – сказав керівник Регіонального центру БВПД.

Фахівці системи безоплатної правової допомоги проводили консультації в старостинських округах, на підприємствах, у закладах культури, на вулицях тощо.

Також для правопросвітництва жителів Полтавщини, зокрема щодо земельного законодавства, юристи активно використовували й продовжують використовувати можливості своїх партнерів – органів місцевої влади.

– На сьогодні ми маємо 50 програм, якими охоплено майже 82% громад області. У рамках них виготовляються роздаткові матеріали, надається адресна допомога маломобільним групам населення тощо, – повідомив Олександр Черчатий.

У бібліотеках та на сайтах органів влади люди можуть почитати «Правовий вісник», що містить серед іншого рубрику з земельних питань.

– Щомісяця ми здійснюємо виїзди в бюро правової допомоги, намагаємося дістатися навіть до тих населених пунктів, куди й транспортне сполучення на завжди доходить, – зауважив фахівець із Полтавського місцевого центру БПВД Юрій Ночовний. – Робимо невеликі опитування, яка тема була б цікава громадянам, адже навіть у сфері земельних відносин є ті, що актуальні саме для тієї чи тієї місцевості. Далі подається оголошення в засобах масової інформації, розміщується повідомлення в населених пунктах, у який день, о котрій годині сюди прибудуть юристи.

Право на первинну безоплатну правову допомогу мають усі без винятку категорії населення, наголосив Олександр Черчатий. Полтавці, наприклад, можуть отримати її в центрі БПД за адресою: вул. Європейська, 37/40 (тел.: (0532) 56-02-88), у бюро правової допомоги за адресою: вул. Міщенка, 2 (тел.: (0532) 50-27-29, 066-215-31-32). Також місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги функціонують у Кременчуку (адреса: вул. Небесної сотні, 54, тел.: (05366) 3-00-38), Лубнах (адреса: вул. Монастирська, 17, тел.: (05361) 6-11-20). У цих підрозділах можна дізнатися контакти бюро правової допомоги у Великій Багачці, Гадячі, Диканьці, Зінькові, Карлівці, Котельві, Машівці, Нових Санжарах, Решетилівці, Чутовому, Шишаках, Гребінці, Лохвиці, Миргороді, Оржиці, Пирятині, Хоролі, Чорнухах, Глобиному, Горішніх Плавнях, Кобеляках, Козельщині, Семенівці. Окрім того, цілодобово доступний єдиний телефонний номер системи БПД 0-800-213-103, дзвінки на який зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Віолета Скрипнікова