Категорія: Суспільство

На сьогодні в обласному центрі існує чимало об’єктів, які починали споруджувати за рахунок міського бюджету, але будівництво яких було на тривалий час зупинено. Один із таких розташований по вул. Європейська, 11. Зводити його збиралися в рамках проєкту з реконструкції комунального закладу «Полтавська дитячо-юнацька школа №3 з плавання», що на вул. Європейській, 9-А.

Із ініціативою щодо добудови до басейну «Дельфін» школи боротьби виступив Олександр Мамай, який тоді, як і тепер, перебував на посаді міського голови. Передбачалося, що майбутня триповерхова будівля матиме три татамі діаметром 12 м на першому поверху, велику конференц-залу, роздягальню на другому та ще два татамі й трибуни для глядачів на третьому. Будівельні роботи на об’єкті стартували 2017-го, мали завершитися за рік. Але справа зупинилася на рівні фундаменту.

А нещодавно голова Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до облради з пропозицією прийняти довгобуд у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст регіону, щоб зробити тут Палац боротьби та боксу. На об’єкт, що перебуває на балансі області, кошти, яких ще тоді треба було понад 34 млн грн, може виділити держава. За наявності такого фінансування відновити будівництво спортивного закладу планується вже навесні 2022 року.

Щоб дати довгобуду другий шанс, депутати пристали на пропозицію голови ОДА й під час пленарного засідання обласної ради 9 грудня проголосували за прийняття об’єкта незавершеного будівництва до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавщини. А от чи повертатимуть його після того, як зведуть, у власність міської громади, чи будуть фінансувати з обласного бюджету, вирішуватимуть уже, власне, по завершенні робіт.

Альона Зимня

3 грудня голова Національної поліції Ігор Клименко представив особовому складу Головного управління НП у Полтавській області нового начальника. Ним став полковник поліції Євген Рогачов. А сьогодні останній провів свою першу пресконференцію, на якій наголосив, що одним із пріоритетів своєї роботи бачить повернення довіри населення до поліції. Люди повинні сприймати її не лише як орган, який карає, а й той, що допомагає. Для цього серед іншого в регіоні реалізовуватимуть нові та підтримуватимуть раніше запроваджені соціально корисні проєкти.

По-перше, це фронт-офіси. Вони передбачають ефективну комунікацію з заявниками, отримання та введення до електронної бази звернень, повідомлень і документів для подальшої обробки, консультації та взаємодію з іншими службами для надання клієнтам вичерпної інформації. «Ми відходимо від банальної чергової частини, де громадяни могли годинами очікувати відповіді, розв’язання проблем, пов’язаних із криміналом, тощо», – сказав Євген Рогачов. Фронт-офіси будуть створювати в районних управліннях і райвідділах поліції. Наразі такий проєкт уже почали впроваджувати у відділі №1 Полтавського РУП (Київський район Полтави). Тут тривають ремонтні роботи, їх планують завершити 2022 року.

По-друге, це система відеонагляду Custody Records. Перша така має з’явитися в ізоляторі тимчасового тримання №8 у Горішніх Плавнях. Впровадження системи електронного обліку та відеофіксації має на меті як захист громадян від неправомірних дій поліцейських, так і убезпечення правоохоронців від безпідставних звинувачень у протиправних намірах.

По-третє, це централізована мережа відеоспостереження «Безпечна Полтавщина». На сьогодні в області вже встановлено понад 1140 камер відеоспостереження. 240 з них – зі спеціальними технічними можливостями, тобто інформацію щодо порушення можна швидко отримати з сервера.

По-четверте, це «Поліцейський офіцер громади». Такий правоохоронець – завжди на місці, на території обслуговування, і це дозволяє йому ефективно реагування на ту чи ту подію, зазначив Євген Рогачов. На сьогодні з 60 громад Полтавщини проєкт реалізований у 22-х, тут працює 31 ПОГ. «Вони вже здобули чимало позитивних відгуків від місцевих жителів, спостерігається очевидне зменшення кількості правопорушень на територіях обслуговування таких офіцерів», – наголосив начальник ГУ НП Полтавщини. Із часом до проєкту приєднаються ще 20 громад. А щоб не було відтоку кадрів, Євген Рогачов збирається пропонувати територіальним громадам, щоб вони виділяли ПОГ житло. Реалізувати цю ініціативу планують із 2022 року.

По-п’яте, це чат «Чужинець у громаді». «ПОГ повинен буде створити групу у своїй ТГ у якомусь месенджері, запросити до неї представників влади, активних жителів – усіх охочих. У разі необхідності люди зможуть у цю групу кидати повідомлення про незрозуміле авто, наприклад, на території села або невідомих осіб, які ходять по хатах, або побачили прояви насильства тощо. Вона слугуватиме для оперативного інформування й звернення громадян. Офіцер цю інформацію перевірятиме», – пояснив керівник. І додав, що ідея нова та потребує апробації.

Окрім того, зауважив Євген Рогачов, він акцентуватиме увагу на активізації превентивної роботи, особливо щодо сімей у складних життєвих обставинах, протидії домашньому насильству, наркозлочинності, зниженні рівня дорожньо-транспортного травматизму, а також роботі з кадрами.

Для довідки. Євген Рогачов народився в місті Васильків на Київщині. 1998 року закінчив Національну академію внутрішніх справ України. Працював на посадах від слідчого районного відділу тоді ще міліції до заступника начальника ГУ НП у Черкаській області.

Віолета Скрипнікова

Із понеділка, 6 грудня, відповідно до ухвали уряду від 24 листопада, у Полтаві, як і по всій Україні, набудуть чинності нові карантинні правила. Про заплановані зміни уряд офіційно повідомив тиждень тому. Дехто з підприємців обласного центру до цих змін підготувався. Інформацію про вакцинованість персоналу та попередження про оновлені правила для відвідувачів уже розміщено на вході до закладу. В інших же точках громадського обслуговування чекають завтрашнього дня – як скаже керівництво, так і будуть діяти.

Альона Зимня

Міністерство освіти та науки змінило перелік необхідних сертифікатів ЗНО для вступу на спеціальності галузі знань «Міжнародні відносини» та «Охорона здоров’я». Як випливає з оновленої редакції умов прийому до закладів вищої освіти 2022 року, тепер полтавцям, які матимуть бажання вступити на навчання у вишах за медичними спеціальностями, доведеться складати під час зовнішнього незалежного оцінювання другим предметом математику або хімію, а третім – фізику чи біологію. Конкурсні предмети змінено за ініціативи Міністерства охорони здоров’я. Для вступу на спеціальність «Міжнародне право» абітурієнти третім на вибір зможуть подавати сертифікат із математики або історії України. Що ж до спеціальностей галузі «Міжнародні відносини», то тут для двох («Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» й «Міжнародні економічні відносини») розширили перелік предметів, що можуть бути третім. Це історія України, математика, біологія, хімія чи фізика.

Альона Зимня

Останнім часом кількість позовних заяв та інших вхідних документів у Полтавському окружному адміністративному суді збільшилася в рази порівняно з попередніми роками й вимірюється кількома сотнями на день і тисячами на місяць. Водночас штатна чисельність працівників суду залишається незмінною, а через надзвичайно великий обсяг роботи та недостатнє фінансування видатків на заробітну плату має місце значний відтік кадрів.

За таких обставин суд наразі не в змозі забезпечити реєстрацію позовних заяв та інших документів у день їх надходження. Тому відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України реєстрація вхідної кореспонденції, у тому числі позовних заяв (справ), судових матеріалів, процесуальних та інших документів, які залишаються незареєстрованими на кінець кожного робочого дня, здійснюється в наступні робочі дні. При цьому всі документи реєструються в хронологічному порядку надходження незалежно від способу їх подання (поштою, особисто, через сервіс «Електронний суд»). Виняток становлять документи, що подаються перед судовим засіданням та є необхідними для його проведення.

Суд вживає всіх можливих заходів для виправлення такої ситуації, його апарат працює на межі своїх можливостей, але попри всі зусилля затримка в реєстрації документів може становити до п’яти днів. Відтак інформація про надходження позову чи документу не відображається на вебсайті «Судова влада» або в кабінеті Електронного суду в день подання, і в цьому випадку не варто одразу телефонувати до суду. Усі документи будуть зареєстровані, а інформація по них буде доступна на відповідних ресурсах у найближчі кілька днів після надходження.

За матеріалами пресслужби Полтавського окружного адміністративного суду

Сьогодні на початку розширеного засідання колегії облдержадміністрації відбулася церемонія нагородження жителів регіону державними відзнаками. Вручили їх голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов та голова обласної ради Олександр Біленький.

Так, указом президента України за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю почесне звання «Заслужений вчитель України» присвоєно вчительці біології та хімії Красногорівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Білоцерківської сільської ради Тамарі Остапенко. За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку агропромислового комплексу, сумлінну працю та високий професіоналізм оголошено подяку прем’єр-міністра України головній бухгалтерці сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» Галині Воскобійник і голові правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» Сергієві Гришку. Також за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку освіти й науки, сумлінну працю та високий професіоналізм подяками глави уряду відзначено проректора з науково-педагогічної роботи Полтавського державного аграрного університету Олену Костенко й декана факультету ветеринарної медицини цього ж вишу Сергія Кулинича.

Альона Зимня

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів, яких за ХХ століття на території нашої держави організували три – у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках. Саме цій темі й було присвячено презентацію книги «Пам’ять роду», яка відбулася в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Котляревського.

Презентувала видання його авторка-упорядниця, співробітниця Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Наталія Позняк-Хоменко: «Коли ми говоримо про Голодомор, то найчастіше йдеться про біль і жах, які відчували наші предки, психологічну травму, яку пережив народ, що став жертвою більшовицького експерименту «впокорення голодом». Ми ж вирішили піти далі й відгорнути сторінку пам’яті трохи раніше, щоб побачити Україну, якою вона була до Голодомору: сильною, гордою, мудрою, працьовитою, із почуттям власної гідності та віри у власні сили. Ми почали шукати в сімейних альбомах фото українців до геноциду та просити людей, які зберегли ці реліквії, розповісти, як склалася доля тих, хто на них зображений. Ми дивилися в очі українців, які жили за 100 років до нас, і бачили Україну, якою вона могла б бути, якби не більшовицька окупація. І якою вона може бути, якщо ми зараз цього захочемо».

Книгу «Пам’ять роду» можна знайти у вільному доступі на сайті УІНП. Також регіональний представник інституту на Полтавщині Олег Пустовгар передав примірники презентованого видання до обласної бібліотеки й шкільних фондів Розсошенської гімназії, гімназії №7 ім. Тараса Шевченка, загальноосвітньої школи №4 та міського ліцею ім. Івана Котляревського, повідомили в ОДА.

Альона Зимня

У листопаді відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Із цієї нагоди хочемо вкотре закликати всіх не боятися відкрито говорити про проблему сексуального насильства над дітьми, цим самим зробити посильний внесок у формування здорового суспільства, кожен – на своєму рівні.

Насильство над дітьми є загальносвітовою проблемою, і Україна не є винятком. Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство вважаються одними з найгірших форм насильства щодо дітей.

Із 2018 року в Україні реалізується проєкт із запобігання насильству над дітьми в рамках Плану дій Ради Європи (2018-2022). Діяльність закріплено в Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021), зокрема в трьох пріоритетних напрямках: життя, вільне від насильства, правосуддя, дружнє до дітей, та права дітей у цифровому середовищі. Крім того, проєкт є частиною програми Ради Європи «Будуємо Європу для дітей і разом із ними».

– Наразі ситуація є такою, що Україна має потужну законодавчу базу, державні програми, План дій Ради Європи, Стратегію Ради Європи з прав дитини, в рамках та на виконання яких проходять заходи високого рівня, інформаційні кампанії, навчальні заходи для різних категорій фахівців, які працюють із дітьми та заради дітей, – поліцейських, прокурорів, суддів, освітян, соціальних працівників, представників громадянського суспільства та ін. Проте нагальною потребою є формування нульової толерантності до насильства стосовно дітей у суспільстві, коли б кожен із нас реагував відповідно на факти насильства та не замовчував проблему й тим самим створював для дитини середовище довіри, – наголошує Ольга Калашник, керівниця проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні».

Щоб дізнатися, як можна долучитися до протидії насильству над дітьми та допомогти в тому, щоб збільшити рівень обізнаності з проблеми та шляхів її подолання, переходьте за посиланнями: https://www.coe.int/…/it-is-not-generally-acceptable-to…, #EndChildSexAbuseDay #CoE4Children.

За ініціативи комунальної організації «Інститут розвитку міста», Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради та Молодіжної ради територіальної громади, обласний центр став містом, у якому проводитимуть опитування для визначення Індексу благополуччя молоді. Про це повідомили в пресслужбі міськради. IБМ є інструментом для комплексного визначення аспектів, які сприяють розвитку й самореалізації молодих людей або уповільнюють їх. Наявність такого інструменту для оцінювання та моніторингу благополуччя молоді на місцевому рівні є корисним для країни, у якій відбувається реформа децентралізації й громади розробляють свою місцеву молодіжну політику, програми та проєкти.

Молодь Полтави зможе взяти участь у дослідженні та поділитись своєю думкою про те, наскільки місто дружнє до неї. Долучитися до опитування можуть усі, кому від 14 до 35 років, хто проживає в обласному центрі та хоче змінити місто на краще. Для цього потрібно зареєструватись та відповісти на запитання за інтернет- адресою https://www.youthwellbeing.in.ua/cities/poltava. Це займе від 7 до 20 хвилин.

Усі учасники опитування отримають промокоди на знижки від локальних бізнес-партнерів проєкту, які можна обрати в розділі «Отримай подарунок».

Для довідки. Індекс благополуччя молоді розроблений UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні спільно з фахівцями Інституту демографії й соціальних досліджень ім. В. Птухи Національної академії наук України та впроваджується в містах нашої держави з 2019 року. На сьогодні ІБМ визначають, окрім Полтави, іще в 13 населених пунктах України: Кременчук, Тернопіль, Нова Одеса, Луцьк, Херсон та ін.

Альона Зимня