Категорія: Суспільство

У деяких школах Полтавської області скасовують онлайн-уроки, які мали б проводити через платформу «Зум». Відповідні сигнали надійшли від батьків начальнику облвійськадміністрації Дмитрові Луніну. У шкільних чатах з’явилися повідомлення, мовляв, опрацьовувати навчальний матеріал у класрумі необхідно самостійно, бо «у зв’язку з воєнним станом в освіті немає коштів на виплату зарплати вчителям»

– Усі фінансові зобов’язання державного та обласного бюджетів перед освітянами виконані, усі гроші виплачені й виплачуються, – запевнив очільник ОВА та пообіцяв розібратися з цим конкретним випадком.

Окрім того, Дмитро Лунін звернувся до освітян та батьків учнів із проханням повідомляти йому або в Департамент освіти і науки Полтавської ОВА, якщо й надалі ставатимуться такі прецеденти зі скасуванням уроків.

– Будемо брати на контроль. Освітній фронт є для нас одним із найважливіших, – наголосив посадовець.

Альона Зимня

Від початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну в Полтавській області 594 рази лунали сигнали повітряної тривоги. Загалом вона тривала 512 годин 35 хвилин, повідомив начальник облвійськадміністрації Дмитро Лунін.

Також він зазначив, що за 200 днів війни по нашому регіону ворог випустив 77 ракет. Росіяни наносили удари по Кременчуку, Миргороду, Карлівці, Лубнах і неподалік Полтави. Найкривавішим обстрілом Полтавщини за ці 200 днів став здійснений 27 червня. Терористичний акт був спрямований проти мирних людей у Кременчуку. Тоді внаслідок влучання ракети в торговельний центр «Амстор» загинула 21 людина. Іще одна досі вважається зниклою безвісти.

На сьогодні, за даними ОВА, сім’ї 17 осіб, які загинули внаслідок удару по ТЦ «Амстор», отримали допомогу з обласного бюджету – по 50 тис. грн на родину. Також одержали кошти, розмір яких залежить від ступеня отриманих ушкоджень, 65 постраждалих.

Унаслідок ударів по області пошкодження отримали 126 об’єктів цивільної інфраструктури. Із них 122 мають пошкодження різного ступеня, чотири повністю зруйновані. На сьогодні з цих об’єктів уже відновлено 85.

Альона Зимня

Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму розглянула питання щодо подальшого існування в публічному просторі Полтави пам’ятників, установлених у часи російської імперії та пов’язаних з її перемогою над союзними військами України та Швеції в Полтавській битві 8 липня (27 червня) 1709 року.

Ідеться про монумент (колону) Слави, установлений на честь 100-річчя події, пам’ятник на місці відпочинку Петра І, споруджений 1849 року на місці будинку козака Магденка, у якому після битви зупинявся російський цар, та пам’ятник славним захисникам Полтави й коменданту фортеці Олексію Келіну, установлений 1909 року на честь 200-ліття Полтавської битви.

– На сьогодні, коли Україна захищає від російського вторгнення право на власну ідентичність, особливого значення набуває подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики, у тому числі очищення публічного простору від символів російської імперськості, – зазначили в Мінкульті. – Установлення пам’ятників та присвоєння найменувань, що здійснювалися імперією в Україні, були покликані поширювати російські пропагандистські наративи та демонструвати вищість російської культури, водночас наголошуючи на другорядності української. Такі пам’ятники, установлені за імперських часів і дбайливо збережені в СРСР, ворог на сьогодні використовує, серед іншого, як «аргументи» для заперечення існування української нації й держави, проштовхуючи тезу про «один народ», та просування «русского мира» як ідеології путінської росії у війні проти України.

Відтак експертна рада МКІП з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму рекомендує Полтавській обласній військово-цивільній адміністрації та міській раді:

• демонтувати та прибрати з публічного простору імперські пам’ятники в Полтаві як такі, що покликані акцентувати колоніальний, залежний стан нашої країни, уславлювати російську армію й продовжують закріплювати російське бачення української історії;
• розглянути питання подальшої музеєфікації лише тих демонтованих пам’ятних об’єктів, що мають культурну цінність.

– Думаю, що ці рекомендації допоможуть у дискусії щодо присутності в публічному просторі Полтави об’єктів, які є імперськими символами. Нагадаю, що рішення мають ухвалювати місцеві органи влади, – наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За матеріалами пресслужби Міністерства культури та інформаційної політики України

Повномасштабна війна змусила багатьох українців переосмислити минуле, сьогодення та по-новому зазирнути в очі майбутньому. Цифри, що відображають зареєстровані фахівцями юстиції шлюби, чітко ілюструють суспільний настрій і демонструють непохитність українців жити та будувати плани на рідній землі. Особливо приємно вражають показники зареєстрованих одружень на Полтавщині, зазначила керівник Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ірина Свистун. Цього літа в обласному центрі та інших населених пунктах регіону спеціалісти органів державної реєстрації актів цивільного стану засвідчили стосунки понад трьох із половиною тисяч пар. Ці статистичні дані побили рекорд минулого літнього сезону, наголосила очільниця управління. Нинішнього року влітку одружилося майже на 1000 пар більше, ніж торік.

Альона Зимня