Категорія: Новини

Новим президентом Національної академії наук України став академік (теоретична фізика, фізика плазмових процесів), професор, доктор фізико-математичних наук (теоретична фізика) Анатолій Загородній, уродженець Полтавщини. Про це стало відомо з Фейсбук-сторінки НАНУ. За інформацією старшого наукового співробітника Інституту фізики Національної академії наук України Антона Сененка, виборців нараховувалося 637, бюлетенів у скриньках виявлено 634. Із них недійсними визнані п’ять, у двох стояла позначка «проти всіх». Найбільше своїх голосів – 426 – під час таємного голосування 7 жовтня науковці віддали Анатолію Загородньому. Його підтримка була майже втричі більшою, ніж у найближчого конкурента – Володимира Семиноженка.

Загалом на посаду президента НАН України претендували п’ятеро кандидатів: академік НАНУ Владислав Гончарук (висунутий колективом Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. А.В. Думанського НАН України), академік НАНУ Богдан Данилишин (самовисування), академік НАНУ Анатолій Загородній (висунутий колективами 13 інститутів та академіками і членами-кореспондентами НАНУ), академік НАНУ Сергій Комісаренко (висунутий колективом Інституту біохімії ім. Палладіна та академіками і членами-кореспондентами НАНУ), академік НАНУ Володимир Семиноженко (висунутий науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України» та двома академіками НАН України).

Нагадаємо, вибори президента Національної академії наук України були заплановані на квітень поточного року, але їх відклали через карантин, уведений в державі у зв’язку з пандемією корона вірусу. У липні чинний на той момент президент НАНУ Борис Патон, котрий помер 19 серпня на 102-му році життя, сказав, що бачить своїм наступником саме Анатолія Загороднього.

Для довідки: Анатолій Глібович Загородній народився 29 січня 1951 року у Великій Багачці. Закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Горького (тепер – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Із 1972 року працює в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України. Пройшов шлях від ученого секретаря до директора. 1978 року захистив дисертацію на тему «Флуктуації та спектри випромінювання обмеженої плазми» та здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична фізика», а 1990-го – дисертацію на тему «Електромагнітні флуктуації в обмежених плазмово-молекулярних системах»,отримавши науковий ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «Фізика плазми». 1997 року Анатолій Заггородній обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазми», 1998-го одержав наукове звання професора, 2006 став академіком НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазмових процесів», згодом головним ученим секретарем, віце-президентом НАНУ.

Анатолій Завгородній – другий уродженець Полтавщини, який став керівником вищої наукової самоврядної організації України. У 1919-1921 та у 1922 роках її очолював Орест Левицький, який народився в с. Маячка раніше Новосанжарського району.

Альона Зимня

Сегодня в Миргороді поховали курсанта Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба Андрія Роспотнюка, який загинув 25 вересня у авіакатастрофі під Чугуєвом. Про це повідомили в Миргородській міській раді. Спочатку з хлопцем попрощалися в Харкові, потім літаком тіло доставили на батьківщину військовика, у Миргород. Земляки проводжали курсанта урочисто. Церемонія прощання відбулася спочатку в церкві Іоанна Богослова, після цього на центральній площі міста. Поховали хлопця на Алеї Героїв на миргородському кладовищі. Цей день був оголошений днем жалоби в населеному пункті.

Андрієві Роспотнюку місяць тому виповнився 21 рік. Хлопець походив із родини військовослужбовців, навчався на військового штурмана. Про небо мріяв із дитинства. Після закінчення гімназії в Миргороді вступив до Чугуївського військового ліцею, а потім до Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Рідні, друзі та знайомі знали його як сильну, відважну людину, виховану на офіцерських чеснотах, доброго, із почуттям гумору, відкритого, людяного, справедливого хлопця, який відзначався оптимізмом та допитливістю.

У Андрія Роспотнюка залишилися батьки, сестра та дідусь.

Нагадаємо, літак Ан-26Ш (б/н 76) 203-ї навчальної авіабригади (в/ч А4104) розбився 25 вересня у двох кілометрах від військового аеродрому Чугуєва Харківської області під час планового навчального польоту. На його борту перебувало 27 курсантів і офіцерів Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. У результаті катастрофи загинуло 25 осіб, двоє були госпіталізовані в тяжкому стані, наступного дня один із них, Віталій Вільховий, помер. Вижив лише один курсант – В’ячеслав Золочевський.

Військовослужбовців, які загинули в авіакатастрофі, а також єдиного, який вижив, нагородили медалями «За військову службу України». Відповідний указ президент підписав 6 жовтня.

Альона Зимня