Від початку літа Полтавське КАТП-1628 продезінфікувало майже 400 сміттєвих контейнерів

Планове миття та дезінфекцію контейнерів для твердих побутових відходів комунільне підприємство проводить починаючи з 3 червня 2025 року. Станом на 20 червня ним було очищено та продезінфіковано 351 контейнер. Роботи виконували в Київському та Шевченківському районах Полтави.

Як повідомили в Полтавській міськраді, КАТП-1628 продовжує виконання дезінфекційних заходів згідно з маршрутами. Санітарне очищення контейнерів украй необхідне для дотримання санітарно-епідеміологічних вимог та забезпечення належного санітарного стану міста.

Загалом передбачено очищення контейнерів на 499 майданчиках. Процес миття відбувається у два етапи:

  • ручне очищення – працівники комунального підприємства вручну прибирають залишки сміття з контейнерів;
  • механізоване миття – миюча машина здійснює обробку баків із застосуванням дезінфекційних засобів.

Громадську ініціативу полтавців  «Місто Петлюри» підтримали історики та військовослужбовці з бригади «Хартія»

У щойно відкритому просторі «Хартія – хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані й Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події – Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симонові Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України, повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Його метою є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність і довіру. Ключовими функціями Хартія-Хабу покликані стати просвітництво, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.

Хто на сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви всіх протиросійських сил в Україні? Як ми нині можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви? Довкола цих питань і точилася розмова. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», головний редактор проєкту «Історична правда», історик Вахтанг Кіпіані розповів про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років Віталій Скальський висвітлив тематику вшанування памʼяті Симона Петлюри в Україні.

Вони долучилися до громадської ініціативи «Місто Петлюри». Голова Полтавського осередку ГО «Простір свободи» Богдан Коваль зауважив, що ініціатива покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам’яті земляків. Мета ініціативи «Місто Петлюри» – сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди та наповнення українськими сенсами, перетворення в суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри». Богдан Коваль закликав полтавців і всіх небайдужих українців об’єднати зусилля для гідного відзначення в травні 2026 року дня народження та 100-річчя від дня смерті Симона Петлюри. Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам’ятника визначному державотворцеві.

Представник УІНП Олег Пустовгар розповів, що ідея спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі виникла 1992 року. Пропозицію сформулювали на Перших наукових Петлюрівських читаннях. На державному рівні ідея вперше прозвучала після подій Помаранчевої революції, в Указі президента Віктора Ющенка. Тодішній голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев запропонував спорудити пам’ятник біля ОДА. Там встановили камінь із написом, що пам’ятник буде. Але опір проросійських сил, зокрема комуністичної партії, обласного союзу «совєцкіх офіцеров» та Партії регіонів тоді, на жаль, подолати не вдалося. «П’ята колона» Москви організувала масові протести, пікети, істерики, навіть вмикали сирену тривоги. Зрештою вночі камінь демонтували міські комунальні служби.

Ідея набрала реальних обрисів після Революції гідності. Законом України «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у XX столітті» органи державної влади зобов’язали дбати про увічнення пам’яті видатних українців. На засіданні 36-ї сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про погодження місця встановлення пам’ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві». За нього проголосувала більшість народних обранців – виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади. Вирішили розташувати пам’ятник поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці імені Симона Петлюри по вулиці Соборності, 67, неподалік скверу Матері і дитини й місця, де раніше стояв будинок, у якому народився й провів дитинство майбутній провідник визвольного руху.

2021 року Полтавська ОДА провела конкурс на кращий памятник. Його переможцями стали скульптор Анатолій Кущ та архітектори Сергій і Михайло Швець-Машкари. Проєкт вирізнився серед інших не лише пластикою, але й тим, що зображає Петлюру як державного діяча, Голову Директорії УНР. Правою рукою він спиратиметься на край столу з документами (ці папери можна сприймати не лише як державні, але й як творчий доробок діяча – публіцистичний, журналістський та ін.) і картами, а лівою триматиме ефес шаблі – символу відсічі російській агресії, як «білій», так і «червоній». Скульптура виконується в бронзі, буде висотою 3 м і стоятиме на гранітному постаменті.

КП «Декоративні культури» висіяло в центрі Полтави міські луки

17 червня біля будівлі колишнього кінотеатру імені І. Котляревського в обласному центрі працівники КП «Декоративні культури» висіяли міські луки. Це декоративне озеленення, що імітує природний квітучий луг, повідомили на підприємстві.

Такий тип газону вирізняється поступовим і тривалим цвітінням різнотрав’я, яке приваблює бджіл, метеликів, інших корисних комах і птахів, сприяючи підвищенню біорізноманіття в межах міста. Загальна площа засіву – 90 кв. м.

Вказана ділянка попередньо була підготовлена: у жовтні 2024 року працівники КП «Декоративні культури» спільно з КАТП-1628 провели комплексне очищення території – прибрали сміття, демонтували аварійне дерево та паркан, помили тротуарну плитку. Окрім того, було облаштовано ще дві ділянки для висаджування дерев, яке планується провести восени.

Висівання різнотравʼя є продовженням реалізації міського проєкту з упровадження квітучих луків – альтернативного типу газонів, що поєднує природну естетику, поступове зниження витрат на догляд та позитивний вплив на екологію.

У перший рік після висіву багаторічні трави та квіти зосереджуються на формуванні кореневої системи та нарощуванні зеленої маси. Це природний біологічний процес, тому цього року очікується помірне цвітіння та щільність рослинності.

З часом такі зелені зони можуть стати гармонійною частиною міського ландшафту.

Для взаємодії між військовими та цивільними: у Полтаві відкрили «Хартія-Хаб»

В обласному центрі з’явився просвітницький центр «Хартія-Хаб» 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України. Його відкриття відбулося у форматі панельної дискусії «Як цивільні та військові можуть спільно працювати задля збереження української державності».

Участь у події взяли представники обласної та міської влади, ветеранської спільноти Полтавської громади, головний сержант бригади «Хартія» Дмитро Грицюк («Волиняка»), військовослужбовець цього самого підрозділу, музикант і письменник Сергій Жадан та ін.

Це п’ятий хаб 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» в Україні. Простори взаємодії між військовими та цивільним населенням уже запрацювали в Києві, Львові, Дніпрі та Івано-Франківську.

Довідково

«Хартія-Хаб» – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Метою його створення є формування середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням задля підсилення національної єдності та довіри. Ключовими функціями хабу мають стати просвітницька, освітня діяльність, підтримка ветеранів і родин військовослужбовців.

Пункт тимчасової перетримки безпритульних тварин у Полтаві додав чотирилапих до системи Animal-ID

Це стосується всіх безпритульних тварин, які перебувають у пункті. Йдеться про понад 130 собак і майже 20 котів. Відповідно, біля кожної клітки з твариною розміщена індивідуальна картка з QR-кодом і переліком інформації про неї.

Завдяки базі даних Animal-ID, увівши номер ідентифікатора тварини, можна швидко отримати інформацію про її місце реєстрації, породу, стать і дату народження. Крім того, система підвантажує додаткову інформацію з описом про те, чи соціалізована тварина, чи проведена стерилізація.

Animal-ID – це міжнародна платформа. Її створили задля того, щоб реєструвати та ідентифікувати чотирилапих в глобальній базі, зокрема щоб якнайшвидше повертати загублених тварин.

У межах створення Єдиного державного реєстру домашніх тварин в Україні запланований імпорт даних із приватних баз, зокрема Animal-ID. Це стане частиною першої кампанії інтеграції, ініційованої державою 2025 року.

Нагадаємо, що полтавці можуть дати дім безпритульним тваринам завдяки розділу «Адопція» на сайті КАТП-1628.

Обравши собі улюбленця, потрібно залишити електронну заявку.

База постійно оновлюється, але вже зараз можна обрати чотирилапого.

 

У Полтаві водій Tesla спричинив ДТП, у якому постраждали 5 людей і пошкоджені 7 машин

Дорожньо-транспортна пригода сталася сьогодні близько 3.30 ночі на проспекті Вавілова, повідомили у відділі комунікації поліції області.

За попередньою інформацією слідства, автомобіль Tesla виїхав за межі проїзної частини, в’їхав у стоянку для автомобілів та пошкодив 7 припаркованих там транспортних засобів.

Унаслідок ДТП постраждали 5 осіб, які перебували в салоні Tesla. Троє травмованих людей ушпиталили, іще двом була надана медична допомога без госпіталізації.

За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження).

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого.

У Полтаві провели інклюзивну екскурсію виставкою малюнків Саші Путрі

Учні Полтавської спеціальної школи Полтавської обласної ради днями стали учасниками презентації унікального проєкту — «Інклюзивна екскурсія експозицією малюнків Саші Путрі», яка відбулася в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка в межах Національного тижня безбарʼєрності. Про це повідомили в міськраді.

Кожна робота юної художниці відтепер супроводжується QR-кодом, який веде на адаптоване відео з титрами та перекладом на жестову мову, що дає змогу сприймати інформацію та відчути емоційну глибину творчості Саші Путрі.

Після перегляду експозиції всі учасники отримали солодкі подарунки, а найголовніше, новий досвід відкритої й безбарʼєрної комунікації з мистецтвом.

На Каштановій алеї в Полтаві встановлять ще 75 інформаційних щитів

У Полтавській міській територіальній громаді розпочали реалізацію другої черги проєкту «Полтава пам’ятає героїв». На Каштановій алеї (алеї пам’яті) почали встановлювати ще 75 конструкцій з інформацією про 150 загиблих захисників і захисниць України, які мають стосунок до ТГ.

– Алея памʼяті – це щоденне нагадування про те, якою ціною ми маємо сьогоднішній день. Полтава памʼятає своїх героїв!» – наголосила секретар міської ради Катерина Ямщикова.

Нагадаємо, Алею пам’яті в Полтаві відкрили 6 грудня 2024 року. До того часу на ній були встановлені 180 інформаційних щитів, на яких зображено 360 загиблих захисників і захисниць України.

Щити розміщують по хронології, починаючи з 2014 року.

У Полтавській громаді стартували роботи зі знищення амброзії

Виконує ці роботи КП «Декоративні культури». З бюджету громади на них виділили 5 млн грн, повідомили в міськраді.

Підприємство уклало договір на постачання препарату «Амбростоп» на основі бішофіту. Він впливає тільки на амброзію, не завдаючи шкоди газонній чи декоративній рослинності, а також безпечний для людей і тварин, бо виготовлений із природного матеріалу.

Хімічну обробку в Полтаві підприємство проводить не вперше, однак на території старостатів громади «Амбростоп» почали застосовувати лише торік. До цього боротьба з амброзією у старостатах обмежувалася переважно скошуванням. Як показав досвід, це не давало сталого ефекту, а в окремих випадках навіть сприяло подальшому поширенню бур’яну. Цього року застосовувати препарат будуть на всій території ТГ.

Період проведення робіт: червень – жовтень.

Для виконання завдання залучать мобільну бригаду з 8-10 працівників.

У Полтаві кожну визначену локацію оброблятимуть один раз, зосереджуючись на найбільш уражених районах. Окрім запланованих маршрутів, КП «Декоративні культури» реагуватиме на звернення жителів. У разі виявлення нових ділянок із щільними заростями амброзії можливі додаткові виїзди.

На території старостатів оброблятимуть у два етапи, з інтервалом у 1,5-2 місяці для закріплення ефекту.

Довідка

Одна рослина амброзії може продукувати до 40 тисяч насінин, що зберігають здатність до проростання до 25-30 років.

Є два методи боротьби з амброзією:

– механічний: косіння, виривання з коренем, сапування. Вони малоефективні, адже амброзія дуже швидко відновлюється після зрізання і навіть починає цвісти, виробляючи ще більше пилку. Виривання з коренем дає результат, але є трудомістким і практично нереальним у масштабах громади;

– хімічний: гербіциди широкої дії заборонені до використання в межах населених пунктів через токсичність.

Бішофіт («Амбростоп») – найбільш ефективний і безпечний засіб. Він впливає лише на амброзію, не шкодячи іншим рослинам. Уже через 15 хвилин після обробки амброзія в’яне, а на 10-й день повністю всихає. Препарат закупорює кореневу систему амброзії, не даючи їй поглинати вологу. Застосування бішофіту не лише знищує дорослі рослини, а й стерилізує насіння, запобігаючи його подальшому розповсюдженню.

Від початку року Полтавське КАТП-1628 ліквідувало в громаді понад 6000 стихійних сміттєзвалищ

Постійне несанкціоноване викидання жителями сміття призводить до утворення стихійних сміттєзвалищ. Це суттєво навантажує комунальне підприємство. У більшості випадків уже в той самий день після прибирання на тій самій ділянці з’являється нове сміття.

Згідно із статистикою, протягом 5 місяців цього року Полтавське КАТП-1628 вивезло 95 тисяч 431 м³ сміття. Для розуміння масштабу: це приблизно як 38 олімпійських басейнів із сміттям.

Найбільшу кількість сміття у кубометрах вивезли у квітні. Тоді працівники КАТП-1628 прибрали 25 тисяч 638 м³. Самих сміттєзвалищ найбільше ліквідували в березні. Тоді ця цифра сягнула 1 тисячі 740.

Комунальники нагадали, що викидання сміття в непризначених місцях – це порушення закону. Згідно зі ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність:

для громадян – штраф від 340 до 1 тисячі 360 грн;
для посадових осіб, підприємств, установ – від 850 до 1 тисячі 700 грн.

Також у КАТП-1628 наголосили, що ліквідація стихійних сміттєзвалищ не входить до тарифу на послуги з вивезення побутових відходів, але потребує значних людських і технічних ресурсів. Тому полтавцям варто дотримуватись правил благоустрою й не створювати нових звалищ, якщг вони хочуть жити в чистому місті.