Категорія: Новини

У Департаменті охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації надали роз’яснення, які симптоми вказують на можливе зараження «уханським» вірусом і що робити при цьому, а також як уберегтися від інфікування.

Алгоритм поведінки для пацієнта

Які підстави для підозри COVID-19?

– Кашель;

– ускладнене дихання;

– підвищена температура тіла;

– протягом останніх 14 днів ви перебували в країні, де зафіксовано коронавірус, або контактували з інфікованою ним людиною.

Що робити, якщо у вас з’явилися симптоми COVID-19?

1. Залишатися вдома.
2. Зателефонувати своєму лікареві.
3. Описати доктору симптоми, історію подорожей. Окремо розповісти, чи були ви в контакті з людьми, які потенційно можуть бути інфіковані (наприклад, якщо вони повернулися з країн із місцевим розповсюдженням вірусу).
4. Виконувати інструкції свого лікаря.
5. При невідкладних станах (температура вище 38°С, яка не збивається, та ускладнене дихання) набрати 103!

Медики наголошують: більшість респіраторних захворювань мають схожі симптоми, тож не варто займатися самодіагностикою та самолікуванням. Якщо ви маєте симптоми COVID-19, не потрібно йти негайно до свого доктора, у найближчу лікарню або на тестування щодо наявності коронавірусу. По-перше, рішення про необхідність такого дослідження приймає ваш сімейний лікар або терапевт. Робити тест на коронавірус людині зі звичайним ГРВІ немає необхідності. По-друге, у лабораторії та лікарні ризик підхопити інфекцію більше, ніж коли ви залишаєтеся вдома. Тому перше, що потрібно зробити, – це подзвонити доктору, із яким у вас укладена декларація. Якщо такого документу немає, одразу телефонуйте на «гарячу лінію» з питань коронавірусу в області, «гарячу лінію» МОЗ або до Центру громадського здоров’я. Також можна подзвонити в урядовий контакт-центр за номером 1545. Подальший алгоритм дій озвучить вам лікар/оператор контакт-центру.

Рекомендації щодо профілактики COVID-19

Що робити для профілактики коронавірусу та зменшення ризику поширення?

1. Бути свідомими та зменшити соціальну активність.
2. Зберігати спокій і не панікувати.
3. Використовувати та розповсюджувати інформацію тільки з перевірених джерел.
4. Дбати про гігієну рук, приміщення, а також речей, якими найчастіше користуєтеся (наприклад, мобільного телефону та комп’ютера).
5. Уникати рукостискання та поцілунків при зустрічі з друзями, колегами, знайомими, сусідами тощо.
6. Організувати для співробітників умови для дистанційної роботи.

Які загальні рекомендації щодо профілактики COVID-19?

– Мити руки з милом протягом не менш, ніж 20 секунд;

– не торкатися брудними руками очей, носа та рота;

– якщо захворіли, залишатися вдома;

– якщо чхаєте та кашляєте, то лише у згин ліктя або прикриваючи рот, ніс серветками;

– регулярно провітрювати приміщення та дезінфікувати поверхні;

– тримати дистанцію з людьми в 1,5 метри, особливо з тими, хто має симптоми респіраторного захворювання.

Які рекомендації щодо профілактики COVID-19 для літніх людей?

– Дотримуватися загальних рекомендацій стосовно гігієни;

– без нагальної потреби не виходити з дому;

– якщо захворіли, залишатися вдома;

– не ходити до свого лікаря, щоб виміряти тиск і поспілкуватись;

– якщо є користувачем програми «Доступні ліки», у разі закінчення відповідних лікарських засобів, звертатися до свого сімейного лікаря або терапевта по телефону (!), щоб отримати електронний рецепт дистанційно;

– користуватися допомогою онуків, рідних, сусідів у разі потреби придбати ліки, товари першої необхідності, продукти.

Які рекомендації щодо профілактики COVID-19 для тих, хто працює в офісах, установах, на підприємствах?

– Вітатися з колегами безконтактно;

– мити руки до входу в кабінет або приміщення;

– не торкатися чистими руками перил, ручок дверей тощо;

– регулярно дезінфікувати поверхні в тих місцях, де перебуваєте, та поверхні приладів і пристроїв, на яких працюєте (наприклад, це можуть бути дверні ручки, поручні, столи, підвіконня, клавіатура, смартфон, пульт управління, касовий апарат тощо);

– регулярно провітрювати приміщення;

– максимально використовувати онлайн-ресурси для проведення нарад, конференцій та ін.;

– не проводити зборів колективу;

– якщо працюєте з людьми, подбати про власний захист та тримати дистанцію;

– подбати про безпечний прийом їжі на роботі;

– якщо захворіли ви або члени родини, залишатись удома.

Джерела достовірної інформації

1. Офіційний веб-сайт Міністерства охорони здоров’я України – http://www.moz.gov.ua/.
2. Офіційна сторінка МОЗ у Facebook – https://www.facebook.com/moz.ukr/.
3. Офіційний телеграм-канал міністерства «Коронавірус_інфо» – https://t.me/COVID19_Ukraine.
4. Telegram-бот МОЗ із відповідями на найпоширеніші питання про коронавірус – https://t.me/COVID19_Ukraine_Bot.
5. Відповіді на основні запитання про COVID-19 – http://covid19.com.ua.
6. Офіційний веб-сайт Національної служби здоров’я – https://nszu.gov.ua.
7. Телеграм-канал НСЗУ – https://t.me/NSZU_gov.
8. Сторінка Національної служби здоров’я у Facebook – https://www.facebook.com/nszu.ukr, для пацієнтів – https://www.facebook.com/nszu.care.
9. Сайт Центру громадського здоров’я – https://phc.org.ua.
10. Сторінка Центру громадського здоров’я у Facebook – https://www.facebook.com/phc.org.ua.

Корисні номери телефонів

1. Міністерство охорони здоров’я України, «гаряча лінія»: 0-800-505-201.

2. Центр громадського здоров’я МОЗ України, телефон: +38 044 425 43 54.

3. Автовідповідач урядового контактного центру: 1545.

4. «Гаряча лінія» Департаменту охорони здоров’я в області: 0-800-50-50-32 (із 9.00 до 18.00).

Крім того, в обласному ДОЗ радять записати й розмістити так, щоб знайти найшвидше, номери телефонів реєстратури Центру надання первинної медико-санітарної допомоги, у якому ви обрали свого доктора; мобільного вашого сімейного лікаря або терапевта, а також подбати, щоб зазначені вище номери телефонів були й у ваших батьків, бабусь, дідусів та інших літніх родичів.

За матеріалами пресцентру Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА

Щороку навесні та восени в Україні переводять стрілки годинників на, відповідно, літній і зимовий час. 2020-ий у цьому плані теж не став винятком, і вже наприкінці березня держава стане жити по літньому. Такий перехід здійснюється переважно для того, аби людина могла довше працювати й менше використовувати штучне освітлення. До переведення стрілок годинників вдаються в багатьох країнах світу. У деяких із них літній час так і називається – «daylight saving time» (DST).

Уперше запровадити таку процедуру запропонував посол США у Франції Бенджамін Франклін. Це було 1784 року. Рішення прийняли задля економії свічок. Хоча винахід переходу саме на літній час приписують англійцю Вільяму Уіллету. Переводити стрілки годинників у Великобританії вирішили 1908-го. Через десять років до цієї традиції приєдналися американці, а потім й інші держави, які після Першої світової війни мали заощаджувати на всьому. При цьому в 161 країні свыту, наприклад, Китаї, Росії, Алжирі, Афганістані тощо годинники наразі не переводять.

В Україні перехід на літній і зимовий час відбувається з 1981 року, хоча регламентований постановою Кабінету міністрів №509 «Про порядок обчислення часу на території України» цей процес лише 13 травня 1996-го. Згідно із нею, навесні датою переходу вважається остання неділя березня. Отже, у 2020 році стрілки годинника переведуть на літній час у ніч із суботи, 28-го, на неділю, 29 березня. Цієї ночі о 3.00 їх перемістять на годину вперед.

Щоб не забути про зміну часу, експерти радять змінити положення стрілок механічних годинників уже ввечері перед сном. А чимало мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків тощо здійснюють такий перехід автоматично.

Альона Зимня

Біоматеріали, відібрані в пацієнтів, у яких підозрюють коронавірусну інфекцію, із нашої області до Києва, щоб там провели тести методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), тобто найточнішим на сьогодні, відправлятимуть іще кілька днів, хоча всі складові для такого дослідження в регіон уже доставлені.

24 березня з Китаю передали близько 2000 тестів ПЛР, а сьогодні на території державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» журналістам презентували сучасну систему для ампліфікації в реальному часі Rotor-Gene Q MDx 5Plex. QIAGEN, якої не вистачало, щоб скористатися наданими тестами. За допомогою цієї системи проводяться обстеження змивів із носоглотки хворих, у яких підозрюють інфікування коронавірусом, що дозволяє встановити пацієнтам остаточний діагноз. Вартість обладнання – 600 тис. грн. Придбав його для медичних закладів Полтавщини Всеукраїнський благодійний фонд HELPGROUP, повідомили в обласному центрі громадського здоров’я.

– Ми вчора казали, що нам не вистачає обладнання. Обладнання вже надійшло до нас. Зараз два дні потрібно для його налагодження та тестування. Це обов’язковий захід. І ми орієнтуємося, що з понеділка такі тести зможемо робити тут, на Полтавщині, – пояснив затримку з використанням наявних тест-систем голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов.

Альона Зимня