Як переселенцям отримати медичну допомогу поза місцем реєстрації (інфографіка)

Система декларацій із сімейними лікарями як частина медичної реформи мала на меті полегшити комунікацію лікаря та пацієнта.

Але війна внесла свої корективи. Багато внутрішньо переміщених осіб, котрі потребують медичної допомоги на місцях свого тимчасово проживання, нині зіткнулися з проблемою:

  • Шо робити, коли твій сімейний лікар за сотні кілометрів?
  • Як отримати необхідне направлення? 

Розповідає про це медіа «ШоТам» у новій інфографіці в рамках проєкту «Громада діє». 

 

 

Жителі Полтавщини, які постраждали від війни, можуть звернутися на «Гарячу лінію» для отримання психологічної допомоги

За фінансової підтримки Європейського Союзу Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні підтримала запуск «гарячої лінії» для надання психологічної допомоги громадянам нашої держави, які постраждали від війни. Ініціатива щодо її створення належить Національній психологічній асоціації та впроваджується під її керівництвом.

Жителям Полтавської області, які звернуться за допомогою, надаватимуть її фахові психологи з багаторічним досвідом, які пройшли спеціальну підготовку для роботи зі складними кризовими ситуаціями. «Гаряча лінія» працює щодня з 10.00 до 20.00 за номером 0-800-100-102 (дзвінки з України безкоштовні).

В. о. постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані зазначила, що через важкі випробовування, що випали на долю жителів нашої держави через війну, попит на якісні психологічні послуги невпинно зростає:

– Війна змусила мільйони українців відчувати постійний страх та тривогу за власне життя, життя та здоров’я своїх близьких і майбутнє своєї країни, – сказала пані Фоуані. – Ми переконані, що завдяки ініціативі Національної психологічної асоціації кожен українець зможе одержати необхідну підтримку. Можливість зателефонувати на «гарячу лінію» – це також свідчення того, що українці не залишаться сам-на сам у своїй щоденній боротьбі в умовах війни. Без професійної підтримки впоратися з емоційним напруженням істресом досі небаченого масштабу дуже важко. Ми в ПРООН продовжуємо нашу роботу, аби психологічні послуги ставали якомога доступнішими для всіх українців, бо своєчасно надана допомога може врятувати чиєсь життя.

Також на «гарячій лінії» приймають дзвінки громадян України, які нині перебувають у інших країнах, а саме:

  • Чехії +420-800-012-058,
  • Польщі +48-800-088-141,
  • Франції +33-805-080-466,
  • Португалії +351-800-780-756,
  • Швеції +46-201-604-646,
  • Ірландії +353-1800-817-519.

Дзвінки з усіх мобільних операторів цих країн на відповідні номери безкоштовні. Кількість держав, під’єднаних до мережі психологічної допомоги, буде розширюватися. Додаткова інформація публікуватиметься на сайті Національної психологічної асоціації.

Лінія працюватиме у двох форматах – через аудіо- та відеозв’язок. Для отримання відеосеансу особам, які звернулися за допомогою, потрібно буде просто сказати про це оператору лінії.

Президентка Національної психологічної асоціації Валерія Палій розповіла, що, розробляючи «гарячу лінію», психологи орієнтувалися на максимальну доступність послуги для населення:

– Ми знаємо, що не в усіх людей є смартфони, стабільний інтернет і далеко не всі наші громадяни можуть користуватися інтернет-послугами, тому телефонна лінія – це зручне рішення, – сказала пані Палій. – Утім, ті люди, які хотіли би візуального контакту зі спеціалістом, отримають його без проблем.

За матеріалами Полтавської обласної військової адміністрації

У Полтаві британські лікарі проводять прийом переселенців

У Полтавській міській територіальній громаді в рамках проєкту UK-MED проводять прийом сімейні лікарі з Великої Британії. Локації створили в різних районах обласного центру. Звертатися за безкоштовними консультаціями можна до 31 жовтня відповідно до такого графіка:

  • понеділок – м. Полтава, вул. Соборності, 67, мобільна клініка біля ОЦЕВУМ, із 9.00 до 15.30;
  • вівторок – м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, Шевченківська районна у м. Полтаві рада (1-й поверх, кабінет ліворуч від входу), із 9.00 до 15.30;
  • середа – м. Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 39, мобільна клініка навпроти входу до Подільської районної у м. Полтаві ради, із 9.00 до 15.30;
  • четвер – м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, Шевченківська районна у м. Полтаві рада (1-й поверх, кабінет ліворуч від входу), із 9.00 до 15.30;
  • п’ятниця – м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 76-А, приміщення Територіального центру соціального обслуговування Київського району, із 9.00 до 14.00.

Для безперешкодного спілкування разом із медиками працює перекладач, повідомили в міській раді.

Жителів Полтавщини закликають вакцинуватися від коронавірусу

Полтавська область наближається до чергової хвилі коронавірусної інфекції. Кількість виявлених нових випадків постійно збільшується. Лише за минулий тиждень у регіоні захворіли 2260 людей, повідомили в облвійськадміністрації.

– Країна воює. Наші лікарні рятують військових і цивільних. Тому важливо мінімізувати навантаження через COVID-19 на медиків. Найбільш ефективний спосібвакцинуватися, зробити бустерну дозу, – зауважив начальник ОВА Дмитро Лунін. 

Нині в області працюють 124 пункти щеплення. Вони розміщені при  амбулаторіях і центрах первинної медико-санітарної допомоги. Першою бустерною дозою на Полтавщині вже вакцинувалися 126 тисяч людей, другою – 1300. Наразі наявні дві вакцини: Comirnaty (Pfizer) та CoronaVac.

Полтавців запрошують на курс надання домедичної допомоги в умовах війни

Від перших місяців війни громадське об’єднання «Новий Акрополь» організовує курси надання домедичної допомоги в умовах війни. Заняття проводить сертифікований тренер Володимир Овчаренко. Під час них розглядаються:

  • основні моменти, які слід знати в надзвичайних ситуаціях;
  • найбільш поширені випадки надання домедичної допомоги в нинішніх умовах;
  • дії у випадках, коли немає або бракує медичних засобів і важлива кожна хвилина.

Найближче заняття відбудеться вже цієї суботи, 10 вересня. Його початок – о 13.00, тривалість – дві з половиною години. Приходити треба в КА «Новий Акрополь» за адресою в Полтаві: вул. Пушкіна, 52. Реєстрація – тут. Внесок – добровільний.

Також об’єднання безкоштовно надає приміщення іншим організаціям і комунальним закладам для проведення навчання.

Альона Зимня

У полтавські лікарні передадуть генератори

Полтавська область отримала шість потужних генераторів на 220 і 110 кВт. Про це повідомив начальник облвійськадміністрації Дмитро Лунін у своєму Телеграм-каналі. Їх передали низці обласних лікарень у Полтаві та Кременчуку. У випадку критичної ситуації такі генератори спроможні забезпечити безперебійну роботу електромереж. Обладнання передало до нашого регіону Міністерство охорони здоров’я разом із благодійними фондами.

Альона Зимня 

На полтавських вокзалах з’являться автоматичні зовнішні дефібрилятори

Укрзалізниця продовжує розширювати мережу автоматичних зовнішніх дефібриляторів (АЗД) на своїх об’єктах – незабаром такі апарати з’являться на обох вокзалах Полтави та інших міст області. Про це повідомили сьогодні в Телеграм-каналі перевізника. Завдяки допомозі Товариства Червоного Хреста України Укрзалізниця отримала додаткові 44 дефібрилятори.

Найближчим часом їх передадуть на вокзали Полтава-Південна, Полтава-Київська, Миргород, Кременчук, ім. Т. Шевченка, Кропивницький, Черкаси, Олександрія, Знам’янка, Львів, Тернопіль, Трускавець, Моршин, Дрогобич, Рівне, Ковель, Луцьк, Здолбунів, Шепетівка, Івано-Франківськ, Чоп, Чернівці, Мукачево, Кривий Ріг – Головний, Харків-Пасажирський, Київ-Приміський, Дарниця, Коростень, Житомир, Гребінка, Чернігів, Суми, Конотоп, Вінниця, Козятин, Фастів, Біла Церква, Жмеринка, Хмельницький, Бердичів, Кам’янець-Подільський, Вапнярка, Покровськ. На сьогодні АЗД уже встановлені в Харкові, Запоріжжі, Одесі, Львові, Ужгороді, Дніпрі та Києві.

– Наявність такого пристрою значно підвищує можливість врятувати людину під час зупинки серця до приїзду бригади екстреної медичної допомоги, – говорять в Укрзалізниці. – До речі, дефібрилятор, установлений на Центральному залізничному вокзалі Києва ще торік, урятував життя пасажиру під час евакуації.

Представники Товариства Червоного Хреста України планують провести з працівниками вокзалів (черговими по вокзалу, черговими з надання довідок, адміністраторами, черговими по залу – загалом 225 особами) навчання з надання первинної домедичної допомоги та надання допомоги з застосуванням дефібриляторів.

Як користуватися АЗД, можна дізнатися тут https://aemc.org.ua/aed/aed/.

Альона Зимня 

Полтавщина – у трійці лідерів із працевлаштування медперсоналу

Понад 300 працівників медичної сфери, які були вимушені покинути рідні домівки, працевлаштували в лікарнях Полтавської області та профільних установах. Про це повідомили в облвійськадміністрації. Найбільше медиків-переселенців – у Полтавському, Миргородському та Кременчуцькому районах. Як зазначив начальник ОВА Дмитро Лунін, нині наш регіон – у трійці областей, «де найбільше працевлаштовано лікарів, медсестер та іншого технічного персоналу: 125 лікарів, 139 медсестер й інші фахівці, які мають стосунок до медицини».

Водночас потреба в таких спеціалістах досі досить значна. Полтавський обласний центр зайнятості у своєму Телеграм-каналі майже щоденно публікує інформацію про нові вакансії, які з’являються у сфері охорони здоров’я.

Альона Зимня

На Полтавщині почали працювати мобільні медкоманди для цивільного населення, що зазнає впливу війни

У Полтавській області почали роботу мобільні медичні команди (ММК) україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», створені за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та технічної допомоги Університетського госпіталю Женеви. Вони надають допомогу, потреба в якій виникла з початком повномасштабної війни російсько-української війни, адже пацієнти залишилися без доступу до життєво необхідних ліків, медичної допомоги та були змушені переривати лікування.
Згідно з даними міжнародної організації OCHA, понад 12 млн людей в Україні потребують гуманітарної медичної допомоги, велика частка з них – постійного доступу до ліків. Це передусім люди з неінфекційними захворюваннями (НІЗ). За даними Міжнародної організації з міграції (квітень 2022 р.), 22% респондентів вказали, що вони або хтось з їхньої родини змушені були перервати прийом ліків через війну (передусім це ліки від серцево-судинних захворювань, підвищеного тиску та діабету). Дослідження, яке у квітні провів проєкт «Діємо для здоров’я» серед людей із НІЗ у п’яти областях України свідчить про те, що серед тих, хто приймає ліки від хронічних захворювань, лише 39% змогли купити або отримати усі потрібні медикаменти.
Завдання ММК – в умовах війни допомогти вчасно виявляти, безперервно та якісно лікувати НІЗ. Команди фокусуються на наданні медичної допомоги вразливим групам населення, серед яких маломобільні люди та внутрішньо переміщені особи з НІЗ (передусім ідеться про серцево-судинні, легеневі захворювання, а також цукровий діабет).
– Створенння ММК – це загальносвітова практика, що довела свою ефективність під час багатьох збройних конфліктів по всьому світу, коли уся система охорони здоров’я, а саме медичні заклади, зазнають збройних атак і руйнувань. Крім того, в Україні ми бачимо велику кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують медичної допомоги. У таких умовах ММК – це надзвичайно важливий елемент для збереження доступності базових медичних послуг, — розповів керівник україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», доктор Джума Худоназаров.

Зокрема, про важливе значення ММК свідчить і досвід інших країн, де відбувалися бойові дії. Згідно з дослідженнями Світового Банку, що вивчав наслідки війни в таких державах, від руйнування системи охорони здоров’я гине, імовірно, більше людей, ніж безпосередньо від збройних уражень.
Мобільні медичні команди складаються з лікаря, медсестри, психолога, а також можуть мати соціальних
працівників і волонтерів із місцевих громад. Психологічна допомога надається в співпраці з проєктом «Психічне здоров’я для України», який впроваджується через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва. ММК надають психологічну допомогу та основний спектр послуг первинної медико-санітарної допомоги, а саме:
● проводять лікарські огляди та діагностичні процедури (електрокардіограму, тестування рівня глюкози та холестерину в крові, вимірювання тиску);
● призначають лікування та безоплатно надають прописані лікарські препарати;
● за потреби перенаправляють до вузькопрофільних спеціалістів.

 

 

Лікарські засоби, які видають мобільні медичні команди, входять до списку, що запропонований Всесвітньою організацією охорони здоров’я для роботи в надзвичайних ситуаціях. Водночас ММК надають необхідну допомогу всім, хто до них звертається, зокрема місцевому населенню, а також координуються із локальними медичними закладами, медпрацівниками і департаментом охорони здоров’я.
– Мобільні медичні команди мають на меті покращити доступ людей до медичних послуг та лікування. Вони надаватимуть ліки, щоб люди могли почати, не переривати або відновити лікування і таким чином запобігти ускладненням. Це не лише зменшить навантаження на систему надання медичної допомоги в регіонах, а й сприятиме максимально ефективному використанню наявних ресурсів, – наголосив координатор по роботі з первинною ланкою медичної допомоги україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» («Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні») Владислав Збанацький.

Окрім нашого регіону, ММК працюватимуть над забезпеченням гострих медичних та психологічних потреб цивільного населення в ще трьох цільових областях проєкту – Дніпропетровській, Львівській та Рівненській.

 

З 11 липня в громадських місцях Полтави буде заборонено курити пристрої для нагрівання тютюну

Від 11 липня кафе, бари та інші приміщання ресторанного бізнесу Полтави та області повністю повинні бути звільнені від диму сигарет для нагрівання (айкосів, гло) на рівні зі звичайними сигаретами, а також кальянами та електронними сигаретами. На порушників чекають санкції, і навіть наявність попільнички на столі є приводом для накладення штрафу. Для закладів ресторанного господарства – це 3000 грн у випадку першого порушення та 15000 грн у разі повторного протягом року.
Зміни набувають чинності відповідно до закону 1978-ІХ, згідно з яким розширено перелік заборонених до вживання в громадських місцях тютюнових виробів та гаджетів.
Контролюватиме виконання закону Національна поліція та Держпродспоживслужба.
Норми закону спрямовані на захист громадян від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю сигарет для нагрівання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я будь-який вплив вторинного аерозолю як електронних сигарет, так і тютюнових виробів для нагрівання є шкідливим для здоров’я.
Рестораторів та власників кав’ярень Полтави та області просять вжити заходів, як-то проінформувати персонал про нововведення, прибрати попільнички зі столів, розмістити графічні й текстові попередження для відвідувачів про заборону куріння в приміщеннях тощо.
Крім суб’єктів ресторанного бізнесу, обмеження стосуються куріння в:

  • лікарняних, спортивних, культурних і навчальних закладах;
  • приміщеннях органів влади та самоврядування;
  • установах і організаціях, на підприємствах;
  • готелях і гуртожитках,
  • аеропортах (крім спеціально відведених для цього місць), вокзалах і станціях;
  • на дитячих майданчиках і зупинках громадського транспорту;
  • у ліфтах і таксофонах;
  • місцях загального користування житлових будинків;
  • підземних переходах і на транспорті (у тому числі в таксі).

Цим суб’єктам господарювання (крім ресторанів) за недотримання нових антитютюнових правил загрожує штраф  у 1000 грн, у разі повторного протягом року порушення — 10000 грн. Примітно, що органи місцевого самоврядування можуть розширити перелік no smoking friendly локацій на власний розсуд окремими рішеннями.
У всіх перелічених громадських місцях (закладах господарювання) має бути розміщено графічний знак про заборону куріння й текст: «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!». Нерозміщення цієї інформації також передбачає штраф у розмірі 1000 грн.


– Абсолютна більшість громадян України підтримують нововведення. Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології в травні 2022 року, 80% українців підтримують заборону куріння сигарет для нагрівання в громадських місцях. При цьому дві третини українців готові проактивно захищати своє право на бездимне повітря, – прокоментував виконавчий директор ГО «Центр громадянського представництва «Життя» Дмитро Купира.
Водночас внаслідок агресивної реклами сигарет для нагрівання та електронних пристроїв для куріння, уперше з 2006 року поширеність куріння, яка стабільно зменшувалась, різко змінила динаміку й поповзла вгору. Цього року порівняно із 2020-м поширеність усіх видів паління в Україні зросла з 23% до 28%. Що є приводом для посилення антитютюнового законодавства з боку держави, адже 85 тисяч українців
щороку помирають від хвороб, спричинених курінням.
Якщо Ви страждаєте від куріння в громадському місці, захистіть себе. Попросіть курця припинити паління або зверніться до адміністрації закладу, на території якого порушується закон. У разі неможливості покласти край порушенню, зверніться до поліції за номером 102, стосовно закладу, адміністрація якого створює умови для куріння, можна подати скаргу до Держпродспоживслужби. Закон захищає від тютюнового диму, але й кожен із нас має слідкувати за виконанням його норм.
– Завдяки широкій суспільній підтримці антитютюнових заходів в Україні відзначається високий рівень дотримання бездимного законодавства. Держпродспоживслужба готова реагувати на скарги споживачів щодо випадків куріння чи вживання в заборонених місцях тютюнових виробів, електронних сигарет,
кальянів, а тепер і пристроїв для нагрівання тютюну, — наголошує головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України Юрій Сахно.
Фахівець також зазначає, що скаргу на куріння в забороненому законом місці можна подати в електронний спосіб, навіть з мобільного телефону.
Зауважимо, що за куріння в заборонених законом місцях відповідальність несуть як курці-порушники, так і суб’єкти господарювання, де вчиняється правопорушення.