Полтавщина – у трійці лідерів із працевлаштування медперсоналу

Понад 300 працівників медичної сфери, які були вимушені покинути рідні домівки, працевлаштували в лікарнях Полтавської області та профільних установах. Про це повідомили в облвійськадміністрації. Найбільше медиків-переселенців – у Полтавському, Миргородському та Кременчуцькому районах. Як зазначив начальник ОВА Дмитро Лунін, нині наш регіон – у трійці областей, «де найбільше працевлаштовано лікарів, медсестер та іншого технічного персоналу: 125 лікарів, 139 медсестер й інші фахівці, які мають стосунок до медицини».

Водночас потреба в таких спеціалістах досі досить значна. Полтавський обласний центр зайнятості у своєму Телеграм-каналі майже щоденно публікує інформацію про нові вакансії, які з’являються у сфері охорони здоров’я.

Альона Зимня

На Полтавщині почали працювати мобільні медкоманди для цивільного населення, що зазнає впливу війни

У Полтавській області почали роботу мобільні медичні команди (ММК) україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», створені за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та технічної допомоги Університетського госпіталю Женеви. Вони надають допомогу, потреба в якій виникла з початком повномасштабної війни російсько-української війни, адже пацієнти залишилися без доступу до життєво необхідних ліків, медичної допомоги та були змушені переривати лікування.
Згідно з даними міжнародної організації OCHA, понад 12 млн людей в Україні потребують гуманітарної медичної допомоги, велика частка з них – постійного доступу до ліків. Це передусім люди з неінфекційними захворюваннями (НІЗ). За даними Міжнародної організації з міграції (квітень 2022 р.), 22% респондентів вказали, що вони або хтось з їхньої родини змушені були перервати прийом ліків через війну (передусім це ліки від серцево-судинних захворювань, підвищеного тиску та діабету). Дослідження, яке у квітні провів проєкт «Діємо для здоров’я» серед людей із НІЗ у п’яти областях України свідчить про те, що серед тих, хто приймає ліки від хронічних захворювань, лише 39% змогли купити або отримати усі потрібні медикаменти.
Завдання ММК – в умовах війни допомогти вчасно виявляти, безперервно та якісно лікувати НІЗ. Команди фокусуються на наданні медичної допомоги вразливим групам населення, серед яких маломобільні люди та внутрішньо переміщені особи з НІЗ (передусім ідеться про серцево-судинні, легеневі захворювання, а також цукровий діабет).
– Створенння ММК – це загальносвітова практика, що довела свою ефективність під час багатьох збройних конфліктів по всьому світу, коли уся система охорони здоров’я, а саме медичні заклади, зазнають збройних атак і руйнувань. Крім того, в Україні ми бачимо велику кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують медичної допомоги. У таких умовах ММК – це надзвичайно важливий елемент для збереження доступності базових медичних послуг, — розповів керівник україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», доктор Джума Худоназаров.

Зокрема, про важливе значення ММК свідчить і досвід інших країн, де відбувалися бойові дії. Згідно з дослідженнями Світового Банку, що вивчав наслідки війни в таких державах, від руйнування системи охорони здоров’я гине, імовірно, більше людей, ніж безпосередньо від збройних уражень.
Мобільні медичні команди складаються з лікаря, медсестри, психолога, а також можуть мати соціальних
працівників і волонтерів із місцевих громад. Психологічна допомога надається в співпраці з проєктом «Психічне здоров’я для України», який впроваджується через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва. ММК надають психологічну допомогу та основний спектр послуг первинної медико-санітарної допомоги, а саме:
● проводять лікарські огляди та діагностичні процедури (електрокардіограму, тестування рівня глюкози та холестерину в крові, вимірювання тиску);
● призначають лікування та безоплатно надають прописані лікарські препарати;
● за потреби перенаправляють до вузькопрофільних спеціалістів.

 

 

Лікарські засоби, які видають мобільні медичні команди, входять до списку, що запропонований Всесвітньою організацією охорони здоров’я для роботи в надзвичайних ситуаціях. Водночас ММК надають необхідну допомогу всім, хто до них звертається, зокрема місцевому населенню, а також координуються із локальними медичними закладами, медпрацівниками і департаментом охорони здоров’я.
– Мобільні медичні команди мають на меті покращити доступ людей до медичних послуг та лікування. Вони надаватимуть ліки, щоб люди могли почати, не переривати або відновити лікування і таким чином запобігти ускладненням. Це не лише зменшить навантаження на систему надання медичної допомоги в регіонах, а й сприятиме максимально ефективному використанню наявних ресурсів, – наголосив координатор по роботі з первинною ланкою медичної допомоги україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» («Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні») Владислав Збанацький.

Окрім нашого регіону, ММК працюватимуть над забезпеченням гострих медичних та психологічних потреб цивільного населення в ще трьох цільових областях проєкту – Дніпропетровській, Львівській та Рівненській.

 

З 11 липня в громадських місцях Полтави буде заборонено курити пристрої для нагрівання тютюну

Від 11 липня кафе, бари та інші приміщання ресторанного бізнесу Полтави та області повністю повинні бути звільнені від диму сигарет для нагрівання (айкосів, гло) на рівні зі звичайними сигаретами, а також кальянами та електронними сигаретами. На порушників чекають санкції, і навіть наявність попільнички на столі є приводом для накладення штрафу. Для закладів ресторанного господарства – це 3000 грн у випадку першого порушення та 15000 грн у разі повторного протягом року.
Зміни набувають чинності відповідно до закону 1978-ІХ, згідно з яким розширено перелік заборонених до вживання в громадських місцях тютюнових виробів та гаджетів.
Контролюватиме виконання закону Національна поліція та Держпродспоживслужба.
Норми закону спрямовані на захист громадян від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю сигарет для нагрівання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я будь-який вплив вторинного аерозолю як електронних сигарет, так і тютюнових виробів для нагрівання є шкідливим для здоров’я.
Рестораторів та власників кав’ярень Полтави та області просять вжити заходів, як-то проінформувати персонал про нововведення, прибрати попільнички зі столів, розмістити графічні й текстові попередження для відвідувачів про заборону куріння в приміщеннях тощо.
Крім суб’єктів ресторанного бізнесу, обмеження стосуються куріння в:

  • лікарняних, спортивних, культурних і навчальних закладах;
  • приміщеннях органів влади та самоврядування;
  • установах і організаціях, на підприємствах;
  • готелях і гуртожитках,
  • аеропортах (крім спеціально відведених для цього місць), вокзалах і станціях;
  • на дитячих майданчиках і зупинках громадського транспорту;
  • у ліфтах і таксофонах;
  • місцях загального користування житлових будинків;
  • підземних переходах і на транспорті (у тому числі в таксі).

Цим суб’єктам господарювання (крім ресторанів) за недотримання нових антитютюнових правил загрожує штраф  у 1000 грн, у разі повторного протягом року порушення — 10000 грн. Примітно, що органи місцевого самоврядування можуть розширити перелік no smoking friendly локацій на власний розсуд окремими рішеннями.
У всіх перелічених громадських місцях (закладах господарювання) має бути розміщено графічний знак про заборону куріння й текст: «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!». Нерозміщення цієї інформації також передбачає штраф у розмірі 1000 грн.


– Абсолютна більшість громадян України підтримують нововведення. Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології в травні 2022 року, 80% українців підтримують заборону куріння сигарет для нагрівання в громадських місцях. При цьому дві третини українців готові проактивно захищати своє право на бездимне повітря, – прокоментував виконавчий директор ГО «Центр громадянського представництва «Життя» Дмитро Купира.
Водночас внаслідок агресивної реклами сигарет для нагрівання та електронних пристроїв для куріння, уперше з 2006 року поширеність куріння, яка стабільно зменшувалась, різко змінила динаміку й поповзла вгору. Цього року порівняно із 2020-м поширеність усіх видів паління в Україні зросла з 23% до 28%. Що є приводом для посилення антитютюнового законодавства з боку держави, адже 85 тисяч українців
щороку помирають від хвороб, спричинених курінням.
Якщо Ви страждаєте від куріння в громадському місці, захистіть себе. Попросіть курця припинити паління або зверніться до адміністрації закладу, на території якого порушується закон. У разі неможливості покласти край порушенню, зверніться до поліції за номером 102, стосовно закладу, адміністрація якого створює умови для куріння, можна подати скаргу до Держпродспоживслужби. Закон захищає від тютюнового диму, але й кожен із нас має слідкувати за виконанням його норм.
– Завдяки широкій суспільній підтримці антитютюнових заходів в Україні відзначається високий рівень дотримання бездимного законодавства. Держпродспоживслужба готова реагувати на скарги споживачів щодо випадків куріння чи вживання в заборонених місцях тютюнових виробів, електронних сигарет,
кальянів, а тепер і пристроїв для нагрівання тютюну, — наголошує головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України Юрій Сахно.
Фахівець також зазначає, що скаргу на куріння в забороненому законом місці можна подати в електронний спосіб, навіть з мобільного телефону.
Зауважимо, що за куріння в заборонених законом місцях відповідальність несуть як курці-порушники, так і суб’єкти господарювання, де вчиняється правопорушення.

На Полтавщині робитимуть дистанційний онлайн-скринінг стану плоду у вагітних

Десять медичних закладів області, які приймають вагітних, отримають від Міністерства охорони здоров’я десять польських систем Sigmafon. Про це повідомив сьогодні начальник Полтавської облвійськадміністрації Дмитро Лунін.

– Система Sigmafon – це мініатюрний бездротовий кардіотокограф, який вагітні можуть використовувати вдома, у клініці або в будь-якому зручному місці. Цей апарат дає змогу виявити загрозу розвитку плоду на ранньому етапі, – зазначив посадовець.

З’єднання апарату відбувається через смартфон. Пацієнтка може проводити дослідження після цього самостійно. Лікар отримує інформацію онлайн і розшифровує її. Якщо є тривожні симптоми, черговий медик негайно зв’язується з майбутньою мамою.

Система Sigmafon має високу точність вимірювання та зрозумілий інтерфейс. Лікарі даватимуть її в користування жінкам зі складним перебігом вагітності.

Альона Зимня

У Полтавському пологовому будинку отримали гуманітарну допомогу від UNICEF

Полтавське комунальне підприємство «Міський клінічний пологовий будинок» отримало витратні матеріали для проведення пологів, високовартісні ліки, набори для перебування породіль у бомбосховищах та засоби гігієни. Загальна сума гуманітарного вантажу – близько 1 млн грн.

Залученню цією допомоги до медичного закладу посприяла благодійна організація «Світло надії». Гуманітарний вантаж надійшов від UNICEF (дитячий фонд ООН) за активного сприяння Європейської коаліції по боротьбі з туберкульозом (ЄКТБ) та благодійного фонду «Волонтерський рух».

Як повідомив міський голова Олександр Мамай на своєму Телеграм-каналі, до Полтави прибувають вагітні жінки з Харківської, Донецької, Луганської областей. Вони планують народжувати своїх малюків саме в нашому місті, тому волонтери разом із владою всіляко намагаються створити необхідні умови для проведення пологів під час війни, забезпечити лікарів усім, що потрібно для повноцінного функціонування медзакладів.

Альона Зимня

Де в Полтаві можна знайти інсулін

В умовах воєнного стану відпуск інсулінів максимально спростили. Їх можна тепер отримати й за електронним, і за паперовим рецептами. Крім того, у документі наразі вказується не назва інсуліну, а лише його тип:

1) інсулін людський генно-інженерний:

– короткої дії;

– середньої дії;

2) аналог інсуліну ультракороткої дії;

3) аналог інсуліну тривалої дії;

4) комбіновані інсуліни (людський генно-інженерний 30/70, аналоговий інсулін 30/70).

Це розширює доступність препаратів, адже замість конкретної торгової назви працівник аптеки може запропонувати наявні варіанти, які підходять пацієнту відповідно до рецепту.

Доплату за препарати скасовано, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Це стосується всіх 47 найменувань, що внесені до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації. Національна служба здоров’я відшкодує аптекам повну вартість відпущених медикаментів.

Виписати рецепт на інсулін може:

  • сімейний лікар, терапевт чи педіатр, із яким у пацієнта укладена декларація (відповідно до плану лікування, складеного ендокринологом);
  • ендокринолог.

Паперовий рецепт також зможе виписати будь-який сімейний лікар, терапевт чи педіатр, із яким декларації пацієнт не має.

У Полтаві інсуліни можна отримати в 67 аптеках. Перед тим як піти до найближчої аптеки, варто зателефонувати до неї, щоб дізнатися години роботи та уточнити наявність препарату.

Назва аптеки Адреса
Аптечний пункт №3 (МЛА №207, м. Полтава, пров. Госпітальний, 6) м. Полтава, вул. О. Гончара, 12, КП «Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер», 2-й поверх
Аптечний пункт №6 (аптеки №197, м. Полтава, вул. І. Мазепи, 37) м. Полтава, вул. Шевченка, 23, КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В.Скліфосовського»
Аптечний пункт №2 (МЛА №207, м. Полтава, пров. Госпітальний, 6) м. Полтава, вул. Монастирська, 7-А, КП «2-а міська клінічна лікарня»
Аптека №45 м. Полтава, вул. Великотирновська, 35/2
Аптека №55 м. Полтава, вул. Європейська, 60-А
Аптека №38 м. Полтава, вул. Шевченка, 37
Аптека №47 м. Полтава, вул. Чураївни, 3/2
Аптека №50 м. Полтава, вул. Степового фронту, 48
Аптека №14 «Подорожник» (мережа аптек) м. Полтава, вул. Пушкіна, 59
Аптека №4 «Аптека БАМ» м. Полтава, вул. Алмазна, 6/11
Аптека №5 «Подорожник» (мережа аптек) м. Полтава, вул. 23 Вересня, 11-Н №1
Аптека №35 м. Полтава, площа Слави, 5
Аптечний пункт №11 (аптеки №35, м. Полтава, пл. Слави, 5) м. Полтава, пров. Рибальський, 10-В, КП «3-я міська клінічна поліклініка»
Аптека №27 м. Полтава, вул. М. Дмітрієва, 6-Д
Аптека №8 м. Полтава, вул. Європейська, 68
Аптека №14 м. Полтава, вул. Соборності, 48
Аптека №3 м. Полтава, вул. Миру, 7
Аптечний пункт №7 (аптеки №18, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 13) м. Полтава, вул. М. Дмітрієва, 7-А, КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер», 1-й поверх
Аптека №1 м. Полтава, вул. Соборності, 26/14
Аптека №1 м. Полтава, пр-т Першотравневий, 13а
Аптечний пункт №1 (аптеки №1, м. Полтава, вул. Пушкіна, 145) м. Полтава, вул. Шевченка, 10, КП «Обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім’ї та репродукції людини, медичної генетики», 1-й поверх
Аптека №2 «Центральна Аптека» м. Полтава, Майдан Незалежності, 7
Аптека №5 «Центральна аптека» м. Полтава, пров. Кооперативний, 5-А
Аптека №31 «Аптека БАМ» м. Полтава, вул. Соборності 29/15
Аптечний пункт №3 (аптеки №270, м. Полтава, вул. М. Грушевського, 19) м. Полтава, вул. О. Гончара, 27-В
Аптечний пункт №10 (аптеки №270, м. Полтава, вул. М. Грушевського, 19) м. Полтава, вул. Петра Юрченка, 1-В
Аптека №4 м. Полтава, вул. А. Кукоби, 33
Аптечний пункт №5 (аптеки №270, м. Полтава, вул. М. Грушевського, 19) м. Полтава, пров. Рибальський, 10-В
Аптечний пункт №2 (аптеки №270, м. Полтава, вул. М. Грушевського, 19) м. Полтава, вул. О. Бідного, 2
Аптечний пункт №7 (аптеки №270, м. Полтава, вул. М. Грушевського, 19) м. Полтава, вул. Олеся Гончара, 27-А
Аптека №8 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 114
Аптека №10 м. Полтава, вул. Зіньківська, 10
Аптека №4 м. Полтава, вул. Б. Хмельницького, 21
Аптечний склад №2 м. Полтава, вул. Комарова, 2-Б

Альона Зимня