Позначка: Головна

Полтавських випускників звільнили від ДПА

Posted on by v.s

Учнів, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти цього року, звільнили від державної підсумкової атестації. Відповідний закон сьогодні, 18 червня, ухвалила Верховна Рада України, ідеться на «Урядовому порталі». За таке рішення парламент проголосував із огляду на епідеміологічну ситуацію, що склалася в державі.

За законопроєкт №3669 «Про внесення змін у деякі закони України відносно окремих питань завершення 2019/2020 навчального року», що був поданий на розгляд президентом як невідкладний, проголосували 356 народних депутатів при мінімально необхідних 226. Усі сім парламентаріїв від Полтавщини, які були присутні в залі, підтримали ініціативу. Крім того, 358 голосами нардепи доручили спікеру підписати документ, не відкладаючи справу в довгу шухляду.

Водночас звільнення від  ДПА не означає її заборону.

– Випускники мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням. Міністерство вже розробляє методичні рекомендації для закладів освіти. Їх надішлють найближчим часом, – зазначила т. в. о. міністра освіти й науки України Любомира Мандзій.

Альона Зимня

У Полтаві посилять контроль за дотриманням протиепідемічних заходів

Posted on by v.s

16 червня в обласному центрі було зафіксовано один новий випадок зараження коронавірусом, 17-го – два, 18-го – чотири. Загалом за тиждень налічується вже десять інфікованих. Місто фактично «підхопило» загальну для Україну тенденцію зі зростання кількості хворих на COVID-19. Через це, а також зважаючи на постанову уряду, ухвалену в середу, і те, що значна частина городян перестала дотримуватися маскового режиму та інших заходів профілактики інфекції, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій у Полтаві вирішила зробити карантинні заходи на території населеного пункту більш жорсткими.

– Ми закінчуємо історію з попередженнями, із «добрим поліцейським». Повноваження складати протоколи в усіх є, усіх навчили. Будемо складати протоколи, якщо не доходить. По-іншому (епідемію – прим. авт.) не зупинимо. У нас уже пішла внутрішня передача. Було п’ять-шість хворих наприкінці минулого – на початку нинішнього тижнів. Це ті, які приїхали, привезли (коронавірус – прим. авт.). Але ті, щодо яких ми отримуємо результати сьогодні, – це епідоточення, передача один від одного. Відстежити, локалізувати (інфекцію – прим. авт.) уже не вийде. Зараз важливо зробити так, щоб людина, яка заражена, але про це не знає, не заражала інших у громадських місцях: магазинах, транспорті, – наголосив секретар Полтавської міськради Олександр Шамота.

Відтак комісія ТЕБ та НС ухвалила рішення звернутися до поліцейських щодо посилення контролю за дотриманням маскового режиму в громадському транспорті. Відповідно до постанови Кабміну, перебувати в тролейбусах, автобусах, маршрутках під час карантину потрібно в засобах індивідуального захисту, які одягнуті так, що закривають рот і ніс. А цього пасажири й водії нині дуже часто не дотримуються. Також на сьогодні нерідко можна зустріти маршрутки, які їздять повністю забитими.

– Якщо в комунальному транспорті нам вдається це стримувати, то в приватному – біда, – зазначив заступник міського голови Іван Сватенко.

І це при тому, що наразі в громадському транспорті незалежно від форми власності дозволено перевозити лише таку кількість пасажирів, що дорівнює кількості сидінь.

Крім того, органи влади звертатимуться до місцевих управлінь Національної поліції, Держпродспоживслужби, Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста щодо посилення контролю за дотриманням протиепідемічних заходів суб’єктами господарювання. Працювати з останніми в цьому плані, власне, почали вже з вівторка – в обласному центрі діють мобільні групи, до яких входять представники різних служб. Вони проводять перевірки, виносять попередження.

– Щодня обходимо 50-60 магазинів. Зауваження є. Дійсно, багато таких, хто не приходить у масках. Продавці їм роблять зауваження, – сказав голова Шевченківської районної в м. Полтава ради Дмитро Задворкін.

За три дні робота мобільних груп уже дала певні результати.

– У ТРЦ «Київ», наприклад, без маски вже ніхто не зайде. На вході стоять спеціально визначені працівники, контролюють. Є засоби для дезінфекції, – розповів голова Київської районної в м. Полтава ради Сергій Синягівський.

Водночас, зауважив Олександр Шамота, необхідно, щоб охорона мережевих закладів стежила, аби відвідувачі були в масках не тільки на вході до приміщення, а й перебуваючи в ньому.

Альона Зимня

Які заходи відбуватимуться в Полтаві до Дня молоді та Дня Конституції

Posted on by v.s

Цього року День Конституції України співпав у даті з Днем молоді – обидва свята відзначатимуть 28 червня. Зважаючи на карантинні обмеження, введені в країні, усі заплановані заходи в Полтаві не проводитимуть. Але окремі ініціативи все-таки будуть реалізовані, обіцяють у пресслужбі міської ради.

Так, о 10 годині ранку традиційно відбуватимуться покладання квітів до пам’ятників Тарасові Шевченку й «Загиблим українським козакам». Потому в парку культури та відпочинку «Перемога» урочисто закладатимуть «Капсулу часу 2020-2050». На флешці, яку помістять у капсулу, буде звернення до молодих людей, найкращі фотографії Полтави 2020 року, а також лист, за який надійде найбільше прихильних відгуків.

Крім того, до Дня молоді проводиться прінт-конкурс футболок «Твій_формат». Його переможець отримає спеціальний приз.

Альона Зимня

В Україні адаптивний карантин продовжили ще на півтора місяці

Posted on by v.s

Карантин у державі продовжений до 31 липня. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду. Підставою для ухвалення такого рішення стало зростання кількості людей, у яких виявлений коронавірус. За словами посадовця, за останній тиждень на COVID-19 захворіли 4853 особи. Це найбільше в Україні за весь час пандемії.

– Ослаблення карантинних заходів люди сприйняли як скасування карантину. Тому, на жаль, і такі негативні результати. Коронавірус нікуди не зник, загроза від нього й для нашої медичної системи, і для нас нікуди не ділася, – сказав прем’єр.

Тому КМУ ухвалив рішення про продовження адаптивного карантину. У цей час заборонено перебування в громадських будинках, спорудах і транспорті без надягнутих засобів індивідуального захисту. У транспорті не дозволяється перевезення більшої кількості пасажирів, ніж передбачено місць для сидіння. Відповідальність за порушення в цьому випадку нестимуть перевізники та очільники населених пунктів. Їх, до речі, закликали максимально збільшити кількість транспорту на маршрутах, а за необхідності зробити нові.

– Люди не повинні стояти в чергах та їхати в переповнених задушливих маршрутках. Це ваша відповідальність як керівників міст і перевізників, які таке допускають, – наголосив Денис Шмигаль.

При цьому він окремо звернувся до міністра інфраструктури з вимогою звернути увагу на те, що робиться в приміських потягах, і навести порядок зі здійсненням контролю, дотриманням вимоги щодо кількості людей у вагонах, маскового режиму та інших заходів, визначених урядом.

Крім того, на своєму засіданні Кабмін обговорив зміни в графіках початку роботи в окремих галузях – від восьмої до десятої ранку й пізніше, щоб розтягнути в часі «години пік», коли люди заповнюють громадський транспорт, як це зробили в деяких країнах Європи.

Також урядовці розглянули запропонований Міністерством охорони здоров’я оновлений підхід до адаптивного карантину. Він передбачає можливість посилення карантину в окремих регіонах, якщо цього вимагатиме ситуація.

Що ж до посилення чи послаблення обмежувальних заходів на території нашої області, це визначатиме регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій на підставі даних про епідситуацію на Полтавщині. Зібратися на засідання вона планує після публікації ухваленої сьогодні постанови Кабінету міністрів України.

А ще МОЗ оприлюднило список країн, які за показниками захворюваності на COVID-19 віднесено до «червоної» та «зеленої» зон. У першу трійку «червоних», зокрема, увійшли Катар, Сан Марино й Швеція. Громадяни, які прибуватимуть із цих і ще 47 країн, повинні будуть проходити обов’язкову обсервацію/самоізоляцію.

Альона Зимня

На Полтавщині запрацював перший інтерактивний радар

Posted on by v.s

У Мачухах неподалік від школи почав працювати перший у регіоні інтерактивний радар. Про це повідомило Агентство місцевих доріг Полтавської області на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Новація – черговий крок із впровадження заходів із безпеки руху в регіоні.

Інтерактивний радар являє собою інформаційне табло для вимірювання швидкості в населеному пункті.

– Якщо автомобіль рухається за правилами, табло показує швидкість зеленим кольором і з’являється смайлик. Якщо перевищує – відповідно, червоним. Тобто ідея в тому, щоб додатково звертати увагу водіїв на допустиму швидкість у населених пунктах, – сказав директор агентства Олексій Басан.

Фіксування порушень Правил дорожнього руху таким приладом штрафів не передбачає. У даному випадку мова йде про самодисципліну та відповідальність водіїв.

Наразі радар працює в тестовому режимі. Якщо новація виявиться ефективною, підприємство плануватиме встановлення таких приладів у інших населених пунктах.

Інтерактивний радар працює на сонячних батареях. Розрахований він на температурний режим від -30 до +70 градусів. Без сонця акумулятори прослужать зо два тижні. Дистанція вимірювання в приладу – до 200 м. Вартість одного радару – близько 200 тис. грн. Встановили його коштом Агентства місцевих доріг і Мачухівської об’єднаної територіальної громади.

Альона Зимня

На Полтавщині думають, як врятувати палац Муравйових-Апостолів

Posted on by v.s

Садиба Муравйових-Апостолів у селі Хомутець Миргородського району – під загрозою знищення. У неї зруйновані стіни, покрівля та фасад. Обласна влада хоче врятувати цю пам’ятку архітектури державного значення, тому провела нараду, на якій обговорили можливі шляхи її збереження. Участь у ній взяли заступник голови Полтавської облдержадміністрації Катерина Рижеченко депутати обласної ради, представники її управління майном, Департаменту культури, мистецтв і туризму ОДА, Полтавської державної аграрної академії, Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу, що їй підпорядкований.

За словами учасників наради, для збереження пам’ятки є кілька шляхів: передати будівлю в комунальну власність області, залучити інвесторів чи сконтактувати з одним із нащадків Муравйових-Апостолів, який проявляв зацікавленість у збереженні родового майна.

– Маємо облікову документацію на цей об’єкт. Це вже база, із якою можемо напрацьовувати подальші кроки з Міністерством культури та інформаційної політики й Міністерством освіти й науки. Можлива консервація будівлі, щоб зберегти те, що нині залишилося, – зазначила Катерина Рижеченко.

– Нині держава не робить кроків назустріч, щоб урятувати палац. Я реаліст, не знаю таких бізнесменів, які б вклали сюди кошти. Після вкладень має бути віддача. Тому, на мою думку, єдиний варіант – передати об’єкт у область. Якщо вдасться взяти її на баланс, звертатимемося до депутатів із проханням виділяти кошти з обласного бюджету, виходити на європейські гранти з відновлення культурної спадщини, – сказав заступник голови облради Анатолій Ханко.

А заступник директора Департаменту культури , мистецтв і туризму – начальник управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Інна Шерстюк зазначила, що її служба готова сприяти в підготовці відповідних документів.

Також на нараді обговорили питання щодо виготовлення документації із землеустрою, яка є основою для оформлення права користування земельною ділянкою, повідомили в ОДА.

Нагадаємо, питання порятунку палацу не можуть вирішити вже понад 10 років.

 

 

Альона Зимня

У регіоні запроваджуватимуть систему екстреної допомоги за єдиним телефонним номером

Posted on by v.s

На Полтавщині працюють над запуском загальної по області системи екстреної допомоги за єдиним номером телефону. У зв’язку з цим на пленарному засіданні 33-ої сесії обласної ради сьомого скликання депутати підтримали внесення змін до регіональної Програми захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню на 2017-2020 роки. Відповідно до неї тепер на виготовлення проєктно-кошторисної документації, будівництво та забезпечення функціонування зазначеної системи з обласного бюджету виділять 350 тис. грн.

– Полтавщина реалізовувала й продовжує втілювати пілотні проєкти в різних сферах: медичній, соціальній, професійно-технічній освіті тощо. Область довела, що може впроваджувати їх якісно й ефективно. Ми готові на території регіону втілити ще одну ініціативу – створити систему екстреної допомоги за єдиним телефонним номером. Вона необхідна для поліпшення оперативного реагування служб і корисна для жителів області, – зазначив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Служба має стати єдиним центром екстреного реагування, координуватиме дії поліції, рятувальних служб, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги. На Полтавщині її створення починатимуть із модернізації служби «101».

– Будувати нових приміщень не потрібно, необхідно поліпшити технічне забезпечення. 34 підрозділи, підпорядковані обласному управлінню Державної служби з надзвичайних ситуацій, забезпечені якісним інтернетом, але зв’язок у них аналоговий. Тобто на місцях це звичайний телефон, поряд із ним сидить працівник, який виконує обов’язки диспетчера. На аналоговому зв’язку втрачаються хвилини, які багато значать у оперативному реагуванні. А це – життя людей. Водночас складно координувати людей і техніку, які виїжджають на місця, – розповів заступник голови ОДА Євген Греков.

Він також зауважив, що поліція, екстрена медична допомога вже працюють на цифровій основі. Тож після технологічного вдосконалення рятувальної служби буде легше з’єднати всі однією програмою. Автоматизоване робоче місце оператора створять у кожному підрозділі. Будуть цифрові автоматичні телефонні станції для обробки сигналів.

– Завдяки єдиній системі поліпшиться координація роботи всіх служб, а людям не потрібно буде звертатися до кожної з них окремо. Людина телефонуватиме на один номер і розповідатиме, що відбувається. Оператор вноситиме інформацію до системи й відповідно до ситуації спрямовуватиме на місце події екіпаж «швидкої», поліції, рятувальників чи кілька служб відразу. Оператор має чітко розуміти логістику, де розташований найближчий підрозділ, необхідний для залучення. У служб буде спільний чат, у якому вони зможуть оперативно аналізувати ситуацію й координувати діяльність. Крім того, для роботи використовуватимуть захищені планшети, на них надходитиме інформація про об’єкт, подію. Рятувальники матимуть нагрудні камери. Таким чином, із центру супроводу надзвичайної ситуації можна буде бачити, що саме відбувається на даний момент. Буде двосторонній зв’язок, аби за потреби вносити корективи в дії пожежників, поліцейських, медиків. Авто обладнають GPS-трекерами, – сказав посадовець.

Нагадаємо, згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом до 2021 року в нашій державі має запрацювати чергово-диспетчерська система екстреної допомоги населенню за єдиним безплатним телефонним номером 112. В Україні діє закон «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112». Така система функціонує в країнах-членах Європейського Союзу. Подібна служба порятунку – 911 – є у США.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

 

 

У Японії презентували фільм, до якого ввійшов сюжет, відзнятий на Полтавщині

Posted on by v.s

У Країні сонця, що сходить, представили увазі глядачів науковий фільм «Залізна путь» («The Iron Road») японської мовної корпорації NHK WORLD-JAPAN, один із сюжетів якого присвячений Більському городищу – грандіозному поселенню лісостепової Скіфії.

– Дослідники виявили торгове сполучення, яке старше за Шовкову дорогу, – Залізний шлях, що з’єднував Західну Азію та Японію. Фільм демонструє археологічні пам’ятки та вишукані артефакти раннього залізного віку, підкреслюючи роль заліза у формуванні історії. Цей дивовижний метал перетворювали у вражаючу й смертоносну зброю війни, проте водночас його використання сприяло миру та торгівлі, вдосконалюючи способи подорожей та вирощування їжі, – йдеться в повідомлення на сторінці історико-культурного заповідника «Більськ» у соціальній мережі «Фейсбук».

Зйомки Більського городища відбувалися, нагадаємо, у липні 2019 року. Тоді Полтавщину відвідав відомий японський науковець та археолог, директор Дослідницького центру культури заліза Східної Азії Ясуюкі Муракамі, за участі якого проводили роботу над фільмом, який планували показати під час відкриття Олімпіади в Токіо.

Альона Зимня

Театр ляльок вийде з карантину на місяць і піде на канікули

Posted on by v.s

У суботу, 20 червня, Полтавський театр ляльок відновить свою роботу після карантину в традиційному форматі. Першою глядачам у залі представлять виставу «Ще раз про Червону Шапочку». Вартість квитка – 40 грн.

Постановки можна буде побачити лише у вихідні. Та й то недовго – уже на неділю, 12 липня, призначене закриття театрального сезону. Фіналити будуть виставою «Попелюшка».

Альона Зимня

До 1 серпня прийом населення для призначення соціальних допомог планують повністю перекласти на ОТГ

Posted on by v.s

Тривалий час функція з прийому громадян для призначення державних соціальних допомог, як, власне, і саме призначення та виплата, була покладена на районні управління соцзахисту населення. Однак реформа децентралізації внесла в цю систему певні корективи.

– Я, на жаль, не можу на сьогодні повідомити конкретні структуру й модель органів соціального захисту населення, особливо районного рівня, які будуть після децентралізації. Однак із упевненістю можу сказати, що відповідно до законодавчих актів, проєктів законодавчих актів за органами соціального захисту населення, яку б вони модель після децентралізації не прийняли, залишаються функції з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. А функція з прийому громадян для призначення таких допомог переходить до повноважень об’єднаних територіальних громад, – розповіла директорка Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Людмила Корнієнко.

Це робиться для того, щоб із укрупненням районів людям не доводилося їздити до далекого райцентру, аби подати документи на призначення допомоги від держави, щоб вони могли все це зробити на місці. А ще – щоб швидше отримували результат.

Новий спосіб роботи торік випробували на собі п’ять ОТГ Полтавщини. Це Шишацька, Омельницька, Піщанська, Білоцерківська та Пирятинська. Саме вони взяли участь у пілотному проєкті, що здійснювався на рівні Міністерства соціальної політики в рамках впровадження програми «Соціальна громада», яка приходить на зміну старій моделі функціонування органів соцзахисту.

– Це дало нам можливість забезпечити на рівні ОТГ прийом громадян і передачу їхніх заяв із пакетами документів, які необхідні для призначення будь-якого виду допомоги (наразі їх 67), в електронному вигляді в органи соціального захисту населення, які є структурними підрозділами райдержадміністрацій. Також ми взяли участь у пілоті, який впроваджується через міністерство, щодо забезпечення технічним оснащенням ОТГ, які готові впроваджувати програму «Соціальна громада». Торік таку допомогу в нас одержали 14 об’єднаних територіальних громад, у поточному році плануємо забезпечити ще 16. Крім того, нині ми маємо інформацію про рекомендовану структуру, яка повинна діяти на рівні ОТГ для забезпечення прийому громадян. Наразі у 25 об’єднаних територіальних громадах діють відділи соціального захисту населення, у 28-ти введені посади уповноважених осіб із питань соціального захисту, є такі посади й при кожному старостаті (у нас їх 141), створено 15 центрів надання адміністративних послуг у ОТГ, де теж мають можливість приймати громадян. Але найбільш дієва форма, я вважаю, – це створення відділів соцзахисту на рівні об’єднаних територіальних громад плюс призначення в старостатах відповідних уповноважених осіб. Це дозволить не тільки приймати документи, а й вирішувати інші питання вразливих верств населення, – зауважила Людмила Корнієнко.

На сьогодні стовідсотково забезпечити прийом громадян готові лише 14 ОТГ Полтавщини. Усі інші працюють поки що на рівні 20-40%, тобто 80-60% звернень за соціальною допомогою надходять від населення безпосередньо до райуправлінь соцзахисту. Але до 1 серпня всі ОТГ повинні повністю взяти на себе цю функцію, переконана регіональна влада.

До речі, як уже зазначалося, документи з громад у райони будуть надходити в електронному вигляді.

– Головною перевагою такого механізму є скорочення терміну від моменту звернення до моменту одержання конкретного результату. Це дасть можливість 60% допомог, передбачених на сьогодні законодавством, призначати в одноденний термін, – сказала посадовиця.

На сьогодні до програми «Соціальна громада» вже приєдналися 15 ОТГ, у стадії приєднання – 13, у стадії опрацювання – 17. Повністю перейти на впровадження проєкту на Полтавщині планують до 20 вересня.

Альона Зимня