У Полтаві ввели в обіг марку, присвячену Герою України Андрієві Конопльову

29 серпня в Україні відзначають День пам’яті її захисників, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Цю дату, нагадаємо, обрали тому, що саме 29 серпня 2014 року в «Іловайському котлі» загинуло найбільше воїнів за весь час боїв на сході країни.

Згадати полеглих сьогодні зранку прийшли на Алею Героїв на центральному міському кладовищі Полтави представники влади, військовослужбовці, рідні загиблих та інші полтавці. Відбулося вшанування пам’яті полеглих бійців і в парку ім. І.П. Котляревського.

 

 

 

 

Спеціально до цього дня тут провели церемонію введення в обіг поштової марки, присвяченої Героєві України Андрію Конопльову.

Останній, як розповів доцент кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету ім. В.О.Пащенка Гліб Кудряшов, народився за тисячі кілометрів від нашого краю, але став справжнім полтавцем – приїхав на рідну землю матері, на Оржиччину, згодом перебрався на Пирятинщину, де працював, де в нього залишилася родина – удова Галина та нині 6-річний син Олексій, якому на момент загибелі батька було лише пів року.

До лав Збройних Сил України Андрія Конопльова мобілізували 2014-го в серпні, а з листопада він уже брав участь у антитерористичній операції в Донецькій області. Служив у опорному пункті поблизу села Нікішине (дебальцевський плацдарм), був стрільцем, помічником гранатометника, супроводжував каравани з озброєнням, матеріально-технічним забезпеченням військовиків. Коли 23 січня 2015 року почався наступ на його опорний пункт, Андрій Конопльов, ризикуючи власним життям, підняв побратимів, вступив у бій, влучними пострілами знищив танк і знерухомів іншу бойову машину. Останній танк устиг зробити смертельний постріл – старший сержант ЗСУ Андрій Конопльов загинув. Але опорний пункт було збережено.

12 грудня 2018 року полеглому бійцеві відповідно до указу президента присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордену «Золота Зірка». В оржицькій школі, де здобував освіту Андрій Конопльов, відкрили меморіальну дошку. Його ім’я внесене до Книги пошани Полтавської області. АТ «Укрпошта» планувало вшанувати пам’ять загиблого полтавця, випустивши 2021 року конверт із його зображенням у серії «Героям слава!». Та обласна державна адміністрація спільно з Полтавською дирекцією товариства виступила з ініціативою щодо вшанування земляка в інший спосіб – через проєкт «Власна марка». Його започаткувало 1 березня 2007 року тоді ще державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта», давши можливість будь-кому з охочих розмістити на вільній площі поруч із купоном марки зображення своїх досягнень, історичних подій, постатей тощо. Саме цією можливістю й скористалися в нашому регіоні. Авторами мистецької концепції марки стали співробітники відділу поштових послуг Полтавської дирекції АТ «Укрпошта». Вони зобразили Андрія Конопольова на бойовому посту, поруч – орден «Золота Зірка».

До речі, за часи незалежності нашої держави це лише друга марка, яку випустили на вшанування Героя України. На першій, 2017 року, – кадровий військовий, генерал. І от тепер завдяки полтавцям з’явилася ще одна, а самі вони сподіваються, що ініціативу продовжить решта областей.

В урочистій церемонії введення в обіг поштової марки з зображенням Андрія Конопльова та спеціального погашення конвертів із нею взяли участь удова та син загиблого бійця, голова громадської організації «Братерство учасників антитерористичної операції Полтавщини» та громадської спілки «Координаційна рада громадських організацій учасників АТО» Віталій Турпітько, друг Андрія, прапорщик Роман Потенков, заступниця голови ОДА Катерина Рижеченко, секретар міської ради Олександр Шамота та заступниця директора Полтавської дирекції АТ «Укрпошта» Людмила Сушко.

Захід відбувався відповідно до стандартів Всесвітнього поштового союзу, членом якого Україна є від 1948 року. Усі запрошені разом погасили першу марку – календарним штемпелем із написом «Полтавщина – край любові», а потім кожен окремо – ще по одній.

І залишили свої підписи на конвертах.

 

 

 

 

Таким чином, загалом було погашено вісім марок. Вони стануть експонатами Державного музею поштового зв’язку України, Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського та інших аналогічних закладів. Крім того, цими марками вже зацікавилися філателісти, причому не тільки з України, а й закордону. Тож невеличкий наклад – приблизно 70-80 примірників – має розійтися досить швидко.

– Це не лише предмет колекціонування. Хоча не без того. Ми радіємо, що поштові марки, які увічнюють визначні події в Україні, наших героїв, облетять увесь світ. На нашій планеті дізнаються, що в Україні пам’ятають і вміють шанувати своїх героїв, – зазначив Гліб Кудряшов.

– Поки ми їх пам’ятаємо – поки вони й живі. А Україна, Полтава пам’ятають, вшановують. Це дуже приємно, – сказала удова Андрія Конопльова Галина.

На згадку про сьогоднішню подію родині загиблого вручили сувеніри з уведеною в обіг маркою.

Після цього на заході прозвучали пісні гурту «Тінь Сонця»: «Мчать козаки», «Ніколи не плач» та ін.

А наостанок присутні, серед яких були члени родини інших полеглих воїнів, поклали квіти до пам’ятника полеглим.

 

 

 

 

Цього дня в парку ім. І.П. Котляревського були виставлені портрети 41 жителя Полтавщини, який віддав своє життя в АТО/ООС.

Альона Зимня

Професору Полтавського педуніверситету вручили премію ім. Івана Франка

Доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка Ігор Сердюк став лауреатом V Міжнародної премії ім. Івана Франка. Про це повідомили на сайті вишу. Церемонія вручення нагороди відбулася вчора в Дрогобичі Львівської області. Її традиційно приурочили до дня народження (цього року – 164-го) видатного поета, прозаїка, публіциста, громадського діяча.

2020-го на відзнаку претендували 19 наукових робіт. Серед них експерти обрали трьох фіналістів: «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» директора Інституту Івана Франка Національної Академії Наук України Євгена Нахліка, «Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні» професорки історії Стетсонського університету (США) Мейгіл Кортні Фавлер та «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст.» нашого земляка. Саме він за результатами таємного голосування був визнаний переможцем.

– Міжнародна премія ім. Івана Франка – це «Оскар» сучасної гуманітаристики. Це найбільш почесна світова премія для дослідника, котрий займається українознавством, без огляду на його інституційну належність або мову досліджень. Ключові показники премії – якість і міжнародне значення праці, – зауважив Ігор Сердюк, коли дізнався, що пройшов до фіналу.

Нагадаємо, франківську премію заснував 2015 року онук письменника Роланд Франко. Її лауреатами в попередні роки стали колишній глава Української греко-католицької церкви, кардинал Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій,  професорка Українського католицького університету у Львові та Українського вільного університету в Мюнхені Ярослава Мельник, доцент Гельсінського університету Йоганнес Ремі й докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні.

Альона Зимня

Бібліотека ім. Котляревського в Полтаві відкриває для користувачів усі підрозділи

1 вересня Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.П. Котляревського відновить обслуговування своїх користувачів у всіх структурних підрозділах. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці закладу. Нагадаємо, після запровадження жорсткого карантину по всій країні свою діяльність бібліотека поновила 10 червня – працювати почав лише абонементний відділ. Тепер ці обмеження планують зняти й запрошують полтавців та гостей міста відвідати заклад. При цьому наявність маски/респіратора, рукавичок, читацького квитка й документа, що засвідчує особу, обов’язкова. Як і проходження температурного скринінгу. Якщо температура тіла відвідувача перевищуватиме 37,2°С або будуть виявлені явні ознаки респіраторного захворювання, людину не обслуговуватимуть. Також у бібліотеці просять дотримуватися соціальної дистанції в 1,5-2 м, приносити книги в прозорих пакетах і користуватися тільки центральними сходами.

Альона Зимня

У Кременчуку після ремонту відновлять рух обома смугами на мосту через Дніпро

Уже завтра із п’ятої години ранку автотранспорт зможе долати міст через Дніпро в Кременчуку обома смугами проїжджої частини. Про це повідомили в міській раді. Таким чином, ремонт переходу через річку завершать раніше від запланованого терміну.

Нагадаємо, що АТ «Українська залізниця» розпочала ці роботи 29 липня з ремонту деформаційних стиків – вони перебували в аварійному стані. Оцінивши обсяги робіт, виконавці зазначили, що ті можуть розтягтися на кілька місяців.

– Тоді міський голова Віталій Малецький звернувся з проханням до керівництва АТ «Укрзалізниця» пришвидшити темпи робіт, оскільки мостовий перехід через річку Дніпро – це не лише головна транспортна артерія міста, що з’єднує право- та лівобережні частини Кременчука, а й дорога загальнодержавного значення. Його безперебійне функціонування насамперед впливає на звичайний ритм роботи міських підприємств і життя пересічних кременчужан, – сказано на сайті міськради.

До 27 серпня ремонт безпосередньо деформаційних стиків був завершений. Наразі тривають роботи з відновлення асфальтового покриття. А від завтра рух автотранспорту мостовим переходом буде здійснюватися вже у звичайному режимі.

Альона Зимня

Полтава розпочала співробітництво з Кам’янцем-Подільським

Сьогодні Полтава та Кам’янець-Подільський підписали Меморандум про співробітництво. У рамках нього вони обмінюватимуться інформацією та досвідом у межах відповідних функцій і повноважень сторін у сфері підтримки та розвитку туризму на території громад. Про це повідомили в Полтавській міській раді. Її секретар Олександр Шамота й міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич засвідчили досягнуті домовленості своїми підписами під документом. Ним запроваджуються спільна організація й проведення заходів, спрямованих на розвиток внутрішнього туризму; взаємна промоція туристичних можливостей міст; підтримка обміну досвідом щодо роботи у сфері створення нових турпродуктів, діджиталізації музеїв та менеджменту об’єктів культурної спадщини. Меморандум набув чинності одразу після підписання та діятиме безстроково.

– Внутрішній туризм важливий, особливо зараз, коли багато країн світу закрили свої кордони. Люди можуть бачитися, спілкуватися та відпочивати у своїй державі. Таке місто, як Полтава, значиме для всієї України, тому я впевнений, що досвід, який він уже набув у сферах туризму, культури, спорту, дуже важливий для нас. Нині ми обговорили питання організації в Полтаві марафонів. Це прекрасний досвід, враховуючи який ми б хотіли організовувати такі ж заходи й у нашому місті. Я впевнений, що з Полтавою в нас буде плідна співпраця та позитивний результат, – зазначив Михайло Сімашкевич.

Альона Зимня

Для полтавців запровадили більш жорсткий карантин

На своєму засідання Кабінет міністрів України ухвалив продовжити в державі адаптивний карантин до 31 жовтня. Більше того, у наступні два місяці на полтавців очікують посилені заходи безпеки, навіть попри те, що регіон перебуває в «зеленій» зоні. Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, такі кроки уряд змушений робити через збільшення захворюваності в останні тижні. Обмежувальні заходи, які запроваджуватимуть на Полтавщині, стосуються, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, заборони проведення дискотек, роботи розважальних закладів, нічних клубів, діяльності закладів громадського харчування з організацією дозвілля.

– Ми відпрацювали з Мінкультури заборону проведення концертів, окрім тих, які проводяться закладами культури, для яких така діяльність протягом останнього року є основним видом роботи. Також органам місцевого самоврядування надається право на доступ до даних електронного сервісу «Дій вдома» для поточного контролю осіб, які підлягають самоізоляції або обсервації чи порушили правила карантину, – сказав урядовець.

Альона Зимня

На Полтавщині увічнили союз українців і шведів

У Великих Будищах Диканського району з нагоди Дня незалежності відкрили пам’ятний знак на честь підписаного тут 1709 року договору про військово-політичний союз між гетьманом Іваном Мазепою та кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком із одного боку, і шведським королем Карлом XII – із другого.

Згідно з «Великобудищанським трактатом» шведський монарх зобов’язався не укладати мирової угоди з московським царем, аж поки не визволить із-під його влади Україну, Запоріжжя, та зберегти козацькі вольності. Документ був підписаний 28 березня (8 квітня) в одному з храмів Великих Будищ, що стали резиденцією Карла ХІІ. Цікаво, що, за словами директора музею «Поле Полтавської битви» Людмили Шендрик, «до українсько-шведського союзу приєдналися запорожці, які конфліктували з Мазепою, і це один з небагатьох історичних моментів, коли різні політичні сили забули про свої чвари та об’єдналися заради звільнення України від московської тиранії».

Ініціював спорудження пам’ятного знака директор місцевої школи, краєзнавець Олександр Калашник. Профінансували роботу меценати й Диканська райрада. На гранітній стелі зобразили герби гетьмана Мазепи, короля Карла XII та Війська Запорізького, а на верхівці пам’ятника – герб козацького села Великі Будища.

Альона Зимня

Полтавські школи працюватимуть за зміненими протиепідеміологічними правилами

Міністерство охорони здоров’я опублікувало нові протиепідеміологічні правила для закладів освіти. Попередньо їх, нагадаємо, оприлюднили на початку серпня. Згідно з оновленими правилами, як повідомив на брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов, полтавцям, котрі підуть до 1-4-их класів, дозволено буде пересуватися по школі та перебувати в кабінетах без масок і респіраторів. Усі інші школярі поза класними кімнатами повинні будуть надягати їх. У «зеленій» зоні, до якої належить і Полтавщина, учителі зможуть працювати без масок/респіраторів за умови дотримання дистанції. Дозатори для антисептиків розміщуватимуть тільки на вході до навчального закладу, надалі рекомендовано мити перед уроками руки з милом.

Альона Зимня

У «бунтівних» Нових Санжарах – перший випадок COVID-19

У Нових Санжарах, що «прославилися» на весь світ своїми лютневими протестами проти завезення до розташованого в селищі медичного центру Національної гвардії України евакуйованих із інфікованого Уханю громадян, зафіксували перший випадок захворювання на коронавірусну інфекцію. Пацієнтка – пенсіонерка, яка повернулася з відпочинку на Західній Україні, повідомили в Полтавському обласному лабораторному центрі. Цей випадок став першим не тільки для селища, а й для всього Новосанжарського району. На сьогодні він, до речі, як і всі інші в регіоні, перебуває в «зеленій» зоні небезпеки поширення COVID-19, тобто шанси заразитися тут коронавірусом низькі.

Альона Зимня

На старті УПЛ «Ворскла» легко здолала новачків Ліги

Полтавська «Ворскла» без особливих труднощів розібралася з дебютантом Української прем’єр-ліги – львівським «Рухом». Про це йдеться на сайті команди. Фінальний рахунок матчу – 5:2. У якийсь момент «біло-зелені» взагалі мали можливість перемогти «всуху». Уже на початку матчу вони буквально за кілька хвилин «розписалися» у воротах суперників аж двічі, а наприкінці першої 45-хвилинки довели рахунок до геть розгромного – 4:0. Та, забивши п’ятий гол, розслабилися, за що й поплатилися. «Рух» пішов в атаку й відіграв два м’ячі.

Альона Зимня