Категорія: Дозвілля

На базі Департаменту культури й туризму обласної державної адміністрації відбувся онлайн-марафон «Смачна Полтавщина». Представники зелених садиб, ресторанів, музею народної гастрономії, майстри кулінарних особливостей регіону презентували «гастрономічні магніти» й майстер-класи з їх виготовлення. Також до заходу долучилися надавачі туристичних послуг, які в подальшому планують внести ці локації до маршрутів.

– У нинішніх умовах проводимо заходи онлайн. Хотілося б уже зустрітись і не лише побачити та почути про різні смаколики, а й скуштувати їх. Усі люблять попоїсти! Полтавщині є чим здивувати. Приємно, що наш регіон багатий на майстрів, які готують смачну їжу. Хочеться трохи розширити загальну думку про те, що Полтавщина – це тільки галушки. Звичайно, вони невід’ємна частина нашої кухні, але маємо більш широкий асортимент наїдків, саме те, чого немає в інших регіонах, – наголосила заступниця голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко.

Під час заходу широкому туристичному загалові відкрили, зокрема, маловідомих надавачів послуг із гастрономії. Так, Оксана Дорошенко з Більська виготовляє «котелевські пряники». Її творіння вже не раз ставали переможцями різних всеукраїнських конкурсів.

– Про цю майстриню мало відомо саме в туристичних колах. Учасники нашої школи побачили ці шедеври й, сподіваюся, захочуть поїхати та на власні очі побачити пряники і їх скуштувати. Також у форматі цього заходу вперше відкрили винороба, який презентує бренд «Вина від дяді Толі». Усю сировину він закуповує на заході Україні. А вже сам продукт виготовляє за полтавськими технологіями. Він пропонує не тільки скуштувати вина, а й розповісти про технологію їх виготовлення, – сказала начальниця відділу туризму й розвитку музейної справи Департаменту культури і туризму ОДА Лілія Федорченко.

Також свою продукцію презентували представники вже сформованих гастрономічних брендів. Наприклад, у туркомплексі «Турист» створено інтерактивний музей народної гастрономії. Там пропонують дегустацію страв із «Енеїди» Івана Котляревського.

– Готуємо юшку, качану кашу. Проводимо майстер-класи з приготування галушок і вареників. У нашому музеї є різні інтерактивні заходи. Маємо багато старовинного одягу. Усе це можуть приміряти наші гості. Також ми влаштовуємо вечорниці. У залі можуть розміститися до 20 людей. Наш музей внесено до туристичного маршруту «Шляхами полтавської галушки», – розповіла ініціаторка його створення Лариса Оніщук.

Після онлайн-марафону всі відеоматеріали локалізують та створять за ними окремий медійний продукт, що буде надісланий усім туристичним організаціям для подальшої реклами.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

У затишному дворику Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського відбулася підсумкова презентація колекцій молодих дизайнерів. Новинки вбрання представляли юні моделі обласної дитячої громадської організації «Століття краси».

Захід відвідали молоді модельєри, експерти у сфері моди, які стали членами журі, фотографи, батьки юних моделей. Презентація пройшла в піднесеному настрої.

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

Півтора місяці, із 15 серпня по 20 вересня, у Полтаві, у торгово-розважальному центрі «Київ», триватиме унікальна виставка. Жителі та гості міста матимуть можливість подивитися на колекцію роботів і трансформерів із металу в повну величину, що ввійшла до Книги рекордів України. Як повідомили на сторінці ТРЦ у соціальній мережі «Фейсбук», такий захід в обласному центрі відбудеться вперше. Тут представлятимуть понад 20 експонатів, наприклад, Оптимус Прайм висотою 3,5 м, Бамблбі, вага якого – більше за тонну, справжню машину-трансформер і шоу роботів, що танцюють.

Альона Зимня

21 липня робоча група з дотримання карантинного режиму територій, на яких експлуатується стаціонарна та атракціонна техніка, у складі заступниці міського голови Тетяни Юрченко, представників Департаменту економіки та інвестицій Полтавського міськвиконкому, управлінь Держпраці та Держпродспоживслужби в області, районних у місті рад, виконуючи доручення голови комісії Ради з безпечної життєдіяльності населення, обстежила в обласному центрі парк культури й відпочинку «Перемога».

Перевіряли наявність усіх дозвільних документів та сертифікатів, засобів дезінфекції, дотримання соціальної дистанції, ведення журналів реєстрації обробки поверхонь, проходження скринінгу персоналом, а також усі стаціонарні дитячі ігрові атракціони, повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

На роботу розважальних об’єктів дали «добро».

Тож відсьогодні атракціони в парку «Перемога» працюватимуть щодня з десятої години ранку до восьмої вечора. Вартість квитків, наприклад, на карусель для найменших – 15 грн, на оглядове колесо – 20-25 грн.

Альона Зимня

Генеральний директор комунального підприємства «Полтававодоканал» Василь Воротинцев оголосив конкурс на найбільш оригінальну фотографію біля туманоутворювальної арки. Останні, нагадаємо, в обласному центрі встановили на честь 120-річчя КП. Повідомлення про творче змагання розміщене на сторінці керівника «Полтававодоканалу» в соціальній мережі «Фейсбук». Він повідомив, що на ідею щодо конкурсу його наштовхнула онучка під час прогулянки містом.

– Ми спостерігали за молоддю та дітьми, які раділи, гралися та фотографувалися біля арок. Тоді онучка й запропонувала мені влаштувати такий конкурс. До дітей треба прислухатися, та й ідея ця мені дуже сподобалася, – написав Василь Воротинцев.

Умова конкурсу проста – зробити фотографію біля арки й надіслати її в особисті повідомлення очільникові «Полтававодоканалу» у Фейсбуці. Той, чия світлина буде найбільш оригінальною, отримає в подарунок мобільний телефон.

– Фото має бути оригінальним, щоб показати всім, якою важливою для нас є вода, а особливу в спеку, – зазначив посадовець.

Триватиме конкурс до середини серпня. Переможець буде обраний до кінця місяця.

Альона Зимня

Жителькам обласного центру, котрі вийдуть сьогодні ввечері до водойм відзначити Івана Купала, пропонують узяти участь у тематичному фотоконкурсі «Селфі з купальським вінком». Про це йдеться на сайті Управління культури Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради.

Що для цього треба? По-перше, створити, власне, вінок. По-друге, перш ніж пустити його за водою, зробити з ним селфі. Далі фото слід до 7 липня надіслати на електронну адресу kultura25627@ukr.net.

Усі світлини будуть розміщені на офіційній сторінці управління в соціальній мережі «Фейсбук». Голосування за краще триватиме з 8 по 10 липня включно. Переможців визначать за найбільшою кількістю лайків.

– Створіть своєрідний жіночий оберіг, завороживши його на щасливу долю. За народним повір’ям, у свято Івана Купала трави й квіти набувають магічної сили, – пишуть організатори конкурсу.

Альона Зимня

В обласній державній адміністрації відбулася презентація нового проєкту «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини». Його розробив Центр охорони та досліджень пам’яток археології облради. Мова йде про онлайн-платформу з інтерактивною картою пам’яток археології та історико-культурної спадщини регіону, що діятиме на основі сайту центру, повідомили в ОДА.

– Ідея проєкту виникла ще 10 років тому. Спочатку розробили сайт. Потім почали писати грантовий проєкт, щоб реалізувати нашу ініціативу. Але це так званий археологічний кадастр, який нецікавий широкому загалу. Тож вирішили збагати його туристичним аспектом, адже об’єктів археологічної спадщини, які заслуговують на увагу як своєю історією, так і зовнішнім виглядом, досить  багато. Це не лише Більське городище. На мапу нанесуть близько 200 об’єктів. Коли почали показувати, презентувати окремі речі, то люди дивувалися, що живуть все життя на якійсь території й не знають, що там є таке, – розповів директор комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» В’ячеслав Шерстюк.

Користувачі зможуть віртуально пересуватися картою, подорожувати туристичними маршрутами та знайомитися з історико-культурним надбанням Полтавщини, зокрема через онлайн-кабінети оцифрованих пам’яток археології. Загалом буде розроблений комплекс електронних наукових й охоронних досьє на 200 пам’яток і об’єктів культурної спадщини області, 30 сферичних панорам, 10 3D-візуалізацій, дві 3D-моделі реконструкції поховань, п’ять авторських туристичних маршрутів. У подальшому цю інформацію доповнюватимуть. Віртуальні мандрівки супроводжуватимуться звуковими доріжками для людей із вадами слуху, дублюватимуться англійською мовою. Таке поширення відомостей про пам’ятки має стати одним із кроків на шляху їх збереження, вважають розробники, адже людські невігластво чи жага до наживи цілком здатні знищити важливі з погляду історії об’єкти, якщо про них не знатимуть, не говоритимуть.

Запустити інтерактивну мапу археологічного кадастру планують у жовтні цього року. Впроваджуватимуть його за фінансової підтримки Українського культурного фонду та благодійної організації Zagoriy Foundation. Частково профінансує реалізацію проєкту сам центр.

Альона Зимня

У музеї  історії Полтавської битви відбувся захід, присвячений, зокрема, Міжнародному дню музеїв, під час якого представники музейної справи міста отримали цінні для розвитку своїх закладів подарунки, а також ознайомилися з новим проєктом музею-господаря «Віртуальна гармата XVIII століття».

– Через карантин ми майже на два місяці затримали привітання музейників з професійним святом. Але до 311-ої річниці знаменитої баталії таки зібралися. Заодно порадували полтавські музеї новими планшетами. Кожен із цих закладів тепер зможе використовувати трохи більше інтерактиву у своїй роботі, – зазначив на своєму Телеграм-каналі секретар міськради Олександр Шамота.

Між іншим, деякі музеї обласного центру, наприклад, художній, уже активно практикують екскурсії з доповненою реальністю. Тепер долучиться до цієї когорти й музей історії Полтавської битви. Відвідувачам пропонуватимуть потрапити у віртуальний світ – за допомогою спеціальних окулярів «перенестися» на місце баталії та, як справжній канонір, самостійно зарядити гармату зразка початку ХVІІІ століття.

– Думаю, така можливість «зайде» молоді, якій часто нудно просто роздивлятись експонати. Тепер можна фактично взяти участь у битві. До речі, скажу вам, навіть віртуально це справа не з легких, – зауважив Олександр Шамота.

Посадовець першим випробував нову атракцію: пройшов віртуальний курс каноніра, почистив, зарядив шведську гармату й постріляв із неї по укріпленнях.

– Дуже радують такі ініціативи з боку музейників. Вони приходять із готовими ідеями, ми їх реалізовуємо. Лише за останні два роки видатки на культуру збільшили на 35%. Якщо раніше її фінансували за залишковим принципом, то на сьогодні є розуміння важливості туристичного напрямку для розвитку міста, його економіки, інвестиційної привабливості. У європейських музеях туристи стоять весь день, щоб побачити щось цікаве. Це заслуга не тільки унікальних експонатів, а й великої роботи над промоцією. Сподіваюся, що скоро й у Полтаві туристи ставатимуть у чергу до наших закладів, – наголосив секретар міськради.

А заступник голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко, яка разом Олександром Шамотою вручала директорам музеїв базової мережі закладів культури обласного центру портативні комп’ютери для покращення їхньої роботи, додала, що «яким би не було наповнення музею, які б не були скарби та експонати, важливо працювати над презентацією, адже від неї залежить 90% успіху закладу», тому дуже добре, що останнім часом у Полтаві активно вирішують це питання, приділяють більше уваги якості й інноваційнності у сфері туризму, повідомили в ОДА.

Альона Зимня