У Нових Санжарах затримали 10 учасників акції протесту

20 лютого близько сьомої години ранку в селищі Нові Санжари Полтавської області група місцевих мешканців під час проведення акції заблокувала дорогу міжрегіонального значення. При спробі поліцейських розблокувати проїжджу частину, деякі учасники акції чинили опір, виникла короткострокова сутичка. Для припинення правопорушення працівники поліції встановили більше 10 найбільш агресивно налаштованих людей, роз’яснили їм юридичні наслідки вчинення протиправних дій і провели превентивні бесіди.

– З метою недопущення будь-якої ескалації конфлікту або загрози здоров’ю громадян закликаю учасників акції не порушувати закон. Усі спроби вчинення правопорушень будуть припинені, – зазначив начальник поліції Полтавщини Іван Вигівський.

За матеріалами відділу комунікації поліції Полтавської області

Офіційно: Евакуйованих із Китаю українців збираються привезти в санаторій у Нових Санжарах

Сьогодні о 9.40 український пасажирський літак спецрейсу «PQ 7302» з евакуйованими з Китайської Народної Республіки громадянами здійснив посадку в міжнародному аеропорту міста Бориспіль.

На борту повітряного судна авіакомпанії SkyUp перебувають 45 громадян України, 27 іноземців, а також екіпаж і лікарі супроводу.

Неодноразові суворі санітарно-епідеміологічні перевірки стану здоров’я людей, проведені місцевою владою під час посадки на борт у Китаї, під час проміжної посадки в Алма-Ати в Казахстані, контроль їхнього стану в літаку під час рейсу фаховими лікарями Міністерства охорони здоров’я України підтвердили, що всі евакуйовані не мають жодних симптомів хвороби.

Після прибуття всіма особами, які перебувають на борту, буде пройдено належний прикордонний контроль із дотриманням усіх норм і правил санітарно-епідеміологічної безпеки відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил Всесвітньої організації охорони здоров’я в спеціальній відокремленій зоні летовища.

Спеціальним транспортом Державної служби з надзвичайних ситуацій України в супроводі та під охороною поліції їх буде доставлено на територію медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари» в Полтавської області.

Протягом 14 днів евакуйовані перебуватимуть там у обсервації (у медицині цей термін вживають, коли говорять про здійснення посиленого медичного спостереження; заборону ввезення та вивезення людей, майна з зони зараження; проведення екстреної профілактики антибіотиками; проведення часткових ізоляційно-обмежувальних і протиепідемічних заходів – прим. автора) із забезпеченням суворого режиму санітарного-епідеміологічного контролю та безпеки. Усі протиправні спроби перешкоджання розміщенню евакуйованих на цьому об’єкті або порушення режиму їхньої обсервації будуть припинені Нацполіцією та Нацгвардією відповідно до вимог закону та рішення урядового штабу.

МВС України констатує, що загрози здоров’ю громадян відсутні, спільно з МОЗ проводяться активні профілактичні заходи.

За матеріалами Департаменту комунікації МВС України

Борт з евакуйованими з Китаю українцями в Полтаві не приземлився

Літак, що прямує з Китаю з українцями, евакуйованими з ураженого коронавірусом Уханя, не сів у аеропорту Полтави. Зробивши не менше п’яти кіл у небі між Красноградом і Перещепиним, він направився в бік обласного центру. Але на полтавському летовищі так і не приземлився. Як можна побачити на сервісі Flightradar24, борт PQ7302 прямує до Києва.

Альона Зимня

У Полтаві проголосили маніфест 120-річної давнини (оновлено)

Сьогодні в обласному центрі, поруч із музичним коледжем мистецтв ім. М.В. Лисенка, неподалік від будинку на Воскресенському узвозі, де 120 років тому мешкала родина відомих педагогів – просвітителів і патріотів Олександра та Софії Русових, відбулася історична реконструкція події початку ХХ століття – проголошення українським політичним і громадським діячем, адвокатам, публіцистом, першим ідеологом українського націоналізму Миколою Міхновським брошури «Самостійна Україна».

Його образ втілив добре обізнаний у темі депутат Полтавської міської ради Юліан Матвійчук. До участі у відтворенні також долучилися члени Полтавського осередку Всеукраїнської громадської організації «Сокіл», яка виступила організатором заходу й була підтримана Північно-східним міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті.

– Це одна з найбільш знакових і фундаментальних подій ХХ століття, – сказав регіональний представник УІНП Олег Пустовгар. – Усе починається з ідеї. І цією ідеєю надихнулася українська еліта, яка й створила в горнилі Української революції 1917-1921 років свою державу, Українську народну республіку. Ми цьому заходу надали методичну та інформаційну підтримку, підготували історичні довідки. Наша мета – щоб якомога більше полтавців довідалося про цю історичну подію. Як член Полтавської міської топонімічної комісії я маю одним із пріоритетів роботи взяття на облік меморіальної дошки Миколі Міхновському на будинку Русових. Та й саму споруду в перспективі потрібно музеїфікувати. На таких позиціях стоїть УІНП. Це має бути місцем паломництва всіх українців.

Але наразі будинок перебуває в незадовільному стані, тож для проведення історичної реконструкції організатори вирішили вибрати територію неподалік – майданчик перед коледжем мистецтв.

Окрім Миколи Міхновського, у відтворенні подій 120-річної давнини фігурували Софія й Олександр Русови, молодий семінарист Симон Петлюра та інші знакові історичні постаті, яких зіграли молоді «соколи».

Згідно з архівними даними, 1900 року, на «Шевченківські дні», які проходили в помешканні відомих педагогів і під час яких відбулося проголошення брошури «Самостійна Україна», зібралося близько 60 осіб. На нинішньому заході нараховувалося приблизно стільки ж учасників. На реконструкції були присутні полтавці різного віку, небайдужі до своєї історії, представники засобів масової інформації.

За словами організаторів реконструкції, подія в Полтаві стала ніби демо-версією промови Миколи Міхновського в Харкові, куди він прямував із Києва. У ній він із застосуванням юридичних постулатів аргументував необхідність побудови нашої незалежної держави й водночас відверто назвав головного її ворога – російський імперіалізм – та закликав українців виборювати, у тому числі й зі зброєю в руках, «одну, єдину, неподільну, вільну, самостійну Україну від гір Карпатських аж по Кавказькі», повідомили в Північно-східному міжрегіональному відділі УІНП.

Довідково. «Самостійна Україна» була видана у Львові 1900 року. Ця невелика публіцистична праця стала маніфестом першої самостійницької політичної сили Наддніпрянської України – Революційної української партії (РУП), створеної в січні того ж року.

Альона Зимня

Без конкуренції: у Полтаві обрали директорів двох шкіл

Сьогодні в обласному центрі, у приміщенні міської ради, проходив конкурс на заміщення вакантних посад директорів Полтавської гімназії №6 і загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 ім. Т.Г. Шевченка. Документи на участь у ньому подали лише двоє – по одному кандидату на кожну посаду, повідомили в пресслужбі міськради. Це чинні керівники означених закладів освіти Світлана Дяченко та Іван Єзерський відповідно.

Конкурсний відбір проходив у три етапи:

1) написання письмового тестового завдання, зокрема щодо знання законодавства у сфері освіти,

2) письмове вирішення ситуаційного завдання,

3) презентація перспективного плану розвитку свого навчального закладу та співбесіда з членами комісії.

Спостерігати за перебігом конкурсу можна було в прямому ефірі на сайті Полтавської міської ради.

До фіналу конкурсного відбору директори прийшли з різницею в один бал. Комісія одностайно висловилися за обрання цих кандидатів на вакантні посади.

Альона Зимня

Кременчуцький онкодиспансер отримав сучасне стерилізаційне обладнання

Надсучасний стерилізатор хірургічного обладнання світового рівня з’явився в Кременчуцькому онкодиспансері. Плазмову шафу, яка знезаражує хірургічний інструмент перекисом водню, вартістю 850 тис. грн придбав за кошти депутатського фонду депутат Полтавської обласної ради від Кременчука Василь Хоменко.

Лікувальному закладові він допомагає вже не перший рік. Гроші з обласного бюджету, які йому як депутату виділяють на округ, спрямовує на вирішення нагальних проблем міста, серед іншого проблем онкологічного диспансеру.

Василь Хоменко зазначає: торік головний лікар медзакладу Володимир Севідов розповів, що в Україні почали виробляти сучасне стерилізаційне обладнання на кшталт того, що використовується в усьому світі. Тож було прийняте рішення придбати його. Воно не гірше, ніж американські та європейські відповідники. Виготовляють його в Полтаві. Представник виробника говорить, що таке обладнання є лише в Києві та Львові.

Володимир Севідов зазначає, що основна перевага стерилізації в купленій шафі – повне знезараження та збереження чутливої оптичної апаратури, яку використовують під час лапароскопічних операцій. Традиційна стерилізація парою руйнує високовартісний інструмент. Крім того, головний лікар онкодиспансеру каже, що плазмові стерилізатори не лише не вибухонебезпечні, як парові, а й безпечні для персоналу.

За матеріалами Кременчуцької міської ради

У Полтаві вдосконалюють програму «Бюджет участі»

Члени робочої групи проєкту «Бюджет участі», що вже чотири роки реалізується в обласному центрі, провели на базі комунальної організації «Інститут розвитку міста» консультаційну зустріч із експертами Ради Європи. Влаштували її, щоб визначити пріоритетні напрямки в подальшому розвиткові програми в Полтаві, внести корективи та рекомендацій до успішного включення полтавців та органів влади в реалізацію «Бюджету участі», а також сформувати концепцію нової програми «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтава на 2021 – 2026 роки». Про це повідомили на сайті міськради.

Запрошений на зустріч голова румунського центру Expert Forum Сорін Іоніце, який упродовж останніх 15 років працює на залучення органів місцевого самоврядування до реалізації програм із партиципаторного бюджетування, сказав, що Полтава вражає кількістю та масштабом завершених проектів. Водночас експерт зауважив, що українські міста часто стикаються з занадто високими очікуваннями людей – населення хоче, щоб великі інфраструктурні задуми реалізовувалися швидко. У межах громадського бюджету це важко поєднати з фізичними й фінансовими можливостями. У європейських країнах зазвичай дослухаються до громадських ініціатив, що не потребують масштабних капіталовкладень.

– «Бюджет участі» найкраще працює на не дуже масштабних проектах – на менших, наприклад, ремонт школи, облаштування таких місць, де б люди проводили свій час, – зазначив Сорін Іоніце.

Також він додав, що успішними можуть бути й роботи інклюзивного спрямування. А ось водовідведення, освітлення вулиць тощо – це вже складніше. Для реалізації таких ініціатив потрібне не лише чимале фінансування, а й сильний менеджмент на місцях.

Нову цільову програму збираються писати за європейськими стандартами, орієнтуючись на закордонний досвід, зокрема прозорість реалізації громадських ініціатив, повідомив голова робочої групи «Бюджету участі» Вадим Сорока. Окреме місце тут відведуть правилам і стандартам як для авторів проєктів, так і для робочої групи, управлінь-виконавців, депутатів, які голосують за виділення коштів.

Крім того, у програмі хочуть приділити особливу увагу навчанню тих, хто збирається подавати проєкти. Проведення тематичних воркшопів для авторів допоможе їм зрозуміти, як працює партиципаторне бюджетування, як правильно оцінювати кошторис задуманих робіт тощо.

Передбачається, що подання ідей за оновленою програмою «Бюджет участі» розпочнеться вже в липні 2020 року. Точні дати будуть відомі за місяць.

Альона Зимня

У Полтавському коледжі мистецтв майстер-класи з музики давали закордонні фахівці

13 та 18 лютого в приміщенні Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка відбулися майстер-класи лауреатів міжнародних конкурсів із України, Німеччини, Бельгії та Ізраїлю, представників Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Перед присутніми виступили завідувачка кафедри народних інструментів цього навчального закладу Любов Матвійчук, випускник Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського та Вищої школи музики в Кельні Артем Канке, випускник Тель-Авівської академії музики та Дрезденської вищої школи музики Євген Сапожников і артист Брюссельського філармонічного оркестру, випускник Національної музичної академії ім. Петра Чайковського та Фрібурскої вищої школи, засновник брюссельського Credo String Quartet Антон Скакун.

Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, заходи були організовані задля підвищення фахової майстерності та загальнокультурного рівня юних митців нашої області та їхніх педагогів. Майстер-класи відвідали викладачі усіх трьох полтавських, а також Карлівської та Гадяцької дитячих музичних шкіл, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольського початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (дитячої музичної школи), Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка та Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

Альона Зимня

У Кременчуці затримали осіб, підозрюваних у смертельному пораненні чоловіка біля зупинки громадського транспорту

Поліцейські Кременчука за кілька годин встановили та затримали осіб, які підозрюються у вчиненні умисного вбивства в місті неподалік зупинки громадського транспорту.
– Для розкриття цього резонансного злочину було задіяно весь особовий склад Кременчуцького відділу поліції. Установлено, що між кількома особами, які перебували в громадському місці, виник конфлікт. Один із його учасників дістав вогнепальну зброю, схожу на пістолет, та зробив декілька пострілів у потерпілого. По гарячих слідах цю особу було затримано. Злочин кваліфіковано за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство), затримання проводилося відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Наразі встановлено, що постріли здійснювалися з травматичної зброї, на даний час з’ясовується її місцезнаходження, фіксуються сліди злочину й обставини події, – розповів начальник Головного управління Національної поліції в області Іван Вигівський.
Потерпілий дістав вогнепальні поранення, із якими був доставлений до лікарні, де через деякий час помер. У скоєнні злочину підозрюють чоловіка 1988 року народження, повідомили на сайті ГУ НП Полтавщини.
Альона Зимня

Біля Вільного на Донбасі загинув 22-річний боєць із Полтавщини (оновлено)

«Під час відбиття нападу збройних формувань Росії на спостережний пункт поблизу Хутора Вільного, на превеликий жаль, 72 бригада назавжди втратила надійного товариша, бойового побратима, відданого захисника України солдата Хітайлова Максима Євгенійовича. До служби в Збройних силах України він жив та ріс у селі Вирішальне (Лохвицький район – прим. автора), що на Полтавщині. Максим був прийнятий на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника. Щирі співчуття мамі Віті Григорівні, брату Віталію, рідним та друзям воїна, полеглого в бою за Україну. Солдат Максим Євгенійович Хітайлов назавжди залишиться в наших серцях!». Такий пост з’явився ввечері 18 лютого на офіційній сторінці 72 окремої механізованої бригади ім. Чорних запорожців Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України в соціальній мережі «Фейсбук».

Торік 7 жовтня Максиму виповнилося 22. Він закінчив 9 класів Вирішальненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. У закладі пригадують, що навчався хлопець добре, займався спортом, перемагав у різних конкурсах, повідомив «Обозреватель». У березні 2013 року, наприклад, отримав диплом ІІ ступеня на Всеукраїнському конкурсі юних суспільствознавців  «Кришталева сова», що проходив під егідою Міністерства освіти і науки України, ідеться на сайті ЗОШ.

Після 9 класів Максим вступив до Миргородського художньо-промислового коледжу ім. М.В.Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка» на спеціальність «Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів», ввійшовши до четвірки абітурієнтів, які набрали найбільшу кількість балів під час вступної кампанії. Диплом отримав у лютому 2017-го й продовжив навчання на будівельному факультеті «Полтавської політехніки», але шукав роботу.

Нагадаємо, п’ять років тому, 18 лютого, на Донбасі також загинув військовослужбовець із Полтавщини, капітан міліції Олександр Каменюк. Він, як повідомили на сайті «Книга пам’яті полеглих за Україну», народився 12 листопада 1981 року в обласному центрі, служив у спеціальному підрозділі «Грифон» Головного управління МВС України в Полтавській області. Загинув під час виходу з оточення в районі Дебальцевого Донецької області. У чоловіка залишилися батьки, дружина та донька. Похований Олександр Каменюк у Полтаві на Алеї Героїв центрального міського кладовища. Указом президента України №161/2017 від 13 червня 2017 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Отже, 18 лютого наступного року Дзвін пам’яті пролунає вже по двох воїнах із Полтавщини.

Як повідомив сьогодні під час зустрічі з активом Координаційної ради громадських організацій учасників АТО заступник голови обласної ради Анатолій Ханко, перед тим, як тіло Максима Хітайлова доставлять у село, де живуть рідні, прощання з ним відбудеться в Полтаві, на майдані перед облдержадміністрацією. Дата й час цієї події ще невідомі.

Альона Зимня