Категорія: Здоров’я

Кожна дитина може отримати безоплатну медичну допомогу за Програмою медичних гарантій. Для цього в неї має бути укладена декларація з педіатром чи сімейним лікарем. Про це повідомили на сайті Національної служби здоров’я України.

Дана програма передбачає значний перелік безплатних послуг для дітей. Медична допомога при народженні є серед них пріоритетною. Це означає, що заклади охорони здоров’я отримуватимуть від НСЗУ оплату за кожні пологи за підвищеним тарифом. Породіллі сплачувати за послугу не потрібно. Незалежно від місця реєстрації та фактичного проживання. Жодних благодійних внесків через те, що вирішили народжувати в іншому районі чи місті, не треба.

Що пацієнтка отримує безоплатно?

– Медичну допомогу при пологах з черговою акушерською бригадою (ведення неускладнених фізіологічних пологів, ведення ускладнених пологів, кесарський розтин);

– анестезію оперативних втручань за призначенням;

– моніторинг стану вагітної, породіллі та новонародженого (лабораторно-інструментальні обстеження, консультації лікарів інших спеціальностей у разі потреби);

– інтенсивну терапію породіллі;

– стабілізацію стану новонародженого після пологів і проведення серцево-легеневої реанімації (за потреби);

– метаболічний скринінг у новонароджених;

– вакцинацію новонародженого згідно з календарем профілактичних щеплень.

Як жінці отримати послугу безоплатно?

– За самозверненням;

– за доставленням бригадою екстреної медичної допомоги;

– за направленням лікуючого лікаря;

– за направленням з іншого клінічного підрозділу лікарні або іншого закладу охорони здоров’я.

Також до переліку безплатних послуг для дітей входить:

1) вакцинація за Національним календарем, до якого внесені щеплення від гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та гемофільної інфекції;

2) вибір педіатра чи сімейного лікаря та пакет послуг на первинному рівні медичної допомоги;

3) консультації вузьких спеціалістів за електронним направленням лікаря первинки;

4) невідкладна та планова стоматологічна допомога;

5) стаціонарна допомога включно з операціями за потреби.

Входять до Програми медичних гарантій і такі послуги, як:

– допомога новонародженим у складних неонатальних випадках;

– медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно чи хворими, упродовж перших трьох років;

– медична реабілітація дітей від трьох років з ураженням опорно-рухового апарату та ураженням нервової системи;

– лікування туберкульозу;

– радіологічне та хіміотерапевтичне лікування онкологічних хвороб;

– психіатрична допомога;

– паліативна медична допомога;

– екстракорпоральний гемодіаліз;

– екстрена медична допомога.

Альона Зимня

Полтавський обласний центр ЕМД та медицини катастроф одержав за квітень 2,5422 млн грн за пакетом «Екстрена медична допомога пацієнтам із підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19». Таку суму нарахували з огляду на кількість зареєстрованих хворих у області станом на 30 квітня (209 осіб), помножену на тариф (12,163 тис. грн 64 коп. за одного пацієнта).

Договори на пакет «Медична допомога, яка надається мобільними медичними бригадами, що створені для реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19» уже підписані з усіма 33-ма закладами Полтавської області, які подали пропозиції. Іще 11 лікарень регіону виявили бажання укласти угоди за пакетом «Стаціонарна допомога пацієнтам із гострою респіраторною хворобою COVID-19». Такі підписують лише з тими закладами, які є в переліку визначених для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною інфекцією і відповідають вимогам надання допомоги. У Полтавській області договори за цим пакетом уже уклали з дев’ятьма лікарнями.

Загалом Національна служба здоров’я України виплатила 135,944059 грн за надання допомоги пацієнтам із COVID-19 усього за 12 робочих днів. Про це її представники повідомили під час пресконференції онлайн. Кошти на свої рахунки отримали всі центри екстреної медичної допомоги, мобільні бригади та лікарні, які госпіталізували пацієнтів із коронавірусною інфекцією у квітні. Також НСЗУ вийшла на фінальну стадію контрактування медзакладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на COVID-19, та мобільних бригад, які виїжджають до таких пацієнтів.

• 25 центрів ЕМД (усі) одержали 123,971818 млн грн;
• 66 мобільних бригад отримали 2,445218 млн грн. НСЗУ підписала та направила договори 738 закладам, які готові надавати мобільну допомогу, 582 з них уже підписали документи зі свого боку;
• 27 лікарням, які надавали стаціонарну допомогу пацієнтам із COVID-19 у квітні, але не входили в перелік визначених для госпіталізації, надійшло на рахунки 9,572023 млн грн. Усі заклади, які надавали допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою минулого місяця, отримають за це оплату, проте подальша госпіталізація пацієнтів із COVID-19 у такі лікарні буде заборонена. Загалом на цей пакет допомоги, наданої у квітні, угоду уклали 99 надавачів медпослуг.

Серед лікарень, які входять до переліку визначених для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною інфекцією, свої пропозиції подали майже всі – 99%. Нацслужба здоров’я підписала та направила закладам 201 договір, зі свого боку документ уже підписали 154 лікарні, тобто 62%. Найближчим часом на їхні рахунки надійдуть належні кошти. Частину звітів у Державну казначейську службу НСЗУ вже передала.

Нагадуємо, що договір на стаціонарну допомогу можуть підписати тільки ті медзаклади, які входять у перелік визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 і відповідають чітким вимогам. Останні прописані так, щоб пацієнт отримав безпечну й ефективну допомогу під час лікування в стаціонарі. Для цього заклад повинен мати достатньо обладнання (не менш ніж чотири апарати штучної вентиляції легень і таку ж кількість аспіраторів) та сформовані команди (щонайменше чотири, по 12 медпрацівників, у кожній – троє лікарів, серед яких обов’язково анестезіолог), які можуть цілодобово надавати медичну допомогу при коронавірусній хворобі всіх ступенів важкості. Також у лікарні повинні бути всі необхідні ліки для пацієнта. Це покриває тариф відповідного пакету.

Щодо оплат, сума за місяць залежить від кількості хворих, а не виплачується фіксованою ставкою. Тариф на оплату послуг включає доплати медикам у розмірі до 300% до заробітної плати за квітень. Головний лікар, який підписує договір із НСЗУ, бере на себе зобов’язання додаткових виплат медичним та іншим працівникам, які трудяться безпосередньо з хворими на COVID-19.

Кошти виділені на доплати тільки спеціальним бригадам, а не всім співробітникам. Таке обмеження встановлено, щоб захистити лікарів від інфікування, адже чим більше задіяних, тим більший ризик зараження. Тариф покриває як виїзди до пацієнтів із встановленим діагнозом, так і до пацієнтів із підозрою на COVID-19.

Стан подання пропозицій на укладення договорів з НСЗУ щодо надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19 можна відстежувати тут, а переглянути відео пресконференції – за цим посиланням.

За матеріалами Національної служби здоров’я України

Сьогодні буде підписаний наказ щодо запровадження в Україні тестувань методом ІФА (імуноферментного аналізу). Про це повідомив журналістам на брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Очолюване ним відомство розробило механізм такого дослідження, наразі воно проходить процедуру погодження.

– Якщо ми говоримо про ІФА, то це ті тести, які показують рівень антитіл у організмі людини, тобто чи хворіє людина на коронавірус, чи перехворіла. На сьогодні вже розроблений механізм, де визначено коло осіб і в який спосіб ми будемо їх тестувати, – зазначив посадовець.

Перш за все, досліджуватимуть громадян, у яких були виявлені симптоми, клінічні прояви інфекції. Також пропонується тестувати всіх без винятку контактних осіб, навіть без симптоматики, усі групи ризику: Національну поліцію, Національну гвардію та ін., тобто представників тих професій, у роботі яких важливо мати імунітет до інфекції.

Усім цим людям аналізи робитимуть безоплатно. Проводяться вони в лабораторіях. Необхідні ресурси для цього мають і державні, і приватні заклади. Один ІФА триває півтори-дві години. Для нього потрібна сироватка крові пацієнта, спеціальна апаратура й відповідні тест-системи. Наразі вони вже є – і закордонні, й українського виробництва. Останні, до речі, дешевші, ніж імпортні.

Навіщо потрібні такі дослідження? По-перше, щоб з’ясувати, яка кількість українців насправді заразилася коронавірусом, адже в багатьох перебіг COVID-19 був безсимптомним або мав легку форму й громадяни просто не зверталися до лікарів. По-друге, щоб зрозуміти, чи сформувався в нашій державі колективний імунітет. Крім того, ІФА дасть можливість виявити хворих, у котрих не утворилися антитіла або їх дуже мало, котрі залишилися носієм збудника й продовжують розповсюджувати вірус (іще близько 20 днів після одужання), та ін. Це дозволить удосконалити як методи лікування пацієнтів із COVID-19, так і методи профілактики захворювання.

За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, Україна буде вже п’ятою державою у світі, де запустять масову ІФА-діагностику для виявлення антитіл до коронавірусу. На сьогодні його в лабораторіях нашої країни підтвердили в 18 616 осіб. Із них одужали 5 276, померли 535. На Полтавщині за останню добу не зафіксовано жодного нового випадку зараження до наявних 264, а в обласному центрі всі 40 пацієнтів, які хворіли на COVID-19, одужали.

Альона Зимня

У полтавських групах, створених у мобільних додатках, уже неодноразово лунали прохання до потенційних донорів здати кров тієї чи тієї групи для хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Із запасами цієї життєдайної рідини в регіоні наразі є певні проблеми.

Як повідомили в пресцентрі Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, у першому кварталі 2020 року заготівля донорської крові обласними станціями переливання зменшилася порівняно з таким же періодом 2019-го на 390 літрів. Причина цього – запровадження карантинних заходів. У березні були відмінені масові виїзди на забір крові по області. Крім того, значно зменшився потік донорів на станціях та у відділеннях переливання крові на Полтавщині через те, що люди не можуть вільно дістатися до цих закладів через транспортні обмеження.

Водночас кількість хворих, які потребують переливання компонентів донорської крові, під час карантину не зменшилася. Тільки за один день у відділення закладів охорони здоров’я Полтави та регіону видається на переливання понад 10-15 літрів еритроцитів, 8-10 літрів свіжозамороженої плазми, 10-15 доз концентрату тромбоцитів. Для заготівлі такої кількості компонентів потрібно щонайменше 50-60 донорів на день.

Тож медики запрошують усіх, хто може здати кров, зробити це. Під час прийому донорів у період карантину фахівці закладів служби крові дотримуються всіх норм санітарно-епідеміологічного режиму. Потік громадян регулюється, дотримується безпечна дистанція між людьми, проводиться термометрія кожному, хто бажає здати кров. Донорів забезпечують захисними одноразовими масками, використовуються тільки одноразові медичні вироби для взяття крові й аналізів.

Працюють станції та відділення переливання крові в період карантину у звичному режимі, із 8.00 до 14.00. Їхні адреси:

• КП «Полтавська обласна станція переливання крові ПОР» – м. Полтава, вул. Шевченка, 23, тел. 095-452-13-57;
• КП «Кременчуцька ОСПК ПОР» – м. Кременчук, вул. І. Мазепи, 8, тел., 097-526-45-34;
• КП «Лубенська ОСПК ПОР» – м. Лубни, вул. Лісна, 23, тел. 05361-62244;
• Гадяцька ЦРЛ – м. Гадяч, вул. Лохвицька, 1;
• Миргородська ЦРЛ – м. Миргород, вул. Гоголя, 172;
• Новосанжарська ЦРЛ – смт Нові Санжари, вул. Шевченка, 51;
• Чутівська ЦРЛ – смт Чутове, вул. Полтавский Шлях, 23;
• Шишацька ЦРЛ – смт Шишаки, вул. Легейди, 50;
• КНП «Лікарня інтенсивного лікування» – с. Горішні Плавні, вул. Миру, 10;
• Глобинська ЦРЛ – м. Глобине, Лікарняний тупик, 1;
• Зінківська ЦРЛ – м. Зіньків, вул. Івана Петровського, 21;
• Карлівська ЦРЛ – м. Карлівка, вул. Радевича, 2;
• Козельщинська ЦРЛ – смт Козельщина, вул. Монастирська, 20;
• Лохвицька ЦРЛ – м. Лохвиця, вул. Незалежності, 4;
• Оржицька ЦРЛ – смт Оржиця, вул. Центральна, 3-Б;
• Пирятинська ЦРЛ – м. Пирятин, вулиця Аврущенка, 2;
• Хорольська ЦРЛ – м. Хорол, вул. Михайла Полонського, 11/1.

Нагадаємо, три місяці тому ми писали, що працівники Територіального управління Служби судової охорони в Полтавській області підтримали естафету, почату колегами з управлінь у інших регіонах, і здали кров для хворих, потреби яких забезпечує регіональна станція переливання.

Альона Зимня

На сьогодні Полтавський обласний лабораторний центр повністю справляється з навантаженням, ніяких черг для проведення тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції немає. У цьому запевнив представників місцевих засобів масової інформації на традиційному брифінгу голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

За його словами, заклад повноцінно функціонує. Тут завершений косметичний ремонт. В одній кімнаті працює ампліфікатор, окремо розміщено ПЛР-бокси. Штат працівників збільшується.

– Ми починали з 24 ПЛР-тестів за зміну, виходимо на 140, у планах – 200. Збільшити кількість проведених досліджень удалося після оптимізації роботи, ремонту в лабораторії та, звісно, завдяки обладнанню, яке придбав бізнес і яке працює з березня, – сказав очільник ОДА.

Для досягнення ж запланованої кількості тестувань на добу до обласного центру направлять десять додаткових працівників: чотирьох лікарів і шістьох лаборантів.

Альона Зимня

Сьогодні вранці на засіданні оперативного штабу при Полтавській ОДА щодо запобігання занесенню й поширенню на території області гострої респіраторної хвороби COVID-19 було ухвалено рішення про посилення карантинних заходів у закладах охорони здоров’я регіону. Про це повідомив перший заступник голови облдержадміністрації Дмитро Лунін.

– Ми будемо не допускати сторонніх, посилимо дезінфекцію, використання засобів індивідуального захисту, контролюватимемо стан здоров’я медперсоналу, – повідомив посадовець.

Це буде зроблено, щоб запобігти ще більшому зростанню інфікування коронавірусом на Полтавщині, зокрема серед медичних працівників. На 21 квітня ПЛР-дослідження дали позитивний результат по 34 фахівцях галузі охорони здоров’я в області. Для порівняння: станом на ранок 20 квітня серед медперсоналу було лише дев’ять хворих на COVID-19. Такий сплеск кількості пацієнтів із коронавірусом серед ескулапів відбувся після проведення тестування працівників і хворих у Кременчуцькій центральній районній лікарні. У березні сюди був госпіталізований чоловік із пневмонією. На той момент причину виникнення цього захворювання методом полімеразної ланцюгової реакції ще не перевіряли в обов’язковому порядку. Тож осіб, які контактували з пацієнтом, було немало.

Загалом на сьогодні в регіоні офіційно підтверджено 101 випадок захворювання на COVID-19, із яких 38 – лише за останню добу. 30 із них виявлено в Кременчуку. Загалом тут зареєстрований 51 випадок, із яких один був летальним, шість пацієнтів одужали. У Кременчуцкому районі – 13 хворих (п’ять випадків – нові). У Миргороді наразі нараховується 12 інфікованих осіб, у Полтаві – 10 (1 новий випадок був виявлений 20 квітня в 57-річної жінки). Усі четверо пацієнтів із Горішніх Плавнів, а також один житель Машівки одужали. У Зінькові та Полтавському районі підтверджено по два випадки COVID-19. По одному новому випадку зафіксовано в Полтавському та Глобинському районах. У Кобеляках, Хоролі, Козельщині, Котелевському й Чутівському районах залишається по одній інфікованій особі, повідомив на своєму Телеграм-каналі голова ОДА Олег Синєгубов.

Альона Зимня

У Миргородський, Зіньківський, Решетилівський, Диканський і Шишацький райони, що входять до 147-го округу, доставляють 80 тис. медичних масок для пенсіонерів – із розрахунку дві маски на одну людину. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» повідомив народний депутат України від указаного округу, голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч.

– Упродовж пандемії отримував та отримую дуже багато звернень щодо засобів захисту, особливо від людей похилого віку. Масок через загальний дефіцит у аптеках купити неможливо. Не кажучи вже про той факт, що в багатьох селах та селищах такі заклади просто не працюють, їх немає. Пенсіонери перебувають у зоні ризику, але все ж змушені виходити з дому хоча б за хлібом. Відповідно, згідно з вимогами карантину, повинні бути в масках. Яких просто ніде купити, – пояснив ситуацію Олег Кулініч.

Із власних коштів народний депутат оплатив купівлю 80 тис. медичних масок для пенсіонерів.

Також він продовжує надавати допомогу медичним закладам вищезгаданих районів 147-го округу.

– Як тільки надходять замовлені мною засоби захисту та обладнання, ми відразу передаємо їх безпосередньо ЦРЛ і ЦПМСД. Додатково завезли до медичних закладів 1000 захисних щитків для обличчя, 900 ізоляційних халатів, понад 1500 респіраторів типу FFP3, 6500 рукавичок із довгими манжетами, 1500 медичних шапочок тощо, – зазначив Олег Кулініч.

Голова депутатської групи «Довіра» висловив сподівання, що завдяки карантинним заходам Україні все-таки вдасться не допустити настільки широкого розповсюдження епідемії, як у деяких західних країнах.

– Але готовим треба бути до всіх сценаріїв. Тому будь-яка допомога медикам наразі актуальна, як ніколи, – наголосив парламентарій.

Раніше народний депутат Олег Кулініч уже неодноразово звітував про допомогу, надану закладам охорони здоров’я 147-го округу у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Пресслужба народного депутата Олега Кулініча

На правах реклами

На Миргородщині відучора збільшилася кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірусну інфекцію. Окрім 42-річного чоловіка та 41-річної жінки, такий діагноз установлений іще двом особам. Це 73-річна докторка та 46-річна медсестра, які контактували з чоловіком, якому згодом поставили діагноз COVID-19. Одна з них, нагадаємо, проходить лікування вдома, друга перебуває в медичному закладі.

Нещодавно голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов та директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак перевірили стан готовності Миргородської центральної районної лікарні до прийому пацієнтів із коронавірусом і запевнили, що в закладу є все необхідне для цього. Чому ж тоді після контакту з першим же хворим на COVID-19 заразилися одразу двоє медпрацівників ЦРЛ? Керівник ДОЗ пояснив це так:

– Медики на сьогодні – на передовій. Вони контактують із усіма пацієнтами. Виключити можливість інфікування тут неможливо. Якщо говорити про те, чи мали вони засоби захисту, чи дотримувалися відповідного режиму, вони мали належний захист. Ми напередодні там були, дивилися. У нас є служба з охорони праці, вона проводить дистанційно розслідування. Усі ці матеріали ми покажемо. Але, щоб ви розуміли, медики на сьогодні – на передовій, і все залежить від того, наскільки людина інформована, наскільки вона знає та повідомляє їм про дані випадки, тобто треба дивитися, який шлях інфікування. Але сам контакт є. Ніхто не виключає, що може людина інфікуватися. Та найголовніше – який стан їхнього здоров’я. Ми ведемо моніторинг. Сьогодні вранці говорили про те, що, можливо, будемо ухвалювати рішення й доставляти одну пацієнтку на вищий рівень. Годину-дві там спілкувалися спеціалісти з обласної інфекційної лікарні як головного госпіталю, який надає допомогу. Коли їхав на брифінг, мені доповіли про те, що стан пацієнтки покращився. Нехай вони одужують.

Альона Зимня