На полтавцях знову відпрацьовуватимуть медичні нововведення. Як повідомила сьогодні на сторінці Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку міста у Фейсбуці Вікторія Лоза, у медицині Полтави розпочалася нова ера:
– 1-а міська клінічна лікарня ввійшла до національного пілотного проєкту з трансплантації. А це означає, що скоро тут робитимуть операції з пересадки нирок пацієнтам, які цього потребують. Складні, високовартісні – за державний кошт. Важко навіть уявити, наскільки багато життів це врятує!
Полтавська лікарня ввійшла до переліку закладів-учасників «пілоту» відповідно до змін, внесених до урядової постанови №1083 «Про затвердження переліку послуг та тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» 15 липня 2020 року. Із оновленим документом можна ознайомитися тут.
Загалом до переліку було додано 12 закладів охорони здоров’я. Дев’ять із них спеціалізуються на трансплантації органів, три – кісткового мозку.
За словами керівниці департаменту, полтавська лікарня йшла до «пілоту» цілеспрямовано – у ній зібрали команду спеціалістів, підготували необхідне обладнання. Поки що в закладі пересаджуватимуть лише нирки (хоча постанова Кабінету міністрів передбачає й трансплантацію інших органів). На операції з державного бюджету виділятимуть такі кошти:
- алотрансплантація нирки від живого донора – 323 798 грн,
- алотрансплантація нирки від неживого донора – 397 884 грн, у тому числі донорський етап – 74 086 грн,
- АВО-несумісна алотрансплантація нирки – 721 230 грн.
Альона Зимня





Для довідки. Гепатит С – небезпечне інфекційне захворювання, що призводить до онкопатології або цирозу печінки. Воно може протікати як у гострій, так і в хронічній формі й відрізнятися різним ступенем тяжкості. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, заразитись гепатитом С можна здебільшого через кров (уколи, переливання крові, що не пройшла скринінг, процедури в стоматолога, манікюр, педикюр, статеві контакти тощо). Противірусні препарати дозволяють повністю виліковувати це захворювання в понад 95% випадків. Але, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні лише близько 6,5% людей знають, що вони хворі на гепатит С.



Дана акція проводиться в рамках відзначення Всесвітнього дня донора (14 червня). Стартувала вона 9 червня. Здати кров можна на обласній станції переливання крові з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 14.00. Донором може стати здорова людина від 18 років і вагою не менше ніж 50 кілограмів. Перед кровоздачею її обстежить терапевт, будуть зроблені гематологічні дослідження в лабораторії. Загальноприйнята доза для кровоздачі, яка не нашкодить здоров’ю, – 450 мл. Перед процедурою донору дадуть чай і печиво. Повторно кров можна буде здати через два місяці. Чоловікам рекомендовано це робити п’ять разів на рік, жінкам – чотири. Донори отримують два вихідні: перший – у день здачі крові, другий – коли зручно, а також кошти на харчування, повідомили в облдержадміністрації.
Крім того, сьогодні, як розповіла голова Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Ірина Плюсніна, організатори акції привітали почесних і активних донорів. Нині звання «Почесний донор України» в області має 3241 особа, з них дві – «Заслужений донор України».
Очолюване ним відомство розробило механізм такого дослідження, наразі воно проходить процедуру погодження.
Навіщо потрібні такі дослідження? По-перше, щоб з’ясувати, яка кількість українців насправді заразилася коронавірусом, адже в багатьох перебіг COVID-19 був безсимптомним або мав легку форму й громадяни просто не зверталися до лікарів. По-друге, щоб зрозуміти, чи сформувався в нашій державі колективний імунітет. Крім того, ІФА дасть можливість виявити хворих, у котрих не утворилися антитіла або їх дуже мало, котрі залишилися носієм збудника й продовжують розповсюджувати вірус (іще близько 20 днів після одужання), та ін. Це дозволить удосконалити як методи лікування пацієнтів із COVID-19, так і методи профілактики захворювання.