До Полтави завітали представники Мінветеранів, говорили про підтримку ветеранів, безбар’єрне середовище

Днями представники Міністерства у справах ветеранів України на чолі з його очільницею Наталією Калмиковою відвідали з робочим візитом Полтавську громаду.

Під час нього Наталія Калмикова зустрілася з секретарем міської ради Катериною Ямщиковою. Особливу увагу під час зустрічі приділили обговоренню питань взаємодії місцевої влади з ветеранською спільнотою та родинами військовослужбовців.

Крім цього, міністерка наголосила на важливості створення в громадах посад фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, адже такі спеціалісти повинні стати точками опори для захисників і захисниць, родин загиблих, допомагаючи ефективно орієнтуватися в державних та місцевих програмах підтримки.

Також під час візиту до громади керівництву Міністерства у справах ветеранів України представили першу чергу безбар’єрного маршруту «Шлях ветерана» – частини масштабної ініціативи «Рух без бар’єрів», а також успішні кейси у межах програми ваучерної підтримки для ветеранів-підприємців і виробників товарів подвійного призначення, зокрема БпЛА.

У Полтаві відкрили пам’ятну дошку на пошану Героя Небесної Сотні, фермера Віктора Чміленка

З нагоди Дня фермера в Полтаві на приміщенні, у якому розташовані Полтавська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників та Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації, відкрили барельєфну анотаційну пам’ятну дошку Героєві Небесної Сотні, фермеру Вікторові Чміленку. Про це повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Меценатом створення такого меморіального об’єкту став голова асоціації Василь Бурлака. Ініціативу фермерів Полтавщини було підтримано УІНП та викононавчим комітетом Полтавської міської ради.

В урочистій церемонії відкриття барельєфу на честь Віктора Чміленка взяли участь народний депутат п’яти скликань, учасник проголошення Акту незалежності України та всіх трьох майданів – від рухівського до Революції Гідності – Іван Заєць, депутати Полтавської обласної ради, представники районних асоціацій фермерів Полтавської області, УІНП, військовослужбовці.

Модеруючи захід, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: «Віктор Чміленко – символ боротьби всіх українських фермерів за незалежність України під час подій Революції Гідності. Він поліг на Майдані під час кривавих подій 20 лютого 2014 року. Але спочатку в Кропивницькому (попередня назва – Кіровоград), а пізніше, у грудні 2013-го, Віктор Чміленко здійснив подвиг, гідний пошани. Чоловіка сповістили, що через Васильків (Київська область – прим. ред.) рухатиметься колона з тисячі бійців полку спецпризначення «Тигр» із міста Феодосія до Києва для розгону майданівців. Мужній фермер разом з однодумцями виготовив «їжаки» і, розкидавши їх на дорозі неподалік Василькова, зупинив колону «псів» проросійського агента януковича, які готові були втопити Майдан в крові. На об’їзних дорогах проросійських спецпризначенців із Криму чекало те саме».

Створив пам’ятний знак на пошану Віктора Чміленка полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Дмитро Коршунов – автор багатьох пам’ятників і пам’ятних знаків, серед яких – меморіальні дошки голові Директорії УНР, головному отаману військ УНР Симонові Петлюрі на будівлі Полтавського державного аграрного університету та діячеві УНР, поету, драматургові Володимиру Самійленкові на фасаді полтавського ліцею №3.

Пам’ятну дошку відкрили Василь Бурлака та Іван Заєць.

«Особливу шану сьогодні віддаємо фермеру Вікторові Чміленку, який загинув від куль силовиків вранці 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві. Його ім’я об’єднало фермерів Полтавщини, адже обласна асоціація фермерів і приватних землевласників носить ім’я Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка. Ми з Віктором знайомі з самого заснування фермерства в Україні. Ну, а останній час уже на Майдані виборювали незалежність України й права середнього класу, зокрема фермерства», – зауважив Василь Бурлака.

«Це один із перших героїв, кров якого пролилася на нашому прапорі свободи під час подій Революції Гідності. Тільки ті нації, які шанують своїх героїв, можуть дивитись у майбутнє. І героїв регіональних не буває. Його подвиг покриває, як цим омофором, усю Україну», – сказав Іван Заєць.

Спогадами про миті спілкування із Героєм Майдану, фермером Віктором Чміленком поділився з присутніми голова громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства» Григорій Шарий.

А депутат Полтавської обласної ради, фермер Володимир Ярошенко зазначив: «Героїв у кожній країні повинні пам’ятати завжди. Із цього починається історична пам’ять. Чміленко ліг на вівтар свободи для того, щоб ми вільно жили в демократичній країні, щоб мали європейський вибір і щоб ми мали в цьому перемогу. Для того щоб зробити дошку та встигнути її відкрити до Дня фермера, зібрали кошти. Обласна рада підтримує ініціативи фермерів завжди».

Довідково

Віктор Чміленко – випускник Кіровоградського аграрного фахового коледжу й Херсонського сільськогосподарського інституту. 1992 року заснував фермерське господарство «Вікторія».

2004-го аграрій брав активну участь у «Помаранчевій революції».

Протягом 2005-2006 років збирав від жителів сіл Бобринецького району спогади про Голодомор 1932-33 років. Усі матеріали передав до місцевого краєзнавчого музею.

Віктор Чміленко був активним учасником Асамблеї малого та середнього бізнесу, Автомайдану, Євромайдану Кіровограда. До Майдану приєднався з перших днів. У січні фермера жорстоко побили так звані тітушки, але від госпіталізації він відмовився й повернувся на барикади. «Наш герой» – так тепер переважно говорять фермери з усієї України про Віктора Чміленка, аграрія, який 20 лютого загинув від кулі снайпера на Майдані. На малій батьківщині його зустрічали десятитисячним мітингом. Поховали Віктора Чміленка 23 лютого в його рідному селі Борисівка, що в Бобринецькому районі.

Від початку літа Полтавське КАТП-1628 продезінфікувало майже 400 сміттєвих контейнерів

Планове миття та дезінфекцію контейнерів для твердих побутових відходів комунільне підприємство проводить починаючи з 3 червня 2025 року. Станом на 20 червня ним було очищено та продезінфіковано 351 контейнер. Роботи виконували в Київському та Шевченківському районах Полтави.

Як повідомили в Полтавській міськраді, КАТП-1628 продовжує виконання дезінфекційних заходів згідно з маршрутами. Санітарне очищення контейнерів украй необхідне для дотримання санітарно-епідеміологічних вимог та забезпечення належного санітарного стану міста.

Загалом передбачено очищення контейнерів на 499 майданчиках. Процес миття відбувається у два етапи:

  • ручне очищення – працівники комунального підприємства вручну прибирають залишки сміття з контейнерів;
  • механізоване миття – миюча машина здійснює обробку баків із застосуванням дезінфекційних засобів.

Громадську ініціативу полтавців  «Місто Петлюри» підтримали історики та військовослужбовці з бригади «Хартія»

У щойно відкритому просторі «Хартія – хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані й Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події – Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симонові Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України, повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Його метою є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність і довіру. Ключовими функціями Хартія-Хабу покликані стати просвітництво, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.

Хто на сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви всіх протиросійських сил в Україні? Як ми нині можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви? Довкола цих питань і точилася розмова. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», головний редактор проєкту «Історична правда», історик Вахтанг Кіпіані розповів про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років Віталій Скальський висвітлив тематику вшанування памʼяті Симона Петлюри в Україні.

Вони долучилися до громадської ініціативи «Місто Петлюри». Голова Полтавського осередку ГО «Простір свободи» Богдан Коваль зауважив, що ініціатива покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам’яті земляків. Мета ініціативи «Місто Петлюри» – сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди та наповнення українськими сенсами, перетворення в суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри». Богдан Коваль закликав полтавців і всіх небайдужих українців об’єднати зусилля для гідного відзначення в травні 2026 року дня народження та 100-річчя від дня смерті Симона Петлюри. Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам’ятника визначному державотворцеві.

Представник УІНП Олег Пустовгар розповів, що ідея спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі виникла 1992 року. Пропозицію сформулювали на Перших наукових Петлюрівських читаннях. На державному рівні ідея вперше прозвучала після подій Помаранчевої революції, в Указі президента Віктора Ющенка. Тодішній голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев запропонував спорудити пам’ятник біля ОДА. Там встановили камінь із написом, що пам’ятник буде. Але опір проросійських сил, зокрема комуністичної партії, обласного союзу «совєцкіх офіцеров» та Партії регіонів тоді, на жаль, подолати не вдалося. «П’ята колона» Москви організувала масові протести, пікети, істерики, навіть вмикали сирену тривоги. Зрештою вночі камінь демонтували міські комунальні служби.

Ідея набрала реальних обрисів після Революції гідності. Законом України «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у XX столітті» органи державної влади зобов’язали дбати про увічнення пам’яті видатних українців. На засіданні 36-ї сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про погодження місця встановлення пам’ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві». За нього проголосувала більшість народних обранців – виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади. Вирішили розташувати пам’ятник поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці імені Симона Петлюри по вулиці Соборності, 67, неподалік скверу Матері і дитини й місця, де раніше стояв будинок, у якому народився й провів дитинство майбутній провідник визвольного руху.

2021 року Полтавська ОДА провела конкурс на кращий памятник. Його переможцями стали скульптор Анатолій Кущ та архітектори Сергій і Михайло Швець-Машкари. Проєкт вирізнився серед інших не лише пластикою, але й тим, що зображає Петлюру як державного діяча, Голову Директорії УНР. Правою рукою він спиратиметься на край столу з документами (ці папери можна сприймати не лише як державні, але й як творчий доробок діяча – публіцистичний, журналістський та ін.) і картами, а лівою триматиме ефес шаблі – символу відсічі російській агресії, як «білій», так і «червоній». Скульптура виконується в бронзі, буде висотою 3 м і стоятиме на гранітному постаменті.

КП «Декоративні культури» висіяло в центрі Полтави міські луки

17 червня біля будівлі колишнього кінотеатру імені І. Котляревського в обласному центрі працівники КП «Декоративні культури» висіяли міські луки. Це декоративне озеленення, що імітує природний квітучий луг, повідомили на підприємстві.

Такий тип газону вирізняється поступовим і тривалим цвітінням різнотрав’я, яке приваблює бджіл, метеликів, інших корисних комах і птахів, сприяючи підвищенню біорізноманіття в межах міста. Загальна площа засіву – 90 кв. м.

Вказана ділянка попередньо була підготовлена: у жовтні 2024 року працівники КП «Декоративні культури» спільно з КАТП-1628 провели комплексне очищення території – прибрали сміття, демонтували аварійне дерево та паркан, помили тротуарну плитку. Окрім того, було облаштовано ще дві ділянки для висаджування дерев, яке планується провести восени.

Висівання різнотравʼя є продовженням реалізації міського проєкту з упровадження квітучих луків – альтернативного типу газонів, що поєднує природну естетику, поступове зниження витрат на догляд та позитивний вплив на екологію.

У перший рік після висіву багаторічні трави та квіти зосереджуються на формуванні кореневої системи та нарощуванні зеленої маси. Це природний біологічний процес, тому цього року очікується помірне цвітіння та щільність рослинності.

З часом такі зелені зони можуть стати гармонійною частиною міського ландшафту.

Для взаємодії між військовими та цивільними: у Полтаві відкрили «Хартія-Хаб»

В обласному центрі з’явився просвітницький центр «Хартія-Хаб» 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Національної гвардії України. Його відкриття відбулося у форматі панельної дискусії «Як цивільні та військові можуть спільно працювати задля збереження української державності».

Участь у події взяли представники обласної та міської влади, ветеранської спільноти Полтавської громади, головний сержант бригади «Хартія» Дмитро Грицюк («Волиняка»), військовослужбовець цього самого підрозділу, музикант і письменник Сергій Жадан та ін.

Це п’ятий хаб 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» в Україні. Простори взаємодії між військовими та цивільним населенням уже запрацювали в Києві, Львові, Дніпрі та Івано-Франківську.

Довідково

«Хартія-Хаб» – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Метою його створення є формування середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням задля підсилення національної єдності та довіри. Ключовими функціями хабу мають стати просвітницька, освітня діяльність, підтримка ветеранів і родин військовослужбовців.

Пункт тимчасової перетримки безпритульних тварин у Полтаві додав чотирилапих до системи Animal-ID

Це стосується всіх безпритульних тварин, які перебувають у пункті. Йдеться про понад 130 собак і майже 20 котів. Відповідно, біля кожної клітки з твариною розміщена індивідуальна картка з QR-кодом і переліком інформації про неї.

Завдяки базі даних Animal-ID, увівши номер ідентифікатора тварини, можна швидко отримати інформацію про її місце реєстрації, породу, стать і дату народження. Крім того, система підвантажує додаткову інформацію з описом про те, чи соціалізована тварина, чи проведена стерилізація.

Animal-ID – це міжнародна платформа. Її створили задля того, щоб реєструвати та ідентифікувати чотирилапих в глобальній базі, зокрема щоб якнайшвидше повертати загублених тварин.

У межах створення Єдиного державного реєстру домашніх тварин в Україні запланований імпорт даних із приватних баз, зокрема Animal-ID. Це стане частиною першої кампанії інтеграції, ініційованої державою 2025 року.

Нагадаємо, що полтавці можуть дати дім безпритульним тваринам завдяки розділу «Адопція» на сайті КАТП-1628.

Обравши собі улюбленця, потрібно залишити електронну заявку.

База постійно оновлюється, але вже зараз можна обрати чотирилапого.

 

На Каштановій алеї в Полтаві встановлять ще 75 інформаційних щитів

У Полтавській міській територіальній громаді розпочали реалізацію другої черги проєкту «Полтава пам’ятає героїв». На Каштановій алеї (алеї пам’яті) почали встановлювати ще 75 конструкцій з інформацією про 150 загиблих захисників і захисниць України, які мають стосунок до ТГ.

– Алея памʼяті – це щоденне нагадування про те, якою ціною ми маємо сьогоднішній день. Полтава памʼятає своїх героїв!» – наголосила секретар міської ради Катерина Ямщикова.

Нагадаємо, Алею пам’яті в Полтаві відкрили 6 грудня 2024 року. До того часу на ній були встановлені 180 інформаційних щитів, на яких зображено 360 загиблих захисників і захисниць України.

Щити розміщують по хронології, починаючи з 2014 року.

У Полтавській громаді стартували роботи зі знищення амброзії

Виконує ці роботи КП «Декоративні культури». З бюджету громади на них виділили 5 млн грн, повідомили в міськраді.

Підприємство уклало договір на постачання препарату «Амбростоп» на основі бішофіту. Він впливає тільки на амброзію, не завдаючи шкоди газонній чи декоративній рослинності, а також безпечний для людей і тварин, бо виготовлений із природного матеріалу.

Хімічну обробку в Полтаві підприємство проводить не вперше, однак на території старостатів громади «Амбростоп» почали застосовувати лише торік. До цього боротьба з амброзією у старостатах обмежувалася переважно скошуванням. Як показав досвід, це не давало сталого ефекту, а в окремих випадках навіть сприяло подальшому поширенню бур’яну. Цього року застосовувати препарат будуть на всій території ТГ.

Період проведення робіт: червень – жовтень.

Для виконання завдання залучать мобільну бригаду з 8-10 працівників.

У Полтаві кожну визначену локацію оброблятимуть один раз, зосереджуючись на найбільш уражених районах. Окрім запланованих маршрутів, КП «Декоративні культури» реагуватиме на звернення жителів. У разі виявлення нових ділянок із щільними заростями амброзії можливі додаткові виїзди.

На території старостатів оброблятимуть у два етапи, з інтервалом у 1,5-2 місяці для закріплення ефекту.

Довідка

Одна рослина амброзії може продукувати до 40 тисяч насінин, що зберігають здатність до проростання до 25-30 років.

Є два методи боротьби з амброзією:

– механічний: косіння, виривання з коренем, сапування. Вони малоефективні, адже амброзія дуже швидко відновлюється після зрізання і навіть починає цвісти, виробляючи ще більше пилку. Виривання з коренем дає результат, але є трудомістким і практично нереальним у масштабах громади;

– хімічний: гербіциди широкої дії заборонені до використання в межах населених пунктів через токсичність.

Бішофіт («Амбростоп») – найбільш ефективний і безпечний засіб. Він впливає лише на амброзію, не шкодячи іншим рослинам. Уже через 15 хвилин після обробки амброзія в’яне, а на 10-й день повністю всихає. Препарат закупорює кореневу систему амброзії, не даючи їй поглинати вологу. Застосування бішофіту не лише знищує дорослі рослини, а й стерилізує насіння, запобігаючи його подальшому розповсюдженню.

Від початку року Полтавське КАТП-1628 ліквідувало в громаді понад 6000 стихійних сміттєзвалищ

Постійне несанкціоноване викидання жителями сміття призводить до утворення стихійних сміттєзвалищ. Це суттєво навантажує комунальне підприємство. У більшості випадків уже в той самий день після прибирання на тій самій ділянці з’являється нове сміття.

Згідно із статистикою, протягом 5 місяців цього року Полтавське КАТП-1628 вивезло 95 тисяч 431 м³ сміття. Для розуміння масштабу: це приблизно як 38 олімпійських басейнів із сміттям.

Найбільшу кількість сміття у кубометрах вивезли у квітні. Тоді працівники КАТП-1628 прибрали 25 тисяч 638 м³. Самих сміттєзвалищ найбільше ліквідували в березні. Тоді ця цифра сягнула 1 тисячі 740.

Комунальники нагадали, що викидання сміття в непризначених місцях – це порушення закону. Згідно зі ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність:

для громадян – штраф від 340 до 1 тисячі 360 грн;
для посадових осіб, підприємств, установ – від 850 до 1 тисячі 700 грн.

Також у КАТП-1628 наголосили, що ліквідація стихійних сміттєзвалищ не входить до тарифу на послуги з вивезення побутових відходів, але потребує значних людських і технічних ресурсів. Тому полтавцям варто дотримуватись правил благоустрою й не створювати нових звалищ, якщг вони хочуть жити в чистому місті.