У Полтаві на додачу до основних Пунктів незламності створили додаткові локації для підтримки населення

У Полтаві функціонують як уже створені раніше Пункти незламності, так і додаткові локації, відкриті для того, щоб у разі потреби люди могли підзарядити ґаджети, зігрітися, отримати необхідну інформацію. Про це повідомила секретар міської ради Катерина Ямщикова.

Пункти незламності функціонують у різних мікрорайонах громади для всіх мешканців, чиї будинки потрапили під довготривалі черги.

Готові приймати мешканців цілодобово за такими адресами:

• 1 ДПРЧ – вул. Європейська, 37/40;

• 2 ДПРЧ – вул. Чумацький Шлях, 103;

• 3 ДПРЧ – вул. Чураївни, 2;

• 4 ДПРЧ – вул. Великотирнівська, 1а;

• 25 ДПРЧ – вул. Решетилівська, 26/1.

Мережа Пунктів незламності в Полтавській громаді охоплює переважно заклади освіти, тож не може працювати, коли там іде повноцінний навчальний процес. Через це було ухвалене рішення організувати додаткові локації для підтримки громадян.

Вони розташовані в закладах культури.

Режим роботи: 8:00 — 20:00.

Ці локації відкриті за такими адресами:

• Мала академія мистецтв – вул. Соборності, 35;

• Полтавський художній музей (Галерея мистецтв) – вул. Європейська, 5;

• Дитяча художня школа ім. Святослава Пашинського – вул. Алмазна, 2-А;

• Дитяча музична школа №1 – вул. Стрітенська, 35;

• Шевченківська районна у місті Полтаві рада – вул. І. Мазепи, 30;

• Подільська районна у місті Полтаві рада – вул. Гайового, 3;

• Київська районна у місті Полтаві рада – вул.Решетилівська, 1/2;

• Намет Товариства Червоного Хреста біля центру «Дія.Бізнес» – вул. Соборності, 45.

Також аналогічні пункти працюють у закладах бізнесу, відповідно до їхнього режиму роботи. Це понад 50 дружніх бізнесів, які придбали генератори за міською програмою підтримки підприємців. Долучитись до загального списку можуть і інші бізнеси, повідомивши адресу та режим роботи на службу оперативного реагування 15-80.

“Ми дякуємо кожному, хто готовий підтримувати інших”, – зазначили в міськраді.

Відповідні рішення затвердили під час засідання комісії ТЕБ і НС.

У Полтаві стало на одну 100-річну жительку більше

19 січня заступниця Полтавського міського голови Ольга Величко привітала 100-річну жительку громади Леонізму Капшук із ювілеєм та вручила їй Подяку міського голови з нагрудним знаком.

Як повідомили в Полтавській міській раді, Леонізма Петрівна Капшук народилася 19 січня 1926 року.

1950-го разом з чоловіком та донькою переїхала до Полтави. Працювала бухгалтером в аптеці.

Має статус удови інваліда Великої Вітчизняної війни.

Полтава переходить на ощадний режим освітлення

16 січня в Полтавській міській раді провели оперативну нараду щодо додаткових рішень для економії електроенергії в громаді, насамперед щодо вуличного освітлення. У них врахували рекомендації держави та обласної військової адміністрації, повідомила секретар ПМР Катерина Ямщикова.

“Ми живемо й працюємо в умовах війни та складної енергетичної ситуації. Тому важливо максимально відповідально підходити до споживання електроенергії та зменшувати навантаження там, де це можливо без шкоди для безпеки, – зазначила посадовиця. – Ще до впровадження відповідних змін навантаження на енергосистему було зменшено. Фактично вуличне освітлення працює лише 3-4 години на добу, відповідно до графіків відключень. Тож громада освітлюється орієнтовно на 30-33% від загальнонеобхідного обсягу”.

Водночас для додаткового зниження навантаження напрацьовано більш ощадливий режим роботи вуличного освітлення, що дозволяє додатково зекономити ще близько 300 кВт електроенергії.

Після технічного перепрограмування, яке триватиме до 24 годин, планується, що вуличне освітлення в Полтаві працюватиме за таким режимом:

• з 16:30 до 18:00 та з 22:00 до 23:00 — черговий режим, освітлюються лише центральні вулиці;

• з 18:00 до 22:00 — освітлення працює на всіх вулицях та провулках громади.

Час вказаний орієнтовно, адже фактична робота вуличного освітлення залежить від погодинних графіків відключень електроенергії та загальної ситуації в енергосистемі. У разі змін у ГПВ режим роботи освітлення може коригуватися.

“Такий підхід дозволяє зберегти освітлення у найбільш активний вечірній період, врахувати зимовий час, короткий світловий день, роботу закладів освіти у другу зміну, а також безпеку пішоходів і дорожнього руху, – наголосила Катерина Ямщикова. – Окремо повідомляю: святкову ілюмінацію в місті вимикаємо повністю. За сприятливих погодних умов з понеділка, 19 січня, розпочинаємо демонтаж новорічної ялинки та святкових конструкцій. Також звертаємося до підприємців із проханням тимчасово, до стабілізації ситуації в енергосистемі, максимально вимикати зовнішню рекламу, світлові вивіски та фасадну підсвітку, коли елементи заживлені від загальної електромережі, а не від приватних генераторів”.

Також секретар міськради надала доручення Інспекції з благоустрою поінформувати суб’єктів господарювання, пояснити ситуацію та звернутися з проханням відповідально поставитися до цього кроку. Влада розраховує на максимальний відгук від бізнесу, хоча рішення залишається на відповідальності самих підприємців.

Важливо діяти відповідально і солідарно, щоб електроенергії вистачало тим, хто потребує її найбільше: лікарням, критичній інфраструктурі, насосним станціям, котельням, наголосили в міськраді.

У Полтаві провели тренування з розгортання теплового пункту

14 січня на базі укриття ліцею №25 у Полтаві провели тренування з розгортання теплового пункту та протестували теплові гармати для пунктів обігріву в разі надзвичайних ситуацій.

Про це повідомили в Полтавській міській раді.

Під час тренування секретар ПМР Катерина Ямщикова разом із начальником Головного управління ДСНС України у Полтавській області Андрієм Хижняком, начальником Полтавського районного управління ГУ ДСНС України у Полтавській області Сергієм Пруглом, начальником Управління капітального будівництва ПМР Максимом Медведєвим та представниками Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи міськради перевірили технічну можливість обігріву укриття.

Окрему увагу приділили відпрацюванню алгоритму дій запуску обладнання в разі повного знеструмлення.

“Пріоритетом для громади залишається безпека мешканців. Ми системно готуємося до можливих надзвичайних ситуацій, зокрема до найгірших їх сценаріїв, щоб забезпечити готовність відповідних служб до чітких і скоординованих дій”, – зазначила Катерина Ямщикова.

Окрім цього, у громаді триває робота над створенням мапи пунктів обігріву на випадок блекаутів тривалістю до двох діб та понад дві доби.

Серед ключових напрямів – формування резерву палива та забезпечення теплових пунктів і пунктів незламності резервуарами з водою, а також залучення асенізаційної техніки у разі припинення роботи каналізаційних систем.

Як просувається відновлення житла на вулиці Баленка в Полтаві після обстрілу 1 лютого

У Полтавській міській громаді триває робота з відновлення житлових будинків, пошкоджених унаслідок ворожих обстрілів у мікрорайоні обласного центру Браїлки (вул. Баленка, 5, 7 та 7-А).

Як повідомила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова, нині громада поетапно працює над подоланням наслідків ударів – від надання фінансової підтримки постраждалим родинам і забезпечення тимчасового житла до проєктування, ремонтних робіт, демонтажу та подальшого відновлення пошкоджених будинків.

Після ворожого удару 1 лютого 2025 року Полтавська міська громада оперативно ухвалила рішення про надання матеріальної допомоги мешканцям, чиє житло зазнало пошкоджень. Матеріальну допомогу отримали 48 родин на загальну суму 10 млн 360 тис. грн. Залежно від ступеня пошкоджень та складу сім’ї, кожній родині було надано від 200 до 300 тисяч гривень на оренду житла, щоб люди могли проживати в безпечних умовах на період відновлювальних робіт.

Міська влада створила фінансові умови для тимчасового проживання постраждалих в орендованих квартирах. Водночас остаточне рішення щодо проживання у квартирах, які наразі не відновлені, кожна родина ухвалює самостійно.

Власники житла, яке не підлягає відбудові, отримують компенсації в межах державної програми «єВідновлення». Більшість із них уже придбали нове житло. Фахівці Полтавської міської ради супроводжували потерпілих на всіх етапах подання та оформлення відповідних заявок.

Окрім цього, частина людей отримала кошти на проведення ремонтів із державного бюджету, а також індивідуальну грошову допомогу й побутову техніку в межах проєктів ООН та Червоного Хреста.

7 липня 2025 року Управління капітального будівництва уклало договори на розроблення проєктно-кошторисної документації. Зокрема, для будинку на вул. Баленка, 7, передбачена реконструкція частини житлового будинку з відновленням несучих конструкцій вартістю 877,7 тис. грн, для будинку на вул. Баленка, 7-А, – капітальний ремонт пошкоджень на суму 430 тис. грн, а для будинку на вул. Баленка, 5, – капітальний ремонт на 480 тис. грн. Також замовлено та отримано звіти з обстеження технічного стану будинків за цими адресами.

Для безпеки мешканців уже здійснені першочергові заходи. Зокрема, встановлено тимчасову огорожу біля будинку на вул. Баленка, 7, проведено ремонт покрівель у будинках 5, 7 і 7-А, а також відремонтовано вхід до під’їзду №6 у будинку на Баленка, 5.

Тим, хто проживає в будинку на вул. Баленка, 7-А, пропонували скористатися програмою Державного фонду «ВідновиДІМ», яка передбачає швидке та якісне відновлення багатоквартирних будинків, упровадження енергоефективних рішень і модернізацію житлових комплексів. У Полтавській громаді вже є успішні приклади реалізації цієї програми, зокрема в Супрунівці та на Браїлках. Водночас обов’язковою умовою участі в ній є створення ОСББ.

Як зазначила Катерина Ямщикова, міська рада надавала консультації щодо участі в програмі та була готова забезпечити повний юридичний супровід – від реєстрації об’єднання співвласників багатоквартирних будинків до подання документів на фінансування. Проте мешканці будинку на вул. Баленка, 7-А, не дійшли згоди та не створили ОСББ. У міській раді наголошують, що поважають вибір співвласників, однак рішення людей безпосередньо впливає на доступні інструменти відновлення та строки їх реалізації.

Згідно з інформацією ПМР, у січні 2026 року має бути завершено експертизу, після чого питання подальших кроків із відновлення винесуть на розгляд профільної депутатської комісії. Подальший етап відновлення будинку на вул. Баленка, 7, можливий лише після проведення демонтажних робіт.

Полтавська міська рада повідомляє, що цей етап буде виконано в повному обсязі. Наразі триває тендерна процедура з визначення підрядника, а кошти на демонтаж уже виділені в повному обсязі – близько 7 млн грн.

Заклади дошкільної та шкільної освіти Полтавської громади працюватимуть із понеділка в штатному режимі

У Полтавській міській територіальній громаді відбулися наради з керівниками закладів загальної середньої та дошкільної освіти, на яких було ухвалене рішення розпочинати роботу з понеділка в штатному режимі. Освітній процес здійснюватиметься так, як вирішать педагогічні ради закладів, – офлайн або в змішаному форматі, повідомила заступниця Полтавського міського голови Леся Марталішвілі.

Водночас міська рада звернулася до обласної військової адміністрації з проханням внести 68 закладів освіти Полтавської громади до переліку критичної інфраструктури.

За рік місцева влада виконала 70% заявок зі 119 тисяч звернень, які надійшли від жителів Полтавської громади

У 2025 році до служби оперативного реагування Полтави надійшло 119 012 звернень. З них 20 544 були зареєстровані як заявки і потребували конкретних дій.

Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

Служба допомагає навіть у дрібницях. Бабуся, яка щодня телефонує й уточнює дату та погоду, отримує відповіді й необхідну інформацію. Для когось це дрібниця, а для когось єдиний контакт із містом за день.

70% заявок виконані. Частина звернень стосувалася сфер, що не входять до повноважень міської ради, наприклад газ, електромережі державних компаній або правопорядок. У таких випадках служба фіксувала звернення, давала пояснення і направляла людей до відповідальних органів.

Найчастіше зверталися з таких питань:

▪️ 5840 звернень щодо водопостачання і каналізації

▪️4303 питання про електроенергію

▪️1475 запитів про опалення

▪️1344 звернення про перевірку дерев

▪️688 питань про благоустрій

▪️592 запити про вивіз сміття

▪️482 повідомлення про надзвичайні ситуації

Також мешканцям надали близько 100 тисяч консультацій. Пояснювали, як діяти, хто відповідає за роботи, які строки виконання і чи це планові відключення.

Мешканці Полтавської громади знають, що їхні звернення не зникають. Вони телефонують на 15-80 та отримують відповідь і розуміння, як вирішуватимуться їхні проблеми.

Як пережити ампутацію й повернутися до життя: історія військовослужбовця Рустама, який зазнав поранення від дрона

– Після удару дрона мені відірвало ліву ногу до коліна, у правій – переламано кістку, – розповідає Захисник України Рустам. – Було наскрізне поранення тазу, контузія й перебиті обидві барабанні перетинки, а в рані ноги знайшли інфекцію. Коли мене вивезли зі штабу в Петропавлівку, а після в Дніпро, то лікарі зібрали цілий консиліум. Мені чесно розповіли про ризики, пояснивши, що або я мертвий із коліном, або живий без нього. Я сказав: «Ріжте».

Після прибуття в Дніпро реабілітація розпочалася буквально одразу. Спершу був психолог, із яким ми говорили про травму й страх. Сну не було, накривали фантомні болі, панічна атака.

Точно памʼятаю, що десь на сьомий-восьмий день у мене була панічна атака. Я спочатку не зрозумів, як вона взагалі зʼявляється. У тебе німіють руки, груди, починається це прискорене дихання (як у разі поранення).

Я тоді налякав усіх та й сам злякався. Але психолог навчив відловлювати момент, коли накриває, пити воду, дихати, повертатися в контроль. Найважче було вечорами, коли перед очима був момент потрапляння дрона.

Я постійно думав, що мав зробити, щоб цього всього не сталося: піти пішки, не поїхати, вистрибнути з причепа, у якому був, вистрілити в дрон… Коротше, гриз себе. Із часом це ставалося рідше. Консультації з фахівцями та призначене лікування допомогли.

Психологічна допомога – це найперше. Лікарі допомогли мені прийняти, що життя не буде таким, як раніше, але воно продовжується.

Моя родина живе в Дніпрі. Тому від самого початку поряд були дружина, діти, мама, які оточили підтримкою. Я живу неподалік лікарні, тож почав виїжджати додому в кріслі колісному ще на ранніх етапах реабілітації.

У лікарні фахівці з реабілітації приходили до мене від першого дня, розповідали про процес, що все буде добре, як тільки зможу більш-менш рухатися.

Ви знаєте, яка найбільша помилка в реабілітації? Думати, що вона проходить швидко, що місяць-три й ти будеш бігати. Це складно, боляче, бо, крім травм, поки ти лежиш, атрофуються мʼязи, фізична сила просто тане.

Команда пояснила: ілюзій не потрібно, треба буде працювати. Під час реабілітації в мене був момент, який запамʼятав найбільше. Коли на протезі перший раз встав вертикально. У мене зріст 1,80, то я його наче повернув, на мене не дивилися згори. По відчуттях голова крутилася, але всередині ставало легше.

Протез я отримав восени 2024 року, а без милиць пройшов перші декілька метрів після Нового року. Я рекомендую тим, хто має високу ампутацію нижньої кінцівки, ретельно вибирати протез, бо це як гарне взуття. Щоб він не ламався постійно чи ще щось.

Три-чотири місяці я тренувався ходити з протезом щодня: то з двома милицями, то з однією паличкою, то за поручні.

Реабілітаційна команда класна. Видно, що вони бачать, розуміють, що кому потрібно. Ті, хто зі мною працювали… Для мене вони були якимось натхненням.

Вони молоді, красиві, досвідчені, завжди підтримували. Коли я вже почав тренуватися на турніках і снарядах, то спершу тягав по 15 кілограмів, а потім доходив до 45–50. Команда бачила це й щиро підтримувала, казала, що Рустам — молодець, ставила мене в приклад хлопцям, які тільки починали свій шлях. Ми спілкувалися — і це дуже надихало.

Найскладнішим були не спорт і вправи, а дім. Повернутися в сім’ю на кріслі колісному, просити допомоги, не могти взяти дитину на руки. В очах чужих був жаль, а він не допомагає. Не робіть так, бо людина після поранення чи травм є такою ж людиною й не потребує співчуття. Терпіння дружини допомогло витримати та адаптуватися, а психолог допоміг прийняти нову реальність.

Зараз я вже повернувся до роботи, воджу машину, бо є права нога. Спочатку було важко цілий день у протезі, приходив і засинав. За місяць-два втягнувся: ранки, обід, вихідні…. знову є ритм, знеболювальні поступово прибрав. Коли вони перестають бути на постійній основі, розумієш, що все працює.

Що скажу тим, хто на початку шляху реабілітації? Потрібно бути терплячими. Буде боляче, необхідні зусилля і час, працювати щодня, говорити з психологом.

Але у вас усе вийде!

Послуги з реабілітації в Україні надаються безоплатно в межах пакетів Програми медичних гарантій: амбулаторно, стаціонарно, для всіх, хто цього потребує. Реабілітація при складних станах може тривати до 112 днів на рік — залежно від досягнення реабілітаційних цілей. Для пацієнтів із тяжкими травмами або ампутаціями передбачено до 8 циклів реабілітації на рік, а для людей із множинними ампутаціями кінцівок — до 26 циклів. Також запроваджено послугу реабілітації, що надається фахівцями з реабілітації в територіальних громадах, що дозволяє отримувати допомогу ближче до місця проживання.

Щоб отримати направлення, зверніться до свого сімейного або лікуючого лікаря. Щоб дізнатися більше про те, як пройти реабілітацію, звертайтеся в контакт-центр НСЗУ за номером 1677.

Розвиток реабілітації в Україні відбувається в межах виконання Стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Інформаційна кампанія «Зміцнені» реалізується Національною службою здоров’я України у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством у справах ветеранів України за підтримки проєкту Rehab4U.

Цей матеріал став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Уряд США. Зміст є відповідальністю Моментум Вілз фор Хьюменіті i не обов’язково відображає погляди Уряду США.

Полтавців закликають залишати новорічні ялинки та сосни поблизу майданчиків для сміттєвих контейнерів

Полтавське КАТП-1628 просить містян залишати новорічні ялинки поблизу контейнерних майданчиків – на відстані до 10 метрів від самих контейнерів, щоб спецтехніка мала змогу безперешкодно їх забрати.

“Не варто викидати ялинки безпосередньо в контейнери для сміття. Це ускладнює роботу комунальників”, – наголошують на підприємстві.

Після збору ялинки доставляють на територію підприємства, де їх подрібнюють на тріску. Після цього її використовують для опалення робочих приміщень і корпусів адмінбудівель КАТП-1628.

Полтававодоканалу затвердили нові тарифи, але для побутових споживачів нічого не зміниться

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову №2290 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал».

Рішення було прийняте 30 грудня 2025 року, а набрало чинності 1 січня 2026 року.

Згідно з документом, для споживачів — суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення — встановлено тариф на централізоване водовідведення у розмірі 11,52 грн за 1 куб. м без ПДВ.

Для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у цій сфері, затверджено такі тарифи (без урахування ПДВ):

  • централізоване водопостачання — 31,63 грн за 1 куб. м;

  • централізоване водовідведення — 24,61 грн за 1 куб. м.

Водночас НКРЕКП визначила, що для населення тарифи застосовуватимуться на рівні, чинному станом на 24 лютого 2022 року:

  • централізоване водопостачання — 13,74 грн за 1 куб. м без ПДВ;

  • централізоване водовідведення — 14,40 грн за 1 куб. м без ПДВ.