Найбільше лісу планують висадити в Полтавському лісгоспі

В області розпочалася активна весняна кампанія з лісорозведення та лісовідновлення. Одні з найбільших обсягів посадок заплановані в Полтавському лісовому господарстві. Станом на 29 березня в регіоні було засаджено вже понад 120 га.

Молоді деревця висаджують механічним способом на відстані не менше 70 см одне від одного, землю біля них ущільнюють, саджанці вирівнюють. Беруть останні з лісових розплідників, яких по області нараховується 18. Тут вирощують сіянці як хвойних, так і листяних порід.

Як повідомили в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, загалом цього року на Полтавщині висадять понад 970 га лісу, 86 га з них становитимуть нові ліси.

Альона Зимня

Із квітня полтавки виходитимуть на пенсію в 60

Із 1 квітня 2021 року пенсійний вік для полтавок, як і жительок інших регіонів України, згідно з законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зросте до 60 років за наявності необхідного страхового стажу. Таким чином, вік і правила виходу на заслужений відпочинок у представників сильної та слабкої статей стануть однаковими – на призначення пенсії за віком матимуть право ті, хто відпрацював не менше 28 років. Із 1 квітня 2020 року, нагадаємо, жінки виходили на заслужений відпочинок із 59,5 років.

Альона Зимня

Причина 90% пожеж в екосистемах – необережне поводження полтавців із вогнем

Із початку 2021 року в Полтавській області різко зросла кількість загорань у екосистемах. Як повідомив на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій начальник Головного управління ДСНС у Полтавській області Володимир Салогуб, лише за тиждень у регіоні було зафіксовано 93 таких пожежі, із них 39 – за останню добу, сухої трави та очерету на відкритій території знищено на площі понад 200 га.

– Найбільша кількість пожеж у екосистемах припадає на весняно-літній період, вихідні, свята, коли на природі буває дуже багато людей. У 90% випадків причина пожеж – сама людина, яка часто необережно поводиться з вогнем, не звертаючи увагу на суворе дотримання правил пожежної безпеки. Пожежі, що стаються внаслідок спалювання сухої рослинності на полях, городах, відкритих територіях, – це вже свого роду національна катастрофа, і початок 2021 року в цьому плані не став винятком, – сказав начальник управління. – Найбільша кількість пожеж у екосистемах виникла на територіях Полтавської, Кременчуцької, Лубенської, Гадяцької, Лохвицької та Глобинської громад. Крім того, учора під час спалювання пожнивних залишків кукурудзи в Чорнухах у пожежі загинув громадянин 1959 року народження, який якраз і спалював ці залишки.

Фахівці відповідних служб роз’яснюють людям ситуацію, правила поведінки в екосистемах, але, як показує практика, ці заходи необхідного результату не дають. Відтак Володимир Салогуб звернувся до керівництва громад, поліції, надзвичайників на місцях, працівників Державної екологічної інспекції Центрального округу, лісокористувачів із закликом активізувати роботу з попередження пожеж у екосистемах, розробити графіки спільних профілактичних рейдів, під час яких виявляти порушників та притягувати їх до адміністративної відповідальності.

Нагадаємо, 4 березня в України набув чинності закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері пожежної безпеки», що значно підвищив розміри штрафних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері пожежної й техногенної безпеки.

Так, згідно зі ст. 77 КУпАП, порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1 530 грн до 4 590 грн, на посадових осіб – у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 4 590 грн до 15 300 грн. Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження
з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело
до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, тягнуть
за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 4 590 грн до 15 300 грн, на посадових осіб – у розмірі від 630 до 1 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 10 710 грн до 30 600 грн.

Відповідно до ст. 77-1 КУпАП, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 10 710 грн до 30 600 грн, на посадових осіб – у розмірі від 900 до 1 260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 10 710 грн до 30 600 грн.

Крім того, згаданий вище закон значно розширив повноваження державних інспекторів у сфері пожежної та техногенної безпеки. Відтепер ці посадові особи мають право складати протоколи та розглядати справи про адмінправопорушення за ст. 77 та 77-1 КУпАП, що встановлюють відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання рослинності або її залишків.

– Якщо десь хтось виявляє якусь пожежу, негайно телефонуйте на 101, щоб вона не розросталася до десятків, а то й сотні гектарів, – закликав очільник рятувальників.

Альона Зимня

У Полтавській громаді ввели додаткові, «червоні», обмеження

Із нуля годин суботи, 3 квітня, в Полтавській міській територіальній громаді діятимуть додаткові обмеження – із тих, що притаманні для «червоної зони». Відповідне рішення ухвалили сьогодні на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС). Введення додаткових обмежень було спричинене негативною динамікою захворюваності на COVID-19.

Як розповів заступник директора ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» Анатолій Журавльов, станом на 30 березня в області було підтверджено 54 728 випадків коронавірусної інфекції, із них 1657 – у дітей, (3%; для порівняння: торік було 2,5%), за останню добу – 490; показник захворюваності з початку пандемії – 396,9 на 100 тис. населення, що нижче від загальноукраїнського (436,4). Віковий розподіл хворих залишається майже таким, як і 2020-го. Найвищий показник захворюваності – в осіб 50-59 років, смертності – 60 і старше. На сьогодні зареєстровано 1143 летальних випадки з підтвердженим COVID-19 (за останню добу – 15); показник смертності в області – 82,7 на 100 тис. населення, тоді як загалом по Україні – 85,1. Одужало від коронавірусної хвороби з початку реєстрації 45 917 людей (за добу виписали 227). Продовжують лікування 7668 хворих. Підйом рівня захворюваності спостерігається з кінця лютого, після нетривалого зниження впродовж січня-лютого. До цього «пік» захворюваності припадав на кінець листопада. Тоді за день було 900 випадків. Наразі найбільша зафіксована кількість – 700. Показник захворюваності за минулий тиждень в Україні становить 257,7 на 100 тис. населення, у Полтавській області – менше (242). Регіон перебуває в «помаранчевій зоні» за індикатором визначення рівнів епідемічної небезпеки відповідно до урядової постанови №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) від 9 грудня 2020 року. Епідпоріг захворюваності на всі гострі респіраторні інфекції перевищений на 11,5%, коефіцієнт виявлення випадків інфікування – менше 20, охоплення тестуваннями – стабільно 1200-1300 і вище (на 100 тис. населення). Рівень госпіталізації – стабільно понад 60 осіб на 100 тис. населення; найвищі показники по колишніх районах, а також містах області зафіксовані на Диканщині, у Полтаві, Машівському районі, Гадячі та Полтавському районі.

За словами директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктора Лисака, хоча на сьогодні регіон уже переступив рівень епідпорогу, але до «червоної зони» ще не потрапив. Відбудеться це чи ні, вирішують у центральній комісії ТЕБ та НС. Влада Полтавщини, щоб знизити ризики, вирішила посилити карантин на територіях, які за кількома показниками вже підпадають під ознаки «червоної зони» (наприклад, у Полтаві епідемічний поріг перевищений на 45,6%, коефіцієнт виявлення випадків коронавірусу – 35 за норми 20; більше того, саме на обласний центр припадає 50-60% хворих на COVID-19; у громаді вже працюють над тим, щоб додатково розгорнути 25 ліжок для таких пацієнтів; а питома вага викликів «швидкої» – пневмонії у хворих, яким підтверджено коронавірусну інфекцію).

Відтак додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджуваних у «помаранчевих зонах» згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236, будуть заборонені:

1) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барами, ресторанами, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування зі здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

2) приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, крім закладів, визначених у пункті 4 цього переліку;

3) приймання відвідувачів у інших закладах розважальної діяльності;

4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного й побутового обслуговування населення, крім:

– приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60% яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання;

– торговельної діяльності зі здійсненням адресної доставки замовлень;

– провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, перукарень та салонів краси за попереднім записом;

– виконання робіт зі збирання й заготівлі відходів;

– провадження діяльності з надання телекомунікаційних послуг. Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність з надання телекомунікаційних послуг, здійснюється за попереднім записом;

5) приймання відвідувачів закладами культури та проведення культурно-масових заходів, крім роботи автоконцертів, автокінотеатрів, історико-культурних заповідників, суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно, що закривають ніс та рот. Діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом;

6) проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів, крім офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників;

7) робота закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг із харчування в готельному номері за замовленням клієнтів;

8) діяльність непродовольчих ринків;

9) відвідування закладів освіти її здобувачами освіти, крім студентів 6-го курсу та інтернів, які здобувають освіту за медичними напрямками й задіяні в подоланні наслідків поширення COVID-19, учнів (вихованців) закладів дошкільної освіти, 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів за умови дотримання в них відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю стану здоров’я учнів (вихованців);

10) приймання в спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах відвідувачів, крім спортсменів національних збірних команд України та їхніх тренерів за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів.

Ці обмеження будуть чинними до 17 квітня або окремого рішення комісії ТЕБ та НС. Окрім Полтави, вони поширюються також на Горішні Плавні, Лубни, Миргород та Гадяч.

До речі, представники кожної зі згаданих громад не поспішали погоджуватися з посиленням обмежувальних заходів на їхній території. Із огляду на це комісія запропонувала їм визначитися з конкретними заборонами, які не потрібно впроваджувати, але за умови, що місцева влада готова відповідати за можливі негативні наслідки такого кроку. Чітких відповідей на цю пропозицію не було, тож рішення ухвалили без змін.

Альона Зимня

Прокуратура направила Полтавській облраді лист щодо розслідування загибелі двірника

Слідчим відділом Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в області за процесуального керівництва Полтавської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці та службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки – загибель працівниці комунального підприємства «ЖЕО-2» (ч. 2 ст. 271, ч. 2 ст. 367 КК України). Трагедія сталася, нагадаємо, 4 листопада 2020 року в Полтаві на вул. 23 Вересня, 13. Працівниця КП впала в провалля, що утворилося під час прибирання нею території між пішохідною та проїжджою частинами вулиці. Життя жінки врятувати не вдалося.

Однією з імовірних причин зупинки колектору, просідання ґрунту, що спричинило появу провалля, у якому загинула двірник, є неякісне ущільнення зворотної засипки траншеї при влаштуванні колектору та витоки з водоносних комунікацій. Водночас дієвих заходів як для відновлення пошкодженої мережі, так і попередження аналогічних аварійних ситуацій до цього часу не вжито. Як наслідок на цій ділянці продовжується руйнування каналізаційної мережі та систематичне просідання ґрунту з утворенням нових провалів.

У рамках досудового розслідування з урахуванням відомостей, отриманих під час слідства та оприлюднених у засобах масової інформації, керівником Полтавської обласної прокуратури та начальником ГУ НП у регіоні голові облради направлено лист щодо вжиття заходів для забезпечення належної роботи комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» щодо утримання каналізаційної мережі в місті. У цьому листі йдеться про необхідність:

  • вжиття вичерпних заходів для встановлення причин утворення провалля на ділянці каналізаційної мережі на вул. 23 Вересня, 13, у Полтаві, у тому числі проведення необхідних земельних робіт;
  • організації за результатами встановлення причин аварії на вказаній ділянці виконання робіт, спрямованих на подолання наслідків аварії та відновлення роботи каналізаційного колектору;
  • розробки та вжиття дієвих заходів до систематичного інспектування та забезпечення належного стану каналізаційної мережі міста для встановлення ступеня зношеності, терміну експлуатації закладених труб, своєчасного виявлення місць потенційних аварій, попередження останніх.

За матеріалами пресслужби Полтавської обласної прокуратури

У Полтаві запрацює один із перших ЦНАП нової формації

Цього року Міністерство цифрової трансформації України планує запустити Центри надання адміністративних послуг нової формації – Центри «Дія». Про це воно повідомило на своїй Фейсбук-сторінці. У Мінцифрі пояснили, що працюють над тим, аби в кожної людини був доступ до якісних державних сервісів незалежно від того, де вона мешкає, – у місті-мільйоннику чи маленькій територіальній громаді.

2021 року свою роботу розпочнуть перші Центри «Дія» – one-stop shop із комплексом усіх необхідних послуг для громадян. У них люди зможуть швидше та зручніше отримати послуги – кілька одразу замість кілька за кілька візитів, як це відбувається нині.

ЦНАП нової формації розташовані в Полтаві, Житомирі, Краматорську, Соледарі, селах Мамалига та Бабчинці. Основні послуги, які стануть доступними для громадян у них: адміністративні послуги, консультації щодо онлайн-послуг, комп’ютери з доступом до інтернету, укладення договорів і угод щодо комунальних послуг, консультації щодо бізнесу. Серед супутніх пропонуватимуться такі послуги, як безоплатна правова допомога, пошта, банківські послуги, прийом громадян головою тер громади, коворкінг-зона, кав’ярня.

Альона Зимня

У полтавських пологових установлять ноутбуки самообслуговування

Сьогодні в обласній державній адміністрації пологовим будинкам Полтавщини передали 11 ноутбуків самообслуговування, які надала міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа». Техніка призначена для реалізації в означених закладах комплексного сервісу «єМалятко».

Останній, нагадаємо, дає можливість батькам без відвідування кількох установ, у зручний час і в зручному місці, за допомогою однієї онлайн-заяви отримати з десяток послуг, що пов’язані з народженням дитини. Дві з них – базові. Це державна реєстрація народження (отримання свідоцтва про народження дитини) і визначення походження дитини (зазначення у свідоцтві про народження тата та мами малюка). Інші послуги – додаткові, необов’язкові, надаються за бажанням батьків. Мова йде про:

  • призначення допомоги при народженні дитини,
  • реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків,
  • присвоєння дитині унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі,
  • визначення громадянства України,
  • реєстрацію місця проживання дитини,
  • призначення допомоги багатодітним сім’ям,
  • внесення інформації про дитину до Реєстру пацієнтів.

У ноутбуках, переданих медичним закладам, серед яких три – у Полтаві, уже міститься інструкція з користування, розповіла керівник офісу «єМалятко» при Міністерстві цифрової трансформації Катерина Чорногоренко. У ній передбачено лише п’ять кроків. Тож скористатися можливістю зекономити свої час та сили при оформленні документів, пов’язаних із народженням дитини, зможе кожна породілля або батько новонародженої дитини. Щоб замовити послугу «єМалятко», потрібні тільки номер медичного висновку про народження малюка та кваліфікований електронний підпис.

Віолета Скрипнікова

Цієї неділі полтавцям треба буде перевести годинники

Давно очікуваного скасування сезонного розподілу часу не відбулося – у ніч із 27 на 28 березня Полтава разом зі всією Україною перейде на літній час. Це визначено постановою Кабінету Міністрів №509. Минулого тижня Верховна Рада «провалила» скасування сезонного переведення годинників – за нього проголосували тільки 212 депутатів. Щоправда, це не означає, що законопроєкт «Про обчислення часу в Україні» зовсім не має перспектив. Зміни ще можливі, адже документ відправили на повторне друге читання. Однак до цієї неділі їх запровадити точно не встигнуть. Тож 28 березня о третій годині ночі необхідно буде перевести стрілки годинника на годину вперед.

Альона Зимня

Для дітей із синдромом Дауна в Полтаві зібрали гроші на заняття йогою

В обласному центрі відбулася акція «Lots of socks» («Багато шкарпеток»), під час якої впродовж місяця люди купували шкарпетки з яскравими малюнками, аби вдягти їх 21 березня, у День людей із синдромом Дауна. Про це розповіла організаторка акції Марія Остроушко. За цей час було зібрано близько 20 тис. грн на підтримку малечі – із приблизно 600 пар шкарпеток, наданих для акції благодійниками, полтавськими виробниками, розкупили майже пів тисячі.

Цю ініціативу громадська організація «Полтава Даун Синдром» реалізувала вже вчетверте. Отримані кошти планують витратити на заняття дітей йогою. Як розповіла Марія Остроушко, відповідний проєкт стартував цього року. Заняття з малечею проводять двічі на тиждень, для двох груп. Проєкт «Йога 21» розрахований на тривалий термін.

Альона Зимня

У Полтавській громаді на два тижні посилюють карантин

Сьогодні відбулося засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, на якому розглянули питання про стан епідемічної ситуації на Полтавщині та запровадження посилених заходів для запобігання поширенню в області гострої респіраторної хвороби COVID-19. Присутні констатували, що в Полтаві – додатковий спалах коронавірусної інфекції, тому вони вимушені запроваджувати посилені обмежувальні заходи.

Наразі в регіоні зареєстровано 72 909 випадків підозр на COVID-19, повідомив директор Полтавського обласного лабораторного центру Андрій Хайлов. Нових за добу – 648. Підтверджених випадків захворювання – 50 103, нових за добу – 543. Летальних випадків зафіксовано 1 066, за минулу добу – 14. На COVID-19 хворіють 213 дітей. Найбільше – у Полтаві (83), Полтавському районі (35). Загалом у регіоні одужала 43 931 особа, за добу – 108. Продовжують лікування 5 106 людей. За минулу добу проведено 608 ПЛР-тестувань, 522 ІФА-тестування.

Директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак розповів, що за добу додалося 40 госпіталізованих. Майже всі вони кисневозалежні. На сьогодні в стаціонарі перебуває 563 особи, 48 під’єднані до апаратів штучної вентиляції легень. Такого не було ні при першій, ні при другій хвилях епідемії. Основна частина хворих – серед полтавців, адже в міській громаді надзвичайно висока контактність. А коронавірус тим часом мутує, з’являються нові штами.

Із огляду на все це регіональна комісія ТЕБ та НС ухвалила, що суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з прийомом та обслуговуванням населення (спортивні зали, фітнес-центри, кінотеатри, торговельні заклади, ринки, перевізники на міських та міжміських маршрутах та ін.) повинні посилити виконання протиепідемічних заходів, а з 20 березня до 3 квітня на території Полтавської громади запроваджуються додаткові обмеження. Зокрема, забороняється:

  • відвідування закладів освіти її здобувачами, крім студентів шостого курсу та інтернів, які здобувають освіту за медичними напрямами й задіяні в подоланні наслідків поширення COVID-19, вихованців закладів дошкільної освіти, учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів за умови дотримання в них відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю стану здоров’я підопічних;
  • приймання відвідувачів у закладах культури й проведення культурних масових заходів (розважальних, соціальних, рекламних та інших) і проведення масових релігійних зібрань;
  • роботу торговельно-розважальних центрів у частині діяльності розважальних закладів;
  • роботу розважальних закладів (дискотек, нічних клубів тощо).

Альона Зимня