Категорія: Суспільство

Попри наслідки комбінованого російського удару 2 жовтня, внаслідок якого були пошкоджені теплиці підприємства та знищено майже 9 тисяч однорічних рослин, запланованих на весняно-літній сезон 2026 року, роботи з вирощування посадкового матеріалу в Полтавській громаді не зупинилися.

Про це повідомили в управлінні житлово-комунального господарства міської ради.

Станом на сьогодні підприємством вирощено понад 90 тисяч рослин, зокрема:

▪️ 20 тис. кущової петунії;
▪️ 20 тис. цинерарії;
▪️ 9 тис. сальвії;
▪️ 8 тис. рослин сектреазії пурпурової у горщиках;
▪️ 7 тис. бегонії;
▪️ 6 тис. віоли;
▪️ 5 тис. альтернантери у горщиках;
▪️ 4 тис. колеусу.

Попри пошкодження та втрати, фахівчині КП «Декоративні культури» продовжують щоденну роботу в теплицях — вирощують, пікірують і живцюють рослини, аби місто було забезпечене квітковою продукцією до нового весняного сезону. Роботи тривають відповідно до виробничого плану.

У 2025 році на території Полтави було висаджено понад 130 тисяч квітів. Площа тепличного вирощування однорічних рослин становила близько 4823 м².

Довідково

Пікірування — це пересаджування молодих рослин із загального посівного контейнера в окремі ємності або на більшу відстань одна від одної.

Живцювання — спосіб вегетативного розмноження рослин шляхом укорінення живців, що дає змогу отримати якісний посадковий матеріал.

Водночас не всі підготовлені рослини висаджуються безпосередньо на клумбах міста. Частина використовується як маточний матеріал або резерв для подальшого розмноження та заміни рослин упродовж сезону.

Протягом останніх двох тижнів на території Полтавської міської територіальної громади спостерігалися різкі та тривалі перепади температури повітря.

У нічний період фіксувалися позначки до -16…-18 °C, тоді як удень температура підвищувалася до +5 °C. Додатково ситуацію ускладнювали періодичні опади у вигляді дощу та снігу.

За таких погодних умов відбувається постійний цикл замерзання та відтавання вологи, зазначили в управлінні житлово-комунального господарства Полтавської міської ради.

Тобто, у нічний час тала вода та опади замерзають, утворюючи щільний шар льоду на проїзній частині та тротуарах, а у денний період верхній шар частково підтаює, однак через повторне зниження температури вночі знову відбувається його намерзання.

Таким чином, за період активних температурних коливань сформувався багатошаровий льодовий покрив, який не може повністю розтанути протягом одного дня навіть за плюсових показників температури

Чому дороги знову слизькі, якщо їх вже посипали

Через постійні підтаяння та випадіння опадів піщано-соляна суміш, якою здійснюється обробка доріг і тротуарів, поступово змивається потоками води.

Важливо розуміти, що протиожеледні матеріали не залишаються на покритті безстроково – їх дія залежить від погодних умов. У період активного танення, коли на поверхні утворюється шар води, компоненти суміші не встигають повноцінно вступити в реакцію та сформувати захисний протиожеледний шар. Внаслідок цього ефективність обробки тимчасово знижується.

Коли та де комунальники працюють та оброблять дороги протиожеледними сумішами

Попри складні метеорологічні умови, комунальні підприємства міста щоденно здійснюють комплекс заходів із зимового утримання територій загального користування.

Проводиться очищення проїзної частини, обробка магістральних вулиць, зупинок громадського транспорту, тротуарів, зелених зон, прибудинкових територій та пішохідних зон протиожеледними матеріалами.
У нічний період чергування та посипання доріг забезпечує Полтавське КАТП-1628, яке здійснює обробку основних транспортних “артерій” міста.

Роботи проводяться системно та відповідно до погодних умов, із коригуванням маршрутів і обсягів обробки залежно від температурних показників та інтенсивності опадів.

Якщо працюють системно, то чому дороги та тротуари залишаються слизькими

Слід наголосити, що за умов різких перепадів температури та циклічного замерзання процес повної ліквідації ожеледиці потребує часу. Навіть за постійної обробки дорожнього покриття неможливо миттєво усунути наслідки багатоденного намерзання. Саме тому в окремі періоди слизькість на дорогах може зберігатися.

Міські служби продовжують працювати у посиленому режимі, здійснюючи моніторинг погодних умов та оперативно реагуючи на їх зміни.

Чому біля магазину слизько, якщо дороги посипані

Не комунальниками єдиними: якщо ви бачите, що поблизу дороги розташований заклад громадського харчування, торгівельний обʼєкт, офісне приміщення або інший бізнес, то відповідальність за утримання території несе власник чи орендар.

Зокрема, йдеться про своєчасне очищення та посипання тротуарів на відстані до 20 метрів від фасаду будівлі або до найближчої проїзної частини, відповідно до Правил благоустрою міста Полтави.

ОСББ та управлінські компанії також повинні забезпечувати належне утримання внутрішньобудинкових територій, пішохідних доріжок, підходів до під’їздів, сходових маршів, пандусів та проїздів у дворах.

Наголошуємо, що лише спільна відповідальність комунальних служб, бізнесу, балансоутримувачів та самих мешканців дозволить мінімізувати ризики травмування та ДТП у період складних погодних умов.

Просимо учасників дорожнього руху враховувати погодну ситуацію, дотримуватися безпечної швидкості, дистанції та бути уважними під час пересування містом.

У зв’язку зі складними погодними умовами наполегливо рекомендуємо пішоходам бути максимально уважними під час пересування містом: обирати взуття з неслизькою підошвою, рухатися повільно, уникати різких рухів, не переходити проїзну частину у невстановлених місцях та користуватися облаштованими пішохідними переходами.

Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради поінформувало городян, що не всі провалля та відкриті люки належать до зони відповідальності Полтавського КАТП-1628. У громаді працюють різні комунальні служби з різним підпорядкуванням і кожна з них відповідає за власні мережі.

Не всі комунальні підприємства підпорядковуються Полтавській міській раді. Зокрема, окремі перебувають у підпорядкуванні обласної влади.

Тому, якщо відсутній або пошкоджений люк, а також провалля розташовані на їхніх мережах, саме ці комунальні підприємства несуть відповідальність за їхній стан і усунення небезпеки.

Полтавське КАТП-1628 опікується люками зливової каналізації та у разі їхньої відсутності докладає зусилля, щоб оперативно встановити нові.

Відкриті люки обов’язково огороджують, щоб не наражати водіїв і пішоходів на небезпеку. Утім, трапляються випадки, коли містяни ламають або зносять ці загородження. У результаті це і додає роботи комунальникам, і знову створює загрозу.

Як діяти полтавцям?

Про провалля або відкриті люки можна повідомляти до Служби оперативного реагування 15-80. Заявку скерують до відповідної служби, яка відповідає саме за цей об’єкт.

Служба оперативного реагування «1580» Полтавської міської ради:

067 158 15 80;

066 286 58 87.

В обласному центрі вирішили оновити інформаційні таблички на шести дубах, яким уже понад сто років і які перебувають на балансі КП «Декоративні культури»

Згідно з інформацією підприємства, на його балансі перебувають шість таких дерев і вони мають статус ботанічної пам’ятки місцевого значення. Це означає, що дуби перебувають під державною охороною як об’єкти природної спадщини та підлягають збереженню відповідно до вимог чинного законодавства. Серед них — дуб черешчатий, поширений в Україні вид довговічних дерев, що має важливу екологічну та природоохоронну цінність.

Інформаційні таблички встановлені на зелених насадженнях за адресами: вул. Юрія Матвійчука, 127, вул. Грицаєнка, 10 та 17.

КП «Декоративні культури» здійснює постійний моніторинг стану цих дерев і проводить необхідні заходи з догляду та утримання з метою їх збереження.

За пошкодження, самовільну обрізку або знищення ботанічних пам’яток місцевого значення законодавством України передбачена адміністративна відповідальність, зокрема у випадках механічного пошкодження, у тім числі транспортними засобами.

3 лютого в обласному центрі (у ТРЦ “Київ”) відкрили інсталяцію “Тобі це знайомо?”. Вона навчає розпізнавати небезпеку торгівлі людьми.

Про це повідомили в Полтавській міській раді.

Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні встановило інсталяцію в межах загальноінформаційної кампанії з протидії торгівлі людьми та експлуатації.

Участь у відкритті взяли директор Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації Євген Кончаковський, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Полтавській області Владислав Носенко, заступник Полтавського міського голови Віталій Нікіпелов, заступниця директора Департаменту соціального захисту населення – начальниця управління з питань соціальних послуг та сімейної політики ПМР Олена Панова та заступник виконавчої директорки БФ “Світло надії” Анатолій Павленко.

Дзеркальний простір інсталяції створений як досвід занурення: через візуальні образи й тексти він демонструє ситуації вразливості та підказує, як діяти у разі небезпеки. Поряд розташований маяк, який уособлює орієнтир, безпеку та момент усвідомлення – коли людина визнає власний досвід і бачить шлях до виходу.

Інсталяція працюватиме впродовж тижня.

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів – 527 (безкоштовно, конфеденційно).

Кампанія реалізується Міжнародною організацією з міграції у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національною соціальною сервісною службою України, Національною поліцією України та всеукраїнською коаліцією громадських організацій з протидії торгівлі людьми, фінансування – Уряду Швеції.

Сьогодні рятувальники спільно з комунальними службами Полтавської громади здійснили спробу зняти пошкоджений Державний Прапор із головного флагштока області – 50-метрової (як 16-поверховий будинок) щогли у сквері пам’яті Героїв України в Полтаві.

Як раніше пояснила секретар міської ради Катерина Ямщикова, минулої ночі через два природні чинники: шквальний вітер і крижаний дощ – полотно кілька разів обкрутило навколо осі, після чого воно миттєво взялося товстим шаром криги. Іще вночі комунальники намагалися приспустити прапор, але вага льоду та пориви вітру фактично заблокували механізм підйому. Міська влада звернулася по допомогу до ДСНС, та підіймати людей на 50-метрову висоту в умовах штормового вітру було невиправданим ризиком.

Сьогодні рятувальники з комунальниками зробили спробу зняти пошкоджений прапор, застосувавши автовишку. Проте на висоті 45-50 метрів стало зрозуміло, що виконати це наразі неможливо. Через погодні умови полотно щільно обмоталося навколо щогли, примерзло та не піддалося відкріпленню. Спробу зняття прапора буде повторено тільки-но дозволять погодні умови.

“Дала доручення комунальникам пропрацювати окремий алгоритм, тепер у разі штормового попередження або прогнозів про обледеніння вони мають знімати прапор заздалегідь”, – зазначила секретар ПМР.

 

22 січня, у День Соборності України у Полтаві урочисто відкрили меморіальну дошку барельєфного типу на честь видатного уродженця Полтави, першого міністра освіти Української Народної Республіки, історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, поета, перекладача і письменника Івана Стешенка. Нове місце пам’яті з’явилося на фасаді будівлі наукового ліцею №3 Полтавської міської ради по вулиці В’ячеслава Чорновола. Це історична будівля Першої чоловічої гімназії, у якій з 1882 р. по 1892 рік навчався Іван Стешенко. Церемонія відкриття барельєфу стала однією з ключових подій відзначення Дня Соборності у Полтаві, адже він був учасником обох історичних подій, «двох 22 січня» – проголошення 4 Універсалу 22 січня 1918 року та проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року.

У 2025 році на пропозицію представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара; професора, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексія Нестулі, а також знаного краєзнавця і письменника, лауреата премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача Григорія Титаренка Полтавська міська рада виділила кошти на створення барельєфу на пошану Івана Стешенка. Тож почесне право його відкрити було надано саме ініціаторам: Григорію Титаренку, Олегу Пустовгару та Олексію Нестулі.

Свою книгу «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування» Григорій Титаренко під час урочистої церемонії відкриття подарував ліцею №3. «У добу УНР Стешенка називали «Іваном-воїном». Бо він, як і Микола Міхновський, виступав за мілітарну політику, усвідомлював важливість створення і розбудови Армії УНР, дбав про всебічну українізацію освіти. Маємо пишатися, що Полтава дала Україні освітянина такого рівня. Та й підступно убитий він був тут. Маємо шанувати і популяризувати це ім’я. Вивченню творчого шляху, державницької діяльності й увічненню пам’яті про нашого славетного земляка я присвятив двадцять років свого життя. 18 років тому моїми зусиллями та когорти столичних інтелектуалів у Великих Будищах неподалік Диканьки встановили меморіальну дошку Іванові Стешенку. Я щасливий і розчулений, тішусь цій історичні події: сьогодні Іван Стешенко повертається до Полтави у бронзі і граніті, вдячною народною пам’яттю», – зазначив Григорій Титаренко.

Олексій Нестуля висловив вдячність міській владі за підтримку ініціативи краєзнавчої спільноти, за увічнення пам’яті про діяча УНР не на словах, а на ділі. Створення міні-пам’ятника – це результат дієвої співпраці спілки краєзнавців, місцевого самоврядування, депутатів Полтавської міської ради, Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради та УІНП як центрального органу виконавчої влади.

Як наголосив на церемонії відкриття представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, діяльність Івана Стешенка понад сто років тому і нині демонструє сучасникам важливість двох фронтів— світоглядного, в тому числі й українізації освіти, та збройного опору російській агресії – тоді денікінській «білій» та ленінській «червоній», нині – путінській. Пустовгар оприлюднив цитату з промови Івана Стешенка у грудні 1917 року на сесії Української Центральної Ради: «Учителів-москалів ми не виганятимемо, але нехай навчаться української мови, коли бажають працювати в Україні». «У цих словах вся суть колосальної праці Стешенка на ниві українізації освіти в УНР, він системно дбав про відкриття україномовних шкіл, гімназій, народних університетів. Вже у жовтні 1917 року у початкових, середні навчальних закладах запровадив обов’язкові предмети «Українська мова», «Історія України», «Українознавство». Станом на грудень того ж року вже було відкрито 25 україномовних гімназій та вищу мистецьку школу. У січні 1918 року Стешенко домігся ухвалення владою УНР закону про впровадження української мови у вищих навчальних закладах та скасування ганебного закону Російської імперії про фінансові надбавки до зарплати вчителям за «обрусєніє края». Більшовицькі терористи вбили його саме за українську мову. Масштаб особистості Івана Стешенка розуміла українська еліта ще сто років тому. Пошановували Стешенка не лише у Полтаві, а по всій Україні, бо розуміли, що це постать всеукраїнського масштабу. Скажімо, у місті Кременець на Волині (нині це Тернопільска область) у 1918 році на пошану Стешенка називалася гімназія. А далі десятиліття забуття у СРСР, залізобетон комуністичної російської цензури. На честь Івана Стешенка у 90-х роках минулого століття, відразу після відновлення незалежності назвали вулицю в мікрорайоні Алмазний. Сьогоднішнє відкриття барельєфу у день Соборності — це ще один крок на тривалому шляху увічнення пам’яті про видатного полтавця», – розповів представник Інституту нацпам’яті.

Кобзар Компаніченко і «Хореа Козацька» стали лавреатами Шевченківської премії у 2023 році. Нагороду присудили за аудіо-альбом «Пісні Української революції» – спільний проект Українського інституту національної пам’яті, пана Тараса та очолюваного ним гурту. Серед пісень альбому й марш «Гей не дивуйтеся, добрії люде, що на Вкраїні повстало!». Ця пісня звучала на Софіївській площі 22 січня 1919 року при підписанні Акту Злуки між УНР і ЗУНР. Тривалий час вважалося, що автором слів є Христина Алчевська, але у архівах Інституту української літератури НАН України краєзнавець Григорій Титаренко виявив документи, які засвідчують авторство слів до цього маршу Івана Стешенка. Тож знаково, що цей марш звучав і під час церемонії відкриття барельєфу.

Протягом 2025 року працював над створенням барельєфу полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Дмитро Коршунов – автор багатьох пам’ятників і пам’ятних знаків, серед яких і пам’ятник Марусі Чурай; меморіальні дошки голові Директорії УНР Симону Петлюрі на будівлі аграрної академії; діячу УНР, поету Володимиру Самійленку на фасаді 3-го ліцею; фермеру, Герою Небесної Сотні Віктору Чміленку на фасаді будівлі департаменту АПК ОВА й обл. асоціації фермерів.

Довідково про Івана Стешенка. Народився у 1874 році в Полтаві. Батько, Матвій Стешенко, маючи дев’ятьох дітей, не шкодував коштів на їхню освіту. Іван закінчив Полтавську класичну гімназію, пізніше—історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Викладав у Фундуклеївській жіночій гімназії, пізніше— у Фребелівському інституті, Музично-драматичній школі Миколи Лисенка, на Вищих жіночих курсах. Написав поему «Мазепа» і видав збірки поезій «Хуторні сонети» та «Степові мотиви». Вільно володів французькою, німецькою, іспанською, італійською, багатьма слов’янськими мовами, перекладав Овідія, Байрона, Беранже, Шіллера, досліджував творчість Котляревського, Коцюбинського, Старицького, Мирного, Стефаника і Шевченка. Входив до гуртка «Плеяда» разом із Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським та іншими діячами. У 1897 року був заарештований за участь у студентських антиімперських акціях протесту.

Із послабленням цензурних і політичних утисків Іван Стешенко повертається до активного громадського життя. У 1903 році стає секретарем Правління Київського літературного товариства, членами якого були Микола Лисенко, Олена Пчілка та інші діячі українського національного відродження. Працює в редакції українського літературного альманаху «Нова Рада», разом з однодумцями засновує гумористичний журнал «Шершень», а після його заборони—разом з Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, Володимиром Самійленком, Людмилою Старицькою-Черняхівською, Максимом Славинським та іншими видають журнал «Ґедзь». Також Стешенко став упорядником словника української мови.

Перша світова війна привела до Києва потік сімей біженців із Галичини. Попри заборону української школи, для дітей-біженців 18 березня 1915 року в Києві була відкрита Тетянівська українська гімназія, де Стешенко спочатку викладав, а згодом став її директором. У той час було складено низку програм, методик та підручників, які стали фундаментом для розбудови української освіти в добу УНР. У 1917 році започатковував і очолив «Товариство шкільної освіти». Після створення Центральної Ради увійшов до шкільної та очолив редакційну комісії Ради, а 26 червня 1917 року призначають Генеральним Секретарем освіти, входить до Першого Генерального Секретаріату Української Центральної Ради (першого українського уряду). На цій посаді береться за українізацію освіти в Україні. Одним із його проєктів, яким так і не судилося бути втіленим через брак вчителів та постійні воєнні дії, була організація селянських гімназій. Був фундатором Українського Народного Університету (УНУ) та Академії Мистецтв.

Для російських більшовиків Стешенко із його політикою українізації та відродження національної свідомості був серед ворогів номер 1. Ще в січні 1918 року, коли Муравйов захопив Київ і влаштував там червоний терор, було видано наказ про вбивство Стешенка. Щоб врятуватися від більшовицьких куль, Стешенко в завірюху пішки вибрався із захопленого ворогами Києва. У ніч з 29 на 30 липня 1918 року Іван Стешенко разом із 14-річним сином Ярославом прибув із Києва на вокзал «Полтава-Київська». Їх перестріли двоє більшовицьких, червоних терористів, які двома пострілами смертельно поранили Стешенка.

Представництво УІНП в Полтаві

Світлини та відео: Олександр Розум