Категорія: Політика

Сьогодні голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький разом із народним депутатом Олегом Кулінічем та міськими головами Миргорода, Гадяча й Лубен зустрівся з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем та керівником Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Валерієм Тарасюком щодо ситуації з підвищеними тарифами на комунальні послуги.

Результатом цієї розмови стало, зокрема, ініціювання проведення позачергової сесії Полтавскої обласної ради. Вона запланована на 14 січня, повідомив на своїй Фейсбук-сторінці голова цього представницького органу.

– Плануємо запросити керівників усіх газорозподільних компаній області та представника НКРЕКП, – написав Олександр Біленький.

– Під час сьогоднішньої зустрічі прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що, по-перше, людям буде запропонований значно нижчий, ніж зараз, середньорічний тариф на газ, а по-друге, у недобросовісних власників облгазів, які виставили невиправдані тарифи на розподіл та транспортування газу, просто забиратимуть ліцензію. І розпочати цей процес він обіцяв якраз із Полтавщини, реагуючи на масові протести людей в нашій області, – зазначив народний депутат України Олег Кулініч.

Альона Зимня

22-23 грудня в приміщенні Полтавської міськради відбулося засідання міської територіальної виборчої комісії, яка вдруге остаточно затвердила результати виборів депутатів, що відбулися 25 жовтня. Уперше, нагадаємо, підсумки підбили ще 6 листопада, та почалися суди…

До складу ради восьмого скликання ввійшло 42 народних обранці. Вони представляють сім політичних сил. Найбільше депутатів – у партії «За майбутнє», яка йшла на вибори з уже втретє обраним міським головою Олександром Мамаєм. Окрім останнього, до дипкорпусу потрапили Сергій Гонтовий, Іван Діденко, Ігор Еренбург, Ірина Климко, Євген Дикань, Мілена Муравенко, Валерій Пархоменко, Денис Поліщук, Маріанна Соліман. Лише на одного депутата менше змогла завести в Полтавську міськраду «Слуга народу». Її представники – Сергій Іващенко, Катерина Бабіч, Юрій Бражник, Сергій Марюхненко, Світлана Нестуля, Вадим Ямщиков, Євгенія Янко, Антон Ярмолюк, Марина Пілатова. По шість депутатів мають «Рідне місто» та  «Європейська солідарність». Від них пройшли, відповідно, Едуард Волков, Тарас Бойко, Євген Нагорний, Олександр Удовіченко, Олексій Чепурко, Тетяна Юрченко та Андрій Карпов, Юлія Городчаніна, Олександр Дедюхін, Оксана Дрюк, Олександр Івахов, Юлія Костенко. Порівну (по чотири) дісталося місць і «Опозиційній платформа – За життя» та «Партії простих людей Сергія Капліна». Від цих політичних сил у раді працюватимуть Тетяна Годяк, Оксана Деркач, Євген Момонт, Віктор Чміль та Сергій Каплін, Олександр Артеменко, Владлена Каплін, Ігор Кислов. Найменше депутатських мандатів отримає «Свобода». Їх видадуть Юліанові Матвійчуку, Юрієві Бублику та Ігореві Скляру.

До речі, цей склад міської ради після перерахунку голосів Шевченківським районним у Полтаві тервиборчкомом відрізняється від попередньо озвучуваного. Замість В’ячеслава Тютюнника в депутатський корпус потрапила Марина Пілатова.

– Після оприлюднення результатів депутати повинні принести нам заяви про реєстрацію. Першу сесію можна буде скликати, коли матимемо 28 постанов за цими заявами, – розповіла голова міської ТВК Алла Назаренко.

Альона Зимня

Сьогодні очільник Міністерства освіти й науки Сергій Шкарлет, призначений на цю посаду 17 грудня, здійснив свою першу робочу поїздку Україною – відвідав Полтаву. Він зустрівся з головою обласної державної адміністрації Олегом Синєгубовим, обговорив питання використання субвенцій із державного бюджету місцевим за напрямками, що стосуються освіти.

 

Про спецзаклади для дітей із особливими потребами

Найперше міністр ознайомився з роботою Полтавського навчально-реабілітаційного центру, розташованого на вул. Героїв Сталінграду, 16, зазначивши, що аналогічні заклади відвідає й у інших регіонах України й вважає за необхідне підтримувати їх, у тому числі на законодавчому рівні.

За словами очільника ОДА, центр у Полтаві – унікальний для області, адже його педагоги розробили спеціальні методики навчання для своїх вихованців. Сюди приймають дітей із усього регіону, наразі їх 161. Є цілодобові групи, працює додаткове відділення в Михайлівці неподалік від Диканьки.

– Наші вихованці мають різні нозології, немає лише незрячих. Заклад – експериментальний майданчик всеукраїнського значення зі впровадження роботи з дітьми з аутизмом, – розповіла директор центру Любов Січкар.

Це досить складна нозологія, яка у світі до кінця ще не вивчена. Тож робота полтавських педагогів – це напрацювання досвіду, щоденне взаємне навчання.

– Ми повністю модифікуємо програми. На кожну дитину складаємо індивідуальний освітній маршрут. Тричі на рік проводимо діагностику. Відповідно до неї цей маршрут коригуємо. Фахівці працюють із дітьми майже індивідуально, – сказала заступник директора центру з навчально-виховної роботи Наталія Різник.

Фінансується заклад із обласного бюджету, влада збирається підтримувати та розвивати його й надалі. Як зазначила директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Віта Ковальська, у планах – створити тут багатопрофільний реабілітаційний центр.

 

Про 90-ліття «Полтавської політехніки»

Також цього дня Сергій Шкарлет узяв участь у заходах із відзначення 90-річчя від дня заснування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Він озвучив тематичний вітальний адрес глави уряду та поздоровив заклад від імені міністерства та освітянської громади, вручив працівникам вишу почесні грамоти Кабінету Міністрів, нагрудні знаки міністерства «За наукові та освітні досягнення», «Відмінник освіти».

Отримали почесні грамоти ОДА за особистий внесок у розвиток національної освіти працівники закладу й від Олега Синєгубова. Йому ж на святкуванні вручили Атестат почесного професора, запросили до викладання на кафедрі державного управління і права, адже студенти потребують практичного досвіду, інноваційних підходів, управлінських рішень.

Про розвиток загальної середньої освіти

Наостанок гість зі столиці відповів на питання журналістів, згадавши, зокрема, про зміни у професійній (професійно-технічній) та вищій освіті в напрямку посилення співпраці з роботодавцями, а також долучився до роботи круглого столу «Основні аспекти розвитку загальної середньої освіти Полтавщини».

– Ми намагаємося зробити 2021-й роком освіти. Сподіваюся, що кожен педагог отримає відчутну різницю в заробітній платі між 2020-м і 2021 роками. За ініціативою президента України підготовлений законопроєкт стосовно страхових гарантій для науково-педагогічних працівників, які так само, як і медики, підпадатимуть під захворювання на COVID-19. Компенсації будуть рівноцінні,– пообіцяв Сергій Шкарлет.

Під час круглого столу київський посадовець презентував проєкт «Всеукраїнська школа онлайн», що складається з 800 уроків. Вона наповнена еталонним курсом із 5 по 11 клас, тут можна відкрити свій персональний кабінет, оцінювати знання учнів тощо. Найближчим часом запрацюють електронний журнал та електронний щоденник. Платформа постійно доповнюватиметься, розвиватиметься. Це дозволить хоча б частково розв’язати проблему з тим, що в сільській місцевості не вистачає майже 7 тисяч учителів – англійської мови, інформатики, хімії, фізики.

Хоча наразі, за словами міністра, іще зарано говорити про якість дистанційного навчання. У листопаді Державна служба якості освіти провела анонімне опитування серед 3,5 тисяч респондентів. Дві третини з них вважає, що онлайн-уроки дають можливість не зупиняти освітній процес.

– Звичайно, дистанційне навчання виключає елемент соціалізації та не замінить очне. Освіта – дуже консервативна галузь. Усе залежить від того, скільки ми закладаємо на першому етапі. Ми в жодному разі не побачимо результату, поки не дійдемо до кінця, – зауважив Сергій Шкарлет.

Крім того, на засіданні обговорили інклюзивну освіту на Полтавщині, деінституалізацію закладів, зміну концепції харчування в школах та дитсадках, повідомили в ОДА.

Альона Зимня

Сьогодні до обласного центру з робочим візитом завітав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Він узяв участь у засіданні Національного круглого столу з актуальних питань у галузі мистецтва, що проходив у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка, відвідав обласну філармонію й театр ім. М.В. Гоголя. В останньому, зокрема, переглянув уривок вистави «Остання любов гетьмана». Як зізнався потім журналістам, на те, щоб побачити фрагмент постановки, не очікував.

– Це несподіванка для мене. А всі несподіванки мистецького характеру дуже приємні. Зранку я був у Гоголевому. Там теж показали невеликий спектакль. Гоголь мене сьогодні «переслідує», – із усмішкою прокоментував міністр.

Директор театру Олексій Андрієнко розповів, що п’єса «Остання любов гетьмана» була написана саме для полтавського театру, ніде інде в Україні її більше не показують.

Олександр Ткаченко повідомив, що наразі ведеться робота з надання театру ім. М.В. Гоголя статусу національного. Ініціювала цю процедуру Полтавська обласна державна адміністрація. Вона підготувала необхідні документи, розробила та направила на погодження уряду проєкт відповідної постанови, зазначив голова ОДА Олег Синєгубов. Міністр культури сказав, що влада регіону вже звернулася до нього з цього питання. Але його повинна розглянути спеціальна науково-методична рада.

Надання певного статусу закладам, які розвивають українську культуру, нагадаємо, входить до другого етапу реалізації державної програми «Велике будівництво в культурі». Окрім того, у рамках нього відбувається відновлення музеїв та культурних пам’яток. Із полтавських наразі мова йде про два об’єкти. Це краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського та філармонія. Остання – довгобуд, позаяк її реконструюють уже п’ятий рік.

– Проблеми з фінансуванням, які були, ми вирішуємо. Але звертаємося до держави щодо співфінансування, аби завершити об’єкт уже 2021 року. Усі підстави для цього є, бо фактично роботи – на завершальному етапі, – розповів очільник облдержадміністрації.

Залишилося відремонтувати фасад, закупити обладнання. На це треба додатково 52 млн грн.

Що ж стосується музею, то під час відвідування його президентом України останній поставив завдання реставрувати заклад. Фасадну частину вже зробили. Тепер слід братися до внутрішнього оздоблення. На нього необхідно 105 млн грн і кілька років для втілення задуманого. Проєкт передбачає роботи у вестибюлі та залі урочистостей, монтаж систем пожежної, охоронної сигналізацій, відеонагляду, опалення та кондиціонування, сантехнічні, електротехнічні роботи.

Керівник міністерства зауважив, що реалізувати все це планують на умовах співфінансування з обласним бюджетом. Щоб залучити кошти на обласну філармонію та краєзнавчий музей, влада Полтавщини подала відповідні пакети документів на фінансування з державного бюджету, Державного фонду регіонального розвитку та через згадану вище національну програму.

– Експертна рада розглядатиме об’єкти, подані до програми «Велике будівництво в культурі», за кількома чинниками – не тільки щодо їхнього стану, а й спроможності підвищити кількість глядачів, відвідувачів, включення до туристичних маршрутів, історичної, культурної цінності. Ця програма розрахована на кілька років, – зазначив Олександр Ткаченко.

Альона Зимня

Сьогодні відбулося друге пленарне засідання першої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання. Перше, нагадаємо, мало місце 27 листопада. На ньому голова облтервиборчкому Людмила Сердюк оголосила результати жовтневого волевиявлення громадян, а новообрані депутати від політичних партій «Довіра», «Слуга народу», «За майбутнє», «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За життя», «Рідне місто» та  «Європейська солідарність» – загалом 84 особи – обрали очільника. Ним став представник «Довіри» Олександр Біленький. «За» цього кандидата під час таємного голосування висловився 71 народний обранець.

На другому пленарному засіданні депутати обрали заступників голови облради. За цієї каденції їх буде не двоє, а четверо. На посаду першого заступника Олександр Біленький запропонував призначити депутата від «Слуги народу», директора Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Олександра Лемешка (той, до речі, із керівної посади у виші пообіцяв звільнитися). Пропозицію підтримали 56 народних обранців. Заступниками «без порядкових номерів» стали:

• Олег Бєлоножко від «Батьківщини», котрий був депутатом Полтавської міської ради сьомого скликання й теж одержав від колег 56 голосів;
• Олексій Чепурко від «Рідного міста», який працював заступником міського голови Полтави з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) та «за» якого висловилися 54 депутати;
• Лілія Руроєва від «ЄС», котра очолювала ТРК «Пирятин» та котрій свою підтримку надали 52 народні обранці.

Коментуючи питання про те, що збільшення кількості заступників призведе до додаткових видатків з бюджету, голова обласної ради зазначив, що сума, навпаки, зменшиться, адже штат апарату скоротили на 5 працівників – із 65 до 60.

Також депутати затвердили Положення про постійні комісії та утворили їх. Очолили постійні комісії:

• з питань регламенту, депутатської діяльності, цифрового розвитку, інформаційної сфери, зв’язків з громадськістю та дотримання прав учасників АТО – Микола Кульчинський («ЄС»);
• з питань бюджету та управління майном – Лариса Босенко («Батьківщина»);
• з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр – Сергій Савченко (ОПЗЖ);
• з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження, будівництва, транспорту та зв’язку – Іван Сидоренко («Батьківщина»);
• з питань аграрної політики та земельних відносин – Іван Гришко («Слуга народу»);
• з питань екології та раціонального природокористування – Євген Корф (ОПЗЖ);
• з питань правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, забезпечення прав і потреб військових та учасників бойових дій – Олег Хардін («Слуга народу»);
• з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення – Олександр Кудацький («Рідне місто»);
• з питань освіти, науки та культури – Олег Діденко («Довіра»);
• з питань молодіжної політики, спорту та туризму – Олександр Алексюк (ОПЗЖ).

Альона Зимня

22 листопада відбувся другий тур виборів міського голови в Полтаві. У ньому, відповідно до результатів голосування 25 жовтня, за підтримку городян змагалися очільник обласного центру у 2010-2018 роках Олександр Мамай, котрий ішов із партією «За майбутнє», та директор ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» Сергій Іващенко, якого висунула команда «Слуги народу».

Віддати свій голос за того чи того кандидата цього дня виявили бажання лише 25,52% полтавського електорату, повідомили в Центральній виборчій комісії на своїй Фейсбук-сторінці. Іще менше людей на дільниці в тих 11 містах, де в неділю відбувався другий тур виборів, прийшло лише в Дніпрі (23,93%) та Нікополі (24,20%). По Черкасах, Ужгороду, Миколаєву, Дрогобичу, Рівному, Слов’янську, Львову та Бердянську показники були вищими, але все одно не подолали порогу навіть у 40%.

Уже за добу після завершення голосування Олександр Мамай на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» написав: «Перемога за нами», посилаючись на результати паралельного підрахунку голосів у своєму штабі. На ранок наступного дня Сергій Іващенко дописом у тій же соцмережі, орієнтуючись на дані власного штабу, визнав свою поразку – 47% проти 52%. Таким чином, новостворену полтавську громаду очолить політик, за якого проголосувала 1/8 її жителів.

Альона Зимня

У Центральній виборчій комісії нарешті оприлюднили результати виборів голів міських  громад області. Останніх на Полтавщині після реформи з децентралізації залишається 16. Наразі відомі прізвища 15 керівників – нагадаємо, у Полтаві на 22 листопада призначений другий тур місцевих виборів, у якому за крісло міського голови змагатимуться Олександр Мамай («За майбутнє») та Сергій Іващенко («Слуга народу»).

Що ж до інших громад, то половину з них очолили представники партії «Довіра». Це Сергій Волошин (Хорольська громада Лубенського району), Олександр Грицаєнко (Лубенська громада), Володимир Нестеренко (Гадяцька громада Миргородського району), Сергій Соломаха (Миргородська громада), Віктор Радько (Лохвицька громада Миргородського району), Олександр Копелець (Кобеляцька громада Полтавського району), Оксана Дядюнова (Решетилівська громада Полтавського району) та Сергій Максименко (Зіньківська громада Полтавського району). Саме «Довіра», нагадаємо, отримала найбільшу підтримку електорату й під час обрання депутатів обласної ради.

За самовисуванців виборці проголосували в трьох громадах – Горішньоплавнівській Кременчуцького району (Дмитро Биков), Пирятинській, що тепер на Лубенщині (Андрій Сімонов) та Заводській Миргородського району (Віталій Сидоренко). Представники партії «За майбутнє» Віталій Малецький і Станіслав Джусь зібрали необхідну для обрання кількість голосів у Кременчуцькій громаді та Глобинській Кременчуцького району відповідно. По одному «своєму» голові міської громади в Полтавській області мають тепер «Радикальна партія Олега Ляшка» (це Віталій Колесніченко в Гребінці) та ВО «Батьківщина» (це Петро Світлику Карлівці).

Альона Зимня

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні погодив рішення щодо внесення змін до постанови №641, якими запроваджуються «карантин вихідного дня» та перехід до загальнодержавного «помаранчевого» рівня епідеміологічної небезпеки. Щоб покращити епідситуацію в країні та запобігти колапсу медичної системи, частковий локдаун започатковують із 00.00 суботи й до 00.00 понеділка. Стартує «карантин вихідного дня» цими вихідними, 14 листопада. Закінчення поки що офіційно прогнозується на 30 листопада, але деякі засоби масової інформації з посиланням на свої джерела в міністерствах уже повідомляють, що обмеження можуть тривати до Нового року та пізніше.

Під час «карантину вихідного дня» додатково до тих, що діють у будні, передбачені заборони:

• приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які працюють у сфері громадського харчування (але можлива торгівля «на виніс»);
• приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах та інших закладах розважальної діяльності;
• приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які працюють у сфері торговельного й побутового обслуговування населення, крім: а) реалізації продуктів харчування в магазинах, 60% торговельної площі яких призначені для продажу їжі та напоїв, пального, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ветеринарних препаратів, кормів; б) надання фінансових послуг, діяльності фінустанов, інкасації та перевезення валютних цінностей, роботи операторів поштового зв’язку, медичної та ветеринарної практик, функціонування автозаправних комплексів (без зон харчування), технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;

Окрім того, під заборону підпадають діяльність закладів культури й проведення культурних, масових заходів, за винятком роботи суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно– та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки; діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.

Водночас перевізники у вихідні працюватимуть. Як розповів міністр інфраструктури Владислав Криклій, автотранспорт, у тому числі маршрутні таксі, тролейбуси, трамваї та залізниця перевозитимуть по стільки пасажирів у салоні, скільки місць для сидіння. Це стосується міського, приміського, міжміського, обласного та міжобласного сполучення.

– Ми відходимо від адаптивного карантину, тому в будні на території всієї країни запроваджуються обмеження, які були притаманні «помаранчевому» рівню епідеміологічної небезпеки, адже зростання рівня захворюваності на COVID-19 відбувається по всій Україні, – зазначив очільник Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов.

Лише на Полтавщині, як поінформували в облдержадміністрації з посиланням на дані обласного лабораторного центру МОЗ України, від початку карантину діагностували 13,767 тис. випадків захворювання на коронавірусну інфекцію, за минулу добу – 624. Одужали 6002 жителі області, продовжують лікування 7497. Летальних випадків зареєстровано 268 (за добу – 10). Серед них, зокрема, колишній військовий лікар, завідувач неврологічного відділення 3-ї міської клінічної лікарні Полтави Віталій Нетребовський.

– COVID-19 розповсюджується нашою країною ураганними темпами. Аналогічна ситуація спостерігається в європейських країнах, і вони переходять до повного локдауну. Це найкращий спосіб для стримування захворюваності на коронавірусну хворобу. Проте економіка України локдауну не витримає – бізнес збанкрутує, люди залишаться без роботи та коштів, – пояснив міністр.

Тому уряд не тільки вирішив запровадити «карантин вихідного дня», а й заявив про свою готовність підтримати підприємців. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, повною мірою будуть відновлені та розширені такі програми:

• компенсація частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм;
• програма портфельних гарантій, яка має запрацювати найближчим часом (до 80% кредиту буде покриватися державою);
• можливість застосування механізму визнання «карантину вихідного дня» форс-мажорною обставиною, що наразі обговорюється з Торговельно-промисловою палатою;
• продовження реалізації програми доступних кредитів «5-7-9», яка дає змогу отримати кредитні канікули для бізнесу (рефінансування наявних позик фактично під 0%).

Альона Зимня

12 листопада в приміщенні по вул. Соборності, 45, у Полтаві планується провести третє пленарне засідання 34-ї позачергової сесії обласної ради сьомого скликання. Про це повідомили на сайті цього органу місцевого самоврядування. Робота депутатів має початися о 10-й годині.

Як написав на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» голова облради сьомого скликання Олександр Біленький, основне питання цього дня – «затвердження рішення про передачу кардіодиспансеру на баланс комунального підприємства».

– Це дасть змогу медичній установі укладати договори на електро- та теплопостачання, тобто функціонувати в штатному режимі, – пояснив очільник депутатського корпусу (нині, попри те, що був відкритий іще у вересні, новий кардіоцентр не працює).

У зв’язку з цим Олександр Біленький закликав народних обранців, які не мають медичних застережень, прибути на останнє в каденції пленарне засідання. Воно, нагадаємо, мало відбутися ще 16 жовтня, до виборів, але тоді чимало депутатів не змогло з’явитися через перебування на самоізоляції.

Альона Зимня

У Центральній виборчій комісії назвали дату, коли відбудеться другий тур виборів міського голови в Полтавській об’єднаній територіальній громаді. Місцевим тервиборчкомом голосування було призначене на 22 листопада. ЦВК цю дату підтвердила, розмістивши відповідну інформацію й на своїй Фейсбук-сторінці. Також цього дня повторно вибиратимуть очільників своїх громад у Слов’янську, Дрогобичі, Ужгороді, Броварах, Львові та Рівному.

У Полтаві за крісло міського голови в другому турі змагатимуться Олександр Мамай, котрий ішов із партією «За майбутнє», та представник «Слуги народу» Сергій Іващенко. Інформація наразі неофіційна, позаяк результатів виборів Полтавська міська територіальна виборча комісія ще не оголосила. За словами голови ТВК Алли Назаренко, підрахунок триває. Але із інших джерел відомо, що цього року колишньому очільникові обласного центру не вдалося так переконливо перемогти, як у два попередні рази, – його підтримала лише третина електорату. Та це все одно майже вдвічі більше, ніж у конкурента. Щоправда, при цьому передбачити, із яким результатом обидва кандидати дійдуть до фіналу повторного голосування, експерти поки що не беруться, тим паче зважаючи на надзвичайно низьку явку виборців на дільниці 25 жовтня.

Нагадаємо, вибори голови громади у два тури можуть відбуватися лише за умови, що жителів у ній – понад 75 тисяч (населення майбутньої Полтавської ОТГ становить майже 313 тисяч осіб) і жоден із кандидатів у першому турі не отримав понад половину голосів.

Альона Зимня