У суботу, 20 червня, Полтавський театр ляльок відновить свою роботу після карантину в традиційному форматі. Першою глядачам у залі представлять виставу «Ще раз про Червону Шапочку». Вартість квитка – 40 грн.
Постановки можна буде побачити лише у вихідні. Та й то недовго – уже на неділю, 12 липня, призначене закриття театрального сезону. Фіналити будуть виставою «Попелюшка».
Альона Зимня
Тривалий час функція з прийому громадян для призначення державних соціальних допомог, як, власне, і саме призначення та виплата, була покладена на районні управління соцзахисту населення. Однак реформа децентралізації внесла в цю систему певні корективи.
– Я, на жаль, не можу на сьогодні повідомити конкретні структуру й модель органів соціального захисту населення, особливо районного рівня, які будуть після децентралізації. Однак із упевненістю можу сказати, що відповідно до законодавчих актів, проєктів законодавчих актів за органами соціального захисту населення, яку б вони модель після децентралізації не прийняли, залишаються функції з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. А функція з прийому громадян для призначення таких допомог переходить до повноважень об’єднаних територіальних громад, – розповіла директорка Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Людмила Корнієнко.
Це робиться для того, щоб із укрупненням районів людям не доводилося їздити до далекого райцентру, аби подати документи на призначення допомоги від держави, щоб вони могли все це зробити на місці. А ще – щоб швидше отримували результат.
Новий спосіб роботи торік випробували на собі п’ять ОТГ Полтавщини. Це Шишацька, Омельницька, Піщанська, Білоцерківська та Пирятинська. Саме вони взяли участь у пілотному проєкті, що здійснювався на рівні Міністерства соціальної політики в рамках впровадження програми «Соціальна громада», яка приходить на зміну старій моделі функціонування органів соцзахисту.
– Це дало нам можливість забезпечити на рівні ОТГ прийом громадян і передачу їхніх заяв із пакетами документів, які необхідні для призначення будь-якого виду допомоги (наразі їх 67), в електронному вигляді в органи соціального захисту населення, які є структурними підрозділами райдержадміністрацій. Також ми взяли участь у пілоті, який впроваджується через міністерство, щодо забезпечення технічним оснащенням ОТГ, які готові впроваджувати програму «Соціальна громада». Торік таку допомогу в нас одержали 14 об’єднаних територіальних громад, у поточному році плануємо забезпечити ще 16. Крім того, нині ми маємо інформацію про рекомендовану структуру, яка повинна діяти на рівні ОТГ для забезпечення прийому громадян. Наразі у 25 об’єднаних територіальних громадах діють відділи соціального захисту населення, у 28-ти введені посади уповноважених осіб із питань соціального захисту, є такі посади й при кожному старостаті (у нас їх 141), створено 15 центрів надання адміністративних послуг у ОТГ, де теж мають можливість приймати громадян. Але найбільш дієва форма, я вважаю, – це створення відділів соцзахисту на рівні об’єднаних територіальних громад плюс призначення в старостатах відповідних уповноважених осіб. Це дозволить не тільки приймати документи, а й вирішувати інші питання вразливих верств населення, – зауважила Людмила Корнієнко.
На сьогодні стовідсотково забезпечити прийом громадян готові лише 14 ОТГ Полтавщини. Усі інші працюють поки що на рівні 20-40%, тобто 80-60% звернень за соціальною допомогою надходять від населення безпосередньо до райуправлінь соцзахисту. Але до 1 серпня всі ОТГ повинні повністю взяти на себе цю функцію, переконана регіональна влада.
До речі, як уже зазначалося, документи з громад у райони будуть надходити в електронному вигляді.
– Головною перевагою такого механізму є скорочення терміну від моменту звернення до моменту одержання конкретного результату. Це дасть можливість 60% допомог, передбачених на сьогодні законодавством, призначати в одноденний термін, – сказала посадовиця.
На сьогодні до програми «Соціальна громада» вже приєдналися 15 ОТГ, у стадії приєднання – 13, у стадії опрацювання – 17. Повністю перейти на впровадження проєкту на Полтавщині планують до 20 вересня.
Альона Зимня
В обласному центрі планують розширити перелік небезпечних відходів, які можна буде здати в «Екобус». Про це в ефірі «Сніданку з «1+1» розповів заступник міського голови Полтави з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) Олексій Чепурко. Наразі працівники комунальники приймають відпрацьовані акумулятори, батарейки, ртутні термометри та люмінесцентні лампи. Останніх, наприклад, за місяць назбирується близько 2000, градусників – до сотні та з півтонни батарейок і акумуляторів. Платити за утилізацію таких відходів полтавцям не потрібно, роботу спецтранспорту фінансують із міського бюджету.
– Ми зараз розробляємо з екоактивістами програму. На серпень планується сесія міської ради. Прийматимемо зміни, хочемо розширити список. Збираємося додати електронну побутову техніку, медичні відходи тощо. Дуже сподіваємося, що депутати підтримають нашу ініціативу та внесуть зміни в програму, – розповів Олексій Чепурко.
Нагадаємо, у другій половині червня «Екобус» працює за таким графіком:
15.06 – вул. Гожулянська, 26 («Хуторок»);
16.06 – с. Івонченці (Будинок культури);
17.06 – вул. Європейська, 66 («СтарЛайн»);
18.06 – вул. Європейська, 185 («Фуршет»);
19.06 – вул. Великотирнівська, 35/2 («Екомаркет»);
22.06 – вул. 23 вересня («Універсам Полтава»);
23.06 – с. Червоний Шлях («Салтівський»);
24.06 – вул. Мазепи, 17 («12 вольт»);
25.06 – вул. Героїв Сталінграда, 30 («АТБ-Маркет»);
26.06 – вул. Дмитра Коряка, 3 («МаркетОПТ»);
30.06 – с. Климівка (кінцева зупинка).
Альона Зимня
Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Україні оголосило результати відбору міст-партнерів для участі в програмі «Міста, вільні від домашнього насильства» на 2020-2021 роки. Полтава – одна з десяти переможців. Крім того, до цієї кагорти ввійшов іще один населений пункт нашої області – Кременчук. Про це стало відомо зі сторінки фонду в соціальній мережі «Фейсбук».
Загалом у відборі взяли участь 32 міста. Конкурс поводили у 12 регіонах, які охоплює географія програми. Окрім вищеназваних, перемогу в ньому здобули такі населені пункти: Вінниця, Дніпро, Костянтинівка, Краматорськ, Львів, Мелітополь, Покровськ і Сєвєродонецьк.
У рамках програми «Міста, вільні від домашнього насильства» найближчі два роки UNFPA допомагатиме городянам розбудовувати локальну систему запобігання та протидії домашньому насильству й насильству за ознакою статі. Фонд планує сприяти у створенні та забезпеченні сталого функціонування спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб; підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання й протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі тощо.
Альона Зимня
Сьогодні голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов зі своїми заступниками Дмитром Луніним, Катериною Рижеченко та Євгеном Грековим узяли участь у Всеукраїнській акції-марафоні «Перемога в нас у крові», що була започаткована Міністерством молоді та спорту й Товариством Червоного Хреста України. Також до ініціативи долучилися заслужений майстер спорту України, чемпіон світу з таїландського боксу Олег Приймачов, майстер спорту України з боксу Олександр Погребняк, працівники обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», управління Державної служби якості освіти в Полтавській області, учасники АТО, держслужбовці та молодь.
– Донорська кров потрібна під час операцій, потерпілим у катастрофах, онкохворим. Здаючи кров, ви рятуєте чиєсь життя. Приєднуйтеся до ініціативи. Одна година вашого особистого часу може додати комусь тисячі годин життя, – зазначив голова ОДА.
Дана акція проводиться в рамках відзначення Всесвітнього дня донора (14 червня). Стартувала вона 9 червня. Здати кров можна на обласній станції переливання крові з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 14.00. Донором може стати здорова людина від 18 років і вагою не менше ніж 50 кілограмів. Перед кровоздачею її обстежить терапевт, будуть зроблені гематологічні дослідження в лабораторії. Загальноприйнята доза для кровоздачі, яка не нашкодить здоров’ю, – 450 мл. Перед процедурою донору дадуть чай і печиво. Повторно кров можна буде здати через два місяці. Чоловікам рекомендовано це робити п’ять разів на рік, жінкам – чотири. Донори отримують два вихідні: перший – у день здачі крові, другий – коли зручно, а також кошти на харчування, повідомили в облдержадміністрації.
Крім того, сьогодні, як розповіла голова Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Ірина Плюсніна, організатори акції привітали почесних і активних донорів. Нині звання «Почесний донор України» в області має 3241 особа, з них дві – «Заслужений донор України».
– За статистикою, більше донорів – із І та ІІ групами й позитивними резусами, що найбільш розповсюджені. Проте такої крові й більше потребують, використовують лікувальні заклади. В області працюють три заклади служби крові – у Полтаві, Кременчуці та Лубнах. Разом за рік заготовляємо приблизно 9,5 тонни донорської крові. Саме стільки потрібно, щоб задовольнити всі заклади регіону. Кров на Полтавщині здають близько 11 тисяч донорів, частина з них – не один раз на рік. Із початку 2020-го близько 500 донорів прийшли до нас уперше. Це й молодь, і люди середнього віку, – розповів головний лікар комунального підприємства «Полтавська обласна станція переливання крові» Володимир Рудіков.
Альона Зимня
Твори видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопату в Україні, якого знають більше як митця, котрий займався розробкою ескізів для національної валюти, поповнили колекцію державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Закладу подарували 51 роботу, серед яких одними з найбільш цінних є гравюри з зображеннями гетьмана Івана Мазепи та князя Володимира Великого, що були розроблені автором як ескізи для гривні. До речі, саме українську валюту спеціальна комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала найкрасивішою грошовою одиницею.
Робота над створенням гривні розпочалась у квітні 1991 року, коли творчому колективу українських художників і графіків запропонували розробити відповідні ескізи. На той момент Василь Лопата вже написав портрет гетьмана, хоча для цієї постаті, як йому говорили, час іще не настав. Та після проголошення Акту незалежності України в серпні 1991-го саме напрацювання цього митця відібрали серед інших варіантів і затвердили.
За час подальшого існування купюри номіналом 10 гривень із зображенням Івана Мазепи навколо останнього точилося чимало дискусій. Портрет, який створив художник, не був схожий на традиційний, що поширювався в літературі. За основу Василь Іванович узяв гравюру Бернінгрота, створену ще за життя гетьмана. А ще перед тим, як почати роботу над мистецьким образом, ретельно опрацював відповідні наукові видання.
Загалом доробок відомого художника налічує близько 700 творів образотворчого мистецтва, 75 проілюстрованих видань, оформлення української гривні, дипломатичного й українського паспортів. За ілюстрування «Кобзаря», якому присвятив п’ять років, Василь Лопата отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка. Ці ліногравюри виставлені тепер в експозиції Музею історії Полтавської битви.
Альона Зимня
Учора після чергового послаблення карантину свою роботу відновили бібліотеки обласного центру. Але поки що не в повному обсязі. Громадяни можуть скористатися лише послугами абонементних відділів: вибрати собі літературу для читання, повернути книги, котрі брали до призупинення діяльності закладів. Такі видання, до речі, одразу відправляють на 10-денний карантин.
Працівники бібліотек обслуговують відвідувачів у захисних масках, рукавичках. Бібліотеки забезпечені безконтактними термометрами, засобами для дезінфекції. Відвідувачів також просять не нехтувати профілактикою – бути в засобами індивідуального захисту, користуватися антисептиками, дотримуватися безпечної дистанції.
Такі тимчасові незручності користувачів не лякають – уже зранку до абонементних відділів утворювалися черги. А от відкриття читальних залів у бібліотеках полтавцям доведеться чекати до завершення карантину.
Альона Зимня
Із 10 червня в Україні було дозволено відновити роботу баз відпочинку. Але не дитячих таборів. Це викликало невдоволення в людей і вилилося в акцію протесту, яка проходила сьогодні під стінами Кабінету міністрів. Порушили гостре питання на пресконференції з нагоди 100 днів роботи уряду й журналісти. Як сказав, коментуючи ситуацію, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, обговорення щодо відкриття дитячих таборів іще триває.
– Ми вчора і сьогодні зранку мали дискусію з цього питання з Міністерством охорони здоров’я, головним санітарним лікарем. Президент порушував його на щоденній нараді з боротьби з COVID-19. Ця дискусія досить складна. Ми спираємося на такі аргументи. Оздоровлення в таборах – це понад 1 млн дітей. Вони можуть хворіти безсимптомно, можуть переносити цю інфекцію у свої сім’ї, найголовніше, замість оздоровлення можуть хворіти. Загроза ця доволі висока зараз. Моя особиста позиція як батька, як громадянина України: я маю великі сумніви в доцільності відкриття таборів цього року. Але ми домовилися з низкою міністерств, у тому числі МОЗ, що вони покажуть свої розрахунки, аргументи, обґрунтування і, якщо зможуть переконати, у тому числі Кабмін як колегіальний орган, ми, можливо, підемо на ці речі. Але поки що я ставлюся дуже насторожено до можливості відкриття дитячих таборів у найближчий місяць, як мінімум, до того як ми побачимо подальший розвиток епідемії в Україні. МОЗ учора отримав доручення впродовж трьох днів подати ці дані, тож завтра до кінця дня або в понеділок будемо дивитися розрахунки й ухвалювати рішення, – зауважив посадовець.
Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко під час «круглого столу» в Торгово-промисловій палаті України висловився з цього питання більш категорично. На його думку, 2020 року відкривати табори для оздоровлення маленьких українців не можна. Краще не дозволити їм працювати, аніж потім ліквідовувати негативні наслідки.
– Для ухвалення урядом рішення про відкриття дитячих оздоровчих таборів місцева влада має гарантувати медичну допомогу не лише щодо COVID-19, а й інших нозологій. В організованих колективах, крім заражень, що передаються крапельним шляхом, щорічно виникають кишкові інфекції. Сьогодні ніхто не дасть 100% гарантії, що їх не буде. Ми стримуємо відкриття дитячих таборів, бо може бути нашарування різних видів зараження: коли привозимо дитячий організований колектив, виникає та ж ротавірусна інфекція. Ми не розуміємо, це коронавірус чи кишкова група інфекцій, але маємо всіх госпіталізувати, усіх контактних ізолювати. Це буде величезне навантаження на заклад, який їх прийняв, – наголосив Віктор Ляшко.
Наразі на прикладі роботи готелів і санаторіїв для дорослих у центральній владі вивчають можливості дотримання безпеки для здоров’я маленьких відпочивальників в умовах епідемії COVID-19. Враховують багато чинників, серед яких і розвиток епідситуації. Вона на сьогодні, на жаль, має негативну тенденцію – за минулу добу, за даними міністра охорони здоров’я Максима Степанова, у державі коронавірус встановили ще в 689 осіб. Це новий антирекорд для України.
А от на Полтавщині нових випадків захворювання не зафіксовано. Позитивна динаміка щодо зараження коронавірусом у регіоні дає підстави сподіватися, що місцеві дітлахи цього літа все-таки зможуть відпочити в позаміських таборах. Хоча обнадіювати батьків у обласній державній адміністрації поки що все-таки не поспішають. Чекають дозволу на роботу закладів від головного державного санітарного лікаря країни. І готуються до відкриття.
На виконання доручення Кабміну на Полтавщині розробили етапи виходу дитячих таборів із карантину. Як повідомили в ОДА, нині, із 9 по 15 червня, триває перший із них, із обмеженим доступом. Це робота в режимі здійснення попередніх перевірок органами та установами владних повноважень за затвердженим графіком і підготовка до другого етапу з обмеженим доступом – комплексних перевірок та отримання дозвільних документів. Його терміни наразі невідомі.
У будь-якому разі до 22 червня, у період карантину, як зазначив під час Всеукраїнської селекторної наради – засідання центрального міжвідомчого штабу з координування організації й проведення оздоровлення та відпочинку дітей у 2020 році Віктор Ляшко, позаміським дитячим закладам працювати не дозволяється. Їх робота в режимі надання послуг можлива лише за умов прийняття спеціальних санітарних і технічних вимог, розробки та прийняття алгоритмів медичного обстеження дітей, прийому їх у закладах, реагування на випадки підозр коронавірусної інфекції. Ці вимоги МОЗ наразі розробляє. Та й у Полтавській ОДА наголошують, що, якщо табори оздоровлення та відпочинку цього року все ж відкриються, то лише для місцевих дітей. Відпочивальників із інших регіонів тут не прийматимуть.
– До оздоровчого періоду планувалася робота 26 позаміських дитячих закладів. У зв’язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19 цього літа не працюватимуть п’ять закладів: «Чайка», «Іскорка», «Маяк», «Енергетик» і «Ромашка». Також під сумнівом робота трьох таборів обласної комунальної власності, які визначені для обсервації: «Ерудит», «Супутник» і «Миргородський», – повідомив перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін.
Альона Зимня
Заслужений гвардієць українського футболу Павло Ребенок, за плечима якого майже три сотні поєдинків у елітному дивізіоні країни, провів перемовини з керівництвом ФК «Ворскла» (Полтава). Їх результатом стало підписання нової трудової угоди 34-річного крайнього лівого півзахисника з клубом, де він іще 19-річним хлопцем проходив бойове хрещення у великому футболі, повідомила пресслужба «біло-зелених». Новий контракт старожила команди розрахований на рік.
– Я з тих гравців, які не зазирають у паспорт. Навіщо це потрібно, коли ти сповнений сил та бажання однаково сумлінно відпрацьовувати як на тренуванні, так і в офіційній грі! Зараз перед очима вкотре промайнув мій дебют за «Ворсклу» далекого 2004-го. Мунтян випустив мене на поле, сказавши перед цим лише, аби я старався. І хоча тоді ми поступилися 0:1, усе ж таке ніколи не забудеш – свій найперший матч на рівні Вищої ліги. Можу сказати, що цілком задоволений тим, як складається моя кар’єра, а з «Ворсклою» в нас ще чимало планів, – наголосив спортсмен.
Нагадаємо, до полтавської «Ворскли-Нафтогаз» Павло Ребенок вперше прийшов улітку 2004 року. Дебютував у складі нового клубу 25 липня в грі проти харківського «Металіста», вийшовши за 15 хвилин до її завершення.
Альона Зимня
На зупинках «Корпусний парк», «Південний вокзал» і «Вул. Шевченка» (біля ринку) з’явилися стенди з розкладом руху тролейбусів. Ініціатива з їх встановлення належить двом полтавцям, котрі прагнуть зробити перевезення пасажирів у місті більш зручним, у співпраці з проєктом rozklad.in.ua. Ідею вони «запозичили» в кременчужан. Розробили проєкт, враховуючи всі помилки та зауваження, протестували його.
У готовому варіанті городяни та гості Полтави можуть побачити на розкладі маршрут руху тролейбусів, час, коли вони під’їжджають до конкретної зупинки (плюс-мінус одна-дві хвилини) у робочі та вихідні дні. Є тут і позначки, коли транспорт відправляється в депо, коли він низкопольний тощо.
Три стенди були виготовлені для міста безплатно. На масове ж виробництво потрібні кошти. Чи будуть їх виділяти, невідомо. Іще за радянських часів подібна практика з розміщення розкладу руху на зупинках існувала. А нині в обласному центрі працює система GPS-спостереження за рухом комунального громадського транспорту. Вона дозволяє побачити, де той перебуває на даний момент, у режимі реального часу. Хоча може й працювати некоректно в разі виникнення проблем у роботі мобільного оператора, як це було, наприклад, 29 травня.
Альона Зимня
