В Опішні відбувся фестиваль борщу

Цими вихідними «гончарна столиця України» приймала в себе VII Міжнародний етнофестиваль «Борщик у глиняному горщику». Цього року тут варили 70 видів традиційної української страви, а також спекли сім весільних короваїв. Торік, нагадаємо, борщів було 60. Працювали над ними десять кухарів із різних куточків нашої держави: Одеської, Донецької, Харківської та інших областей. Як розповіла організаторка заходу Олена Щербань вони приготували борщ опішнянський зі сливами, мисливський із дичиною, слобожанський із раками та ін. Скуштувати різні види страви можна було просто неба. Також охочі мали змогу придбати на фестивалі різноманітні поробки, напої, іншу продукцію. Для дітей проводили майстер-класи. Разом із гончарями, наприклад, тут можна було спробувати створити посуд. В етносадибі демонстрували побут опішнянських умільців по роботі з глиною. Крім того, на фестивалі представили старовинне українське весілля.

Альона Зимня

На онлайн-марафоні ознайомили з «гастрономічними магнітами» Полтавщини

На базі Департаменту культури й туризму обласної державної адміністрації відбувся онлайн-марафон «Смачна Полтавщина». Представники зелених садиб, ресторанів, музею народної гастрономії, майстри кулінарних особливостей регіону презентували «гастрономічні магніти» й майстер-класи з їх виготовлення. Також до заходу долучилися надавачі туристичних послуг, які в подальшому планують внести ці локації до маршрутів.

– У нинішніх умовах проводимо заходи онлайн. Хотілося б уже зустрітись і не лише побачити та почути про різні смаколики, а й скуштувати їх. Усі люблять попоїсти! Полтавщині є чим здивувати. Приємно, що наш регіон багатий на майстрів, які готують смачну їжу. Хочеться трохи розширити загальну думку про те, що Полтавщина – це тільки галушки. Звичайно, вони невід’ємна частина нашої кухні, але маємо більш широкий асортимент наїдків, саме те, чого немає в інших регіонах, – наголосила заступниця голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко.

Під час заходу широкому туристичному загалові відкрили, зокрема, маловідомих надавачів послуг із гастрономії. Так, Оксана Дорошенко з Більська виготовляє «котелевські пряники». Її творіння вже не раз ставали переможцями різних всеукраїнських конкурсів.

– Про цю майстриню мало відомо саме в туристичних колах. Учасники нашої школи побачили ці шедеври й, сподіваюся, захочуть поїхати та на власні очі побачити пряники і їх скуштувати. Також у форматі цього заходу вперше відкрили винороба, який презентує бренд «Вина від дяді Толі». Усю сировину він закуповує на заході Україні. А вже сам продукт виготовляє за полтавськими технологіями. Він пропонує не тільки скуштувати вина, а й розповісти про технологію їх виготовлення, – сказала начальниця відділу туризму й розвитку музейної справи Департаменту культури і туризму ОДА Лілія Федорченко.

Також свою продукцію презентували представники вже сформованих гастрономічних брендів. Наприклад, у туркомплексі «Турист» створено інтерактивний музей народної гастрономії. Там пропонують дегустацію страв із «Енеїди» Івана Котляревського.

– Готуємо юшку, качану кашу. Проводимо майстер-класи з приготування галушок і вареників. У нашому музеї є різні інтерактивні заходи. Маємо багато старовинного одягу. Усе це можуть приміряти наші гості. Також ми влаштовуємо вечорниці. У залі можуть розміститися до 20 людей. Наш музей внесено до туристичного маршруту «Шляхами полтавської галушки», – розповіла ініціаторка його створення Лариса Оніщук.

Після онлайн-марафону всі відеоматеріали локалізують та створять за ними окремий медійний продукт, що буде надісланий усім туристичним організаціям для подальшої реклами.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

 

Відбулася презентація колекцій молодих дизайнерів

У затишному дворику Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського відбулася підсумкова презентація колекцій молодих дизайнерів. Новинки вбрання представляли юні моделі обласної дитячої громадської організації «Століття краси».

Захід відвідали молоді модельєри, експерти у сфері моди, які стали членами журі, фотографи, батьки юних моделей. Презентація пройшла в піднесеному настрої.

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

У Полтаві представлятимуть виставку роботів, що ввійшла до Книги рекордів України

Півтора місяці, із 15 серпня по 20 вересня, у Полтаві, у торгово-розважальному центрі «Київ», триватиме унікальна виставка. Жителі та гості міста матимуть можливість подивитися на колекцію роботів і трансформерів із металу в повну величину, що ввійшла до Книги рекордів України. Як повідомили на сторінці ТРЦ у соціальній мережі «Фейсбук», такий захід в обласному центрі відбудеться вперше. Тут представлятимуть понад 20 експонатів, наприклад, Оптимус Прайм висотою 3,5 м, Бамблбі, вага якого – більше за тонну, справжню машину-трансформер і шоу роботів, що танцюють.

Альона Зимня

У полтавському парку «Перемога» почали працювати дитячі атракціони

21 липня робоча група з дотримання карантинного режиму територій, на яких експлуатується стаціонарна та атракціонна техніка, у складі заступниці міського голови Тетяни Юрченко, представників Департаменту економіки та інвестицій Полтавського міськвиконкому, управлінь Держпраці та Держпродспоживслужби в області, районних у місті рад, виконуючи доручення голови комісії Ради з безпечної життєдіяльності населення, обстежила в обласному центрі парк культури й відпочинку «Перемога».

Перевіряли наявність усіх дозвільних документів та сертифікатів, засобів дезінфекції, дотримання соціальної дистанції, ведення журналів реєстрації обробки поверхонь, проходження скринінгу персоналом, а також усі стаціонарні дитячі ігрові атракціони, повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

На роботу розважальних об’єктів дали «добро».

Тож відсьогодні атракціони в парку «Перемога» працюватимуть щодня з десятої години ранку до восьмої вечора. Вартість квитків, наприклад, на карусель для найменших – 15 грн, на оглядове колесо – 20-25 грн.

Альона Зимня

У Полтаві оголосили конкурс на краще фото з туманоутворювальною аркою

Генеральний директор комунального підприємства «Полтававодоканал» Василь Воротинцев оголосив конкурс на найбільш оригінальну фотографію біля туманоутворювальної арки. Останні, нагадаємо, в обласному центрі встановили на честь 120-річчя КП. Повідомлення про творче змагання розміщене на сторінці керівника «Полтававодоканалу» в соціальній мережі «Фейсбук». Він повідомив, що на ідею щодо конкурсу його наштовхнула онучка під час прогулянки містом.

– Ми спостерігали за молоддю та дітьми, які раділи, гралися та фотографувалися біля арок. Тоді онучка й запропонувала мені влаштувати такий конкурс. До дітей треба прислухатися, та й ідея ця мені дуже сподобалася, – написав Василь Воротинцев.

Умова конкурсу проста – зробити фотографію біля арки й надіслати її в особисті повідомлення очільникові «Полтававодоканалу» у Фейсбуці. Той, чия світлина буде найбільш оригінальною, отримає в подарунок мобільний телефон.

– Фото має бути оригінальним, щоб показати всім, якою важливою для нас є вода, а особливу в спеку, – зазначив посадовець.

Триватиме конкурс до середини серпня. Переможець буде обраний до кінця місяця.

Альона Зимня

Новий рекорд: у моделі з Полтавщини – найбільші груди в Україні

Сьогодні в Києві зафіксували новий показник для Національного Реєстру Рекордів у номінації «Найбільші жіночі натуральні груди». Про це на своїй сторінці повідомила керівник НРР Лана Вєтрова.

Власницею диплому стала 32-річна екс-помічниця адвоката, модель, блогер Міла Кузнєцова з Лубен Полтавської області. У неї – 13-й розмір грудей, у обхваті – 135,5 см. Це на 7,5 см більше, ніж у попередниці, яка, між іншим, теж із нашого регіону – полтавка Ганна Рекало має жіночі принади обхватом 128 см.

Перед тим як отримати диплом рекордсменки, Міла пройшла медичне обстеження в спеціалізованому Маммологічному центрі, що підтвердило натуральність її грудей.

Нинішній успіх, пов’язаний із пишними формами, для красуні вже не перший. Торік вона була проголошена переможницею на конкурсі Miss World Plus Size, є володаркою інших титулів національного та міжнародного рівнів.

Міла Кузнєцова рекламує одяг plus-size, купальники, білизну.

Захоплюється плаванням, велосипедним та іншими видами спорту.

У соціальній мережі «Інстаграм» має майже 600 тис. підписників.

Альона Зимня

Купання на полтавських пляжах іще не під забороною, але…

На сьогодні в обласному центрі немає жодного пляжу, Ворскла біля якого була б безпечною для купання громадян. Про це свідчать дані державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». Якщо ще тиждень тому в річці було безпечно купатися, то нині заміри показують перевищення вмісту лактозо-позитивної кишкової палички (ЛПКП) у воді у два, три, чотири рази. Найменше її – біля пляжу Подільського району (9300 ЛПКП), найбільше – поруч із пляжем Київського (21000 ЛПКП). Біля пляжу Шевченківського району, як і приватного «Плеса», – 15000 ЛПКП.

При цьому купатися у Ворсклі наразі не забороняють. Хоча ковтати воду, тим паче пити її, мити овочі-фрукти, не рекомендують. А якщо заміри, які проведуть через тиждень, покажуть і подальший зростання вмісту бактерій у річці, доступ до цих місць відпочинку можуть обмежити. Відповідне рішення згідно з поданням місцевого підрозділу Держпродспоживслужби повинна буде ухвалити комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій.

Альона Зимня

Полтавок запрошують долучитися до свята Купала через селфі з вінком

Жителькам обласного центру, котрі вийдуть сьогодні ввечері до водойм відзначити Івана Купала, пропонують узяти участь у тематичному фотоконкурсі «Селфі з купальським вінком». Про це йдеться на сайті Управління культури Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради.

Що для цього треба? По-перше, створити, власне, вінок. По-друге, перш ніж пустити його за водою, зробити з ним селфі. Далі фото слід до 7 липня надіслати на електронну адресу kultura25627@ukr.net.

Усі світлини будуть розміщені на офіційній сторінці управління в соціальній мережі «Фейсбук». Голосування за краще триватиме з 8 по 10 липня включно. Переможців визначать за найбільшою кількістю лайків.

– Створіть своєрідний жіночий оберіг, завороживши його на щасливу долю. За народним повір’ям, у свято Івана Купала трави й квіти набувають магічної сили, – пишуть організатори конкурсу.

Альона Зимня

У Полтаві презентували «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини»

В обласній державній адміністрації відбулася презентація нового проєкту «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини». Його розробив Центр охорони та досліджень пам’яток археології облради. Мова йде про онлайн-платформу з інтерактивною картою пам’яток археології та історико-культурної спадщини регіону, що діятиме на основі сайту центру, повідомили в ОДА.

– Ідея проєкту виникла ще 10 років тому. Спочатку розробили сайт. Потім почали писати грантовий проєкт, щоб реалізувати нашу ініціативу. Але це так званий археологічний кадастр, який нецікавий широкому загалу. Тож вирішили збагати його туристичним аспектом, адже об’єктів археологічної спадщини, які заслуговують на увагу як своєю історією, так і зовнішнім виглядом, досить  багато. Це не лише Більське городище. На мапу нанесуть близько 200 об’єктів. Коли почали показувати, презентувати окремі речі, то люди дивувалися, що живуть все життя на якійсь території й не знають, що там є таке, – розповів директор комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» В’ячеслав Шерстюк.

Користувачі зможуть віртуально пересуватися картою, подорожувати туристичними маршрутами та знайомитися з історико-культурним надбанням Полтавщини, зокрема через онлайн-кабінети оцифрованих пам’яток археології. Загалом буде розроблений комплекс електронних наукових й охоронних досьє на 200 пам’яток і об’єктів культурної спадщини області, 30 сферичних панорам, 10 3D-візуалізацій, дві 3D-моделі реконструкції поховань, п’ять авторських туристичних маршрутів. У подальшому цю інформацію доповнюватимуть. Віртуальні мандрівки супроводжуватимуться звуковими доріжками для людей із вадами слуху, дублюватимуться англійською мовою. Таке поширення відомостей про пам’ятки має стати одним із кроків на шляху їх збереження, вважають розробники, адже людські невігластво чи жага до наживи цілком здатні знищити важливі з погляду історії об’єкти, якщо про них не знатимуть, не говоритимуть.

Запустити інтерактивну мапу археологічного кадастру планують у жовтні цього року. Впроваджуватимуть його за фінансової підтримки Українського культурного фонду та благодійної організації Zagoriy Foundation. Частково профінансує реалізацію проєкту сам центр.

Альона Зимня