Із 22 травня Міністерство охорони здоров’я пропонує запровадити адаптивний карантин. Про це сьогодні під час брифінгу заявив очільник відомства Максим Степанов.
– Ми вводимо етапи пом’якшення. Кожен із них відповідатиме десяти дням, – сказав міністр.
Проходження цих етапів залежатиме від трьох критеріїв щодо захворюваності на коронавірусну інфекцію та її розповсюдження. Якщо регіон їх дотримається, зможе перейти до чергових пом’якшень карантинних обмежень.
Такими критеріями стануть:
- показники захворюваності за останні сім днів на 100 тисяч чоловік населення;
- заповненість ліжко-місць у медичних закладах, де лікують хворих на COVID-19. Вона не повинна перевищувати 50%;
- кількість тестів, які проводять у області.
Усі ці критерії відповідають певному етапу, зауважив посадовець.
– Якщо той чи той регіон їх дотримується, то він може переходити до наступних пом’якшень. Ми будемо вводити етапи відповідно 22 травня, 1 червня, 10 червня і 21 червня, – зазначив міністр.
Зокрема, із 22 травня планується відновити роботу міського та приміського транспорту, дозволити проведення спортивних заходів, звісно, за умови дотримання певних протиепідемічних заходів.
Отже, зважаючи на те, що на сьогодні на Полтавщині вже другу добу немає жодного лабораторно підтвердженого випадку зараження коронавірусом, а кількість хворих скоротилася до 52 (загалом у області зафіксовано 264 випадки інфікування), шанси на пом’якшення карантину в нашому регіоні з 22 травня досить високі.
Альона Зимня





Наразі тут доступні такі категорії:
Очолюване ним відомство розробило механізм такого дослідження, наразі воно проходить процедуру погодження.
Навіщо потрібні такі дослідження? По-перше, щоб з’ясувати, яка кількість українців насправді заразилася коронавірусом, адже в багатьох перебіг COVID-19 був безсимптомним або мав легку форму й громадяни просто не зверталися до лікарів. По-друге, щоб зрозуміти, чи сформувався в нашій державі колективний імунітет. Крім того, ІФА дасть можливість виявити хворих, у котрих не утворилися антитіла або їх дуже мало, котрі залишилися носієм збудника й продовжують розповсюджувати вірус (іще близько 20 днів після одужання), та ін. Це дозволить удосконалити як методи лікування пацієнтів із COVID-19, так і методи профілактики захворювання.