Олімпійській чемпіонці з Гадяччини – 71

12 квітня виповнився 71 рік Катерині Нагірній (Куришко) – заслуженому майстру спорту СРСР, олімпійській чемпіонці з веслування на байдарці-двійці, котра золоту нагороду здобула 1972-го, на ХХ Олімпійських іграх.

Вона народилася в невеликому селі Тепле Гадяцького району. Веслуванням на байдарках стала займатися з 17 років, коли приїхала на навчання до Харкова. За дуже короткий час – із 1966-го, коли, власне, почала відвідувати секцію спортивного товариства «Динамо», де тренерами працювали Михайло та Надія (рідна сестра Катерини) Козлови, до 1972 року – молода спортсменка стала чемпіонкою України (1969), чемпіонкою СРСР (1971, 1972) та чемпіонкою світу в складі байдарки-четвірки, а також бронзовою призеркою на байдарці-двійці (1971).

Мюнхенська Олімпіада – 1972 всім її учасникам запам’яталася як дуже насичена в усіх аспектах. Вона була непростою вже від старту. Місто в багатьох асоціювалося з нацизмом, агресією. Перед збірною СРСР було поставлене завдання завоювати 50 золотих медалей до 50-річчя встановлення радянської влади (забігаючи наперед, скажемо, що рівно стільки в підсумку й було).

У веслуванні на байдарках жінки боролися за два комплекти нагород. Обидва золотих отримали спортсменки Союзу. На байдарці-одиночці ніхто не зміг випередити Юлію Рябчинську, а на двійці Катерина Нагірна в парі з досвідченою веслувальницею, дворазовою олімпійською чемпіонкою Людмилою Хведосюк-Пінаєвою не залишила жодних шансів прямим конкурентам – німецькому та румунському екіпажам. Як пригадує Катерина Сергіївна, переживали тоді дуже сильно. У двійці збірна не перемагала останні 12 років, тому «хоч і сиділа другою в байдарці, але працювала на більше, випереджаючи власний темп, так хотілося перемогти».

До речі, у ХХ Олімпійських іграх брала участь найбільша кількість вихідців із Полтавщини: Тамара Пангелова (Дунайська) бігла дистанцію 1500 м, Надія Ткаченко змагалася в легкоатлетичному п’ятиборстві, Володимир Стерлік виступав у академічному веслуванні та Борис Онищенко, який став олімпійським чемпіоном у командному заліку, здобув «срібло» в особистому заліку з сучасного п’ятиборства.

Згодом до скарбнички нагород Катерини Сергіївни додалося ще дві срібні медалі – чемпіонату світу 1975 року у веслуванні на байдарці-двійці та четвірці.

Після завершення спортивної кар’єри Катерина Нагірна працювала тренером, згодом перейшла до Держкомспорту України.

2015 року під час нагородження переможців національного конкурсу «Герої спортивного року – 2014» олімпійську чемпіонку відзначили в номінації «Спортивна слава України».

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

ПЦУ розповіло вірянам, що робити з освяченням верби та пасок

Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення не проводити цього року в храмах загальне освячення верби та великодніх страв. Про це йдеться на офіційній сторінці ПЦУ в соціальній мережі «Фейсбук».

– Обираючи між повним закриттям храмів і забороною на проведення богослужінь, як це є зараз у багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, розсудливим є прийняти останнє, – сказано в повідомленні.

Відтак звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах і на прихрамовій території, аби не допускати скупчень, проводити не будуть. У малих населених пунктах – селах, селищах міського типу, у місцевостях із переважно індивідуальною забудовою жителів поінформують, що освячення великодніх страв можливе біля місць проживання – на вулиці поруч із будинком чи на подвір’ї, із дотриманням «соціальної дистанції», норм карантину. Люди, котрі проживають у більших населених пунктах, матимуть змогу скуштувати паски, освячені, як це робиться за виняткових обставин, заздалегідь (упродовж Страсної седмиці) у місцях їхнього виробництва та продажу. Якщо ж у жоден із перелічених способів отримати благословення немає можливості, у день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, мирянам буде дозволено окропити вербу, великодні страви святою водою.

У позабогослужбовий час парафіянам, котрі індивідуально прийдуть із релігійними потребами, у їх задоволенні не відмовлятимуть.

Відвідування священнослужителями та парафіянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов переноситься на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня).

Повністю з ухваленим документом можна ознайомитися тут.

Альона Зимня

Через завершення опалювального сезону зникла гаряча вода

9 квітня на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради, що проводилося в режимі відеоконференції, було ухвалено рішення про припинення опалювального сезону в обласному центрі. Підставою для цього стало зростання середньодобової температури до +8°С і вище. Виконуючи означене рішення, 10 квітня обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» припинило роботу котелень на опалення житлового фонду міста. У дитячих садочках, школах і закладах культури, нагадаємо, постачання тепла закынчилося ще 26 березня, позаяк у зв’язку з карантином вони стоять порожніми.

Щоправда, при цьому в оселях полтавців зникла й гаряча вода. Як пояснили у відділі оперативного реагування управління житлово-комунального господарства міської ради, наразі триває переналаштування роботи котелень у зв’язку з завершенням опалювального сезону. Подати гарячу воду у квартири обіцяють до кінця дня.

Альона Зимня

У відеоуроках знайшли вже кілька помилок

6 квітня в нашій державі стартував загальнонаціональний проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». Для нього понад чотири десятки вчителів підготували й записали відеоуроки з різних предметів для учнів 5-11 класів. А вже наступного дня після старту новації виявилося, що з матеріалом для п’ятих класів не все гаразд.

7 квітня в ефір вийшов перший урок із математики, у якому була допущена помилка – в обчисленнях швидкості катера, який пливе проти течії, чомусь 30,2 мінус 2,2 виявилося рівним 18 замість 28.

9 квітня на занятті з української мови звідкілясь узявся Мишко Антарктичний – «друг» українських полярників з антарктичної станції «Академік Вернадський». І це при тому, що білі ведмеді в Антарктиді не живуть, їхній ареал – Арктика.

Альона Зимня

Українців попереджають про дощі, мокрий сніг та заморозки

Найближчими днями погода в Україні зміниться. Холодний і вологий атмосферний фронт майже підійшов до Волині. Тож уже завтра, 10 квітня, у нашій країні прийдуть дощі, температура повітря в деяких регіонах впаде одразу на кілька градусів. Про це повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» синоптик Наталія Діденко.

Таку погоду в Литву, Латвію, Білорусь і Польщу цей атмосферний фронт уже приніс. На черзі – Україна. Її кордон він перетинатиме вночі з четверга на п’ятницю, імовірно, з дощами, але невеликими, щонайбільше помірними. У західній та північній частинах краъни вони випадуть переважно вночі та вранці. Удень фронт піде далі, до центру України та на схід, куди добереться ввечері.

Повітря стане холоднішим – на півночі та заході температура знизиться до +9-14°С. На решті території 10 квітня утримається тепла погода – +15-22°С. Вітер зміниться на північно-західний і посилиться, може, навіть до штормової позначки в 15-20 метрів на секунду.

Потеплішає в Україні з понеділка, 13 квітня, хоча й ненадовго. У вівторок-середу знову прогнозується суттєва зміна погоди: різке похолодання – до +5-10°С, дощі, місцями навіть із мокрим снігом, сильний вітер, заморозки. Та з Чистого Четверга, що припадає цього року на 16 квітня, тепло повернеться.

Альона Зимня

В ОДА пояснили, чому медики в Миргороді захворіли на COVID-19

На Миргородщині відучора збільшилася кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірусну інфекцію. Окрім 42-річного чоловіка та 41-річної жінки, такий діагноз установлений іще двом особам. Це 73-річна докторка та 46-річна медсестра, які контактували з чоловіком, якому згодом поставили діагноз COVID-19. Одна з них, нагадаємо, проходить лікування вдома, друга перебуває в медичному закладі.

Нещодавно голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов та директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак перевірили стан готовності Миргородської центральної районної лікарні до прийому пацієнтів із коронавірусом і запевнили, що в закладу є все необхідне для цього. Чому ж тоді після контакту з першим же хворим на COVID-19 заразилися одразу двоє медпрацівників ЦРЛ? Керівник ДОЗ пояснив це так:

– Медики на сьогодні – на передовій. Вони контактують із усіма пацієнтами. Виключити можливість інфікування тут неможливо. Якщо говорити про те, чи мали вони засоби захисту, чи дотримувалися відповідного режиму, вони мали належний захист. Ми напередодні там були, дивилися. У нас є служба з охорони праці, вона проводить дистанційно розслідування. Усі ці матеріали ми покажемо. Але, щоб ви розуміли, медики на сьогодні – на передовій, і все залежить від того, наскільки людина інформована, наскільки вона знає та повідомляє їм про дані випадки, тобто треба дивитися, який шлях інфікування. Але сам контакт є. Ніхто не виключає, що може людина інфікуватися. Та найголовніше – який стан їхнього здоров’я. Ми ведемо моніторинг. Сьогодні вранці говорили про те, що, можливо, будемо ухвалювати рішення й доставляти одну пацієнтку на вищий рівень. Годину-дві там спілкувалися спеціалісти з обласної інфекційної лікарні як головного госпіталю, який надає допомогу. Коли їхав на брифінг, мені доповіли про те, що стан пацієнтки покращився. Нехай вони одужують.

Альона Зимня

Держава оплатить проживання та обслуговування на обсервації, харчування – за свій кошт

Сьогодні під час брифінгу для представників засобів масової інформації Полтавської області перший заступник голови ОДА, керівник робіт із ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру, пов’язаної з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, Дмитро Лунін повідомив, що найближчим часом Кабінет міністрів України ухвалить постанову щодо місць обсервації. Вони призначені переважно для перебування осіб, які повертаються з-за кордону. Також тут планується розміщувати громадян, які повинні перебувати в самоізоляції, але через різні обставини не можуть дотриматися її вимог у домашніх умовах. Проживання людей в обсервації, як і їх обслуговування, держава збирається фінансувати з бюджету. А от харчування оплачуватимуть самі ізольовані. Чи вистачить їм на це грошей? Посадовець запевнив, що «сума точно не буде перевищувати задані ліміти». Які, про це в облдержадміністрації пообіцяли розповісти пізніше.

Нагадаємо, в середині березня голова ОДА Олег Синєгубов повідомив, що в регіоні визначено 13 місць для обсервації громадян. Вони розраховані на одночасне перебування 817 осіб.

– Ми відвідали вчора два таких пункти. Це дитячі табори «Супутник» та «Ерудит». Якщо другий повністю відповідає вимогам щодо місця обсервації, то в першому треба ще доробити опалення, і він теж зможе приймати громадян, – зазначив Дмитро Лунін.

Альона Зимня

В області є перший пацієнт із коронавірусом, який одужав (оновлено)

На Полтавщині зафіксований перший випадок одужання після інфікування коронавірусом. Мова йде про 28-річну жительку Горішніх Плавнів.

Як повідомив у Фейсбуці очільник міста Дмитро Биков, сьогодні о 10-ій годині з обласного лабораторного центру надійшли результати другого ПЛР-тестування цієї пацієнтки. Воно дало негативний результат, тобто повторне дослідження не виявило в її організмі даного вірусу. Відтак сьогодні жінку виписують із інфекційного відділення, вона поїде додому.

За даними з офіційного Телеграм-каналу голови Полтавської облдержадміністрації Олега Синєгубова, діагноз COVID-19 дівчині поставили 27 березня. Перебіг хвороби був легким.

Таким чином, на сьогодні в Горішніх Плавнях залишається три особи, у яких було підтверджено коронавірусну інфекцію. Загалом у регіоні – 18. Іще дев’ять – у Кременчуку, по одному – у Полтаві та Машівці. У Миргороді захворіло вже чотири людини. Нові випадки були підтверджені в 73-лікарки та 46-річної медичної сестри, які контактували з чоловіком, якому згодом поставили діагноз COVID-19. Одна з них проходить лікування вдома, друга перебуває в медзакладі. У обох стан наразі задовільний. Перевозити ту, котра перебуває в лікарні, у Полтавську інфекціонку, як збиралися раніше, нині не планують, повідомив директор Департамента охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак на сьогоднішньому брифінгу для журналістів.

Альона Зимня

Великодні паски святитимуть на пекарських підприємствах і доставлятимуть додому

Паски, що продаватимуть у Полтавській області перед Великоднем, освячуватимуть просто на хлібопекарських підприємствах. Про це повідомив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов під час брифінгу для журналістів. Таким чином, у магазини потраплятимуть уже освячені вироби. На цей крок влада регіону та обласного центру вирішила піти, щоб люди під час карантину не йшли масово святити паски до церкви.

– Під час богослужінь у храмах має перебувати не більше 10 осіб. Але ми можемо уявити, яка черга вірян здатна зібратися біля церков, – сказав очільник ОДА й іще раз звернувся до жителів області залишатися вдома, святкувати Великдень у колі найближчих, не їздити на природу, пікніки великими компаніями, не запрошувати гостей, адже головне нині – це здоров’я.

Тим паче, що Укрпошта наразі запустила безоплатну послугу з доставки святкових пасок. Про це повідомили на сайті підприємства зв’язку. Замовлення на великодню випічку приймають тут до понеділка, а доставлятимуть освячені паски з 13 по 17 квітня. Оформити доставку можна віддалено, святковий хліб принесуть за будь-якою адресою. За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, листоноші доставлятимуть паски залежно від дати замовлення та населеного пункту. Оформити цю послугу можна на сайті Укрпошти та через контакт-центр за номером 0-800-300-545 (вибрати цифру 9). Благодійним фондам, громадським організаціям чи приватним благодійникам, котрі бажають замовити велику партію свяченої випічки (від 1000 шт.) для тих, хто не має змоги придбати сам, слід звернутися із запитом на ukrposhta@ukrposhta.ua до 12 квітня включно.

Альона Зимня

Рівень готовності лікарень до боротьби з COVID-19 можна буде побачити онлайн

Незабаром полтавці отримають доступ до сервісу, за допомогою якого можна буде побачити онлайн готовність медичних закладів до прийняття хворих із коронавірусною інфекцією. Про це повідомив на сьогоднішньому брифінгу голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. Мова йде про засоби індивідуального захисту, наявне медичне обладнання, персонал тощо. Коли цей сервіс буде запущено, в ОДА пообіцяли повідомити додатково.

Альона Зимня