12 квітня виповнився 71 рік Катерині Нагірній (Куришко) – заслуженому майстру спорту СРСР, олімпійській чемпіонці з веслування на байдарці-двійці, котра золоту нагороду здобула 1972-го, на ХХ Олімпійських іграх.
Вона народилася в невеликому селі Тепле Гадяцького району. Веслуванням на байдарках стала займатися з 17 років, коли приїхала на навчання до Харкова. За дуже короткий час – із 1966-го, коли, власне, почала відвідувати секцію спортивного товариства «Динамо», де тренерами працювали Михайло та Надія (рідна сестра Катерини) Козлови, до 1972 року – молода спортсменка стала чемпіонкою України (1969), чемпіонкою СРСР (1971, 1972) та чемпіонкою світу в складі байдарки-четвірки, а також бронзовою призеркою на байдарці-двійці (1971).
Мюнхенська Олімпіада – 1972 всім її учасникам запам’яталася як дуже насичена в усіх аспектах. Вона була непростою вже від старту. Місто в багатьох асоціювалося з нацизмом, агресією. Перед збірною СРСР було поставлене завдання завоювати 50 золотих медалей до 50-річчя встановлення радянської влади (забігаючи наперед, скажемо, що рівно стільки в підсумку й було).
У веслуванні на байдарках жінки боролися за два комплекти нагород. Обидва золотих отримали спортсменки Союзу. На байдарці-одиночці ніхто не зміг випередити Юлію Рябчинську, а на двійці Катерина Нагірна в парі з досвідченою веслувальницею, дворазовою олімпійською чемпіонкою Людмилою Хведосюк-Пінаєвою не залишила жодних шансів прямим конкурентам – німецькому та румунському екіпажам. Як пригадує Катерина Сергіївна, переживали тоді дуже сильно. У двійці збірна не перемагала останні 12 років, тому «хоч і сиділа другою в байдарці, але працювала на більше, випереджаючи власний темп, так хотілося перемогти».
До речі, у ХХ Олімпійських іграх брала участь найбільша кількість вихідців із Полтавщини: Тамара Пангелова (Дунайська) бігла дистанцію 1500 м, Надія Ткаченко змагалася в легкоатлетичному п’ятиборстві, Володимир Стерлік виступав у академічному веслуванні та Борис Онищенко, який став олімпійським чемпіоном у командному заліку, здобув «срібло» в особистому заліку з сучасного п’ятиборства.
Згодом до скарбнички нагород Катерини Сергіївни додалося ще дві срібні медалі – чемпіонату світу 1975 року у веслуванні на байдарці-двійці та четвірці.
Після завершення спортивної кар’єри Катерина Нагірна працювала тренером, згодом перейшла до Держкомспорту України.
2015 року під час нагородження переможців національного конкурсу «Герої спортивного року – 2014» олімпійську чемпіонку відзначили в номінації «Спортивна слава України».
За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського
9 квітня на занятті з української мови звідкілясь узявся Мишко Антарктичний – «друг» українських полярників з антарктичної станції «Академік Вернадський». І це при тому, що білі ведмеді в Антарктиді не живуть, їхній ареал – Арктика.
Альона Зимня
