Категорія: Здоров’я

У реєстратур усіх медичних закладів обласного центру відтепер є номери мобільних телефонів. Про це повідомив Департамент охорони здоров’я та соціального захисту Полтавської міської ради на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». За цими номерами можна записатися на прийом до лікарів. Крім того, це можна зробити через онлайн-сервіс Helsi.

Альона Зимня

На полтавцях знову відпрацьовуватимуть медичні нововведення. Як повідомила сьогодні на сторінці Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку міста у Фейсбуці Вікторія Лоза, у медицині Полтави розпочалася нова ера:

– 1-а міська клінічна лікарня ввійшла до національного пілотного проєкту з трансплантації. А це означає, що скоро тут робитимуть операції з пересадки нирок пацієнтам, які цього потребують. Складні, високовартісні – за державний кошт. Важко навіть уявити, наскільки багато життів це врятує!

Полтавська лікарня ввійшла до переліку закладів-учасників «пілоту» відповідно до змін, внесених до урядової постанови №1083 «Про затвердження переліку послуг та тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» 15 липня 2020 року. Із оновленим документом можна ознайомитися тут.

Загалом до переліку було додано 12 закладів охорони здоров’я. Дев’ять із них спеціалізуються на трансплантації органів, три – кісткового мозку.

За словами керівниці департаменту, полтавська лікарня йшла до «пілоту» цілеспрямовано – у ній зібрали команду спеціалістів, підготували необхідне обладнання. Поки що в закладі пересаджуватимуть лише нирки (хоча постанова Кабінету міністрів передбачає й трансплантацію інших органів). На операції з державного бюджету виділятимуть такі кошти:

• алотрансплантація нирки від живого донора – 323 798 грн,
• алотрансплантація нирки від неживого донора – 397 884 грн, у тому числі донорський етап – 74 086 грн,
• АВО-несумісна алотрансплантація нирки – 721 230 грн.

Альона Зимня

Завтра, 30 липня, на Театральній площі в обласному центрі відбудеться вулична акція, під час якої кожен, хто забажає, зможе перевіритися на гепатит. Захід стартує о 12.00. Присвячений він Усесвітньому дню боротьби з гепатитом. Як повідомили на сайті Полтавської міської ради, на площі працюватимуть такі локації:

• консультативний пункт інфекціоніста,
• консультативний пункт фахівця тату-салону та салону краси,
• мінімайданчик «Міфи та факти про гепатит»,
• виїзна амбулаторія, у якій можна буде пройти безоплатне тестування на гепатит С. Аналіз робиться швидко, для нього достатньо краплі крові.

Акція відбуватиметься з дотриманням усіх карантинних вимог.

Минулорічні перевірки по Полтаві показали наявність захворювання в 9% протестованих осіб.

Для довідки. Гепатит С – небезпечне інфекційне захворювання, що призводить до онкопатології або цирозу печінки. Воно може протікати як у гострій, так і в хронічній формі й відрізнятися різним ступенем тяжкості. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, заразитись гепатитом С можна здебільшого через кров (уколи, переливання крові, що не пройшла скринінг, процедури в стоматолога, манікюр, педикюр, статеві контакти тощо). Противірусні препарати дозволяють повністю виліковувати це захворювання в понад 95% випадків. Але, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні лише близько 6,5% людей знають, що вони хворі на гепатит С.

Альона Зимня

Кардіохірурги обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського вперше самостійно провели унікальну операцію з імплантування ресинхронізаційного пристрію. Він являє собою комп’ютеризований штучний водій ритму й дозволяє утримувати необхідну частоту серцевих скорочень.

– Це трикамерні стимулятори. Вони використовуються для лікування важкої серцевої патології, яка називається дилатаційна кардіоміопатія (захворювання міокарду з вираженим порушенням насосної функції серця та розширенням обох шлуночків – прим. авт.). Пристрої були закуплені завдяки Світовому банку. Коштують вони дуже дорого – до 180 тис. грн. Але пацієнтам їх установили безкоштовно, – розповів завідувач відділення інтервенційної радіології Руслан Сакевич.

Альтернативою такій операції при вищезгаданій патології могла бути лише пересадка серця, повідомили через соціальну мережу «Фейсбук» в обласному центрі громадського здоров’я.

Щоб робити імплантування трикамерних кардіостимуляторів у Полтаві самостійно, спочатку місцеві лікарі пройшли стажування в європейських клініках, де така хірургія практикується вже давно.

На установлення електродів витрачається від однієї до п’яти годин. Проводять імплантацію два хірурги.

Наразі полтавській медики допомогли вже трьом пацієнтам. Іще чотири перебувають на лікуванні в згаданому вище відділенні. Загалом у нашому регіоні на рік подібного оперативного втручання потребують у середньому 30-40 хворих.

Альона Зимня

Якщо два тижні тому в нашому регіоні нараховувалося лише двоє пацієнтів із COVID-19, то нині їх – 35. Про це повідомив сьогодні на брифінгу для журналістів у Полтавській обласній державній адміністрації її голова Олег Синєгубов.

– У більшості, де ці випадки є, це контактні пацієнти, які спілкувалися з хворими з інших територій, інших регіонів. У нас лише на 11 територіях не було випадків коронавірусної інфекції, – розповів директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак.

– Через нас іде досить великий транзит. Усі нові виявлені випадки – це все завезено

ззовні. Останні – з Харкова. Раніше були з Російської Федерації. Це все до нас завезли. А ми вже вимушені боротися з наслідками, – сказав керівник облдержадміністрації.

На щастя, боротися, як запевняють в ОДА, наразі є чим. За словами Віктора Лисака, перед закладами, на які покладені функції з прийому та лікування пацієнтів із COVID-19, було поставлене завдання створити запас необхідних засобів індивідуального захисту, медикаментів тощо з розрахунку не на місяць, як рекомендували представники центральної влади, а на три.

– На сьогодні ми можемо говорити, що тримісячний запас сягає понад 70%. Є лікарні, які забезпечені більш ніж на 200%. Цього нині достатньо для організації надання медичної допомоги, – сказав посадовець.

Він також додав, що допомога від бізнесу, приватного сектору, про яку було домовлено раніше, продовжує надходити. Тож справа наразі більше не за медиками, які готові до боротьби з COVID-19, а за самими полтавцями, які почали нехтувати профілактикою інфекції. Про те, що це так, свідчить їхня поведінка на вулицях, у громадських місцях, місцях відпочинку, зауважив Олег Синєгубов. Щоправда, розслабилися люди, на його думку, зарано. Хоча підстав для посилення карантинних заходів на Полтавщині й немає (завантаженість ліжок та інші критерії – нижчі від порогового рівня), а отже, і робити це не планують, та, щоб не допустити значного поширення коронавірусу, влада регіону спільно з представниками правоохоронних органів збирається змінити підходи до роботи з профілактики коронавірусу: акцентуватися не на роз’ясненнях, а на притягненні до адміністративної відповідальності, збільшенні кількості перевірок закладів громадського харчування на дотримання вимог санітарно-епідеміологічної безпеки та ін.

Альона Зимня

Запроваджений у країні карантин уніс певні корективи в плани громадян щодо відпочинку та оздоровлення в літній період – наприклад, багато хто з полтавців віддає перевагу дозвіллю на пляжі біля рідної Ворскли, а не поїздкам до інших регіонів чи взагалі за кордон. І, напевно, правильно робить, адже тут, принаймні, безпечно купатися. Так стверджують у Центрі громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України. Наприкінці червня фахівці Лабораторної служби МОЗ перевірили якість води у водоймах Полтави поблизу місць масового відпочинку людей. Виявилося, що Ворскла за мікробіологічними та хімічними показниками відповідає встановленим нормам і біля пляжів усіх трьох районів обласного центру, і біля приватного пляжу «Плесо».

Загалом на Полтавщині з 29 перевірених Лабораторною службою місць масового відпочинку громадян не відповідав нормативам щодо мікробного забруднення за індексом ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) лише центральний міський пляж Кременчука.

А от морська вода, яку брали для досліджень біля популярних пляжів у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях, виявилася більш небезпечною щодо зараження відпочивальників. Проби води не відповідали стандартам у Маріуполі, Одесі, Запоріжжі, Енергодарі, Миколаєві та Первомайську. Відтак місцевій владі рекомендували встановити в місцях відпочинку на узбережжі щити з повідомленням про заборону купання.

Альона Зимня