Позначка: Воєнний стан

На Алеї пам’яті в Полтаві освятили нещодавно встановлені щити з інформацією про загиблих захисників Українивців

Posted on by v.s

У Полтаві відбулося освячення 75 нещодавно встановлених на Алеї пам’яті щитів із 150 портретами полеглих військовослужбовців.

Про це повідомили в міській раді.

Чин освячення провели митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір із місцевим духовенством.

Також усі присутні вшанували пам’ять загиблих захисників і захисниць України хвилиною мовчання

Секретар міської ради Катерина Ямщикова разом із заступниками міського голови і представниками родин загиблих військових запалили лампадки біля встановлених конструкцій із портретами полеглих воїнів і поклали до них квіти.

Нагадаємо, щити з інформацією про загиблих захисників України встановили в межах проєкту “Полтава пам’ятає Героїв”. На сьогодні на Алеї пам’яті – уже 255 таких конструкцій.

У Полтаві шукають підрядника на ремонт будинків, що постраждали від ворожого обстрілу 1 лютого

Posted on by v.s

За інформацією Управління житлово-комунального господарства, закупівлю робіт (зокрема ремонтні роботи) з усунення аварій у житловому фонді, а саме: поточний ремонт покрівлі, настінних жолобів, карнизних звисів та водостічних труб житлового будинку за адресою: вул. Баленка, 5, вул. Баленка, 7, вул. Баленка, 7-А в Полтаві, оголошено 11 липня. Ці будівлі зазнали пошкоджень унаслідок ракетного удару, який нанесла росія 1 лютого цього року.

10 лютого депутати Полтавської міської ради проголосували за виділення 55 млн грн на проведення відновлювальних робіт у постраждалих будинках та благоустрій прилеглих територій.

Вже 11 лютого управління капітального будівництва уклало чотири договори на технічне обстеження житлового фонду в зоні ураження. Обстеження включало аналіз стану фундаментів, стін та перекриттів з метою визначення можливості подальшої експлуатації споруд.

Результати обстеження:

– будинок по вул. Баленка, 7. У пʼятиповерховій панельній будівлі перший під’їзд зруйновано повністю, другий — частково. Згідно зі звітом, фундамент першого під’їзду не витримує навантаження п’яти поверхів, однак дозволяє зберегти підвальне приміщення, де розміщені основні інженерні комунікації. Необхідно відновити перекриття над підвалом.

– будинки по вул. Баленка, 5 і 7-А. Зафіксовані пошкодження вікон, фасадів, утворення тріщин у стінах та локальні руйнування панельних конструкцій.

У межах поточного ремонту дахів трьох багатоквартирних будинків, підрядник виконає комплекс відновлювальних робіт:

1. Ремонт покрівлі:
– влаштування нового шару рулонного покриття, що наплавляється газопальниковим способом (загальна площа – понад 2 000 м²);
– ремонт примикань дахів до стін і парапетів із монтажем фартухів із оцинкованої сталі;
– відновлення покриття вентиляційних шахт;
– герметизація швів.

2. Роботи з металевими елементами покрівлі:
– демонтаж та заміна пошкоджених жолобів, карнизів, звисів і поясків з листової сталі;
– встановлення нових фартухів, парапетів та брандмауерів.

3. Супутні роботи:
– приготування цементного розчину для окремих технологічних операцій;
– забивання щілин монтажною піною;
– заміна дверних коробок і навішування нових дверей у технічних приміщеннях.

Очікувана вартість закупівлі становить 1 452 172 грн (з ПДВ). Оплата робіт здійснюватиметься виключно за фактом їх виконання, тому остаточна сума може бути меншою за очікувану.

Підрядник зобов’язаний завершити роботи до кінця 2025 року.

У Полтавській громаді оголосили День жалоби

Posted on by v.s

Сьогодні, 4 липня, у Полтавській міській територіальній громаді оголошений День жалоби за загиблими внаслідок атаки ворожих БпЛА, здійсненої 3 липня по центральній частині міста. Про це повідомили в Полтавській міськраді.

На знак жалоби всі установи, організації приспустили державні прапори. Усі розважальні та масові заходи на території громади скасовані.

 

Ворог укотре завдав удару по Полтавській громаді

Posted on by v.s

Сьогодні, 3 липня, росія знову атакувала обласний центр. Цього разу безпілотними літальними апаратмми типу Shahed. Внаслідок ворожих ударів на місці влучання БпЛА виникла пожежа. Пошкоджена цивільна інфраструктура, повідомили в Полтавській міській раді.

На місці розгорнули оперативний штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Станом на 12 годину виявлені пошкодження 23 об’єктів:

– 10 багатоквартирних будинків;

– 7 приватних домоволодінь;

– 2 заклади освіти;

– будівлі приватних підприємців.

Без електропостачання залишилися 159 споживачів. Фахівці «Полтаваобленерго» працюють над відновленням живлення.

Станом на 14 годину відомо, що пошкоджені:

– багатоквартирних будинків – 14;

– приватних домоволодінь – 9;

– заклади освіти – 2;

– об’єктів підприємницької діяльності – 6.

Також встановлено, що відновлення потребують 158 вікон і 6 покрівель.

За медичною допомогою звернулися 28 осіб, 17-х госпіталізували.

Телефони міської оперативної служби: 1580, +38(067) 158 1580, +38(066) 286 5887.

У Полтаві відзначили річницю створення Центру життєстійкості

Posted on by v.s

В обласному центрі відзначили річницю створення Центру життєстійкості – простору, який став місцем турботи, підтримки та відновлення для населення громади.

Як повідомили в Полтавській міській раді, за рік роботи його фахівці надали 1600 індивідуальних консультацій та провели 897 групових занять. Серед тих, хто знайшов тут допомогу, – 7884 жителі громади: мами з дітьми, ветерани, люди з інвалідністю, переселенці, а також ті, хто переживає втрату чи стресові ситуації.

Центр життєстійкості працює в межах програми ментального здоров’я “Ти як?”, ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською, за підтримки благодійного фонду “Карітас України” та Міністерства соціальної політики України.

Заклад розташований за адресою: вул. Гоголя, 28.

Телефон для довідок +380952877046.

Ворог знову атакував Полтавську громаду – пошкоджені будівлі (оновлено)

Posted on by v.s

У ніч на 29 червня рф вчергове атакувала Україну. Внаслідок атаки в Полтавській міській територіальній громаді пошкоджені приватні домоволодіння, багатоквартирні будинки, навчальний заклад.

Станом на 12 годину до служби оперативного реагування надійшло майже 100 звернень від жителів ТГ, повідомили в Полтавській міській раді.

Фахівці останньої проводять обстеження пошкоджених об’єктів.

Наразі зафіксовані пошкодження різного ступеня на 18 об’єктах, із них 16 – це приватні домоволодіння.

Загальна кількість пошкоджених вікон – 77:

– у багатоквартирних будинках – 12;
– у навчальному закладі – 39;
– у приватних домоволодіннях – 26.

Загальна кількість пошкоджених покрівель – 2.

Телефони міської оперативної служби 1580: +38(067) 158 1580, +38(066) 286 5887.

Роботи з ліквідації наслідків тривають.

Оновлення. Станом на 16 годину пошкодження зафіксовані на 46 об’єктах громади, пошкоджене 151 вікно.

Як захистити свої права полтавським військовим

Posted on by v.s

Військовослужбовці часто стикаються з різноманітними правовими проблемами – від затримок у виплатах до порушень під час виконання бойових завдань. У таких ситуаціях важливо знати, як правильно діяти та де шукати допомогу. Практичні поради для полтавських військових надали експерти Юридичного Гончаренко центру.

За їхніми словами, перше, що потрібно зробити, – це правильно подати рапорт. Він є основним документом, за допомогою якого військовослужбовець повідомляє про порушення своїх прав або просить вжити певних заходів. Подати рапорт можна :

  • особисто командиру, із обов’язковою відміткою про отримання;
  • через «Армія+» або рекомендованим листом з описом вкладення;
  • через електронну пошту, зберігаючи підтвердження відправлення.

«Рапорт є офіційним документом, тому він повинен бути поданий таким чином, щоб залишилися підтвердження про його отримання. Важливо вказати всі обставини та додати необхідні документи», – зазначив директор Юридичного Гончаренко центру Микола Брюховецький.

Якщо на поданий рапорт немає відповіді, варто звертатися до вищих органів:

  • Оперативне командування;
  • Міністерство оборони України;
  • Управління із захисту прав військовослужбовців.

Крім того, скаргу можна подати в Офіс Омбудсмана або в інші органи, які займаються захистом прав військових.

Центральне управління захисту прав військовослужбовців працює при Міноборони. Для подачі звернення сюди потрібно:

  • написати заяву друкованим або рукописним способом;
  • додати підтверджувальні документи;
  • надіслати документи на електронну пошту mpd@post.mil.gov.ua або поштою на адресу: Київ, просп. Повітряних сил, 6.

Окрім того, на сьогодні в Україні працює Уповноважена Президента із захисту прав військовослужбовців. Тож вони або члени родини можуть подавати звернення до неї на електронну пошту zpv@apu.gov.ua.

Щоб отримати юридичну консультацію, учасники бойових дій  та їхні діти можуть звернутися на гарячу лінію Безоплатної правничої допомоги від держави. Проконсультувати можуть за номером 0-800-213-103. Також безоплатну юридичну допомогу надають на гарячій лінії Юридичного Гончаренко центру за номерами: +380672042206, +380951168887 або +380937440036, а ще у WhatsApp, Telegram, Viber, Signal з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00.

До Полтави завітали представники Мінветеранів, говорили про підтримку ветеранів, безбар’єрне середовище

Posted on by v.s

Днями представники Міністерства у справах ветеранів України на чолі з його очільницею Наталією Калмиковою відвідали з робочим візитом Полтавську громаду.

Під час нього Наталія Калмикова зустрілася з секретарем міської ради Катериною Ямщиковою. Особливу увагу під час зустрічі приділили обговоренню питань взаємодії місцевої влади з ветеранською спільнотою та родинами військовослужбовців.

Крім цього, міністерка наголосила на важливості створення в громадах посад фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, адже такі спеціалісти повинні стати точками опори для захисників і захисниць, родин загиблих, допомагаючи ефективно орієнтуватися в державних та місцевих програмах підтримки.

Також під час візиту до громади керівництву Міністерства у справах ветеранів України представили першу чергу безбар’єрного маршруту «Шлях ветерана» – частини масштабної ініціативи «Рух без бар’єрів», а також успішні кейси у межах програми ваучерної підтримки для ветеранів-підприємців і виробників товарів подвійного призначення, зокрема БпЛА.

У Полтаві відкрили пам’ятну дошку на пошану Героя Небесної Сотні, фермера Віктора Чміленка

Posted on by v.s

З нагоди Дня фермера в Полтаві на приміщенні, у якому розташовані Полтавська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників та Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації, відкрили барельєфну анотаційну пам’ятну дошку Героєві Небесної Сотні, фермеру Вікторові Чміленку. Про це повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Меценатом створення такого меморіального об’єкту став голова асоціації Василь Бурлака. Ініціативу фермерів Полтавщини було підтримано УІНП та викононавчим комітетом Полтавської міської ради.

В урочистій церемонії відкриття барельєфу на честь Віктора Чміленка взяли участь народний депутат п’яти скликань, учасник проголошення Акту незалежності України та всіх трьох майданів – від рухівського до Революції Гідності – Іван Заєць, депутати Полтавської обласної ради, представники районних асоціацій фермерів Полтавської області, УІНП, військовослужбовці.

Модеруючи захід, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: «Віктор Чміленко – символ боротьби всіх українських фермерів за незалежність України під час подій Революції Гідності. Він поліг на Майдані під час кривавих подій 20 лютого 2014 року. Але спочатку в Кропивницькому (попередня назва – Кіровоград), а пізніше, у грудні 2013-го, Віктор Чміленко здійснив подвиг, гідний пошани. Чоловіка сповістили, що через Васильків (Київська область – прим. ред.) рухатиметься колона з тисячі бійців полку спецпризначення «Тигр» із міста Феодосія до Києва для розгону майданівців. Мужній фермер разом з однодумцями виготовив «їжаки» і, розкидавши їх на дорозі неподалік Василькова, зупинив колону «псів» проросійського агента януковича, які готові були втопити Майдан в крові. На об’їзних дорогах проросійських спецпризначенців із Криму чекало те саме».

Створив пам’ятний знак на пошану Віктора Чміленка полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Дмитро Коршунов – автор багатьох пам’ятників і пам’ятних знаків, серед яких – меморіальні дошки голові Директорії УНР, головному отаману військ УНР Симонові Петлюрі на будівлі Полтавського державного аграрного університету та діячеві УНР, поету, драматургові Володимиру Самійленкові на фасаді полтавського ліцею №3.

Пам’ятну дошку відкрили Василь Бурлака та Іван Заєць.

«Особливу шану сьогодні віддаємо фермеру Вікторові Чміленку, який загинув від куль силовиків вранці 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві. Його ім’я об’єднало фермерів Полтавщини, адже обласна асоціація фермерів і приватних землевласників носить ім’я Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка. Ми з Віктором знайомі з самого заснування фермерства в Україні. Ну, а останній час уже на Майдані виборювали незалежність України й права середнього класу, зокрема фермерства», – зауважив Василь Бурлака.

«Це один із перших героїв, кров якого пролилася на нашому прапорі свободи під час подій Революції Гідності. Тільки ті нації, які шанують своїх героїв, можуть дивитись у майбутнє. І героїв регіональних не буває. Його подвиг покриває, як цим омофором, усю Україну», – сказав Іван Заєць.

Спогадами про миті спілкування із Героєм Майдану, фермером Віктором Чміленком поділився з присутніми голова громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства» Григорій Шарий.

А депутат Полтавської обласної ради, фермер Володимир Ярошенко зазначив: «Героїв у кожній країні повинні пам’ятати завжди. Із цього починається історична пам’ять. Чміленко ліг на вівтар свободи для того, щоб ми вільно жили в демократичній країні, щоб мали європейський вибір і щоб ми мали в цьому перемогу. Для того щоб зробити дошку та встигнути її відкрити до Дня фермера, зібрали кошти. Обласна рада підтримує ініціативи фермерів завжди».

Довідково

Віктор Чміленко – випускник Кіровоградського аграрного фахового коледжу й Херсонського сільськогосподарського інституту. 1992 року заснував фермерське господарство «Вікторія».

2004-го аграрій брав активну участь у «Помаранчевій революції».

Протягом 2005-2006 років збирав від жителів сіл Бобринецького району спогади про Голодомор 1932-33 років. Усі матеріали передав до місцевого краєзнавчого музею.

Віктор Чміленко був активним учасником Асамблеї малого та середнього бізнесу, Автомайдану, Євромайдану Кіровограда. До Майдану приєднався з перших днів. У січні фермера жорстоко побили так звані тітушки, але від госпіталізації він відмовився й повернувся на барикади. «Наш герой» – так тепер переважно говорять фермери з усієї України про Віктора Чміленка, аграрія, який 20 лютого загинув від кулі снайпера на Майдані. На малій батьківщині його зустрічали десятитисячним мітингом. Поховали Віктора Чміленка 23 лютого в його рідному селі Борисівка, що в Бобринецькому районі.

Громадську ініціативу полтавців  «Місто Петлюри» підтримали історики та військовослужбовці з бригади «Хартія»

Posted on by v.s

У щойно відкритому просторі «Хартія – хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані й Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події – Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симонові Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України, повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Його метою є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність і довіру. Ключовими функціями Хартія-Хабу покликані стати просвітництво, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.

Хто на сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви всіх протиросійських сил в Україні? Як ми нині можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви? Довкола цих питань і точилася розмова. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», головний редактор проєкту «Історична правда», історик Вахтанг Кіпіані розповів про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років Віталій Скальський висвітлив тематику вшанування памʼяті Симона Петлюри в Україні.

Вони долучилися до громадської ініціативи «Місто Петлюри». Голова Полтавського осередку ГО «Простір свободи» Богдан Коваль зауважив, що ініціатива покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам’яті земляків. Мета ініціативи «Місто Петлюри» – сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди та наповнення українськими сенсами, перетворення в суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри». Богдан Коваль закликав полтавців і всіх небайдужих українців об’єднати зусилля для гідного відзначення в травні 2026 року дня народження та 100-річчя від дня смерті Симона Петлюри. Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам’ятника визначному державотворцеві.

Представник УІНП Олег Пустовгар розповів, що ідея спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі виникла 1992 року. Пропозицію сформулювали на Перших наукових Петлюрівських читаннях. На державному рівні ідея вперше прозвучала після подій Помаранчевої революції, в Указі президента Віктора Ющенка. Тодішній голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев запропонував спорудити пам’ятник біля ОДА. Там встановили камінь із написом, що пам’ятник буде. Але опір проросійських сил, зокрема комуністичної партії, обласного союзу «совєцкіх офіцеров» та Партії регіонів тоді, на жаль, подолати не вдалося. «П’ята колона» Москви організувала масові протести, пікети, істерики, навіть вмикали сирену тривоги. Зрештою вночі камінь демонтували міські комунальні служби.

Ідея набрала реальних обрисів після Революції гідності. Законом України «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у XX столітті» органи державної влади зобов’язали дбати про увічнення пам’яті видатних українців. На засіданні 36-ї сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про погодження місця встановлення пам’ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві». За нього проголосувала більшість народних обранців – виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади. Вирішили розташувати пам’ятник поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці імені Симона Петлюри по вулиці Соборності, 67, неподалік скверу Матері і дитини й місця, де раніше стояв будинок, у якому народився й провів дитинство майбутній провідник визвольного руху.

2021 року Полтавська ОДА провела конкурс на кращий памятник. Його переможцями стали скульптор Анатолій Кущ та архітектори Сергій і Михайло Швець-Машкари. Проєкт вирізнився серед інших не лише пластикою, але й тим, що зображає Петлюру як державного діяча, Голову Директорії УНР. Правою рукою він спиратиметься на край столу з документами (ці папери можна сприймати не лише як державні, але й як творчий доробок діяча – публіцистичний, журналістський та ін.) і картами, а лівою триматиме ефес шаблі – символу відсічі російській агресії, як «білій», так і «червоній». Скульптура виконується в бронзі, буде висотою 3 м і стоятиме на гранітному постаменті.