У навчальних закладах Кременчука карантинні заходи продовжені до 21 лютого. Про це повідомили у міській раді з посиланням на рішення, прийняте сьогодні на засіданні надзвичайної протиепідемічної комісії. Під час нього головний епідеміолог Кременчука Лариса Коровіна та очільник міського управління охорони здоров’я Максим Середа повідомили, що рівень захворюваності в населеному пункті хоча й не сягнув епідемічного порогу, проте залишається високим – вищим, ніж торік у аналогічний період. Тоді, нагадаємо, школи на карантин не закривали.
Цього року, за словами медиків, завдяки заходам, впроваджуваним із 5 лютого у закладах загальної середньої освіти та позашкільних, удалося зменшити рівень захворюваності на грип та ГРВІ, але ризик підхопити інфекцію залишається ще високим.
Упродовж останнього тижня до лікувальних закладів Кременчука звернулися за допомогою 738 дітей, із них 294 – школярі. Від початку епідсезону в місті зареєстровані 103 випадки захворювання на грип у дорослих і дітей. 89 містян перебувають у стаціонарних відділеннях міських лікарень із діагнозом пневмонія. Більшість із цих випадків – ускладнення від ГРВІ та грипу.
Максим Середа також зазначив, що на територіях поряд із Кременчуком захворюваність перевищує епідеміологічний поріг, тому, на його думку, карантинні заходи потрібно проводити далі.
Із огляду на вище викладене члени надзвичайної протиепідемічної комісії вирішили визнати епідситуацію в місті нестійкою й ухвалили рішення продовжити карантин у закладах освіти до 21 лютого.
Альона Зимня





Арбітражний керуючий заводу «Знамя» Володимир Несвіт розповів, що на території колишнього державного оборонного підприємства з 1964 року зберігаються хімічні речовини 1 класу небезпеки. У деяких із них уже сплив термін давності, деякі залишилися без будь-якого маркування.
Крім того, Євген Греков доручив створити комісію зі спецслужб, які будуть присутні при пакуванні й завантаженні хімікатів на ДП «ВО «Знамя», потім поліція повинна буде забезпечити супровід вантажу до Одеської області.
Також на нараді обговорили необхідність проведення екологічного аудиту й аналізу ґрунтів на території ДП «ВО «Знамя».
– Полтавська область – один із головних нафтогазовидобувних регіонів країни. Понад 40% українського газу та кожна п’ята тонна нафти й конденсату надходить із Полтавщини. Але цього мало. Україна повинна ефективніше розпоряджатися надрами. Без «смотрящіх» і груп впливу, – наголосив Олексій Гончарук.
На свердловині Опішнянського родовища процес буріння здійснюють новим сучасним верстатом німецького виробництва Bentec. Таке устаткування, як зазначив голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах, сприяє більш швидкому видобутку газу, ніж це відбувалося на старому обладнанні (його не оновлювали понад 40 років). Наразі подібних сучасних станків на об’єктах «Укргазвидобування» нараховується 20. Компанія поставила їх за два останні роки.
У нинішній поїздці Олексія Гончарука супроводжували очільник Полтавщини Олег Синєгубов, голова облради Олександр Біленький, секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота, начальник регіонального управління СБУ Євген Борзілов і прокурор області Ярослав Голинський.
За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

На ній представлені реконструкції пічних лицьових неполив’яних кахель XV – XIX ст. різних регіонів України та авторські кахлі ручного формування від члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Маркар’яна.
Цією виставкою майстер із різьблення по дереву дебютує як кахляр. Він відновив забуту технологію виготовлення пічних лицьових неполив’яних кахель, реконструював старовинні художні зразки, найбільш характерні для різних регіонів України.

Загалом на виставці представлено понад 90 експонатів, виготовлених за давньою технологією тиснення з різьблених дерев’яних форм, а також самі дерев’яні форми. Вони будуть цікаві учням і студентам, науковцям та археологам, майстрам народного мистецтва.