На полтавських вокзалах можна купити квитки на три поїзди Інтерсіті+

«Укрзалізниця» розпочала поступове відновлення пасажирських перевезень, зокрема відсьогодні в залізничних касах можна придбати квитки на три швидкісні потяги Інтерсіті+, які йдуть через Полтаву. Це №721/722 та №726/725, що з’єднують Київ і Харків, а також №711/712, який ходить у напрямку Київ – Костянтинівка, повідомили на сайті транспортної компанії.

Продаж квитків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №392, відкрито тільки на 50% місць у зазначених вище потягах. Окрім як у касах на вокзалах, документи для проїзду можна купити онлайн. Але варто зважити, що мобільний додаток не працює, слід користуватись веб-версією системи.

На маршрути транспорт вийде 1 червня. Пасажирів допускатимуть у вагони лише в захисних масках. Вимірювання температури тіла буде здійснюватися під час перевірки квитків. Стюардів забезпечать засобами індивідуального захисту. Перед кожним рейсом та після нього робитимуть санітарну обробку вагонів.

Альона Зимня

Великий футбол повернеться в Полтаву з матчем «Ворскла» – «Львів»

Виконавчий комітет Української асоціації футболу своїм рішенням підтримав дозвіл, який дало Міністерство охорони здоров’я на проведення матчів Favbet Ліги вже на цих вихідних, і відновив чемпіонат та Кубок України з 30 травня. Про це повідомила Українська прем’єр-ліга.

Одна з перших ігор після карантину відбудеться в Полтаві в останній день травня, що цього року припадає на неділю. На своєму полі в рамках 24-го туру УПЛ, що мав проходити наприкінці березня, «біло-зелені» протистоятимуть «львівянам». Зустріч розпочнеться о 14-ій годині на стадіоні «Ворскла» ім. Олексія Бутовського.

Також у цей день гратимуть «Карпати» й «Маріуполь», «Шахтар» і «Динамо». У суботу ж у двобоях зійдуться «Колос» і «Десна», «Олександрія» та «Зоря», «Дніпро-1» і «Олімпік».

Через карантинні обмеження, спричинені поширенням коронавірусної інфекції, ігри проходитимуть без глядачів на трибунах. Під час матчу кожній із команд відповідно до рекомендацій FIFA і міжнародної ради футбольних асоціацій (IFAB) буде дозволено зробити по п’ять замін.

Згідно із планом-календарем завершальний, 32-ий, тур Favbet Ліги запланований на 19 липня (базова дата), матчі плей-офф за путівку до Ліги Європи – на 25 та 29 липня.

Альона Зимня

За лікування хворих на COVID-19 Центр екстреної медичної допомоги Полтавщини отримав понад 2,5 млн грн

Полтавський обласний центр ЕМД та медицини катастроф одержав за квітень 2,5422 млн грн за пакетом «Екстрена медична допомога пацієнтам із підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19». Таку суму нарахували з огляду на кількість зареєстрованих хворих у області станом на 30 квітня (209 осіб), помножену на тариф (12,163 тис. грн 64 коп. за одного пацієнта).

Договори на пакет «Медична допомога, яка надається мобільними медичними бригадами, що створені для реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19» уже підписані з усіма 33-ма закладами Полтавської області, які подали пропозиції. Іще 11 лікарень регіону виявили бажання укласти угоди за пакетом «Стаціонарна допомога пацієнтам із гострою респіраторною хворобою COVID-19». Такі підписують лише з тими закладами, які є в переліку визначених для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною інфекцією і відповідають вимогам надання допомоги. У Полтавській області договори за цим пакетом уже уклали з дев’ятьма лікарнями.

Загалом Національна служба здоров’я України виплатила 135,944059 грн за надання допомоги пацієнтам із COVID-19 усього за 12 робочих днів. Про це її представники повідомили під час пресконференції онлайн. Кошти на свої рахунки отримали всі центри екстреної медичної допомоги, мобільні бригади та лікарні, які госпіталізували пацієнтів із коронавірусною інфекцією у квітні. Також НСЗУ вийшла на фінальну стадію контрактування медзакладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на COVID-19, та мобільних бригад, які виїжджають до таких пацієнтів.

  • 25 центрів ЕМД (усі) одержали 123,971818 млн грн;
  • 66 мобільних бригад отримали 2,445218 млн грн. НСЗУ підписала та направила договори 738 закладам, які готові надавати мобільну допомогу, 582 з них уже підписали документи зі свого боку;
  • 27 лікарням, які надавали стаціонарну допомогу пацієнтам із COVID-19 у квітні, але не входили в перелік визначених для госпіталізації, надійшло на рахунки 9,572023 млн грн. Усі заклади, які надавали допомогу пацієнтам із коронавірусною хворобою минулого місяця, отримають за це оплату, проте подальша госпіталізація пацієнтів із COVID-19 у такі лікарні буде заборонена. Загалом на цей пакет допомоги, наданої у квітні, угоду уклали 99 надавачів медпослуг.

Серед лікарень, які входять до переліку визначених для госпіталізації пацієнтів із коронавірусною інфекцією, свої пропозиції подали майже всі – 99%. Нацслужба здоров’я підписала та направила закладам 201 договір, зі свого боку документ уже підписали 154 лікарні, тобто 62%. Найближчим часом на їхні рахунки надійдуть належні кошти. Частину звітів у Державну казначейську службу НСЗУ вже передала.

Нагадуємо, що договір на стаціонарну допомогу можуть підписати тільки ті медзаклади, які входять у перелік визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 і відповідають чітким вимогам. Останні прописані так, щоб пацієнт отримав безпечну й ефективну допомогу під час лікування в стаціонарі. Для цього заклад повинен мати достатньо обладнання (не менш ніж чотири апарати штучної вентиляції легень і таку ж кількість аспіраторів) та сформовані команди (щонайменше чотири, по 12 медпрацівників, у кожній – троє лікарів, серед яких обов’язково анестезіолог), які можуть цілодобово надавати медичну допомогу при коронавірусній хворобі всіх ступенів важкості. Також у лікарні повинні бути всі необхідні ліки для пацієнта. Це покриває тариф відповідного пакету.

Щодо оплат, сума за місяць залежить від кількості хворих, а не виплачується фіксованою ставкою. Тариф на оплату послуг включає доплати медикам у розмірі до 300% до заробітної плати за квітень. Головний лікар, який підписує договір із НСЗУ, бере на себе зобов’язання додаткових виплат медичним та іншим працівникам, які трудяться безпосередньо з хворими на COVID-19.

Кошти виділені на доплати тільки спеціальним бригадам, а не всім співробітникам. Таке обмеження встановлено, щоб захистити лікарів від інфікування, адже чим більше задіяних, тим більший ризик зараження. Тариф покриває як виїзди до пацієнтів із встановленим діагнозом, так і до пацієнтів із підозрою на COVID-19.

Стан подання пропозицій на укладення договорів з НСЗУ щодо надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19 можна відстежувати тут, а переглянути відео пресконференції – за цим посиланням.

За матеріалами Національної служби здоров’я України

На Полтавщині працівниця банку незаконно списувала кошти з рахунків клієнтів

29-річну співробітницю одного з полтавських банків підозрюють у незаконних діях із рахунками клієнтів та шахрайстві, скоєному з використанням електронно-обчислювальної техніки. Незаконні «транзакції», для здійснення яких жінка використовувала службове становище, виявили спільно зі слідчими Полтавського відділу поліції оперативники регіонального відділу протидії кіберзлочинам.

Як повідомив начальник останнього Олександр Ведмідський, працівниця фінустанови без відома клієнтів змінювала фінансові номери, прив’язані до карткових рахунків, на інші. Потім або виводила гроші на рахунки, до яких мала доступ, або оформляла онлайн-кредити.

Під час обшуків поліція вилучила у фігурантки справи низку речових доказів, що підтверджують її причетність до незаконної діяльності. Жінці повідомили про підозру у скоєнні злочинів, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України: незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків (ч. 1, 2 ст. 200) та шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 3 ст. 190), розповів начальник Полтавського відділу поліції Сергій Бейгул . Наразі тривають слідчі дії.

За попередньою оцінкою, розмір матеріальних збитків, завданих клієнтам банку, становить близько 40 тис. грн. Наразі поліція встановлює інших потерпілих, до «спустошення» рахунків яких може бути причетна підозрювана.

Якщо суд визнає працівницю банку винною, їй загрожує позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

За матеріалами відділу комунікації поліції Полтавщини

Уряд планує залучити волонтерів, які стежитимуть за дотриманням протиепідемічних правил

Протистояти пандемії коронавірусу – спільне завдання, тому важливо, щоб люди не забували про небезпеку, яку несe COVID-19, та не піддавали оточення ризику інфікування. А щоб стежити за дотриманням протиепідемічних правил у місцях потенційного скупчення людей, Кабінет міністрів України планує залучити волонтерів. Також вони інформуватимуть громадян щодо правильного носіння маски, дотримання соціальної дистанції, правил відвідування магазинів та закладів харчування. Про це повідомив на своєму Телеграм-каналі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

– Ця гарна ініціатива, як залучити населення до спільної справи, з’явилася в Італії, яка чи не найбільше у Європі постраждала від  пандемії і яка продемонструвала згуртованість у боротьбі з коронавірусом. Ідею вже підтримав президент, а реалізувати її зможе Міністерство соціальної політики, – написав посадовець.

Для довідки. По мірі ослаблення загальнонаціонального карантину італійська влада планує залучити 60 тисяч добровольців, які будуть нагадувати людям про необхідність дотримуватися заходів із профілактики поширення коронавірусу. Ідея створити таку волонтерську службу належить міністру у справах регіонів Франческо Бочче і меру міста Барі Антоніо Декаро, який також обіймає посаду президента Асоціації італійських муніципалітетів. Добровільні помічники, на їхню думку, допоможуть контролювати доступ до парків або ринків, рахуватимуть кількість тих, хто заходить і виходить, а також пояснюватимуть правила доступу до пляжів, коли ті відновлять роботу. Волонтери відповідатимуть на запитання людей, нагадуватимуть про дотримання правил соціального дистанціювання й про необхідність носіння маски в людних місцях. При цьому права виписувати штрафи у добровольців не буде.

Альона Зимня

Максим Степанов: «Пілотний проєкт медичної реформи в Полтавській області не має нічого спільного з тим, що запровадили в Україні»

Другий етап реформи системи охорони здоров’я, який стартував у нашій державі 1 квітня, не має нічого спільного з пілотним проєктом, який торік реалізували на Полтавщині. Про це повідомили на сайті Міністерства охорони здоров’я з посиланням на слова свого керівника Максима Степанова, які він озвучив у ефірі політичного ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

– Із квітня 2019 року по квітень 2020-го в Полтавській області реалізовували пілотний проєкт з реформи медичної галузі. Але це не має нічого спільного з тим, що було запроваджено по всій Україні з 1 квітня цього року. Там не було жодних тарифів, фінансування відбувалося за зовсім іншими принципами, – наголосив очільник МОЗ.

Результати медреформи вторинної ланки «по-полтавськи» Максиму Степанову, нагадаємо, представили 11 травня, коли він завітав до регіону з робочим візитом. Як повідомили в обласній державній адміністрації, у «пілоті» було впроваджено принцип сплати за медичну послугу, що повністю відрізняється від зробленого по всій країні з 1 квітня.

– Основна відмінність – у тарифах. У «пілоті» платили гроші за кожен пролікований випадок, за його складність. А зараз усе зводиться до одного стандарту. Не може одна хвороба протікати в різних людей однаково. Навіть якщо брати пологи, у всіх жінок вони різні, тому й медзакладу потрібно платити різні суми, зважаючи на складність захворювання й лікування, – сказав посадовець.

Досвід пілотного проєкту в Полтавській області виявився досить успішним.

– Заробітна плата лікарів виросла в середньому до 12 тис. грн, медики отримали мотивацію якісно виконувати свою роботу. Зменшилася смертність пацієнтів від неправильно поставленого діагнозу. Змінилося ставлення людей до медицини – пацієнти пішли лікуватися туди, де краще ставлення, де треба менше купувати ліків, де краще годують, – розповів голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

В Україні ж, за словами міністра, унаслідок запровадження з 1 квітня другого етапу реформи системи охорони здоров’я 984 лікарні отримали менше фінансування, ніж торік, 332 з них – аж на 50%. Тож завдання МОЗ наразі не допустити звільнення працівників і закриття медичних закладів. Відтак до попередньої версії медреформи вносяться зміни, і позитивний досвід полтавського «пілоту» тут вельми на користь.

Альона Зимня

У червні на полтавців чекає два триденних уікенди

У перший літній місяць на жителів обласного центру, як і інших українців, чекають два додаткові дні відпочинку. Вони з’явилися завдяки перенесенню вихідних, на які припадають державні свята – Трійця та День Конституції. Першу цього року відзначатимуть у неділю, 7 червня, тому понеділок після цієї дати стане в Україні неробочим днем. День Конституції щорічно святкують 28 червня. Нинішнього літа ця дата припала теж на неділю, тож понеділок після неї, 29 червня, буде ще одним вихідним. Відтак на полтавців чекає два триденні уікенди – 6-8 червня та 27-29 червня.

Загалом у перший літній місяць в Україні нараховується 20 робочих і 10 офіційних вихідних і святкових днів.

Альона Зимня

Полтавську РДА очолив керівник фірм, що продають авто

Президент України Володимир Зеленський видав сьогодні розпорядження №341/2020-рп про призначення голови Полтавської районної державної адміністрації. Ним став Дмитро Романов, повідомили в офіційному представництві глави держави. Перед цим він звільнив із цієї посади Ігоря Карімова, який був призначений очільником РДА 2016 року.

Як повідомили в облдержадміністрації про нового голову, за походженням він харків’янин, народився 25 квітня 1980 року. У цьому ж місті здобував вищу освіту – в інституті військово-повітряних сил ім. І. Кожедуба за технічною спеціальністю. Крім того, 2006 року закінчив Полтавський університет споживчої кооперації, де освоїв фінансову справу. Працював у Полтавській філії «Правекс-банку», керував приватним підприємством «Мірус Компані» та компанією «Стар Лайн»». 2011 року перейшов генеральним директором до ПАТ «Полтава-Авто», 2014-го – директором у ТОВ «САН МОТОРС» (м. Полтава).

Альона Зимня

Центр Полтави звільнятимуть від рекламних конструкцій

В обласному центрі більше, ніж потрібно бігбордів, сітілайтів, призматронів та інших рекламних конструкцій і деякі з них заважають учасникам дорожнього руху, відтак у цій сфері необхідно навести лад, іншими словами – треба зменшити кількість зовнішньої реклами на вулицях міста. Про такі свої наміри влада Полтави заявляла ще задовго до початку карантину, а сьогодні, зваживши на звернення комунального підприємства «Полтава-сервіс» та висновки робочої групи з розгляду питання впорядкування розміщення рекламних засобів та спеціальних конструкцій у місті, виконком ухвалив рішення достроково припинити дію дозволів на зовнішню рекламу 14 суб’єктам підприємницької діяльності. Перед цим, під час обговорення, від членів виконавчого комітету звучали думки, чи потрібно вирішувати таке питання в період карантину, адже він стане черговим ударом по підприємцях, та й надходження до бюджету зменшаться, на що було сказано, що на наповнення міської скарбниці в цьому випадку й так не варто розраховувати, позаяк за більшістю договорів наявна заборгованість.

Відтак 170 рекламних конструкцій у обласному центрі повинні будуть демонтувати. Якщо це не зроблять самі власники, серед яких переважно ТОВ «Р.А. Оллан», ТОВ «Комерц Еволюшн» і ТОВ «Біг Борд», питанням займеться Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста. Основна частина біг-бордів, рекламних щитів та інших конструкцій має зникнути переважно в центральній частині: у парку Котляревського, на розі 1100-річчя Полтави та Європейської, Козака й Шолом-Алейхема, Героїв-чорнобильців і Європейської, Шевченка та Європейської, навпроти центрального ринку, на зупинках «вул. Шевченка», «5 школа», «Будинок зв’язку», «Університет», на розподільчій смузі на перетині вулиць Миру та Небесної Сотні, на вході в Корпусний парк, біля кінотеатру ім. І.П. Котляревського та в інших місцях.

Альона Зимня

Чи почнуть продавати учасникам і ветеранам АТО/ООС на Полтавщині «нульові» квитки

В обласній державній адміністрації відбулася нарада з питань пільгових перевезень. Перший заступник голови Полтавської ОДА Дмитро Лунін та заступники Катерина Рижеченко і Євген Греков разом із найбільшими перевізниками області обговорили можливість запровадження в регіоні так званого «нульового квитка».

– Програма з питань компенсації проїзду, яка є в області, дієва. Але дуже часто учасники та ветерани АТО/ООС скаржаться на те, що не можуть скористатися правом безплатного проїзду, коли не мають грошей. Мовляв, їхні побратими купують «нульовий» квиток на всіх вокзалах країни, і лише в Полтаві треба платити за міжобласний проїзд і чекати компенсації, – пояснив суть проблеми Дмитро Лунін.

Т.в.о. начальника управління інфраструктури та цифрової трансформації облдержадміністрації Сергій Марчишинець розповів, що наша область закладає гроші на компенсацію квитка на проїзд 10 пільговим категоріям. Нинішнього року на це в бюджеті регіону передбачено 3,3 млн грн, повідомила директор Департаменту соціального захисту населення ОДА Людмила Корнієнко.

– У 2021 році буде розроблена загальнонаціональна програма компенсації виплат для всіх категорій пільговиків, тому у 2020-му продовжуємо користуватися обласною програмою. Тим більше, що гроші для цього є, із трьох мільйонів використано лише 960 тис. грн, – сказала посадовиця.

Найбільші перевізники Полтавщини, представники профільної асоціації, працівники вокзалів розповіли про труднощі, які виникають із перевезеннями пільгових категорій на всіх видах маршрутів. Деякі згодні надавати учасникам АТО «нульові» квитки, деякі й так виділяють на них по два місця на рейс, деякі вважають, що це призведе до збитків. Тому наступну нараду вирішили провести за участі бійців, щоб разом розробити механізм здійснення пільгових перевезень.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації