На виробництві солодощів у Полтаві жінка отримала травму голови

16 липня до 1-ої міської клінічної лікарні доставили жінку з діагнозом «Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лівої тім’яної ділянки голови». Про це повідомили в Департаменті з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами обласної державної адміністрації. 42-річна жителька Полтави працює на ПрАТ «Домінік» і потерпіла отримала під час виконання трудових обов’язків. Наразі стан її здоров’я характеризується як середньої тяжкості. Обставини події з’ясовують.

Альона Зимня

На прохання полтавців огорожу навколо монумента Слави в Корпусному парку демонтують

Сьогодні в Корпусному парку Полтави розпочали демонтаж огорожі навколо монумента Слави. Він триватиме два дні, повідомили в міській раді. Займаються цим фахівці ремонтно-експлуатаційної дільниці комунального підприємства «Декоративні культури». Огорожу знімають секціями, складають обережно. Матеріал, із якого вона зроблена, добре зберігся, тож його можуть використати на іншому об’єкті, а поки що зберігатимуть на базі КП. Нагадаємо, паркан навколо «Орла» з’явився 2009 року. Вмуровані в бетон залишки металу закриють пластмасовими заглушками, щоб люди не травмувалися. Для виконання робіт додаткових коштів не витрачали, вистачило працівників і техніки «Декоративних культур».

Узялися за демонтаж огорожі навколо монументу Слави завдяки відповідній петиції Ігора Ізотова, що була опублікована на сайті Полтавської міської ради. Вона набрала й необхідну кількість голосів для розгляду депутатами, і знайшла підтримку в самих народних обранців. Щоправда, перед тим як взятися до розбирання паркану, представники влади вирішили пересвідчитися, що це не призведе до вандалізму стосовно пам’ятки. Експеримент, під час якого доступ до монументу Слави був цілодобовим, тривав місяць. Він показав, що й городяни, і гості міста дбайливо ставляться до цього об’єкта історичної спадщини обласного центру. Хоча це й не означає, що після демонтажу огорожі пам’ятник залишать без нагляду.

Альона Зимня

На 12-ий маршрут у Полтаві повернуть комунальний автобус, а на 25-ий поставлять іще три

У Полтавській міській раді повідомили про відновлення роботи комунального автобусу за маршрутом №12 «Критий ринок – Половки». Крім того, оголосили про появу трьох додаткових на маршруті №25 «Центр – Огнівка». Таким чином, на останньому працюватиме чотири автобуси замість одного. У години пік інтервал руху між ними становитиме 15 хвилин, у міжпіковий період – півгодини. Транспорт виходитиме в рейс із п’ятниці, 17 липня. Курсуватиме за таким розкладом:

 

 

 

 

Це зроблено задля поліпшення транспортного обслуговування віддалених районів міста та через відсутність у мікрорайоні Огнівка тролейбусного сполучення, пояснили на сайті міськради.

Альона Зимня

«Полтававодоканал» подарував городянам туманоутворювальні арки

Комунальне підприємство «Полтававодоканал» установило в обласному центрі п’ять охолоджувальних туманоутворювальних арок. Про це повідомили на сторінці КП у соціальній мережі «Фейсбук». Такий подарунок місту зробили з нагоди 120-річчя підприємства. І це, власне, він не весь. Найближчим часом на вулицях Полтави з’явиться ще з десяток аналогічних конструкцій, обіцяють комунальники. Як розповів генеральний директор «Полтававодоканалу» Василь Воротинцев, туманоутворювальні арки були виготовлені спеціалістами КП у цеху підприємства. Вони працюватимуть 12 годин із 10-ої ранку. Але не за дощової погоди. Полтавцям – і дітям, і дорослим – ця ініціатива дуже подобається.

Альона Зимня

Полтавцям із ID-картками тепер не треба носити з собою довідки з ідентифікаційним кодом

Верховна Рада України ухвалила зміни до Податкового кодексу, передбачені законопроектом №2524, серед яких – можливість підтверджувати достовірність свого реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП, раніше – ідентифікаційний код, ІПН) за допомогою ID-картки та свідоцтва про народження. Про це Міністерство цифрової трансформації України повідомило на Урядовому порталі. Тепер РНОКПП на двох вищезгаданих документах має таку ж юридичну силу, як і довідка про його присвоєння. Тож для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків громадянам тепер достатньо пред’являти ID-картку чи свідоцтво про народження.

– Це дасть можливість ліквідувати використання довідки з номером платника податків, яка нині є найпопулярнішою серед українців. Станом на сьогодні таких документів оформлено понад 40 мільйонів. Також відкрито шлях до запровадження е-РНОКПП – зображення в електронному вигляді інформації, що міститься в картці платника податків, – зазначили в міністерстві.

Альона Зимня

У Полтаві з’являться контейнери для великогабаритного сміття

Уже багато років поспіль жителі обласного центру викидають побутові відходи в сміттєві баки, установлені по всьому місту. А поруч звалюють і великогабаритні відходи, зокрема від будівельно-ремонтних робіт. Таке сміття в наявні баки не вміщається, однак замість того, щоб звернутися до КАТП-1628 за послугою з вивезення великогабаритних відходів, багато хто з полтавців залишає їх де заманеться. І це аж ніяк не додає привабливості міському середовищу.

– Щоб усунути проблему, вирішили придбати 70 контейнерів для великогабаритних відходів. 60 із них поставимо по місту, попередній перелік точок уже є. Решту 10 триматимемо в резерві – доставлятимемо за побажанням полтавців. Договір із виробником уже укладено. Як і у випадку з новими автобусами, робитиму все, щоб вони надійшли до Полтави якнайшвидше, – розповів на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) Олексій Чепурко.

Альона Зимня

Полтавці підуть на місцеві вибори 25 жовтня

Місцевим виборам бути. У Верховній Раді сьогодні ухвалили постанову щодо дати їх проведення – 25 жовтня. Це відповідає ст. 141 Конституції України. Рішення підтримали 326 народних депутатів. В останню неділю середнього осіннього місяця громадяни України визначатимуться з тим, кого хочуть бачити в складі місцевих рад, а також на посадах сільських, селищних, міських голів. Відбуватиметься голосування по всій країні, окрім Криму та непідконтрольних Україні територій на сході держави. Кабінету Міністрів доручили забезпечити фінансування виборів за рахунок коштів державного бюджету, а також разом із Центральною виборчою комісією розробити заходи та рекомендації, спрямовані на запобігання поширенню COVID-19 під час волевиявлення українців. Про це йдеться на офіційному вебпорталі парламенту.

Альона Зимня

Легалізацію грального бізнесу підтримали майже всі мажоритарники від Полтавщини (оновлено)

Сьогодні депутати Верховної Ради проголосували за проєкт закону про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (№2285-д), у другому читанні та в цілому. Про це повідомили на сайті парламенту. На підтримку легалізації бізнесу висловилося 248 нардепів, серед яких і майже всі полтавські мажоритарники: п’ятеро «слуг народу» – Максим Березін, Андрій Боблях, Костянтин Касай, Олексій Мовчан, Дмитро Нальотов (депутатка від цієї фракції Анастасія Ляшенко була відсутня) та очільник депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч. А от представник іншої депутатської групи «За майбутнє» Юрій Шаповалов при голосуванні утримався.

Ухвалений закон дозволяє в Україні казино, у тому числі в інтернет-мережі, букмекерство в букмекерських пунктах та інтернеті, зали гральних автоматів, інтернет-покер. Але «грати» в них тепер повинні за новими правилами.

Так, «азартний» бізнес віднині підлягає ліцензуванню. Розмір плати за нього залежатиме від виду, розташування грального закладу тощо. Якщо в Києві ліцензія на казино, яка, до речі, видається на п’ять років, коштуватиме понад 280 млн грн, то в інших містах – удвічі дешевше. А ще варто додати сюди вартість ліцензування кожної одиниці грального обладнання – столів та автоматів. Для онлайн-казино ліцензія обходитиметься в 30,7 млн грн на рік. Ліцензування залів гральних автоматів коштуватиме їхнім власникам 35,4 млн грн і теж видаватиметься на п’ять років. За рахунок таких сплат у парламенті мають надію компенсувати недонадходження до головної скарбниці країни, пояснили в монобільшості.

Крім того, даним законом ігрові автомати «прибирають» із вулиць. На думку парламентаріїв, це дозволить уберегти покоління, яке підростає, від негативного впливу грального бізнесу. Ігрові автомати й казино тепер можна буде розміщувати лише в готелях: перші – у тих, що мають від трьох до п’яти зірок, другі – у чотири-, п’ятизіркових. Так само й букмекерські пункти. Їхнім «місцем прописки» віднині стануть готелі з трьома-п’ятьма зірками, а також іподроми. Більше того, вік для тих, хто може скористатися послугами грального бізнесу, підвищений із 18 до 21 року. Ідентифікувати гравців за паспортом буде охоронець на вході до закладу. Не услідкує – буде штраф на понад 2 млн грн, повторно – анулювання ліцензії.

Спрямований цей закон і на захист лудоманів – тих, хто «захворів» на азартні ігри, та їхніх близьких. Цих людей за їхніми заявами чи заявами їхніх родичів заноситимуть у електронну базу. Після цього вхід до будь-якого грального закладу для таких громадян буде закритий на строк від шести місяців до трьох років.

Проводити азартні ігри під виглядом лотерей тепер стане неможливо. Три оператори державної лотереї з ліцензіями на 10 років працюватимуть із миттєвими виграшами. Електронна миттєва лотерея, поширена в інтернеті, буде під забороною. Як і всі відеолотерейні термінали, ставкомати й термінали в букмекерських пунктах.

Тих, хто допускатиме порушення в гральному бізнесі, штрафуватимуть у перший раз на 170-680 тис. грн, повторно – на 680-850 тис. грн або навіть позбавлятимуть волі. За ґрати відправлятимуть і тих правоохоронців, які «кришуватимуть» нелегальні азартні ігри або не робитимуть нічого для припинення правопорушень.

Стежити за всім цим буде Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, до складу якого входитимуть державні службовці, лише громадяни України, яких призначатиме та звільнятиме уряд.

Нагадаємо, що гральний бізнес в Україні був офіційно заборонений протягом 11 років.

Альона Зимня

Сорочинського ярмарку цього року не буде, щоб не було других «Нових Санжар»

«Національний Сорочинський ярмарок у 2020 році в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області проходити не буде». Про це повідомили його організатори – ТОВ «Сорочинський ярмарок» – на своєму сайті. Дійство скасували вперше за 20 років.

– Незважаючи на те, що епідемічна ситуація в Україні з захворюваністю на COVID-19 стабілізована, карантинні обмеження знімаються, працюють найбільші оптові ринки, а на серпень дозволено проведення масштабних виставок в Україні та заходів на Полтавщині, політика подвійних стандартів щодо Національного Сорочинського ярмарку продовжується, і тому ми не можемо піддавати можливій небезпеці тих, хто любить ярмарок і приїздить на нього, людей, яких ми також любимо та поважаємо.

До того ж ми не дозволимо окремим деструктивним силам, що розпочали збір підписів проти проведення ярмарку та планують повторення подій «новосанжарського синдрому» в селі Великі Сорочинці, зашкодити іміджу заходу, який має багатовікову історію і який наше товариство готує й проводить із 1999 року. Ми не можемо допустити будь-яких проявів зневаги до наших учасників і гостей, які два десятки років підтримували нас, відвідували ярмарок, брали у ньому участь – тим самим згуртовували Україну навколо її історії, культури й традицій, а багатьом із них саме ярмарок давав можливість годувати свої родини, – пояснила скасування національного торжища пресслужба ТОВ «Сорочинський ярмарок».

Тим, хто вже зареєструвався для участі, почали повертати сплачені кошти.

Нагадаємо, минулого тижня організатори повідомили про початок підготовки Сорочинського ярмарку – 2020. Він мав проходити з 18 по 23 серпня.

Альона Зимня

Новий скейт-парк у Полтаві хочуть відкрити до кінця літа

До кінця серпня в обласному центрі, на земельній ділянці, що розташована за адресою вул. Героїв Сталінграда, 1, поруч із колишнім кінотеатром «Алмаз», планують відкрити новий скейт-парк. Про це повідомили в Полтавській міській раді. Проєкт реалізують у рамках програми партиципаторного бюджетування «Бюджет участі». Його впровадження підтримали 2018 року 786 полтавців.

Даний об’єкт покликаний сприяти розвитку велоспорту, скейтбордингу, катання на роликах у місті. За його відсутності молодь тренувалася поблизу театру ім. М.В. Гоголя, бібліотеки ім. І.П. Котляревського. Локація для вправ, споруджена ще на початку 2007-го за Співочим полем ім. Марусі Чурай, через неправильне, неякісне будівництво виявилася для цього негодящою. Як розповів автор проєкту нового скейт-парку Євген Марченко, у старому на велосипеді ще можна було якось кататися, а от на роликах чи скейтах – уже ні. До речі, спочатку нове місце для розваг молоді планувати розмістити теж на території парку культури й відпочинку «Перемога», але потім локацію змінили.

Спорудити об’єкт мали 2019 року, але, кажуть, не вистачало грошей. Загальна вартість проєкту за поданням на «Бюджет участі» становила 1,4 млн грн. 28 лютого на засіданні 30-ої сесії міськради депутати затвердили зміни до бюджету – 2020, серед яких, за словами начальниці бюджетно-фінансового управління міськвиконкому Тетяни Чумак, було передбачено й виділення коштів на скейт-парк у сумі, що цікаво, лише 1 млн грн.

Цього вистачило, аби заасфальтувати майданчик площею 30 м х 20 м. Перед цим тут провели земляні роботи, зробили основу: утрамбували пісок, виконали щебеневу підготовку, уклали бордюри. Найближчим часом обіцяють установити 14 фігур для виконання вправ.

Перевіряючи днями разом із начальником управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому Володимиром Годнею перебіг робіт на об’єкті, перший заступник міського голови Ігор Федій зазначив:

– Створення скейт-парку в цьому мікрорайоні дасть можливість молоді фізично розвиватися та з користю проводити вільний час. Полтава – місто ініціативних та активних людей, тож ми завжди підтримуємо креативні ідеї. Цей проєкт реалізуємо в тісній співпраці з його автором Євгенієм Марченком, який завдяки «Бюджету участі» висловив власне бачення розвитку міського середовища. Не збираємося зупинятися на одному спортивному просторі, працюватимемо над створенням подібних локацій і в інших мікрорайонах Полтави.

Загалом із 17 проєктів, що брали участь у програмі партиципаторного бюджетування й здобули перемогу 2018 року, реалізовані 14.

Альона Зимня