Категорія: Здоров’я

На сьогодні серед хворих на коронавірусну інфекцію в активній формі – 389 дітей. Про це повідомив на апаратній нараді в обласній державній адміністрації директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак.

– Дітей активних, які отримують лікування, – 389, щоденно кількість їх збільшується. На жаль, діти вже є в реабілітаційних відділеннях. Ми їх відслідковуємо. Вони позитивні в плані лікування, – сказав посадовець.

Загалом на сьогодні перебуває на стаціонарному лікуванні 1073 особи з підтвердженим COVID-19, що більше порівняно з попереднім тижнем на 24%.

Альона Зимня

2021 року майже всі «чорнобильці» І категорії, які перебувають на обліку в органах соціального захисту населення в Полтавській області, зможуть пройти лікування в санаторно-курортних закладах, розташованих на території нашого регіону. Про це повідомила на нараді в облдержадміністрації директор Департаменту соціального захисту населення Людмила Корнієнко. Кошти на ці потреби, як і раніше, будуть залучені з державного та обласного бюджетів. Сума, яку виділять із останнього, майже не змінилася – 2,3 млн грн цього року проти 2,1 млн грн 2020-го. А от із держскарбниці має надійти майже вдвічі більше порівняно з минулим роком – 8,4 млн грн проти 4,3 млн грн. Таким чином, якщо торік на Полтавщині мали змогу оздоровити лише 66% громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи, то тепер планують направити на санаторно-курортне лікування 1283 особи, тобто майже 100% «чорнобильців» І категорії.

– Ми чекаємо єдине – визначення суми санаторно-курортної путівки (вона визначається на державному рівні), і розпочнемо цей процес. Попередню роботу вже проведено. Для оздоровлення «чорнобильців» у поточному році визначено близько 40 закладів, – сказала Людмила Корнієнко.

Альона Зимня

Якщо коронавірусна інфекція буде поширюватися в Полтаві та області такими ж темпами, як нині, і люди нехтуватимуть заходами профілактики, незабаром у лікувальних закладах регіону можуть закінчитися ліжко-місця для пацієнтів із COVID-19. Про це сказав сьогодні під час апаратної наради в облдержадміністрації директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак:

– На сьогодні на стаціонарному лікуванні перебувають 903 пацієнти зі встановленим COVID-19. Якщо порівняти зі статистикою минулого понеділка, то це плюс 201 хворий (серед тих, які перебувають на апаратах штучної вентиляції легень, у палатах інтенсивної терапії, – плюс 40). Особливо треба подумати про збільшення кількості реанімаційних місць Полтаві. Ми дали команду й повинні це зробити, бо пацієнти, які надходять із сатурацією (сатурація киснем крові – це частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального гемоглобіну в крові; рівень кисню в артеріальній крові нижче 80% може поставити під загрозу функціонування таких органів, як мозок та серце, і призвести до зупинки дихання і/або серця) менше 90%, до 80%, а то й менше, потребують реанімаційних місць. Щодо зайнятості ліжок, то на сьогодні ми перейшли рубіж 55,2%. Але є території, де наповненість вища. У Диканському КНП ми сьогодні вели розмову щодо збільшення кількості ліжок. Звертаюся до селищного голови: треба знайти ресурси та встановити додаткові ліжка. У великій напрузі працюють і Лубенська, і Миргородська лікарні. Учора вони розширили кількість ліжок. Є питання до Зіньківської ОТГ. Потрібно дивитися, бо кількість пацієнтів зростає. Ми збільшили кількість кисневих ліжок – 91,25% до загальної кількості ліжок, на 86 кисневих точок. Але вважаю, що треба ще. За суботу-неділю кількість ліжок збільшено на 35. Однак хотів би вказати на інше. Із 27 березня по 3 квітня з транспортних засобів пройшло дезінфекційну обробку лише 210. А в нас в області на маршрути виходить тільки 200 машин? Це при тому, що на деяких територіях ми запровадили заходи, наближені до тих, що мають діяти в «червоній зоні». Якщо ми такими темпами будемо це робити, то не зупинимо інфекцію. Я статистику лікувальну можу збільшувати – ліжок ми ще знайдемо, у нас вони ще є, але при таких темпах вони скоро можуть закінчитися. Ми подивилися: за минулий тиждень був перевірений 661 суб’єкт господарювання, виявлено порушення на 102 об’єктах, тобто близько 13%. Складено адміністративних протоколів лише 7,8%. Багато це чи мало? Я хотів би наголосити на тому, що потрібна превентивна робота, бо порушень, напевно, було набагато більше.

Альона Зимня

Полтавщина отримала 19,3 тис. доз вакцини Oxford/AstraZeneca. Про це повідомив на своєму Телеграм-каналі голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Вакцинація населення розпочнеться зранку в четвер, 25 лютого, в обласній клінічній лікарні відновного лікування. На першому етапі планується імунізувати понад 6,7 тис. людей, серед яких понад 4 тисячі – медики. Це працівники мобільних бригад із вакцинації, лікарень, які надають стаціонарну допомогу хворим на COVID-19, екстреної медичної допомоги, а також працівники та мешканці спеціалізованих інтернатних закладів.

На першому етапі для вакцинації будуть залучені дві мобільні бригади – з Полтави та Кременчука. Вони пройшли відповідне навчання від фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я та Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Щеплення – безкоштовне й добровільне за попередньо підготовленими списками.

Альона Зимня

Полтавська область потрапила до семи регіонів, де імунобіологічні препарати від COVID-19 отримають відразу після їх прибуття в Україну. Про це повідомили в облдержадміністрації й запевнили, що готові до приймання будь-якої кількості вакцин будь-якого типу.

​​Першу партію в нашій державі очікують 23 лютого о 10-ій годині ранку. Поставка, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, відбуватиметься в рамках програми ініціативи COVAX, згідно з якою Україна отримає 16 млн доз вакцин. Наразі мова йде про продукцію Pfizer, AstraZeneca і Moderna.

Як розповів на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» головний санітарний лікар держави Віктор Ляшко, мобільні бригади, котрі проводитимуть щеплення, уже пройшли відповідне навчання, знають, яка кількість імунобіологічних препаратів їм потрібна.

– Організаційна модель каскадного розгортання потужностей для вакцинації: одна мобільна бригада виконує орієнтовно 80-100 щеплень на добу. Вона робить перші уколи з препаратом визначеному контингенту впродовж 28 днів, а на 29-й повертається до тих, кого вакцинувала в перший день, і виконує повторне щеплення. Таким чином, за 56 днів визначена команда закриває повний цикл імунізації орієнтовно для 5 тис. осіб.  Інші мобільні бригади та кабінети щеплення будуть задіяні при надходженні наступних партій препаратів.

За два місяці роботи одна мобільна бригада використовує 4,5-5 тис. доз вакцини.

Із новими партіями, які будуть завозити в Україну, працюватимуть нові бригади та нові пункти щеплень.

Загалом планується розгорнути 4250 кабінетів для проведення вакцинації по всій країні та задіяти до 600 мобільних бригад.

Також головний санітарний лікар роз’яснив систему оплати для медичних працівників, котрих долучатимуть до кампанії зі щеплення. Так, Національна служба здоров’я України укладатиме договори з визначеними медзакладами, які відповідають вимогам для проведення щеплень від COVID-19, та сплачуватиме за надані послуги. У перший місяць роботи це 8 тис. грн на одну мобільну команду медиків. Далі заклади охорони здоров’я отримуватимуть доплату за фактичну кількість вакцинованих осіб: 25 грн – за першу дозу, 60 – за другу. НСЗУ профінансує  фактично надані послуги відповідно до даних, що вноситимуться до електронної системи охорони здоров’я.

Альона Зимня

Майже місяць близько 1,5 тисячі полтавців змушені були чекати на результати досліджень щодо наявності в них коронавірусної інфекції. Але так цих результатів і не дочекалися. Про це повідомила сьогодні під час апаратної наради в голови облдержадміністрації керівниця Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавської міської ради Вікторія Лоза. За її словами, в обласному центрі нині – велика проблема з відповідними аналізами.

– Проблема з тестуванням саме в стаціонарах. Ми всі розуміємо, що тут не може бути велика кількість підозр. Ми маємо оперативно отримувати від лабораторного центру результати ПЛР-тестів, щоб «сортувати» пацієнтів. Це має бути в той же день чи на наступний, щоб, якщо в людини немає коронавірусу, її могли перевести в «чистий» стаціонар, – сказала Вікторія Лоза.

Проте наразі ліжко-місця для хворих на COVID-19 у лікувальних закладах залишаються зайнятими більш тривалий час. А все тому, що, за словами посадовиці, лабораторія в Києві, із якою був укладений договір, анулювала близько 1,5 тисячі відібраних зразків.

– Минулого тижня нам повернули, можна так сказати, майже півтори тисячі ПЛР-тестів. Сказали, що не виявлено рибонуклеїнової кислоти. Я не кажу про собівартість пробірок і про те, що це все пішло в нікуди. Я досі не розумію, як ми це все будемо виправляти. Люди не отримують свої результати. І з цим також потрібно щось робити, – наголосила очільниця департаменту.

Вікторія Лоза зазначила, що забір матеріалу в полтавців відбувався, як завжди, тими ж працівниками, що й раніше, тому, де «загубилася» РНК, незрозуміло.

В ОДА пояснили, що київська лабораторія не змогла обробити відібрані зразки з технічних причин, і тести повернули назад. Та, щоб дати людям відповідь, чи підхопили вони коронавірус, чи ні, біоматеріали відберуть знову. Цього разу їх відправлять у харківську лабораторію та Полтавський обласний лабцентр.

Альона Зимня

На першому поверсі хірургічного корпусу Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, у приймальному відділенні, була створена діагностична палата на три ліжка. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці медичного закладу. У цій палаті є УЗД-апарат, кардіограф і навіть гематологічний аналізатор.

– Лаборанта викликати не потрібно – чергова медсестра сама робить аналіз, і той буде готовий за кілька хвилин. Це значно пришвидшує встановлення діагнозу та ухвалення рішення про те, що робити з пацієнтом – госпіталізувати чи скерувати на вторинний рівень (а можливо, необхідне тільки амбулаторне лікування), – зазначив Григорій Оксак, який із 11 жовтня поточного року очолює обласну лікарню.

Між ліжками можна встановити перегородки для комфорту пацієнтів. До кожного подається кисень, підключаються за необхідності моніторингові апарати, апарат штучної вентиляції легень. Пацієнти в цій палаті перебувають під постійним наглядом медперсоналу близько доби.

За інформацією головного лікаря, раніше в закладі такої палати не було, однак потреба в ній існувала. Як показала практика, завдяки діагностичній палаті є можливість ефективніше надавати допомогу хворим, яких привозить «швидка».

Альона Зимня