Співробітники Служби судової охорони Полтавщини підтримали естафету здачі крові

Працівники Територіального управління Служби судової охорони в Полтавській області здали кров для хворих, потреби яких забезпечує регіональна станція переливання крові. Таким чином, вони підтримали естафету, почату колегами з управлінь у інших регіонах.

Серед співробітників Служби судової охорони Полтавщини були ті, хто неодноразово рятував людське життя, здаючи свою кров, приєдналися до акції й працівники, які стали донорами вперше.

– Нині донорство характеризується адресністю. Здебільшого люди здають кров для конкретної людини, своїх рідних, колег, а для повноцінного забезпечення потреб хворих, оновлення банку крові повинно відбуватися постійно. Щиро дякуємо Службі, адже дуже важливо, щоб люди з різними групами крові ставали донорами, таким чином наш банк крові буде постійно поповнюватися, – зазначив завідувач відділу заготівлі крові та її компонентів Полтавської обласної станції переливання крові Сергій Згонник.

За матеріалами Територіального управління Служби судової охорони в Полтавській області

У Кременчуці відбувся Форум роботодавців

Форум роботодавців «Актуальні питання щодо забезпечення потреби роботодавців у кваліфікованих кадрах» провели в Кременчуці Полтавський обласний центр зайнятості, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості та Кременчуцька міська рада.

Мета заходу – розробити комплексний підхід і ефективні методи взаємодії служби зайнятості з роботодавцями для сприяння працевлаштуванню населення й задоволенню потреб підприємств у кадрах.

– Зазвичай на початку року ми проводимо зустрічі з роботодавцями, але нині зібралися в ширшому форматі для того щоб обговорити, як виконати завдання, поставлені державою перед службою зайнятості. Одне з головних серед них – забезпечити працівниками місцевих виробників. Полтавський обласний і Кременчуцький міськрайонний центри зайнятості завжди прямують у ногу з часом і навіть попереду, були та є пілотами в нововведеннях, – сказав, відкриваючи форум, директор Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості Віктор Калашник.

Міський голова Кременчука Віталій Малецький наголосив, що в місті налагоджена співпраця між центром зайнятості та органами місцевого самоврядування:

– Ми спільно зі службою зайнятості працюємо для того, щоб промисловий Кременчук розвивався, люди трудилися, вносили платежі до бюджету й розвивалася громада.

– Робоча сила є, але не завжди людина може зорієнтуватися й знайти собі роботу, а підприємство – працівника, тож робота служби зайнятості дуже важлива. Кременчуцький район переважно сільськогосподарський, новітні аграрні технології вивільняють кадри в сільському господарстві, і ми розглядаємо місто Кременчук як перспективний регіон для забезпечення робочими місцями жителів району, – зауважив виконувач обов’язків голови Кременчуцької райдержадміністрації Олександр Тютюнник.

Ринок праці Полтавщини проаналізувала на форумі директор обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва:

– Полтавська область є унікальною, адже рівень зайнятості становить 65%. За цим показником посідаємо одне з провідних місць в Україні. За рівнем легальних трудових відносин та охопленням соціальним страхуванням Полтавщина посідає ІІ місце в країні.

Зменшується чисельність безробітних на обліку в службі зайнятості. За останні три роки реєстрований ринок праці знизився майже в 1,2 рази – із 69 тис. осіб у 2017 році до 58,6 тис. торік.

Серед проблем називалися законодавчі норми, що потребують осучаснення і доопрацювання, оскільки не стимулюють людей до роботи, та… дороги.

– Як тільки до села чи невеликого міста відремонтують дорогу, ми одразу їдемо туди й пропонуємо людям роботу вахтовим методом чи з підвезенням до місця праці, – зазначила Катерина Клавдієва.

Завдяки співпраці з місцевою владою для жінок у сільській місцевості створено 23 об’єкта: швейні міні-цехи й пекарні на 450 робочих місць.

Дієвий приклад співпраці з колегами з інших регіонів, зокрема Олександрії, Світловодська, Фастова, Новомосковська, а також усіх районів Полтавщини, – підбір для ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» 49 осіб, які працевлаштовані водіями транспортних засобів для перевезення нафтопродуктів. Люди мали відповідати певним вимогам: посвідчення водія відповідної категорії й дозвіл на перевезення небезпечних вантажів. Також для УТН «Безпека» підібрано 300 потенційних претендентів на роботу охоронниками.

Крім того, Катерина Клавдієва розповіла про впровадження новацій у обласній службі зайнятості: електронних сервісів, послуг рекрутера, кар’єрного радника та консультанта роботодавця, налагодження логістичних схем внутрішньої та міжрегіональної міграції трудових ресурсів. За минулий рік три тисячі людей працевлаштовані зі щоденним трансфером, тобто з підвезенням на роботу.

За матеріалами Полтавського обласного центру зайнятості

Кременчук отримав обладнання для лікування дітей із вадами серця

Кременчук отримав нове сучасне обладнання для лікування дітей із вадами серця. Закупили його за гроші, зібрані городянами 2019 року під час акції «Серце до серця». Як повідомили в міській раді, торік кременчужани зібрали рекордну для всієї України суму – 807,43 тис. грн. На ці кошти й придбали обладнання для місцевого перинатального центр. Лікування на ньому буде безкоштовним для всіх маленьких кременчужан.

Альона Зимня

До Дня Соборності троє полтавців отримали державні нагороди

З нагоди Дня Соборності Володимир Зеленський відзначив державними нагородами трьох полтавців. Про це йдеться в указі президента України №18/2020. Так, медаллю «За працю і звитягу» нагороджено головного інженера сільськогосподарського підприємства «Нива» Петра Руденка. Почесне звання «Заслужений працівник сфери послуг» присвоєно заступникові головного інженера Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» Олегові Баюну, а «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» – заступникові голови Полтавської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України Олексію Більчичу.

Альона Зимня

28 січня найпопулярніші телеканали на супутнику будуть закодовані

28 січня українські канали на супутнику буде законодовано. До наступного вівторка їх можна дивитись у вільному доступі через будь-яку «тарілку». Але за тиждень ситуація кардинально зміниться.

 

Для «тарілки» потрібен новий тюнер

 

Відповідно до вимог законодавства та виробників фільмів та шоу, буде закодовано сигнал каналів 1+1, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, УНІАН ТБ, Бігуді, СТБ, ICTV, Новий канал, М1, М2, Оце, Інтер, НТН, К1, К2, Мега, Піксель, Zoom, Enter-фільм, Україна, НЛО TV, Індіго TV. Такі зміни давно назрівали: практика безкоштовного супутникового телебачення вже давно відійшла у минуле у світі, а кодування сигналу – обов’язкова міра для його захисту.

Продовжувати дивитись ці телеканали через супутник можна, якщо придбати новий тюнер. Замінювати тарілку не потрібно – вона лише приймає сигнал. Розкодовує сигнал тюнер – саме його потрібно придбати і встановити – попередні тюнери, якими глядачі користуються зараз, не призначені для розкодування сигналу.

Якщо не змінювати тюнер, то через «супутник» не можна буде дивитись 23 найпопулярніші українські телеканали.

 

Ефірне Т2, інтернет та кабельне ТБ – без змін

 

Для тих глядачів, які дивляться ТБ через цифрову антену Т2, ОТТ та IPTV, тобто через інтернет, або через кабельні мережі, нічого не зміниться.

 

Де придбати новий тюнер

 

Щоб і далі дивитись українські телеканали через супутник, потрібно придбати тюнер з маркуванням «УТБ» та підключитись до одного з операторів супутникового телебачення – Viasat або XtraTV.

Тюнер з маркуванням «УТБ» – єдиний сертифікований та підтримує систему кодування Verimatrix. Звертайте на це увагу, коли купуватимете пристрій. Придбати тюнер можна у роздрібних мережах електроніки та побутової техніки, в інтернет-магазинах, у майстрів з підключення  супутникового обладнання, а також у операторів супутникового телебачення Viasat або XtraTV.

 

Більше інформації про підключення до супутникового телебачення можна отримати на сайтах та гарячих лініях операторів супутникового телебачення: Viasat (https://viasat.ua/, 0800 502 096) та XtraTV (https://xtratv.com.ua/, 067 7595759, 050 7595759, 093 7595759).

На День соборності в Полтаві поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку

22 січня в обласному центрі відбулось урочисте покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку. Збиратися біля монументу люди почали близько 9.00, рушили до нього після того, як відлунав державний гімн. Участь у заході, що відбувся з нагоди Дня Соборності України, узяли голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов, його перший заступник Дмитро Лунін і заступник Катерина Рижеченко, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Православної церкви України Федір, депутати місцевих рад, військовослужбовці, духовенство, представники трудових колективів, громадських організацій і просто небайдужі полтавці.

Нагадаємо, 22 січня відзначають як День Соборності на згадку про проголошення 1919 року на Софійському майдані у Києві Акту Злуки Української та Західноукраїнської Народних республік. Офіційно святкувати цю подію українці почали з 1999-го.

Альона Зимня

У Полтаві презентували наукові видання про заповідник «Більськ»

приміщенні Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського відбулася презентація нових пам’яткоохоронних і наукових видань історико-культурного заповідника «Більськ». Це збірник «Археологічні дослідження Більського городища – 2018» та колективна монографія «Селища скіфського часу в системі Великого укріплення Більського городища». До першого ввійшли 26 публікацій, що відображають результати досліджень, здійснених на території Більського археологічного комплексу й навколо нього позаторік. Вони становитимуть інтерес для істориків, краєзнавців, археологів, фахівців пам’яткоохоронної справи, працівників музеїв та інших осіб, що цікавляться стародавньою історією. Друге ж видання – це результат багаторічної праці авторів-науковців.

Альона Зимня

Сучасний кардіоцентр у Полтаві мають здати до кінця березня

Термін здачі сучасного кардіологічного центру в експлуатацію – 31 березня, а не 1 квітня, як планувалося раніше. Про це повідомив радник голови Полтавської обласної державної адміністрації Олександр Ткач. Нині роботи на об’єкті виконані на 85%.

– Монтаж завершений повністю. Установлюємо освітлювальне, електричне, опалювальне обладнання. Закінчуємо оздоблення фасадів. Триває облаштування вентиляційних шахт і машинних відділень ліфтів, – розповів генеральний підрядник Олександр Юхименко.

Роботи тривають згідно з графіком.

Нагадаємо, Полтавський обласний клінічний кардіологічний центр розпочали будувати в травні 2016 року. У будівлі передбачені стаціонарний і діагностичний блоки.

Альона Зимня

Торік за сприяння служби зайнятості роботу знайшли 826 тисяч українців

Протягом 2019 року 826 тисяч українців були працевлаштовані за сприяння державної служби зайнятості. При цьому 53% з них були працевлаштовані оперативно ще до надання статусу безробітного.
Професійне навчання за направленням служби проходили 139  тисяч безробітних, 54 тисячі з них навчалися в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Варто наголосити, що рівень працевлаштування після професійного навчання становив 96%.
До громадських та інших робіт тимчасового характеру протягом року було залучено 200 тисяч осіб.
Кількість роботодавців, які співпрацювали з центрами зайнятості, порівняно з 2018 роком, збільшилася (+ 4 тисячі) та становила 206 тисяч.
Загальна кількість вакансій у базі даних служби зайнятості протягом року становила 1 мільйон 153 тисячі одиниць.  Найбільшим попитом на ринку праці користувалися кваліфіковані робітники з інструментом, робітники з обслуговування та експлуатації устаткування, а також працівники сфери торгівлі та послуг.
Завдяки підвищенню результативності роботи щодо оперативного працевлаштування громадян, кількість безробітних станом на 1 січня 2020 року, порівняно з відповідною датою 2019 року, скоротилася (– 4 тисячі) та становила 338 тисяч.
У рамках модернізації державної служби зайнятості з січня 2019 року запроваджено інститут кар’єрного радника, а з серпня на Дніпропетровщині стартував новий пілотний проєкт, метою якого стало суттєве покращення обслуговування роботодавців, – інститут консультанта роботодавця.
Апробація нової технології дала гарні результати, що й обумовило подальше запровадження  нового сервісу з січня 2020 року в усій мережі центрів зайнятості в Україні.
Офіційним сайтом державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua протягом 2019 року скористалися 1,9 мільйона осіб.
Станом на 1 січня 2020 року на сайті діє 197 тисяч електронних кабінетів роботодавців та 248 тисяч електронних кабінетів шукачів роботи.
На безкоштовну телефонну «гарячу лінію» державної служби зайнятості за номером 0 800 50 99 66 протягом року надійшло 33 тисячі звернень з усіх регіонів України.

Державний центр зайнятості

тел: (044)-289-40-79
тел моб.:  (098) 637-76-82

Українці проміняли вареники на хінкалі

Традиційна кухня, за винятком борщу, виявилася не сильно популярна в Україні

Любов українців до традиційної кухні виявилася перебільшеною. Сервіс Raketa назвав найпопулярніші страви, доставку яких замовляли в 2019 році, і вареники далеко не в лідерах…

Порівняння популярності піци і ролів – страв, які українці частіше за інші замовляли в 2019 році:

Трійка найбільш популярних страв, доставку яких українці замовляють з ресторанів, виглядає наступним чином:

  1. піца – 12%;
  2. суші – 7,5%;
  3. бургери – 6% від усіх замовлень.

Бургери – беззаперечний лідер в любові українців до готових бутербродів. Вони в рази популярніші, чим більш дешевші хот-доги і сендвічі. Не врятувала останні навіть безкоштовна доставка від сервісу Raketa.

Якщо до цих страв італійської, японської та американської кухні в Україні вже звикли, то четверта позиція дещо дивує. Виявилося, що хінкалі набагато популярніші, ніж пельмені і вареники разом узяті.

І продовжуючи тему грузинської кухні, шашлик далеко попереду стейків. Принаймні за кількістю замовлень, тоді як стейк, найчастіше, обходиться дорожче порції шашлику.

А ось серед перших страв борщу конкурентів немає. Солянка відстає в рази, а далі вже йдуть курячий бульйон, місо суп і інші.

Як відзначають в компанії Raketa, смакові переваги українців не сильно відрізняються в залежності від міста проживання. У всіх містах, де представлений сервіс доставки їжі з ресторанів, список популярних страв, які замовляють на доставку, практично ідентичний.