Категорія: Події

Жителям Полтави та Чикаго висунули звинувачення в нелегальному експорті зброї з США до України. Про це повідомив «Голос Америки». Так, в обвинувальному акті в Окружному суді Чикаго сказано, що у 2014-2016 роках 33-річний Ґлен Степул – власник фірми, що продає устаткування для горизонтального буріння, змовився з 38-річним полтавцем Андрієм Якіним у тому, щоб вивезти або спробувати вивезти зі Штатів до України затвори та стволи пістолета з нержавіючої сталі без дозволу Державного департаменту США, приціли для гвинтівок та камери нічного бачення без дозволу Міністерства торгівлі, що є порушенням американських законів.

За версією обвинувачення, Степул ховав частину заборонених для експорту товарів у коробках із-під бурового обладнання, що надсилалось до України, а в митній декларації писав про «товари для дому», «косметику», «іграшки» тощо. Вантаж перехопили на львівській митниці 2014 року.

Під час слухання в Окружному суді Чикаго, де оголосили обвинувачення, Степул не визнав себе винним. Щодо полтавця в США видали ордер на арешт.

Альона Зимня

Новим президентом Національної академії наук України став академік (теоретична фізика, фізика плазмових процесів), професор, доктор фізико-математичних наук (теоретична фізика) Анатолій Загородній, уродженець Полтавщини. Про це стало відомо з Фейсбук-сторінки НАНУ. За інформацією старшого наукового співробітника Інституту фізики Національної академії наук України Антона Сененка, виборців нараховувалося 637, бюлетенів у скриньках виявлено 634. Із них недійсними визнані п’ять, у двох стояла позначка «проти всіх». Найбільше своїх голосів – 426 – під час таємного голосування 7 жовтня науковці віддали Анатолію Загородньому. Його підтримка була майже втричі більшою, ніж у найближчого конкурента – Володимира Семиноженка.

Загалом на посаду президента НАН України претендували п’ятеро кандидатів: академік НАНУ Владислав Гончарук (висунутий колективом Інституту колоїдної хімії і хімії води ім. А.В. Думанського НАН України), академік НАНУ Богдан Данилишин (самовисування), академік НАНУ Анатолій Загородній (висунутий колективами 13 інститутів та академіками і членами-кореспондентами НАНУ), академік НАНУ Сергій Комісаренко (висунутий колективом Інституту біохімії ім. Палладіна та академіками і членами-кореспондентами НАНУ), академік НАНУ Володимир Семиноженко (висунутий науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України» та двома академіками НАН України).

Нагадаємо, вибори президента Національної академії наук України були заплановані на квітень поточного року, але їх відклали через карантин, уведений в державі у зв’язку з пандемією корона вірусу. У липні чинний на той момент президент НАНУ Борис Патон, котрий помер 19 серпня на 102-му році життя, сказав, що бачить своїм наступником саме Анатолія Загороднього.

Для довідки: Анатолій Глібович Загородній народився 29 січня 1951 року у Великій Багачці. Закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Горького (тепер – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Із 1972 року працює в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України. Пройшов шлях від ученого секретаря до директора. 1978 року захистив дисертацію на тему «Флуктуації та спектри випромінювання обмеженої плазми» та здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична фізика», а 1990-го – дисертацію на тему «Електромагнітні флуктуації в обмежених плазмово-молекулярних системах»,отримавши науковий ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «Фізика плазми». 1997 року Анатолій Заггородній обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазми», 1998-го одержав наукове звання професора, 2006 став академіком НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазмових процесів», згодом головним ученим секретарем, віце-президентом НАНУ.

Анатолій Завгородній – другий уродженець Полтавщини, який став керівником вищої наукової самоврядної організації України. У 1919-1921 та у 1922 роках її очолював Орест Левицький, який народився в с. Маячка раніше Новосанжарського району.

Альона Зимня

Сегодня в Миргороді поховали курсанта Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба Андрія Роспотнюка, який загинув 25 вересня у авіакатастрофі під Чугуєвом. Про це повідомили в Миргородській міській раді. Спочатку з хлопцем попрощалися в Харкові, потім літаком тіло доставили на батьківщину військовика, у Миргород. Земляки проводжали курсанта урочисто. Церемонія прощання відбулася спочатку в церкві Іоанна Богослова, після цього на центральній площі міста. Поховали хлопця на Алеї Героїв на миргородському кладовищі. Цей день був оголошений днем жалоби в населеному пункті.

Андрієві Роспотнюку місяць тому виповнився 21 рік. Хлопець походив із родини військовослужбовців, навчався на військового штурмана. Про небо мріяв із дитинства. Після закінчення гімназії в Миргороді вступив до Чугуївського військового ліцею, а потім до Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Рідні, друзі та знайомі знали його як сильну, відважну людину, виховану на офіцерських чеснотах, доброго, із почуттям гумору, відкритого, людяного, справедливого хлопця, який відзначався оптимізмом та допитливістю.

У Андрія Роспотнюка залишилися батьки, сестра та дідусь.

Нагадаємо, літак Ан-26Ш (б/н 76) 203-ї навчальної авіабригади (в/ч А4104) розбився 25 вересня у двох кілометрах від військового аеродрому Чугуєва Харківської області під час планового навчального польоту. На його борту перебувало 27 курсантів і офіцерів Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. У результаті катастрофи загинуло 25 осіб, двоє були госпіталізовані в тяжкому стані, наступного дня один із них, Віталій Вільховий, помер. Вижив лише один курсант – В’ячеслав Золочевський.

Військовослужбовців, які загинули в авіакатастрофі, а також єдиного, який вижив, нагородили медалями «За військову службу України». Відповідний указ президент підписав 6 жовтня.

Альона Зимня

Із 5 жовтня обласний центр належатиме до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки. Відповідне рішення ухвалила загальнодержавна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, розглядаючи питання про новий розподіл зон карантину. За ним Полтава увійшла до «помаранчевої» зони, а от Лубни, Миргород, Диканський, Лохвицький, Миргородський, Новосанжарський, Полтавський та Шишацький райони залишаються в «жовтій». Нове зонування стане чинним від понеділка, 5 жовтня, повідомили в Полтавській обласній державній адміністрації.

У «помаранчевій зоні» обмежені:

• діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів;
• діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час;
• планова госпіталізація в лікарнях;
• робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;
• масові заходи: 1 людина на 20 кв. м та не більше 100 людей.

Альона Зимня

Із нагоди професійного свята понад сто працівників галузі освіти України нагородили державними відзнаками. Відповідний указ президентом був підписаний сьогодні. Він розміщений на сайті глави держави. Почесні звання «заслужений лікар України», «заслужений працівник культури України», «заслужений працівник освіти України» присвоїли, відповідно, професорові кафедри Української медичної стоматологічної академії Наталії Литвиненко, заступникові директора державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І–ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» ім. Василя Кричевського Наталії Матвійчук, директорові Хорольської гімназії Миколі Копайгорі.

Альона Зимня

23 вересня військовики Сил спеціальних операцій США та десантно-штурмові загони Збройних Сил України проведуть спільне навчання в небі над Полтавою. Про це йдеться на сторінці U.S. Embassy Kyiv Ukraine в соціальній мережі «Фейсбук». Програма тренувань передбачає польоти на низьких висотах та відпрацювання інших навичок для підвищення готовності й оперативної сумісності військ, зокрема бійці здійснюватимуть безпарашутну висадку на землю за допомогою десантного канату. Навчання триватимуть із 12.30 до 14.00. Тож при появі військово-повітряних сил панікувати не варто.

Альона Зимня

Цими вихідними в обласному центрі розпочався марафон заходів із відзначення Дня міста. Через нестабільну епідеміологічну ситуацію в країні цього року традиційні форми святкування замінили новими, але не менш цікавими.

Наприклад, у неділю, 20 вересня, вулицями обласного центру замість пішохідного пройшов автопарад «Полтава вишивана». Якщо в попередні роки містяни у вишиванках проходили святковою ходою від Білої альтанки до парку культури та відпочинку «Перемога», то нині учасниками заходу стали автомобілісти. На машинах, оздоблених в етнічному стилі – орнаментами, прапорами та іншим декором, вони вирушили в путь від Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Загалом до автопараду долучилося близько 30 учасників, повідомили в міськраді. Серед них були як ті, хто зареєструвався попередньо, так і ті, хто долучився до акції вже в неділю. Колона машин у супроводі поліції проїхала «кільцем» і зробила три кола навколо Корпусного парку.

Також цими вихідними в Полтаві на Театральній площі діяли тематичні фотовиставки «Полтава Вишивана», «Шлях до майстерності» та ін. Усі відвідувачі мали можливість помилуватися знімками Полтави минулих років, зробити селфі на згадку тощо.

Альона Зимня

Сьогодні на 102-му році життя пішов у вічність «найповажніший за віком професор в Україні, засновник Полтавської терапевтичної школи, учитель та наставник не одного покоління лікарів, видатний лікар-клініцист, учений, доктор медичних наук, професор, почесний академік Української медичної стоматологічної академії Максим Андрійович Дудченко». Про це повідомили на сайті вишу, у якому до останнього викладав цей легендарний лікар і педагог.

Менше місяця тому, 26 серпня, Максиму Андрійовичу виповнився 101 рік. Він народився в селянській родині на Дніпропетровщині, пережив тяжкі роки голоду в Україні. Завдяки наполегливості та прагненню до знань закінчив середню школу з золотою медаллю й у блокадному Ленінграді (нині – Санкт-Петербург) за чотири роки у Військово-медичній академії отримав кваліфікацію лікаря. Він брав участь у боях на захист Ленінграду, на Курській дузі, у знищенні Корсунь-Шевченківського угрупування фашистських військ, звільненні України, зокрема Полтави, від окупантів. У його послужному списку були посади від лікаря батальйону до дивізійного лікаря стрілецьких дивізій.

Медик із величезним досвідом, фронтовик, надзвичайно ерудована людина, він користувався заслуженою повагою серед студентів і колег в Українській медичній стоматологічній академії. Професор Дудченко став засновником і організатором кафедри факультетської терапії УМСА (у подальшому внутрішньої медицини № 1). Активно працював тут: здійснював клінічні обходи хворих, брав участь у клінічних та патологоанатомічних конференціях, проводив практичні заняття зі студентами, займався науковими дослідженнями.

Максим Андрійович був автором понад 500 наукових та навчально-методичних робіт, серед яких шість монографій і п’ять навчальних посібників, настанови для лікарів. Основними напрямками його наукових досліджень стали хронічні хвороби нирок, захворювання серцево-судинної системи, гастроентерологічна патологія. Під керівництвом Максима Дудченка було захищено 38 докторських та кандидатських дисертацій.

За досягнення в навчальній, науковій, виховній роботі професор отримав Грамоту Президії Верховної Ради УРСР, Почесну грамоту й пам’ятну медаль С.П. Боткіна, орден Богдана Хмельницького та ін. В ознаменування значущих заслуг перед суспільством у серпні 2020 року Поважна рада Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден святого Пантелеймона» удостоїла Максима Андрійовича цієї нагороди на всеукраїнському рівні в номінації «Взірець служіння суспільству».

– Звісно, я щаслива людина, коли вже Бог послав мені такий довгий вік. Гарні гени, напевне, дістались від батьків. Але я по-справжньому вважаю себе щасливим, бо ж завжди жив у злагоді зі своїми переконаннями й вірою в те, що справедливість повинна завжди перемагати. Якщо був упевнений у своїй правоті, то, не замислюючись, ішов до кінця, боровся аби її відстояти», – пригадали слова Максима Андрійовича в УМСА.

Згідно з повідомленням Полтавського обласного центру громадського здоров’я, панахида з померлим Лікарем відбудеться 17 вересня об 11.00 у внутрішньому дворі КП «3-я міська клінічна лікарня» (м. Полтава, пл. Слави, 2).

Віолета Скрипнікова

У Щербанівській об’єднаній територіальній громаді вирішили дати нове життя засохлому кілька років тому дубу, який налічує понад три століття й колись перебував під охороною закону. Його перетворять на туристичну пам’ятку. Таким чином, понаддев’ятиметровий дуб, сподіваються, стане однією з візитівок села Розсошенці.

Працювати з деревом доручили різьбяреві, художнику Андрієві Мірошниченку. Той обрав для пам’ятки етнічні мотиви. Після завершення роботи, що очікується наприкінці вересня – на початку жовтня, вирізьблені образи планують обробити речовиною проти шкідників, зробити біля дубу освітлення та підхід.

Альона Зимня