У полтавському парку «Перемога» почали працювати дитячі атракціони

21 липня робоча група з дотримання карантинного режиму територій, на яких експлуатується стаціонарна та атракціонна техніка, у складі заступниці міського голови Тетяни Юрченко, представників Департаменту економіки та інвестицій Полтавського міськвиконкому, управлінь Держпраці та Держпродспоживслужби в області, районних у місті рад, виконуючи доручення голови комісії Ради з безпечної життєдіяльності населення, обстежила в обласному центрі парк культури й відпочинку «Перемога».

Перевіряли наявність усіх дозвільних документів та сертифікатів, засобів дезінфекції, дотримання соціальної дистанції, ведення журналів реєстрації обробки поверхонь, проходження скринінгу персоналом, а також усі стаціонарні дитячі ігрові атракціони, повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

На роботу розважальних об’єктів дали «добро».

Тож відсьогодні атракціони в парку «Перемога» працюватимуть щодня з десятої години ранку до восьмої вечора. Вартість квитків, наприклад, на карусель для найменших – 15 грн, на оглядове колесо – 20-25 грн.

Альона Зимня

У Полтаві оголосили конкурс на краще фото з туманоутворювальною аркою

Генеральний директор комунального підприємства «Полтававодоканал» Василь Воротинцев оголосив конкурс на найбільш оригінальну фотографію біля туманоутворювальної арки. Останні, нагадаємо, в обласному центрі встановили на честь 120-річчя КП. Повідомлення про творче змагання розміщене на сторінці керівника «Полтававодоканалу» в соціальній мережі «Фейсбук». Він повідомив, що на ідею щодо конкурсу його наштовхнула онучка під час прогулянки містом.

– Ми спостерігали за молоддю та дітьми, які раділи, гралися та фотографувалися біля арок. Тоді онучка й запропонувала мені влаштувати такий конкурс. До дітей треба прислухатися, та й ідея ця мені дуже сподобалася, – написав Василь Воротинцев.

Умова конкурсу проста – зробити фотографію біля арки й надіслати її в особисті повідомлення очільникові «Полтававодоканалу» у Фейсбуці. Той, чия світлина буде найбільш оригінальною, отримає в подарунок мобільний телефон.

– Фото має бути оригінальним, щоб показати всім, якою важливою для нас є вода, а особливу в спеку, – зазначив посадовець.

Триватиме конкурс до середини серпня. Переможець буде обраний до кінця місяця.

Альона Зимня

Новий рекорд: у моделі з Полтавщини – найбільші груди в Україні

Сьогодні в Києві зафіксували новий показник для Національного Реєстру Рекордів у номінації «Найбільші жіночі натуральні груди». Про це на своїй сторінці повідомила керівник НРР Лана Вєтрова.

Власницею диплому стала 32-річна екс-помічниця адвоката, модель, блогер Міла Кузнєцова з Лубен Полтавської області. У неї – 13-й розмір грудей, у обхваті – 135,5 см. Це на 7,5 см більше, ніж у попередниці, яка, між іншим, теж із нашого регіону – полтавка Ганна Рекало має жіночі принади обхватом 128 см.

Перед тим як отримати диплом рекордсменки, Міла пройшла медичне обстеження в спеціалізованому Маммологічному центрі, що підтвердило натуральність її грудей.

Нинішній успіх, пов’язаний із пишними формами, для красуні вже не перший. Торік вона була проголошена переможницею на конкурсі Miss World Plus Size, є володаркою інших титулів національного та міжнародного рівнів.

Міла Кузнєцова рекламує одяг plus-size, купальники, білизну.

Захоплюється плаванням, велосипедним та іншими видами спорту.

У соціальній мережі «Інстаграм» має майже 600 тис. підписників.

Альона Зимня

Купання на полтавських пляжах іще не під забороною, але…

На сьогодні в обласному центрі немає жодного пляжу, Ворскла біля якого була б безпечною для купання громадян. Про це свідчать дані державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». Якщо ще тиждень тому в річці було безпечно купатися, то нині заміри показують перевищення вмісту лактозо-позитивної кишкової палички (ЛПКП) у воді у два, три, чотири рази. Найменше її – біля пляжу Подільського району (9300 ЛПКП), найбільше – поруч із пляжем Київського (21000 ЛПКП). Біля пляжу Шевченківського району, як і приватного «Плеса», – 15000 ЛПКП.

При цьому купатися у Ворсклі наразі не забороняють. Хоча ковтати воду, тим паче пити її, мити овочі-фрукти, не рекомендують. А якщо заміри, які проведуть через тиждень, покажуть і подальший зростання вмісту бактерій у річці, доступ до цих місць відпочинку можуть обмежити. Відповідне рішення згідно з поданням місцевого підрозділу Держпродспоживслужби повинна буде ухвалити комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій.

Альона Зимня

Полтавок запрошують долучитися до свята Купала через селфі з вінком

Жителькам обласного центру, котрі вийдуть сьогодні ввечері до водойм відзначити Івана Купала, пропонують узяти участь у тематичному фотоконкурсі «Селфі з купальським вінком». Про це йдеться на сайті Управління культури Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради.

Що для цього треба? По-перше, створити, власне, вінок. По-друге, перш ніж пустити його за водою, зробити з ним селфі. Далі фото слід до 7 липня надіслати на електронну адресу kultura25627@ukr.net.

Усі світлини будуть розміщені на офіційній сторінці управління в соціальній мережі «Фейсбук». Голосування за краще триватиме з 8 по 10 липня включно. Переможців визначать за найбільшою кількістю лайків.

– Створіть своєрідний жіночий оберіг, завороживши його на щасливу долю. За народним повір’ям, у свято Івана Купала трави й квіти набувають магічної сили, – пишуть організатори конкурсу.

Альона Зимня

У Полтаві презентували «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини»

В обласній державній адміністрації відбулася презентація нового проєкту «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини». Його розробив Центр охорони та досліджень пам’яток археології облради. Мова йде про онлайн-платформу з інтерактивною картою пам’яток археології та історико-культурної спадщини регіону, що діятиме на основі сайту центру, повідомили в ОДА.

– Ідея проєкту виникла ще 10 років тому. Спочатку розробили сайт. Потім почали писати грантовий проєкт, щоб реалізувати нашу ініціативу. Але це так званий археологічний кадастр, який нецікавий широкому загалу. Тож вирішили збагати його туристичним аспектом, адже об’єктів археологічної спадщини, які заслуговують на увагу як своєю історією, так і зовнішнім виглядом, досить  багато. Це не лише Більське городище. На мапу нанесуть близько 200 об’єктів. Коли почали показувати, презентувати окремі речі, то люди дивувалися, що живуть все життя на якійсь території й не знають, що там є таке, – розповів директор комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» В’ячеслав Шерстюк.

Користувачі зможуть віртуально пересуватися картою, подорожувати туристичними маршрутами та знайомитися з історико-культурним надбанням Полтавщини, зокрема через онлайн-кабінети оцифрованих пам’яток археології. Загалом буде розроблений комплекс електронних наукових й охоронних досьє на 200 пам’яток і об’єктів культурної спадщини області, 30 сферичних панорам, 10 3D-візуалізацій, дві 3D-моделі реконструкції поховань, п’ять авторських туристичних маршрутів. У подальшому цю інформацію доповнюватимуть. Віртуальні мандрівки супроводжуватимуться звуковими доріжками для людей із вадами слуху, дублюватимуться англійською мовою. Таке поширення відомостей про пам’ятки має стати одним із кроків на шляху їх збереження, вважають розробники, адже людські невігластво чи жага до наживи цілком здатні знищити важливі з погляду історії об’єкти, якщо про них не знатимуть, не говоритимуть.

Запустити інтерактивну мапу археологічного кадастру планують у жовтні цього року. Впроваджуватимуть його за фінансової підтримки Українського культурного фонду та благодійної організації Zagoriy Foundation. Частково профінансує реалізацію проєкту сам центр.

Альона Зимня

У Полтаві презентували проєкт «Віртуальна гармата XVIII століття»

У музеї  історії Полтавської битви відбувся захід, присвячений, зокрема, Міжнародному дню музеїв, під час якого представники музейної справи міста отримали цінні для розвитку своїх закладів подарунки, а також ознайомилися з новим проєктом музею-господаря «Віртуальна гармата XVIII століття».

– Через карантин ми майже на два місяці затримали привітання музейників з професійним святом. Але до 311-ої річниці знаменитої баталії таки зібралися. Заодно порадували полтавські музеї новими планшетами. Кожен із цих закладів тепер зможе використовувати трохи більше інтерактиву у своїй роботі, – зазначив на своєму Телеграм-каналі секретар міськради Олександр Шамота.

 

Між іншим, деякі музеї обласного центру, наприклад, художній, уже активно практикують екскурсії з доповненою реальністю. Тепер долучиться до цієї когорти й музей історії Полтавської битви. Відвідувачам пропонуватимуть потрапити у віртуальний світ – за допомогою спеціальних окулярів «перенестися» на місце баталії та, як справжній канонір, самостійно зарядити гармату зразка початку ХVІІІ століття.

– Думаю, така можливість «зайде» молоді, якій часто нудно просто роздивлятись експонати. Тепер можна фактично взяти участь у битві. До речі, скажу вам, навіть віртуально це справа не з легких, – зауважив Олександр Шамота.

Посадовець першим випробував нову атракцію: пройшов віртуальний курс каноніра, почистив, зарядив шведську гармату й постріляв із неї по укріпленнях.

– Дуже радують такі ініціативи з боку музейників. Вони приходять із готовими ідеями, ми їх реалізовуємо. Лише за останні два роки видатки на культуру збільшили на 35%. Якщо раніше її фінансували за залишковим принципом, то на сьогодні є розуміння важливості туристичного напрямку для розвитку міста, його економіки, інвестиційної привабливості. У європейських музеях туристи стоять весь день, щоб побачити щось цікаве. Це заслуга не тільки унікальних експонатів, а й великої роботи над промоцією. Сподіваюся, що скоро й у Полтаві туристи ставатимуть у чергу до наших закладів, – наголосив секретар міськради.

А заступник голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко, яка разом Олександром Шамотою вручала директорам музеїв базової мережі закладів культури обласного центру портативні комп’ютери для покращення їхньої роботи, додала, що «яким би не було наповнення музею, які б не були скарби та експонати, важливо працювати над презентацією, адже від неї залежить 90% успіху закладу», тому дуже добре, що останнім часом у Полтаві активно вирішують це питання, приділяють більше уваги якості й інноваційнності у сфері туризму, повідомили в ОДА.

Альона Зимня

Полтавців запрошують відсвяткувати День молоді онлайн

Цього року у зв’язку з карантином в обласному центрі не проводитимуть масштабних культурно-масових заходів до Дня молоді оффлайн, натомість запрошують приєднатися до онлайн-активностей.

Так, спеціально до свята тут створений хештег #формат_МОЛОДЬ і від сьогодні запущена відповідна рамка для користувачів мережі «Фейсбук» із зазначеним хештегом, повідомили на сайті Полтавської міської ради.

Для молодих, талановитих фотолюбителів, які захоплюються подорожами рідним краєм і насолоджуються красою його природи, запланована інтернет-фотоакція «Молодіжний ТRIP Полтавщиною». У рамках неї можна надіслати до 1 липня свої роботи й отримати приємні подарунки.

А від учора у зв’язку з тим, що молодіжне свято цього року співпало з Днем Конституції України, у місті запустили фоточелендж «Синьо-жовте селфі у День молоді». Щоб взяти в ньому участь, треба завантажити селфі на синьо-жовтому тлі на власній сторінці з хештегом #синьо_жовте_селфі та запросити друзів долучитися до акції.

Знаковою подією, за якою можна буде спостерігати онлайн, стане закладання на території найстарішого парку нашого міста – парку культури та відпочинку «Перемога» – послання в майбутнє «Капсула часу: молодь 2020 – молоді 2050». Трансляція події наживо відбуватиметься на сторінці управління у справах сім’ї, молоді та спорту Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради у Фейсбуці.

Для кінолюбителів міська влада спільно з Обласним молодіжним центром реалізує онлайн-проєкт «Кіно_для_тебе». У рамках нього можна буде обрати молодіжний фільм на сторінці управління в Інстаграмі, переглянути його в зручній для себе обстановці, дати правильні відповіді на запитання про фільм і виграти призи.

Крім того, на сторінці управління у мережі «Фейсбук» будуть доступні до перегляду онлайн-фотовиставки «Без бар’єрів» і «Шлях до майстерності».

Альона Зимня

Полтавців запрошують уночі побувати в Музеї історії Полтавської битви

Жителям та гостям обласного центру пропонують унікальну можливість – потрапити до Музею історії Полтавської битви під покривом ночі. У рамках тематичної екскурсії, що відбудеться в день знаменитої баталії – 27 червня, на відвідувачів чекатимуть «Міфи й факти поля Полтавської битви». Тут можна буде:

  • освоїти навички піхотинця шведської армії;
  • побувати в склепі й дізнатися, що там є;
  • зіграти в інтелектуальну гру «Збери пару»;
  • переглянути відеохроніки увічнення ювілеїв Полтавської битви, розділених століттям;
  • поринути в перипетії кохання Івана Мазепи та Мотрі Кочубей;
  • побачити неймовірне фаєршоу.

По завершенні дійства організатори обіцяють учасникам екскурсії в разі потреби розвезення по зупинках громадського транспорту.

Альона Зимня

У краєзнавчому музеї відкрили виставку. присвячену про Олексію Бутовському

До Міжнародного олімпійського дня, який відзначається сьогодні, 23 червня, у Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського за участі обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» та дитячо-юнацької спортивної школи ім. О. Бутовського відкрили експрес-виставку «Олексій Бутовський: відродження пам’яті». Вона працюватиме до кінця тижня. Тут можна побачити матеріали, які висвітлюють діяльність полтавців, котрі ініціювали увічнення пам’яті нашого видатного земляка: фотографії з колекції ДЮСШ, керівники і тренери якої першими привернули увагу громадськості до постаті Олексія Бутовського, важливі документи з історії спорудження пам’ятника йому, література, присвячена вченому-практику, тощо. Нагадаємо, до кінця ХХ століття в нашому регіоні практично ніхто не знав про цього міжнародного олімпійського діяча. Дослідження розпочалися тільки 1998 року.

Олексій Бутовський – уродженець Полтавщини, відомий як основоположник теорії та методики фізичного виховання кінця ХІХ – початку ХХ сторіч. Разом із кращими фахівцями світу з питань спортивного руху він відіграв велику роль у становленні й розвитку ідей олімпізму, був членом першого складу Міжнародного олімпійського комітету (1894 – 1900), учасником І Олімпійських ігор (1896) у Афінах, другої сесії МОК (1896), третього Олімпійського конгресу (1905) та міжнародних конгресів у Парижі й Брюсселі (1910).

Альона Зимня