Олег Кулініч: «У держбюджеті вдалося відстояти 1,5 млрд грн на розвиток ОТГ»

В ухваленому 13 квітня законі про зміни до Державного бюджету на 2020 рік удалося відстояти 1,5 млрд грн на розвиток об’єднаних територіальних громад. Про це у своєму виступі заявив народний депутат України від 147-го округу, куди входять Миргородський, Зіньківський, Решетилівський, Диканський та Шишацький райони Полтавщини, голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч.

– Завдяки наполяганням нашої групи на останньому засіданні Комітету з питань бюджету вдалося відстояти 1,5 млрд грн на розвиток об’єднаних територіальних громад. Територіальні громади є на сьогодні найближчими до людей і перші оперативно реагують на всі кризові питання, у тому числі на всі питання, пов’язані з протидією коронавірусу. І група «Довіра» виступає за закінчення реформи децентралізації вже в цьому році, – зазначив Олег Кулініч.

Він також додав, що ухваленим законом вводиться заборона нарахування пені та штрафів комунальним підприємствам централізованого водопостачання та водовідведення, а також теплопостачання.

– Ми мали величезну кількість звернень від Асоціації міст України з приводу нарахування пені та штрафів на комунальні підприємства, які забезпечують життєдіяльність міст у період пандемії. А це все – також питання місцевого самоврядування, – пояснив парламентарій.

Зі слів голови депутатської групи «Довіра», позитивними моментами у фінальному варіанті закону є також те, що в місцевих бюджетах залишається акциз на пальне; практично в повному обсязі зостаються кошти на ремонт і реконструкцію доріг, а ще в бюджеті залишається 4 млрд грн на підтримку аграрної галузі, яка є базовою для української економіки.

За рахунок змін до держбюджету вдасться також здійснити додаткові виплати пенсіонерам, збільшивши розмір Пенсійного фонду на 30 млрд грн.

Нагадаємо: у понеділок під час позачергового засідання Верховна Рада України ухвалила в цілому проект закону №3279-д «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2020 рік».

Пресслужба народного депутата України Олега Кулініча

 

На правах реклами

Скільки полтавці сидітимуть без гарячої води

Традиційно після завершення опалювального сезону обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» розпочинає підготовку своїх об’єктів до роботи наступної зими. Для цього на певний період зупиняє котельні, теплогенераторні, центральні теплові пункти та насосні. Відтак на цей час зникає й гаряча вода з осель.

Наразі підприємство обслуговує Полтаву, Машівку, Карлівку, Решетилівку та Котельву. Графік відключень у цих населених пунктах уже складений та погоджений із органами місцевого самоврядування.

Термін зупинки кожної котельні, теплогенераторної, центрального теплового пункту чи насосної залежить від їхньої потужності та протяжності теплових мереж. У середньому він не перевищує 10 діб. Хоча є й винятки – наприклад, найбільша серед полтавських котельня по вулиці Ціолковського, 36, яка забезпечує послугами майже третину міста. Діагностику та ремонт обладнання тут проводитимуть ледь не три тижні – із 1 по 18 червня.

Окрім дат зупинки та відновлення роботи указаних об’єктів, у графіку також містяться відомості про час проведення гідравлічних випробувань. Завдяки ним фахівці підприємства можуть спрогнозувати місця можливих поривів мереж і запобігти виникненню аварій у період надання послуг. У разі виникнення позаштатних ситуацій під час гідравлічних випробувань термін зупинки котельні, теплогенераторної, центрального теплового пункту чи насосної, а разом із тим і відсутності гарячої води в кранах споживачів збільшиться, повідомили в пресслужбі «Полтаватеплоенерго».

Альона Зимня

Пенсіонерів 147-го округу безкоштовно забезпечують масками, а медики вкотре отримують засоби захисту

У Миргородський, Зіньківський, Решетилівський, Диканський і Шишацький райони, що входять до 147-го округу, доставляють 80 тис. медичних масок для пенсіонерів – із розрахунку дві маски на одну людину. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» повідомив народний депутат України від указаного округу, голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч.

– Упродовж пандемії отримував та отримую дуже багато звернень щодо засобів захисту, особливо від людей похилого віку. Масок через загальний дефіцит у аптеках купити неможливо. Не кажучи вже про той факт, що в багатьох селах та селищах такі заклади просто не працюють, їх немає. Пенсіонери перебувають у зоні ризику, але все ж змушені виходити з дому хоча б за хлібом. Відповідно, згідно з вимогами карантину, повинні бути в масках. Яких просто ніде купити, – пояснив ситуацію Олег Кулініч.

Із власних коштів народний депутат оплатив купівлю 80 тис. медичних масок для пенсіонерів.

Також він продовжує надавати допомогу медичним закладам вищезгаданих районів 147-го округу.

– Як тільки надходять замовлені мною засоби захисту та обладнання, ми відразу передаємо їх безпосередньо ЦРЛ і ЦПМСД. Додатково завезли до медичних закладів 1000 захисних щитків для обличчя, 900 ізоляційних халатів, понад 1500 респіраторів типу FFP3, 6500 рукавичок із довгими манжетами, 1500 медичних шапочок тощо, – зазначив Олег Кулініч.

Голова депутатської групи «Довіра» висловив сподівання, що завдяки карантинним заходам Україні все-таки вдасться не допустити настільки широкого розповсюдження епідемії, як у деяких західних країнах.

– Але готовим треба бути до всіх сценаріїв. Тому будь-яка допомога медикам наразі актуальна, як ніколи, – наголосив парламентарій.

Раніше народний депутат Олег Кулініч уже неодноразово звітував про допомогу, надану закладам охорони здоров’я 147-го округу у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Пресслужба народного депутата Олега Кулініча

На правах реклами

На Великдень на Полтавщині запровадять додаткові обмеження в пересуванні громадян

Минулі вихідні, зокрема Вербна неділя, а також учорашній день показали, що населення області ще досить легковажно ставиться до загроз, які таїть у собі поширення коронавірусної інфекції. Відтак на Пасху полтавцям варто очікувати посилення карантинних заходів. Про це повідомив на традиційному брифінгу для представників ЗМІ голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

– Сьогодні на нараді з міністром розвитку громад і територій обговорили можливість застосування жорсткого обмежувального режиму на вихідні. Раніше це було зроблено в Чернівецькій і Тернопільській областях, а минулими вихідними в іще восьми регіонах України. Цього тижня буде аж три вихідні дні. Ми бачимо темп поширення коронавірусної інфекції в інших областях і не повинні допустити такого в нашому краї, – сказав очільник Полтавщини.

На сьогодні в регіоні офіційно підтверджено 26 випадків захворювання на COVID-19. Серед них десять у Кременчуку, дев’ять у Миргороді, чотири в Горішніх Плавнях, один у Машівці та два в Полтаві. Саме в обласному центрі виявлено за минулу добу один новий випадок зараження. Мова йде про 75-річну жінку, які перебуває у важкому стані в обласній інфекційній лікарні. Коло контактних осіб та джерело зараження пацієнтки наразі встановлюють.

Що ж до запроваджуваних додаткових обмежень, то вони стосуються пересування громадян і діятимуть з 13.00 години 18 квітня до 6.00 ранку 21 квітня. Якими саме будуть ці заходи, кожна область повинна вирішити самостійно на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. На Полтавщині, за словами Олега Синєгубова, її проведуть найближчим часом.

Для довідки. Лише за 13 квітня в регіоні було складено 18 протоколів про порушення правил карантину – у Кременчуку, Полтаві та Полтавському районі. В основному вони стосувалися перебування в громадських місцях без масок і відсутності посвідчення особи. Загалом за весь період дії обмежень представники органів правопорядку склали майже 200 адмінпротоколів.

Альона Зимня

Зі скарбами полтавської землі пропонують ознайомитися онлайн

Краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського запропонував своїм онлайн-відвідувачам альбом «Скарби землі Полтавської». У ньому представлені унікальні експонати давніх часів: епохи раннього, розвинутого й пізнього Середньовіччя та Козацької доби. Ці речі – предмети матеріальної культури, художнього ремесла, археологічні та нумізматичні реліквії полтавського краю. Усі вони виставлені в «Скарбниці» – експозиції «Унікальні предмети в колекції музею», що діє постійно. Більшість із цих робіт виявлена експедиціями місцевих археологів – власне, музейників, науковців академічних та вишівських пошукових колективів ХХ – початку ХХІ століть. На кілька нинішніх експонатів фахівці натрапили під час розвідкових обстежень, а окремі були знайдені за випадкових обставин.

За матеріалами Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

Коли пенсіонерам виплатять обіцяну тисячу гривень

13 квітня Верховна Рада України ухвалили зміни до закону про держбюджет на поточний рік, згідно з якими через запровадження карантину пенсіонерам та деяким іншим категоріям соціально незахищених громадян буде виплачено додаткову 1000 грн. У Полтавській області таку одноразову допомогу від держави отримають 370 тисяч осіб, пенсія яких менша за 5000 грн. Крім того, доплату буде здійснено понад 17 тисячам сімей, якими опікуються органи соціального захисту населення.

– Що стосується нашої системи, то мова йде про три категорії громадян. Це одержувачі державної соціальної допомоги – особи з інвалідністю, діти з інвалідністю. Таких родин у нас 12 тисяч. І є ще одна категорія сімей – їх п’ять тисяч – це ті, хто досяг пенсійного віку (65 років), однак не має необхідного стажу роботи, і ми їм призначаємо державну соціальну допомогу, – розповіла на сьогоднішньому брифінгу для журналістів директор Департаменту соцзахисту населення облдержадміністрації Людмила Корнієнко.

Відповідні нарахування й у Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області, й у вже згаданому департаменті виконали. Залишилося тільки дочекатися, поки з державної скарбниці до регіону надійдуть кошти, аби їх можна було передати людям.

Як повідомила Людмила Корнієнко з посиланням на інформацію з Міністерства соціальної політики, таке фінансування планують отримати впродовж п’яти днів. Гроші на банківські картки буде зараховано автоматично. Тим, хто одержує виплати через Укрпошту, доплату принесе поштар. Нікуди особисто звертатися не потрібно.

Альона Зимня

Авто екстреної медичної допомоги дезінфікуватимуть озоном

Офіційний дилер одного з виробників автомобілів запропонував проводити озонацію машин екстреної медичної допомоги, які виїжджають на виклики до пацієнтів.

Як пояснили в комунальному підприємстві «Полтавський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф», озонація – це перспективний метод знезараження з використанням сильного окислювача – газу озону. Він має високу проникну здатність та бактерицидну дію, знищує мікроорганізми у 300-3000 разів швидше, ніж інші дезінфектанти. Газ стерилізує поверхню і водночас швидко перетворюється на кисень. Доведено, що озонування результативніше за кварцове чи ультрафіолетове опромінення.

Прилад виробляє озон із атмосферного повітря. Він простий у використанні, гарантує результат без жодної шкоди для людини. Його розміщують у салоні, зачиняють вікна та двері й швидко та якісно здійснюють обробку.

Графік, згідно з яким автомобілі ЕМД будуть проходити озонацію в автосалоні офіційного дилера, наразі перебуває в розробці.

За матеріалами пресцентру Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА

Залишайтесь удома заради Бога, або Церкви проситимуть зачинити для відвідувань на Великдень

Незважаючи на численні заклики представників влади та медичних працівників дотримуватися вимог карантину, залишатися вдома на вихідні, серед іншого на Вербну неділю, не ходити до храмів, щоби за традицією відстояти святкову службу та освятити гілля, чимало полтавців прийшли до церков.

– Ми ще не знаємо, чим це для нас обернеться, – зазначив на сьогоднішньому брифінгу для представників засобів масової інформації голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. – Наразі вживатимемо всіх заходів, щоб такого не було на Великдень.

По-перше, за словами очільника Полтавщини, планується посилити патрулі Національної поліції. Вони слідкуватимуть, щоб люди дотримувалися всіх вимог карантину. Порушники притягатимуться до адміністративної відповідальності.

Упродовж Вербної неділі правоохоронці склали 11 адмінпротоколів через недотримання правил карантину. Усі – у Кременчуку, де нині найбільша кількість лабораторно підтверджених випадків інфікування коронавірусом. У суботу таких протоколів було 15, у Кременчуку та Полтаві. Один із них – за порушення умов самоізоляції, решта – за появу в громадських місцях без маски, порушення правил перевезення пасажирів і торгівлі.

– По-друге, ми комунікуватимемо з представниками церков, щоб храми були все ж таки для відвідування зачинені. Богослужіння транслюватимуть онлайн, по телебаченню, – сказав голова ОДА.

Крім того, у регіоні планується розмістити соціальну рекламу «Великдень вдома». Як повідомили в Департаменті інформаційної діяльності облдержадміністрації, для цього збираються використати 30 бігбордів і 9 сітілайтів у різних районах області. Чи це буде в населених пунктах, чи уздовж доріг між ними, вирішуватиме влада на місцях.

– Я закликаю полтавців бути сумлінними та відповідальними. Саме від нашої спільної поведінки, від кожного з нас залежить, як швидко ми зможемо вийти з карантину, – звернувся до жителів краю Олег Синєгубов.

Альона Зимня

Олімпійській чемпіонці з Гадяччини – 71

12 квітня виповнився 71 рік Катерині Нагірній (Куришко) – заслуженому майстру спорту СРСР, олімпійській чемпіонці з веслування на байдарці-двійці, котра золоту нагороду здобула 1972-го, на ХХ Олімпійських іграх.

Вона народилася в невеликому селі Тепле Гадяцького району. Веслуванням на байдарках стала займатися з 17 років, коли приїхала на навчання до Харкова. За дуже короткий час – із 1966-го, коли, власне, почала відвідувати секцію спортивного товариства «Динамо», де тренерами працювали Михайло та Надія (рідна сестра Катерини) Козлови, до 1972 року – молода спортсменка стала чемпіонкою України (1969), чемпіонкою СРСР (1971, 1972) та чемпіонкою світу в складі байдарки-четвірки, а також бронзовою призеркою на байдарці-двійці (1971).

Мюнхенська Олімпіада – 1972 всім її учасникам запам’яталася як дуже насичена в усіх аспектах. Вона була непростою вже від старту. Місто в багатьох асоціювалося з нацизмом, агресією. Перед збірною СРСР було поставлене завдання завоювати 50 золотих медалей до 50-річчя встановлення радянської влади (забігаючи наперед, скажемо, що рівно стільки в підсумку й було).

У веслуванні на байдарках жінки боролися за два комплекти нагород. Обидва золотих отримали спортсменки Союзу. На байдарці-одиночці ніхто не зміг випередити Юлію Рябчинську, а на двійці Катерина Нагірна в парі з досвідченою веслувальницею, дворазовою олімпійською чемпіонкою Людмилою Хведосюк-Пінаєвою не залишила жодних шансів прямим конкурентам – німецькому та румунському екіпажам. Як пригадує Катерина Сергіївна, переживали тоді дуже сильно. У двійці збірна не перемагала останні 12 років, тому «хоч і сиділа другою в байдарці, але працювала на більше, випереджаючи власний темп, так хотілося перемогти».

До речі, у ХХ Олімпійських іграх брала участь найбільша кількість вихідців із Полтавщини: Тамара Пангелова (Дунайська) бігла дистанцію 1500 м, Надія Ткаченко змагалася в легкоатлетичному п’ятиборстві, Володимир Стерлік виступав у академічному веслуванні та Борис Онищенко, який став олімпійським чемпіоном у командному заліку, здобув «срібло» в особистому заліку з сучасного п’ятиборства.

Згодом до скарбнички нагород Катерини Сергіївни додалося ще дві срібні медалі – чемпіонату світу 1975 року у веслуванні на байдарці-двійці та четвірці.

Після завершення спортивної кар’єри Катерина Нагірна працювала тренером, згодом перейшла до Держкомспорту України.

2015 року під час нагородження переможців національного конкурсу «Герої спортивного року – 2014» олімпійську чемпіонку відзначили в номінації «Спортивна слава України».

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

Власний бізнес із нуля: від безгрошів’я до мільйонних проєктів

«Каннські леви» є, безумовно, найбільшою подією в галузі реклами – і саме на перемогу в них «замахнулася» компанія «Black production». Лише за п’ять років вона піднялася від невеличкої столичної студії з виробництва рекламних роликів до фірми, у якої замовляють відеопродукцію відомі всьому світові виробники. Її продюсером став уродженець Полтави Антон Єлісіченко.

– Мене часто запитують, як можна побудувати успішний бізнес із нуля, – каже чоловік. – Багато хто вважає, що без великих грошей у цій сфері неможливо стартувати. Насправді не все так складно, як здається. Як кажуть мудрі люди: великий шлях розпочинається з маленького кроку. А труд і наполегливість приводять до успіху.

 

Весільна передісторія

До створення саме «Black production» Антон разом із товаришами взявся не одразу.

– Старт відеовиробництву дав фактично мій брат Дмитро, який нині працює режисером у нашій компанії, а тоді навчався в Національному авіаційному університеті, – розповідає продюсер. – Він купив камеру й почав створювати ролики для потреб закладу. Потім познайомився з хлопцями, котрі знімали весілля. Йому дуже сподобалася їхня робота, і Дмитро попросився попрацювати з ними – безкоштовно, але маючи можливість навчатися. Хлопці погодилися й після кількох весіль запросили брата до себе вже на платній основі. Разом із ними він напрацьовував знімальний досвід, а коли члени команди роз’їхалися, запропонував мені сісти за пульт на весіллях – записувати церемонію, промови тощо. Я погодився, адже моя робота тоді була пов’язана зі звуком. Ми почали працювати, поступово доросли до premium-сегменту (весіль депутатів, їхніх дітей та ін.). У якийсь момент я теж залишив пульт, долучився до відеозйомок. Однак із часом робота перестала приносити таке задоволення, як раніше. Знаєте, коли намагаєшся відзняти класний кадр, вкладаєш душу в те, що створюєш, не дихаєш, щоб картинка не тряслась, а тут хтось встає з-за столу та йде перед камерою… Це просто неповага – не тільки до мене, моєї роботи, а й до молодих.

Не зважаючи на те, що весілля вигідні в плані заробітку, Антон Єлісіченко вмовив брата спробувати дещо нове.

– Дмитро не дуже хотів відмовлятися від такої роботи, – пригадує чоловік. – Весілля – хоча й сезонний бізнес, але стабільно прибутковий. У міжсезоння ми знімали корпоративні заходи, конференції тощо. Усе разом створювало таку собі подушку безпеки, давало гроші на життя. Моя пропозиція передбачала два варіанти розвитку подій: або ми повністю відмовляємося від весіль та йдемо в рекламу, або продовжуємо працювати, як працювали.  Третього було не дано, суміщати неможливо. Уявіть: тільки монтаж кліпу потребував від нас два місяці роботи від ранку до вечора! Ми мали опрацювати надзвичайно велику кількість матеріалу – відео з чотирьох наземних камер і коптера. Приділяти стільки часу монтажу й не розвиватися далі? Ні! Разом із Олександром (це товариш по вишу, який долучився до нашої команди в кризовий рік) я вмовив брата спробувати щось нове…

 

Levi’s, контейнери й Ісус

Розпочинати нову справу троє друзів вирішили з назви. На весіллях працювали як «White production» (найменування вибрали за аналогією до вбрання нареченої), та для реклами потрібно було дещо інше.

– Ми перебрали дуже багато варіантів, – зізнається Антон Єлісіченко. – Але якось, коли стояли на Майдані Незалежності, обговорювали це питання, «клацнуло»: «А давайте на противагу назвемо компанію «Black production». Так і постановили. Ми самі придумували логотип, вирішували, який вигляд він матиме, малювали – за дизайнерську роботу не було чим заплатити. Часом траплялося, що мені доводилося в хлопців позичати на проїзд, бо інакше просто б не дістався додому, за місто. Нашим першим офісом стала квартира Олександра. Ми намагалися знайти якісь замовлення: розсилали інформацію в різні компанії в Україні, заповнювали таблиці, давали контактні дані, обдзвонювали офіси тощо. Підходи пробували різні. Наприклад, пропонували переробити відео, яке бачили на сайті фірми, на більш якісне. Певна річ, не з усіма це спрацьовувало. Хтось не реагував, хтось відмовляв. Коли ще були «White production», отримували замовлення, скажімо так, наближені до реклами, і могли результат показати на «Black production» як приклад своєї роботи. Отак поступово давали про себе знати, розкручувались, серед клієнтів почали з’являтися гучні імена.

Першими з великих компаній на співробітництво з новачками рекламного бізнесу пішли «Метро» й «ПриватБанк». Далі фірма працювала на постійній основі з Bodo. А за кілька років із продюсером зв’язалися представники «Галичини» – виявляється в них у базі збереглися контакти, які розсилалися ще на самому початку (!), – і захотіли відзняти рекламу. Заявив про своє бажання замовити ролик у «Black production» і Levi’s.

Та зйомка виявилася для компанії непростою. Вона проходила на Одещині. Концепція відео передбачала наявність великої кількості контейнерів. А де їх узяти? Перше, що спало виконавцям на думку, – порт. Із його керівництвом молоді люди й спробували домовитися. Однак не вийшло. Тоді допоміг Його Величність Щасливий Випадок – на одному з сервісів оголошень якийсь одесит пропонував контейнери для продажу. Йому зателефонували, розповіли про проблему, і чоловік сказав, що не тільки може надати необхідну кількість, а й зробити це безоплатно. Більше того, коли знімальна група приїхала на місце, з’ясувалося, що локація навіть краща, ніж уявлялося. Тут знайшлося дуже багато контейнерів, які стояли один на одному, на які можна злазити; на території також розташовувався старий «Мерседес», який дозволили використовувати, ніхто «Black production» у діях не обмежував.

– Нам було дуже приємно, – зазначає продюсер. – Ми провели на цьому місці приблизно половину знімального дня, іще півдня працювали на одному з пляжів Затоки. Виїхали звідти в ніч, щоб до ранку дістатися столиці – у мене на цей день була призначена зустріч. Тоді я один міг їхати за кермом. Інші спали в машині. Доба виявилася дуже виснажливою: постійні дзвінки, домовленості тощо. Я був надзвичайно втомлений, та й невеликий дощик почався. Майже відключився. Але десь кілометрів за 60-70 від Києва раптом здалося, що переді мною стоїть Ісус із розпростертими руками. Це вже потім я усвідомив, що він мені просто примарився від утоми, а в той момент я різко вдавив гальмо й побачив поблизу АЗС. Вийшов, випив залпом кілька банок енергетичного напою, сів у авто. Доїхали. Так-от працювали. Усе робилося для того, аби розвиватися далі. Відео, яке ми створили для Levi Strauss & Co., наробило тоді чимало галасу на рекламному ринку. Багато хто думав, що воно принесло нам великий дохід. До певного моменту ми не розголошували, у скільки обійшлася кампанія. Лише пізніше, коли ажіотаж минув, відкрили правду – ніяких «золотих гір». Просто в наших інтересах було відзняти рекламу для цього бренду.

 

Гроші – грошима, а про людей забувати не треба

Після Levi’s створення відеороликів «Black production» замовляли H&M, Danone та інші фірми.

Усе це відкрило гарні перспективи для розвитку бізнесу.

– Ми винайняли офіс, запросили на роботу бухгалтера, стали рекламувати свою продукцію, – зауважує Антон Єлісіченко. – Якщо спочатку було складно навіть уявити, як працювати з документами, соромно щось спитати, коли не розумієш, то тепер з’явилися знання, упевненість у власних силах.

На сьогодні в штаті компанії нараховується до десятка спеціалістів, але залежно від замовлення кількість працівників, задіяних у реалізації того чи того задуму, може збільшуватися.

– Кожен проєкт передбачає індивідуальний розрахунок необхідних ресурсів, – каже продюсер. – Є сценарій ролика. Під нього вираховується все: кількість операторів, тривалість оренди павільйону для зйомок, облаштування декорацій, вид камер, робота стилістів, страхування акторів та ін. Якщо, скажімо, треба закріпити знімальне обладнання на автомобілі, винаймаємо фахівців, котрі на цьому спеціалізуються, адже неправильне виконання монтажу може призвести до втрати апаратури, вартість якої – сотні тисяч доларів. Звісно, це позначається на ціні роботи. І так – по кожній деталі. Певна річ, можна знайти людину, котра візьметься відзняти все на одну камеру за 100 доларів. Проте наскільки якісним буде той продукт? Дійсно гарне відео вартує тисячі. А демпінгування ринку операторами-одинаками – на сьогодні для нас наболіле питання.

Доводиться стикатися наразі бізнесові й із іншою проблемою – тією, що лежить у морально-етичній площині. Чи варто рекламувати тих, хто виготовляє неякісну продукцію, тих, хто може ошукати своїх клієнтів? Як бути, наприклад, коли багато хто в суспільстві говорить про компанію, що пропонує ювелірні вироби, як про фінансову піраміду? За створення відеоролику для останньої «Black production» не одразу, але взявся. Однак розповів у ньому лише про товар, який знайдеться в магазинах фірми, а не про те, як при цьому можна заробити. І тим самим витримав баланс між інтересами замовника та його потенційних клієнтів.

До речі, із необхідністю знаходити компромісні рішення, шукати нестандартні виходи з ситуацій підприємцям у своїй роботі доводиться стикатися досить часто. От, скажімо, як зробити кілька кадрів у знаменитих музеях Франції, коли місцеві чиновники не дають згоди на це або затягують розгляд питання?

–  Я знаю, як хлопці знімали в Луврі, – розповідає Антон Єлісіченко. – Вони просто зайшли з камерою та зафільмували момент, коли дівчинка біжить цим музеєм (оператор із апаратурою мчав за нею). Зрозуміло, що їх одразу вивела з приміщення охорона, але команда встигла зробити все з першого дубля. Люди просто мали вкластися в графік, не могли чекати дозволу хтозна скільки, займатися всією цією бюрократією.

Не менш важливим для тих, хто хоче досягти успіху в бізнесі, є, за словами продюсера, уміння говорити з клієнтом, пояснити йому всі складні, суперечливі моменти, яких у процесі перемовин може виникнути чимало. Наприклад, готується реклама якогось банка для телебачення. Актор просить збільшений гонорар. Пояснює, що обличчям інших фінансових структур, коли закінчиться контракт, він уже стати не зможе, а отже, не зможе й заробити. Це обґрунтована позиція, і її потрібно донести замовникові.

– Розпочинаючи власну справу, не тільки занурюєшся в невідоме, ідеш на ризик у чомусь помилитися, щось утратити – дізнаєшся багато цікавого, набуваєш нових умінь і навичок. Усе це йде на користь, – переконаний один із засновників «Black production». – На грошах при цьому не варто зациклюватися. Хоча я помітив, що люди в Україні проявляють якусь надмірну жадібність у цьому плані. Звичайно, я скеровую всіх своїх колег працювати так, щоб проєкти йшли в плюс, а не в мінус. Та в нас бувають і роботи, на яких ми зовсім не заробляємо. Беремося за них просто тому, що бачу в цьому потенціал. Один із таких роликів – звернення українських студентів до російських, яке записали, коли анексували Крим. Молоді люди, котрі займалися дизайном одягу для різних університетів, подзвонили нам і розповіли про свій задум. Ми допомогли їм безоплатно. За добу на YouTube відео набрало, здається, мільйон переглядів. Крутили його й ЗМІ по всьому світу. А в Росії заборонили. Хоча відповіді з РФ надійшли. Лише москвичі просили вибачення за свою владу та її дії. Неприємно було, коли деякі особи почали казати, що це не студенти знімалися, а найняті актори, що ролик проплачений. Ми ні копійки за свою роботу не взяли. Більше того, після 300 тисяч переглядів зв’язалися з керівництвом каналу й запитали, як їх монетизувати (на YouTube передбачена така можливість). Хотіли спрямувати кошти військовим у госпіталі. Загалом відео набрало понад три мільйони переглядів. За нього нарахували, здається, 1,5-2 тисячі доларів. Ці гроші пішли пораненим бійцям.

Нині ж «Black production» готується до поїздки у Францію, у Канни.

До відома. Міжнародний фестиваль творчості «Каннські леви» вважається найбільш авторитетною подією серед виробників реклами. Захід тривалістю від п’яти до семи днів проводиться щорічно у французьких Каннах, зазвичай у третій тиждень червня (щоправда, 2020  року через спалах коронавірусної інфекції у світі фест перенесли на осінь). Тут можна відвідати семінари, навчальні курси тощо, але головна подія – це церемонія вручення почесних нагородам («Левів») за кращі роботи року в галузі реклами. Їх присуджують у таких категоріях:  «Film Lions», «Press Lions», «Outdoor Lions», «Direct Lions», «Media Lions», «Cyber ​​Lion», «Radio Lion», «Promo Lions», «Integrated Lions», «Design Lions», «Branded Content & Entertainment Lions» та «Mobile Lions». Вони призначені як для рекламних кампаній, так і для досягнень у технічній галузі. Також на фестивалі вручають деякі інші нагороди. Журі, яке визначає лауреатів, складається з творчих директорів рекламних агентств усього світу.

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова