В обласному центрі, на площі перед театром ім. Миколи Гоголя, відбувся відкритий турнір Всеукраїнського фестивалю «Богатирські ігри». На нього приїхали сім силачів із Харківської, Сумської областей. Наш регіон представляв єдиний учасник – із Миргорода. Чому так мало, спитаєте ви. Справа в тому, що кременчуцькі атлети наразі готуються до змагань, які відбуватимуться незабаром у їхньому місті, пояснив один із співорганізаторів заходу Олексій Матюшенко. Що ж до Полтави, то тут теж є богатирі, наприклад, Станіслав Будаєв. Однак він не зміг цього дня взяти участь у змаганні через отриману травму. Зате приєднався до складу суддів. Останні під час кожної вправи слідкували за точністю виконання завдання.
Що ж до безпеки стронгменів, дилему «можу – не можу» учасники розв’язували самі, орієнтуючись на власні сили, підготовку. Бралися за вправу всі, але дехто сходив із дистанції, відчувши загрозу травмування. Відбувалося це, утім, дуже рідко. В основному хлопці виконували завдання, часом перевиконували. Наприклад, ту ж «карусель» із дівчатами деякі богатирі прокрутили не один раз, а двічі й більше.
Загалом українським силачам потрібно було набрати якомога більше балів у п’яти вправах, які виконували на час (у деяких із них наростання навантаження йшло по висхідній). Стронгмени піднімали 70-кілограмову діжку, 100-кілограмову колоду, такий же аксель, тягли 15-тонний самоскид, «катали» дівчат на 200-кілограмовій «каруселі Конона» тощо.
Не давали сумувати й глядачам. Своїми піснями й інструментальними композиціями їх розважав гурт «Схожі». Майже після кожної вправи, поки учасники та організатори готувалися до наступної, ведучі пропонували присутнім полтавцям та гостям міста спробувати свої сили. Наприклад, у віджиманні – для хлопців, у присіданні – для дівчат. Були й завдання з тих, що готували для фахових богатирів. Звісно, полегшені. Так, замість піднімання діжки, колоди та штанги хлопцям пропонували підняти лише діжку, на каруселі не сиділи дівчата, додаючи їй ваги, а самоскид треба було хоча б просто зрушити з місця. І таки знайшлися в обласному центрі силачі, яким ці вправи виявилися під силу.
– Хтось загорівся потягнути автомобіль, хтось захотів підняти дівчат. Це є поштовхом, що хоча б деякі хлопці займуться цим видом спорту. Для цього ми й організували «Богатирські ігри» в Полтаві, – зауважив міський голова Олександр Мамай.
– Ми проводимо такий захід не вперше. Прагнемо залучити молодь до здорового способу життя. Почали з Гадяча, півфінал відбудеться в Кременчуку. За результатами цих змагань п’ять найкращих стронгменів візьмуть участь у Кубку України, – розповів Олексій Матюшенко.
Переможці турніру в обласному центрі отримали кубки. Грамоти Полтавської міської ради та грошові винагороди вручили всім учасникам ігор.
Перші богатирі змагалися в… поїданні вареників
Головним ініціатором і організатором богатирського руху в Україні став чемпіон СРСР зі стрибків у висоту, генеральний секретар Національного олімпійського комітету України Володимир Кіба. Як згадувала Tribuna.com, ідея створити такі змагання з’явилася 1999 року. Спочатку це були «Козацькі розваги», в арсеналі яких траплялося навіть поїдання вареників на швидкість, потім «Богатирські розваги» і вже згодом «Богатирські ігри», атлети повністю переключилися на силові вправи. За вхід на турнір із глядачів жодної копійки не брали – це була принципова позиція організаторів. Більшість завдань копіювали з міжнародних змагань («Найсильніша людина планети», «Arnold Classic»), історія яких почалася ще в 1970-х. Вийти ж самим на міжнародний рівень українцям допомогла головна зірка наших «Богатирських ігор» – Василь Вірастюк. Він займався легкою атлетикою, входив до складу збірної України, отримав майстра спорту міжнародного класу, а з часом відкрив для себе змагання силачів. Уже перший виступ на World’s Strongest Man (WSM) приніс йому третє місце, далі пішли чемпіонські титули… Збірна України першою в історії стронгменства стала спочатку триразовим, а потім і чотириразовим чемпіоном світу.
Віолета Скрипнікова
Тепер наша команда зустрінеться з англійцями 3 липня в Римі.
Відомо про цю подію стало з Фейсбук-сторінки одного з засновників клубу Станіслава Майзуса. З’явилася команда на спортивній арені, нагадаємо, 2011 року. Але до цього часу могла брати участь тільки в аматорських турнірах. Як професіонали «полтавці» розпочнуть свій перший сезон уже нинішнього року. Змагатимуться в групі Б. Календар матчів стане відомий 1 липня.
Якщо проаналізувати участь спортсменів із Полтавщини в Олімпіадах, починаючи з 1952-го, коли українські атлети в складі збірної СРСР стали виступати на міжнародній арені, можна дізнатися низку цікавих фактів. Наприклад, полтавські спортсмени брали участь у всіх іграх, окрім ХХІІІ-х, що були бойкотовані Союзом. Першою олімпійською чемпіонкою України, саме 1952-го, стала одна з найсильніших спортивних гімнасток середини ХХ ст., уродженка Супрунівки Ніна Бочарова. Чемпіонку Олімпіади – 1980, яка перетнула рубіж у 5000 балів у легкоатлетичному п’ятиборстві, Надію Ткаченко визнали кращою п’ятиборкою світу всіх часів. Гельсінська (1952), Мюнхенська (1972) та Московська (1980) олімпіади були для наших земляків найбільш результативними – чемпіонські звання на них вибороли Ніна Бочарова (спортивна гімнастика), Катерина Куришко (веслування на байдарці), Борис Онищенко (сучасне п’ятиборство), Надія Ткаченко (п’ятиборство) та Володимир Кисельов (штовхання ядра).
Альона Зимня
Альона Зимня
Валерій Пархоменко вручив переможниці подяку за досягнення в спорті та подарунки від міської ради. Тепер дівчина представлятиме й Полтавщину, й Україну на чемпіонаті Європи серед молоді та юніорів, який має відбутися 3-6 червня в Познані (Польща).