5.07.2021 - 21:01

Кидали колеса, тягали самоскид: у Полтаві відбулися «Богатирські ігри»

В обласному центрі, на площі перед театром ім. Миколи Гоголя, відбувся відкритий турнір Всеукраїнського фестивалю «Богатирські ігри». На нього приїхали сім силачів із Харківської, Сумської областей. Наш регіон представляв єдиний учасник – із Миргорода. Чому так мало, спитаєте ви. Справа в тому, що кременчуцькі атлети наразі готуються до змагань, які відбуватимуться незабаром у їхньому місті, пояснив один із співорганізаторів заходу Олексій Матюшенко. Що ж до Полтави, то тут теж є богатирі, наприклад, Станіслав Будаєв. Однак він не зміг цього дня взяти участь у змаганні через отриману травму. Зате приєднався до складу суддів. Останні під час кожної вправи слідкували за точністю виконання завдання.

Що ж до безпеки стронгменів, дилему «можу – не можу» учасники розв’язували самі, орієнтуючись на власні сили, підготовку. Бралися за вправу всі, але дехто сходив із дистанції, відчувши загрозу травмування. Відбувалося це, утім, дуже рідко. В основному хлопці виконували завдання, часом перевиконували. Наприклад, ту ж «карусель» із дівчатами деякі богатирі прокрутили не один раз, а двічі й більше.

Загалом українським силачам потрібно було набрати якомога більше балів у п’яти вправах, які виконували на час (у деяких із них наростання навантаження йшло по висхідній). Стронгмени піднімали 70-кілограмову діжку, 100-кілограмову колоду, такий же аксель, тягли 15-тонний самоскид, «катали» дівчат на 200-кілограмовій «каруселі Конона» тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не давали сумувати й глядачам. Своїми піснями й інструментальними композиціями їх розважав гурт «Схожі». Майже після кожної вправи, поки учасники та організатори готувалися до наступної, ведучі пропонували присутнім полтавцям та гостям міста спробувати свої сили. Наприклад, у віджиманні – для хлопців, у присіданні – для дівчат. Були й завдання з тих, що готували для фахових богатирів. Звісно, полегшені. Так, замість піднімання діжки, колоди та штанги хлопцям пропонували підняти лише діжку, на каруселі не сиділи дівчата, додаючи їй ваги, а самоскид треба було хоча б просто зрушити з місця. І таки знайшлися в обласному центрі силачі, яким ці вправи виявилися під силу.

 

 

 

– Хтось загорівся потягнути автомобіль, хтось захотів підняти дівчат. Це є поштовхом, що хоча б деякі хлопці займуться цим видом спорту. Для цього ми й організували «Богатирські ігри» в Полтаві, – зауважив міський голова Олександр Мамай.

– Ми проводимо такий захід не вперше. Прагнемо залучити молодь до здорового способу життя. Почали з Гадяча, півфінал відбудеться в Кременчуку. За результатами цих змагань п’ять найкращих стронгменів візьмуть участь у Кубку України, – розповів Олексій Матюшенко.

Переможці турніру в обласному центрі отримали кубки. Грамоти Полтавської міської ради та грошові винагороди вручили всім учасникам ігор.

Перші богатирі змагалися в… поїданні вареників

Головним ініціатором і організатором богатирського руху в Україні став чемпіон СРСР зі стрибків у висоту, генеральний секретар Національного олімпійського комітету України Володимир Кіба. Як згадувала Tribuna.com, ідея створити такі змагання з’явилася 1999 року. Спочатку це були «Козацькі розваги», в арсеналі яких траплялося навіть поїдання вареників на швидкість, потім «Богатирські розваги» і вже згодом «Богатирські ігри», атлети повністю переключилися на силові вправи. За вхід на турнір із глядачів жодної копійки не брали – це була принципова позиція організаторів. Більшість завдань копіювали з міжнародних змагань («Найсильніша людина планети», «Arnold Classic»), історія яких почалася ще в 1970-х. Вийти ж самим на міжнародний рівень українцям допомогла головна зірка наших «Богатирських ігор» – Василь Вірастюк. Він займався легкою атлетикою, входив до складу збірної України, отримав майстра спорту міжнародного класу, а з часом відкрив для себе змагання силачів. Уже перший виступ на World’s Strongest Man (WSM) приніс йому третє місце, далі пішли чемпіонські титули… Збірна України першою в історії стронгменства стала спочатку триразовим, а потім і чотириразовим чемпіоном світу.

Віолета Скрипнікова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *