Категорія: Суспільство

Сьогодні Україною проходить холодний атмосферний фронт, який розділить країну на дві температурні зони. Про це написала на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» синоптик Наталка Діденко. У регіонах, що залишаться в тилу, а це північ, захід, Вінницька та частина Черкаської області, повітря буде значно свіжішим, ніж на інших територіях. У центрі, наприклад, температура триматиметься позначок +25°С – +32°С, на Полтавщині – +24°С – +26°С.

Вітер буде північно-західним, 5-10 м/с, повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі.

Зазвичай атмосферний фронт означає дощі, але на нього так активно сунутиме потужний антициклон, що опадів майже не передбачається. Хіба що на Полтавщині, Сумщині, Харківщині, Луганщині та Прикарпатті.

Альона Зимня

Від початку купального сезону в області на водних об’єктах загинуло 27 осіб, із яких 95% – чоловіки, одна дитина. Про це повідомив сьогодні під час брифінгу для журналістів заступник голови Полтавської облдержадміністрації Євген Греков. Якщо порівняти ці показники з минулим роком, то вони нижчі, але…

– Ситуація, що існує в цій сфері, негативна в цілому. Ми маємо вживати заходів. Те, що залежить від виконавчої влади, зокрема щодо обстежень водних об’єктів, інформування про правила поводження на воді, усе було зроблено. Місця відпочинку на воді, а їх в регіоні обліковується 104, були обстежені з залученням фахівців рятувально-водолазної служби, установлені, оновлені інформаційно-технічні знаки щодо правил поводження на воді та заборонених місць для купання. Але, на жаль, гірка статистика є, і тому ще раз закликаю всіх дотримуватися визначених правил щодо поведінки на воді й берегти своє здоров’я та життя, – сказав Євген Греков.

Альона Зимня

Сьогодні в Корпусному парку Полтави розпочали демонтаж огорожі навколо монумента Слави. Він триватиме два дні, повідомили в міській раді. Займаються цим фахівці ремонтно-експлуатаційної дільниці комунального підприємства «Декоративні культури». Огорожу знімають секціями, складають обережно. Матеріал, із якого вона зроблена, добре зберігся, тож його можуть використати на іншому об’єкті, а поки що зберігатимуть на базі КП. Нагадаємо, паркан навколо «Орла» з’явився 2009 року. Вмуровані в бетон залишки металу закриють пластмасовими заглушками, щоб люди не травмувалися. Для виконання робіт додаткових коштів не витрачали, вистачило працівників і техніки «Декоративних культур».

Узялися за демонтаж огорожі навколо монументу Слави завдяки відповідній петиції Ігора Ізотова, що була опублікована на сайті Полтавської міської ради. Вона набрала й необхідну кількість голосів для розгляду депутатами, і знайшла підтримку в самих народних обранців. Щоправда, перед тим як взятися до розбирання паркану, представники влади вирішили пересвідчитися, що це не призведе до вандалізму стосовно пам’ятки. Експеримент, під час якого доступ до монументу Слави був цілодобовим, тривав місяць. Він показав, що й городяни, і гості міста дбайливо ставляться до цього об’єкта історичної спадщини обласного центру. Хоча це й не означає, що після демонтажу огорожі пам’ятник залишать без нагляду.

Альона Зимня

Уже багато років поспіль жителі обласного центру викидають побутові відходи в сміттєві баки, установлені по всьому місту. А поруч звалюють і великогабаритні відходи, зокрема від будівельно-ремонтних робіт. Таке сміття в наявні баки не вміщається, однак замість того, щоб звернутися до КАТП-1628 за послугою з вивезення великогабаритних відходів, багато хто з полтавців залишає їх де заманеться. І це аж ніяк не додає привабливості міському середовищу.

– Щоб усунути проблему, вирішили придбати 70 контейнерів для великогабаритних відходів. 60 із них поставимо по місту, попередній перелік точок уже є. Решту 10 триматимемо в резерві – доставлятимемо за побажанням полтавців. Договір із виробником уже укладено. Як і у випадку з новими автобусами, робитиму все, щоб вони надійшли до Полтави якнайшвидше, – розповів на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів (питань житлово-комунального господарства) Олексій Чепурко.

Альона Зимня

До кінця серпня в обласному центрі, на земельній ділянці, що розташована за адресою вул. Героїв Сталінграда, 1, поруч із колишнім кінотеатром «Алмаз», планують відкрити новий скейт-парк. Про це повідомили в Полтавській міській раді. Проєкт реалізують у рамках програми партиципаторного бюджетування «Бюджет участі». Його впровадження підтримали 2018 року 786 полтавців.

Даний об’єкт покликаний сприяти розвитку велоспорту, скейтбордингу, катання на роликах у місті. За його відсутності молодь тренувалася поблизу театру ім. М.В. Гоголя, бібліотеки ім. І.П. Котляревського. Локація для вправ, споруджена ще на початку 2007-го за Співочим полем ім. Марусі Чурай, через неправильне, неякісне будівництво виявилася для цього негодящою. Як розповів автор проєкту нового скейт-парку Євген Марченко, у старому на велосипеді ще можна було якось кататися, а от на роликах чи скейтах – уже ні. До речі, спочатку нове місце для розваг молоді планувати розмістити теж на території парку культури й відпочинку «Перемога», але потім локацію змінили.

Спорудити об’єкт мали 2019 року, але, кажуть, не вистачало грошей. Загальна вартість проєкту за поданням на «Бюджет участі» становила 1,4 млн грн. 28 лютого на засіданні 30-ої сесії міськради депутати затвердили зміни до бюджету – 2020, серед яких, за словами начальниці бюджетно-фінансового управління міськвиконкому Тетяни Чумак, було передбачено й виділення коштів на скейт-парк у сумі, що цікаво, лише 1 млн грн.

Цього вистачило, аби заасфальтувати майданчик площею 30 м х 20 м. Перед цим тут провели земляні роботи, зробили основу: утрамбували пісок, виконали щебеневу підготовку, уклали бордюри. Найближчим часом обіцяють установити 14 фігур для виконання вправ.

Перевіряючи днями разом із начальником управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому Володимиром Годнею перебіг робіт на об’єкті, перший заступник міського голови Ігор Федій зазначив:

– Створення скейт-парку в цьому мікрорайоні дасть можливість молоді фізично розвиватися та з користю проводити вільний час. Полтава – місто ініціативних та активних людей, тож ми завжди підтримуємо креативні ідеї. Цей проєкт реалізуємо в тісній співпраці з його автором Євгенієм Марченком, який завдяки «Бюджету участі» висловив власне бачення розвитку міського середовища. Не збираємося зупинятися на одному спортивному просторі, працюватимемо над створенням подібних локацій і в інших мікрорайонах Полтави.

Загалом із 17 проєктів, що брали участь у програмі партиципаторного бюджетування й здобули перемогу 2018 року, реалізовані 14.

Альона Зимня

Україною рухається атмосферний фронт, який зачепить і Полтавщину, принісши з собою дощі, грози, а також похолодання. Про це повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» синоптик Наталка Діденко. За її даними, стовпчик термометра опуститься до +12°С вночі та не підніматиметься вище +20°С удень.

Підтвердили наближення негоди й у обласному гідрометеорологічному центрі, додавши ще попередження про випадання граду на окремих територіях і шквалистий вітер швидкості 15-20 м/с.

Такі погодні умови відповідають жовтому – першому – рівню небезпеки.

Альона Зимня

Пресслужба ТОВ «Сорочинський ярмарок» повідомила про початок підготовки до відомого вже далеко за межами України ярмарково-виставкового заходу – Національного Сорочинського ярмарку. Його запланували провести традиційно в третій тиждень серпня в селі Великі Сорочинці на Миргородщині, на площі в 16 га під відкритим небом. Оголосили навіть час офіційного відкриття – 18 серпня об 11.00 і з цього тижня приймають заявки на участь від підприємств, приватних підприємців, майстрів народних промислів, закладів громадського харчування, організаторів колективних експозицій, танцювальних, вокальних, музичних колективів, виконавців, організаторів зон відпочинку та розваг. Усіх попереджають, що робота здійснюватиметься з урахуванням протиепідемічних правил, пов’язаних із COVID – 19.

Однак у Полтавській обласній державній адміністрації поки що не дають гарантій, що Сорочинський ярмарок відбудеться.

– Я не можу сказати, буде він чи ні. Кожного тижня ми проводимо засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на яких ухвалюються рішення стосовно ситуації в області. Рішень, чи буде ярмарок, чі ні, ми не маємо. Вивчаємо це питання. Що стосується мого бачення, я вбачаю в цьому велику загрозу. Усі ці ярмарки, якщо вони відбувалися для людей, які проживають на певній території, наприклад, для людей, які проживають у Миргородському районі, то там ситуація по захворюванню була б не дуже ризикованою. А якщо в нас понад 50% завезли інфекцію за останні три тижні на Полтавщину? Й усі інші хворі – це родичі тих людей, які заразилися, тобто в нас розповсюдження внутрішньообласного немає? Тому коли ми говоримо про такі заходи, як концерти, ярмарки, маємо великі ризики з цього питання. Рішення з нього ще немає. Дивитимемося на ситуацію, як вона розвиватиметься щодня. Якщо буде стабільна, задовільна, то все буде ок, а якщо ні, вирішуватимемо це питання комісійно, – пояснив під час брифінгу для журналістів перший заступник голови ОДА Дмитро Лунін.

Альона Зимня

Цього року у зв’язку з запровадженням карантину весняний призов до армії був перенесений на червень-липень, а кампанія зі вступу до закладів вищої освіти стартує лише 1 серпня. Через це випускники призовного віку опинилися в ситуації, коли замість продовження навчання у вишах можуть опинитися в лавах Збройних Сил.

Міністерство освіти й науки України спільно з Офісом Президента та Генеральним штабом змушене було шукати рішення, яке дозволить хлопцям отримати відстрочку від призову й продовжити навчання за наступним ступенем освіти. Ухвалили дозволити приймальним комісіям закладів фахової передвищої та вищої освіти попередньо реєструвати абітурієнтів, які планують продовжити своє навчання, але підлягають призову. Це дасть змогу таким вступникам отримати документальне підтвердження про свої наміри та на його підставі одержати відстрочку до 1 жовтня 2020 року, пояснили в міністерстві.

– Досягнуті домовленості дозволять абітурієнтам скористатись своїм конституційним правом на продовження навчання – пройти необхідні вступні випробування та подати заяви на вступ, – зазначив т. в. о. міністра освіти й науки Сергій Шкарлет.

Альона Зимня

Сьогодні, у День працівника природно-заповідної справи, у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулося засідання журі Премії обласної ради ім. О.М. Байрак. Як повідомили в закладі, журі ознайомилося зі внеском номінантів у розвиток екологічної освіти і виховання, збереження довкілля, підвищення екологічної свідомості й культури населення та визначило переможців.

У номінації «Екологічний проєкт» ними стали вчителька математики Криворудської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, науковий співробітник комунальної установи «Рекреаційний центр Криворудський» Валентина Бабарика (І премія), учителька біології Хорольської гімназії Людмила Бова (ІІ премія); учениця 11 класу Великобудищанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Олеся Шурпик (ІІІ премія).

У номінації «Екологічна освіта та виховання» першу премію отримала заступниця директора з наукової роботи регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка», організатор і популяризатор екологічної освіти й виховання серед відвідувачів парку та громади Полтавщини Наталія Смоляр. Другу дістала волонтерка, керівниця навчальної біологічної практики учнівської молоді на базі адміністративно-наукового центру парку, популяризатор екологічної освіти та виховання серед учителів і школярів Полтавщини Тетяна Біляєва. Третю ж присудили керівникові Худоліївського шкільного лісництва Миколі Козлову, який є також провідним фахівцем із туризму в Національному природному парку «Нижньосульський».

Урочисте нагородження лауреатів відбудеться 7 серпня, у день народження Олени Байрак, у парковій зоні Полтавського краєзнавчого музею.

Для довідки. Олена Миколаївна Байрак (1957 – 2018) – докторка біологічних наук, професорка, членкиня Ради ботанічних садів і дендропарків України. Її ім’я було тісно пов’язане з краєзнавчим музеєм ім. Василя Кричевського, зокрема, науково-дослідним відділом природи. Вона постійно надавала наукові консультації працівникам закладу, поповнювала колекцію музею ботанічними зборами та власними науковими доробками. У Полтавському краєзнавчому музеї створений іменний фонд О.М. Байрак, який налічує близько 500 одиниць.

Альона Зимня