Категорія: Політика

2 вересня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Постанови про внесення змін до додатка до Постанови «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році». Про це йдеться на сайті парламенту. Із 368 народних депутатів, що зареєструвалися на засіданні, за ухвалення документу проголосували 318, 10 утрималися, 40 не голосували. Таким чином, перелік пам’ятних дат і ювілеїв на поточний рік збільшився на 17 позицій. Серед них – 100-річчя від часу заснування Полтавської державної аграрної академії та 90-річчя від дня створення Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка». Постанова набрала чинності з моменту ухвалення.

Альона Зимня

Сьогодні в обласному центрі з робочим візитом перебував глава нашої держави Володимир Зеленський. У першій половині дня він відвідав аеропорт, оглянув ремонт відрізку траси М-03 Київ – Харків – Довжанський у межах Полтави, корпус інтервенційної кардіології та реабілітації обласного клінічного кардіологічного диспансеру, будівництво якого тривало чотири роки, ознайомився з туристичними магнітами краю. По обіді на площі біля облдержадміністрації президент виступив перед посадовцями, чинними й потенційними представниками своєї політсили, а потім оглянув хід будівництва Центру надання адміністративних послуг.

Під час перебування в Полтаві Володимир Зеленський зауважив, що наш регіон має великий потенціал для розвитку й висловив сподівання, що в місті з’явиться набережна. Окрім того, глава держави пообіцяв, що злітно-посадкову смугу місцевого аеропорту внесуть до переліку об’єктів «Великого будівництва», адже її стан наразі такий, що після посадки в президента виникає думка, нібито це остання поїздка в житті.

Альона Зимня

Сьогодні Полтава та Кам’янець-Подільський підписали Меморандум про співробітництво. У рамках нього вони обмінюватимуться інформацією та досвідом у межах відповідних функцій і повноважень сторін у сфері підтримки та розвитку туризму на території громад. Про це повідомили в Полтавській міській раді. Її секретар Олександр Шамота й міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич засвідчили досягнуті домовленості своїми підписами під документом. Ним запроваджуються спільна організація й проведення заходів, спрямованих на розвиток внутрішнього туризму; взаємна промоція туристичних можливостей міст; підтримка обміну досвідом щодо роботи у сфері створення нових турпродуктів, діджиталізації музеїв та менеджменту об’єктів культурної спадщини. Меморандум набув чинності одразу після підписання та діятиме безстроково.

– Внутрішній туризм важливий, особливо зараз, коли багато країн світу закрили свої кордони. Люди можуть бачитися, спілкуватися та відпочивати у своїй державі. Таке місто, як Полтава, значиме для всієї України, тому я впевнений, що досвід, який він уже набув у сферах туризму, культури, спорту, дуже важливий для нас. Нині ми обговорили питання організації в Полтаві марафонів. Це прекрасний досвід, враховуючи який ми б хотіли організовувати такі ж заходи й у нашому місті. Я впевнений, що з Полтавою в нас буде плідна співпраця та позитивний результат, – зазначив Михайло Сімашкевич.

Альона Зимня

Увечері 14 серпня відбулося чергове засідання Центральної виборчої комісії, під час якого відповідно до Конституції України, Виборчого кодексу та Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» комісія призначила на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів 119 новоутворених районних рад, серед них і чотирьох у Полтавській області. Про це йдеться на сайті ЦВК. Нагадаємо, згідно з останнім із перелічених документів, у нашому регіоні утворені Кременчуцький, Лубенський, Миргородський і Полтавський райони. Про наявність підстав для призначення Центрвиборчкомом виборів депутатів районних рад в Україні на новій територіальній основі також указано в листі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування від 13 серпня 2020 року. Його надіслали до ЦВК за результатами розгляду Комітетом відповідного звернення комісії. Окрім того, 14 серпня до Центральної виборчої комісії надійшов лист Міністерства розвитку громад та територій України, до якого додано, зокрема, перелік районних рад. Відтак вибори до них відбудуться разом із виборами депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів. Постанову підтримали усі члени ЦВК.

Альона Зимня

Щороку з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) Полтавщина загалом і обласний центр зокрема отримують фінансування на реалізацію різноманітних проєктів. Не став винятком і 2020-ий – цього разу регіону пообіцяли 129,727868 млн грн. Їх запланували витратити на 14 ініціатив, дві з яких стосуються Полтави. Це будівництво Центру надання адміністративних послуг поруч із будівлею облдержадміністрації та реконструкція наявного гаража під підземний паркінг комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» по вул. М. Дмитрієва. Обидва проєкти ввійшли в президентську програму «Велике будівництво», тож керівництво області особливо уважно контролює їхню реалізацію.

Як повідомили на апаратній нараді в ОДА, на сьогодні будівельна готовність об’єктів – 60% і 56% відповідно. У ЦНАПі виконують внутрішнє опорядження приміщень, благоустрій території й сподіваються здати будівлю в експлуатацію вже у вересні (проєкт, нагадаємо, реалізується з 2018 року).

– Його загальна кошторисна вартість становить 75,152373 млн грн, залишкова на 1 січня – 49,687 млн грн. У 2020-му на реалізацію проєкту передбачено 46,687188 млн грн, із них 11,920188 млн грн із ДФРР, 37,767 млн грн із обласного бюджету. Наразі з фонду перераховано замовнику 10,920188 млн грн (91,6%). Усі вони освоєні. Із грошей обласного бюджету освоєно 18,515621 млн грн, – повідомила т. в. о. директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій облдержадміністрації Олена Онупко.

Що ж до реконструкції гаража під підземний паркінг для «швидких», то загалом вона має обійтися в 85,987536 млн грн.

– У 2020-му на реалізацію проєкту передбачено 49,15588 млн грн, із них 22,53988 млн грн – із ДФРР, 26,616 млн грн – із обласного бюджету. Наразі з фонду замовнику перераховано 12,397 млн грн (55%). Освоєно 18,061644 млн грн, із них 6,241219 млн грн із коштів ДФРР і 11,820425 млн грн із обласного бюджету, – зазначила Олена Онупко.

Наразі на об’єкті виконують внутрішні роботи, зводять перегородки. Але при майже однаковому проценті готовності здачу підземного паркінгу в експлуатацію очікують не раніше листопада.

– Які висновки ми можемо зробити? По-перше, щодо зобов’язань держави щодо фінансування з ДФРР. Воно йде планово. Крім того, на постійних нарадах було наголошено, щоб ці виплати максимально наблизити до будівельного сезону, щоб кошти ми не одержували у вересні, жовтні чи листопаді. Яке завдання? Завдання №1 – освоїти 100% цих грошей, ефективно освоїти. Якщо ми запланували ці об’єкти, школи повинні бути здані до 1 вересня, для того щоб діти пішли вже до нових закладів освіти. Той стан боротьби з коронавірусом, який є, дозволяє нам казати, що все-таки діти підуть до школи. Інші об’єкти маємо здати відповідно до плану. Лише деякі – наприкінці 2020 року. Якщо кажемо про президентську програму, то крайній термін – жовтень, – наголосив голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.

Місцеві вибори, на які йде й політична сила чинного глави держави, нагадаємо, заплановані на 25 жовтня.

Альона Зимня

В обласній державній адміністрації відбулося засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій. Під час неї розглянули, зокрема, питання щодо роботи на Полтавщині в серпні 2020 року дитячих закладів оздоровлення й відпочинку. Як розповів директор обласного лабораторного центру Андрій Хайлов, наразі показники захворюваності на COVID-19 у регіоні дозволяють йому потрапити до «зеленої зони» рівня епідемічної небезпеки. Області, що перебуватимуть саме в цій зоні, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, матимуть можливість із 1 серпня відкрити дитячі заклади оздоровлення й відпочинку. Водночас щодня на Полтавщині виявляють все нові випадки захворювання. Тож ухвалювати остаточне рішення щодо початку роботи позаміських таборів члени комісії ТЕБ і НС не поспішають. Наразі вони пристали на необхідність аналізу епідемічної ситуації, обстеження дитячих таборів на предмет дотримання карантинних вимог (до 10 серпня).

– 28 липня спілкувалися про роботу оздоровчих закладів із прем’єром. Тому спочатку дочекаємося постанови уряду. Але давайте будемо відвертими: адекватного оздоровлення цього сезону ми не встигнемо провести. Відпочинок має бути 21 день, а до цього ще треба виконати перевірку й підготовку таборів. Крім того, в області можуть діяти різні зони рівня епідемічної небезпеки. Із червоних діти не зможуть поїхати на відпочинок до зеленої, – сказав перший заступник голови ОДА Дмитро Лунін.

У будь-якому випадку до надходження висновків після перевірки та ухвалення відповідного рішення регіональною комісією ТЕБ і НС у Полтавській області табори не працюватимуть, повідомили в облдержадміністрації.

Альона Зимня

Сьогодні в Полтавську область завітав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Це його перша в ролі очільника уряду робоча поїздка до нашого регіону. Як повідомив на своєму Телеграм-каналі голова облдержадміністрації Олег Синєгубов, разом із Денисом Шмигалем на Полтавщину прибули віцепрем’єр Олег Уруський, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Найперше вони відвідали Крюківський вагонобудівний завод, якому Кабмін неодноразово відмовляв у державному замовленні, оглянули виробництво, провели нараду з керівництвом підприємства. У другій половині дня столичні гості планують побувати в одному з фермерських господарств Кобеляцького району – на приватній агрофірмі «Урожай», повідомили в пресслужбі ОДА.

Нагадаємо, 13 лютого з робочим візитом на Полтавщину приїздив попередник Дениса Шмигаля Олексій Гончарук.

Альона Зимня

Фонд родини Богдана Гаврилишина спільно з Міністерством закордонних справ та Міністерством молоді та спорту обрали молодіжних делегатів України до Організації Об’єднаних Націй на 2020-2021 роки. Про це повідомили на сайті ФРБГ. Уже восени двоє молодих людей представлятимуть українську молодь на ювілейному, 75-му, засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Один із цих хлопців – 21-річний студент Полтавської державної аграрної академії (факультет економіки та менеджменту, спеціальність «Економіка») Дмитро Томенко. Молодий чоловік бере активну участь у громадському житті навчального закладу, є учасником художньої самодіяльності, старостою групи, очолює студентську раду вишу. Пройшов навчання в Школі місцевого розвитку «Молодь змінить Україну» Фонду родини Богдана Гаврилишина для державних службовців, представників місцевого самоврядування, громадських активістів і соціальних підприємців. Другим представником став Артур Агеєв.

Щоб здобути перемогу, хлопцям довелося витримати неабияку конкуренцію, адже цього року конкурс серед охочих представляти Україну на міжнародній арені був рекордним за кількістю заявок – 226. У півфінал увійшли 12 кандидатів, які добре володіють англійською мовою, показали гарні презентаційні навички, логічність викладення думок та зрілість суджень, лідерські та організаційні навички, були активними в громадському житті та найкраще написали три есе. Остаточний відбір серед них проводили у зв’язку з карантином онлайн.

Для довідки. Молодіжний делегат до ООН – це проект, спрямований на активізацію талановитої молоді в усьому світі шляхом участі молодіжних делегатів у розробці реальних документів та ухваленні рішень у системі Організації Об’єднаних Націй. Ініціаторки проекту в Україні – учасниці програми «Молодь змінить Україну» Вікторія Лучка та Вікторія Швидченко. Вони стали першими молодіжними делегатами від нашої держави у 2014 році. За сім років існування програма дала можливість пройти цим шляхом 16 дівчатам і хлопцям.

Альона Зимня

У Полтавській області тепер буде чотири райони, а саме: Кременчуцький, Лубенський, Миргородський і Полтавський. Верховна Рада підтримала проєкт постанови Кабінету міністрів України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів», сказано на офіційному сайті парламенту. «За» зміни висловилися «мінімумом» – 238 народних депутатів із «Слуги народу», депутатських груп «Довіра» «За майбутнє» та позафракційних. Тепер у нашій державі буде 138 районів замість колишніх 490, а на Полтавщині – 4 замість 25.

До Кременчуцького району ввійдуть території Глобинської, Горішньоплавнівської, Кременчуцької міських, Градизької, Козельщинської, Новогалещинської, Семенівської селищних та Кам’янопотоківської, Оболонської, Омельницької, Піщанської, Пришибської сільських територіальних громад. Адміністративним центром тут стане Кременчук. Лубни «очолять», відповідно, Лубенський район. До його складу належатимуть Гребінківська, Лубенська, Пирятинська, Хорольська міські, Новооржицька, Оржицька, Чорнухинська селищні, а також Березоворудська сільська територіальні громади. Миргородський район складатиметься з територій Гадяцької, Заводської, Лохвицької, Миргородської міських, Великобагачанської, Гоголівської, Комишнянської, Ромоданівської, Шишацької селищних, Білоцерківської, Великобудищанської, Великосорочинської, Краснолуцької, Лютенської, Петрівсько-Роменської, Сенчанської, Сергіївської сільських територіальних громад. Його адміністративним центром визначений Миргород. А обласний центр «керуватиме» Полтавським районом, у складі якого будуть території Зіньківської, Карлівської, Кобеляцької, Полтавської, Решетилівської міських, Білицької, Диканської, Котелевської, Ланнівської, Машівської, Новосанжарської, Опішнянської, Скороходівської селищних, Великорублівської, Драбинівської, Коломацької, Мартинівської, Мачухівської, Михайлівської, Нехворощанської, Новоселівської, Терешківської, Щербанівської сільських територіальних громад.

Вибори депутатів райрад ліквідованих згідно з цієї постановою районів, проводитися не будуть. Утворення нових адміністративно-територіальних одиниць не вимагатиме додаткових витрат із державного або місцевих бюджетів, як і заміни документів громадян: паспортів, документів про право власності на нерухомість. Змінюватимуться тільки документи, які стосуються юридичних осіб.

Колишній поділ на 490 районів, нагадаємо, був запроваджений в Україні ще за часів СРСР. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, він не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу. У державі існували як райони, де проживає по 5 тисяч людей, так і райони з населенням у 180 тисяч. Це призводило до великих перекосів у субвенціях, дотаціях, нерівномірного навантаження на органи місцевої влади при фактично однаковій відповідальності. За європейським стандартом у районах повинно проживати не менше 150 тисяч осіб.

Альона Зимня