У Полтавській області презентують зафільмовану духовну спадщину

Полтаву віддавна називали духовною колискою України, адже й у самому місті, і по області розташовано багато храмів для парафіян різних віросповідань, загалом представлено 41 конфесію, течію та напрямок. Торік по релігійних організаціях області представили унікальний ілюстрований довідник-путівник. Цього ж року презентують телефільм «Духовна спадщина Полтавщини». Документальна стрічка є спільною роботою священнослужителів різних церков і телеканалу «ІРТ-Полтава». Її створено за підтримки Департаменту культури й туризму, повідомили в Полтавській облдержадміністрації. Фільм покликаний показати всі аспекти християнської церкви.

Альона Зимня

У Полтаві планують збудувати цього року урбан-парк

До кінця 2022 року в обласному центрі збариються облаштувати урбан-парк. Про це розповіли на засіданні Громадської ради при Полтавській обласній державній адміністрації. На відміну від Кременчука, де вже обрано локацію, підписано договір і будуть проводити проектування, наше місто ще тільки вибирає, де розташувати такий об’єкт сімейного відпочинку. Очікується, що тут будуть як дитячі майданчики для розваг, так і місця для стрітболу, воркауту, паркуру для дорослих.
Альона Зимня

Полтавець зупинився за крок до суперфіналу “Маски”

Сьогодні в ефірі телеканалу “Україна” визначають переможця другого сезону шоу “Маска”. За крок до суперфіналу, посівши третє місце, зупинився Мухомор. Його номер на пісню “Розовые розы” глядачам сподобався менше, ніж виступи Скандалу та Жирафи.

Під маскою Мухомора виявився уродженець Полтави, 33-річний співак Олег Кензов. Один із зіркових детективів Андрій Данилко ще на початку шоу визначив, хто насправді ховається під цією маскою, написав свою версію та віддав конверт із нею на зберігання ведучому. І, скільки його не запитували інші детективи, так і не розкрив секрет, тримав інтригу до кінця. У своєму передбаченні він не помилився – полтавець пізнав полтавця.

Альона Зимня 

У Полтаві відкрили головну ялинку громади

19 грудня, як і було заплановано, незважаючи на сніг із дощем та сильний вітер, в обласному центрі відбулося відкриття головної полтавської ялинки. Її встановили традиційно на Театральній площі міста. Зовні ніяких змін ні 22-метрова «зелена красуня», ні її декор-супровід не зазнали, що й недивно, адже гроші на нове оздоблення міська рада не виділила.

Стартувавши після 16-ї години, захід відбувався без особливих урочистостей, на сцені виступали тільки артисти. Вони виконували різдвяні пісні, розважали публіку біт-боксом та світловим шоу. Представників влади не було. А команду запалити вогні на ялинці дав святий Миколай. Як і годиться для атмосфери казки, засяяла вогнями «зелена красуня» лише з третього разу.

Біля сцени та загалом на площі відзначати свято зібралося чимало народу – як дорослих, так і малечі. Окрім створення селфі та фото в тематичних зонах, їм пропонувалося покататися на авто-каруселі, перевірити свою влучність у стрільбі з гвинтівки в тирі чи в дартсі, поринути у віртуальну реальність, покататися на тюбах по металевій гірці, позаяк снігові ще не намело, проїхатися уздовж вул. Соборності до «Злато місто» й назад на паровозику тощо. Традиційний цінник для розваг цього року – 50 грн.

Ті, хто змерз чи зголоднів, мали можливість придбати гарячу їжу та напої у ятках новорічно-різдвяного ярмарку.

Серед майстрів декоративно-ужиткового мистецтві мало хто в негоду пропонував свою продукцію в «Містечку майстрів».

 

 

 

 

 

 

Альона Зимня

Полтавець зірвав останню «золоту кнопку» сезону в «Україна має талант»

У восьмому випуску картингів шоу «Україна має талант» від 11 грудня уродженець Полтави Михайло Макаров настільки здивував суддів своїм експериментальним танком, що вони подарували йому прямий квиток до фіналу. «Золоту кнопку», до речі, останню в цьому сезоні, натиснув Євген Кот. Журі було просто вражено тим, як чоловік поєднав у своєму номері традиції різних країн, а також демонстрацією надзвичайних можливостей в управлінні тілом. За своє життя Михайло відвідав майже два десятки держав : Китай, США, Нову Зеландію, Австралію, Угорщину та ін. Усюди набирався досвіду, і 2018 року взяв участь у чемпіонаті світу WOD в номінації «Експериментальний танець». Він здобув перемогу на найвищому рівні, і вирішив показати свої уміння на рідній землі.

Подивитися виступу Михайла Макарова можна тут.

Альона Зимня

У Полтаві відкрили виставку «Наша сила, міць та мужність» до Дня Збройних Сил (фото)

У пресцентрі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відкрили фотовиставку «Наша сила, міць та мужність», на якій представлені світлини фотокореспондентів – членів Національної спілки журналістів України, присвячені становленню та розвитку ЗСУ в період російсько-української війни. Такий захід в обласному центрі проводять уже вдруге – перший мав місце торік у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського, експозицію презентували широкому загалу також із нагоди Дня Збройних Сил України. Тоді авторкою робіт була лише військова фотокореспондентка, лейтенант ЗСУ Анна Чапала, тепер – іще три журналісти: Володимир Лазарєв, Олег Дубина та Дмитро Панченко. Вони поділилися творами, які тематично об’єднали за напрямками «Бойові будні», «Діалог заради миру», «Наша броня», «Життя після фронту». Це своєрідний фотолітопис періоду російсько-української війни. І він важливий не лише для історії країни, зауважували учасники заходу. У цих світлинах – і особисті історії людей, які потрапили в об’єктив фотокамери.

– Із Анною Чапалою ми зустрілися навесні 2015 року в Зайцевому, – пригадав під час відкриття виставки учасник АТО Віктор Лебедєв. – Вона ходила з величезним рюкзаком, із яким ніяк не хотіла розлучитися. Казала: «У мене найцінніше – із собою». Ми все не могли зрозуміти, що такого цінного могло бути в тому рюкзаку. Виявилося, що фотоапарат… Тепер, коли я передивляюся ті знімки, якийсь щем у душі виникає: «Невже це я, мої бійці, позиції, які ми обороняли?!». Я щиро вдячний за цей труд.

Труд, який насправді не з легких. Як поділилися Анна Чапала:

– Там відключаєш мізки, емоції, тобі потрібно працювати й показати, що пережив сам. Журналісти – це той місток, через яких людям показують ті події, де вони не можуть бути.

І коли бачиш результат, накривають емоції. Причому не тільки тих, хто переглядає ці світлини, зі сльозами на очах, як, наприклад, працівники фотоательє, у якому роздруковували фотографії. Є дорогі серцю знімки й у самих авторів.

– У мене є світлина, яка демонструє і силу, і гордість, і незламність нашого війська, нашого народу. На ній – Дмитро Ведмідь. Він сам – із Харкова. Отримав поранення, після чого не міг рухатися, нижні кінцівки в нього не працюють. І на візку він зумів організувати навколо себе таку ж силу, яким є, – розповіла фотокореспондентка.

Власне, у нинішній експозиції кожна з представлених світлин – неймовірно сильна емоційно. Саме ця їх почуттєва складова й стала поштовхом до появи даного проєкту, поділилася організаторка, журналістка Олена Вахницька. Дані фото передають те, що відбувається, – не офіційно, а безпосередньо. На них увічнені події, що мали місце на фронті й у тилу, очі захисників, життя в прифронтовій зоні та багато іншого – того, про що багато людей, які живуть під мирним небом, навіть не замислюються.

У сучасному українському медіапросторі тема війни нині не надто поширена: статистика, конкурси, акції – от, напевно, і все. Можливо, саме тому й трапляються в нашому житті ситуації на кшталт тієї, коли пасажири випихають із маршрутки вдову воїна-АТОвця, зауважила Олена Вахницька. Щоб змінити свідомість людей, потрібно доносити до них інформацію про війну, доносити неупереджено. Ми повинні розуміти, хто забезпечує нам можливість жити, розвиватися, навчатися, кохати, гуляти мирним містом, зазначила організаторка виставки. Таку неупереджену інформацію якраз і дають фотографії. Неупереджену, а ще – багатогранну.

Наприклад, один із авторів представлених світлин, військовий фотокор Володимир Лазарєв бував на фронті дуже багато разів. За період від 2015 року в нього зроблено тисячі знімків. Географія їх створення по передньому краю починається від південної точки – Широкине, Волноваха, Сартана та ін. – і закінчується станицею Луганською. Як зізнається військовий журналіст, у зоні проведення АТО/ООС немає, мабуть, населеного пункту, де б він не виконував свою роботу:

– Кожен із нас, чи воював він, чи ні, виконує свою повсякденну бойову роботу, де б не був: у навчальному закладі, військовій частині, на фронті. Ця виставка – миті історії, які розповідатимуть вам і вашим нащадкам, що відбувалося вчора й сьогодні. Жартуючи, казав хлопцям, які оберігали наші мобільні пресгрупи, що хоча б на кілька метрів, хоча б тилом, але я повинен бути ближче до супротивника, тому що мав фотографувати передові позиції наших бійців. Мені дуже імпонує обраний формат виставки, адже він показує не страшні руїни, кров, людські страждання. Дуже добре, що ми в цьому всьому не втратили розуміння, що на війні головне – залишатися, по-перше, патріотом, по-друге, людиною, яка спокійно, виважено виконує свою бойову роботу. Для нас, військовиків, від моменту підписання контракту це означає, що ми готові на все, аби захистити свою Батьківщину, у тому числі ціною власного життя. Картини війни ми закарбували в усіх ракурсах, але головне, що намагаємося донести, – війна не зламала нашого духу, нашої віри у добро, гармонію, у те, що ми робимо правильну справу.

– На сьогодні тільки завдяки вам, військовикам, над нами – мирне небо, тільки завдяки справжнім патріотам, добровольцям, які пішли на фронт із першого дня й захищали наші кордони, ми говоримо своєю мовою, пишаємося своєю історією, згадуємо генокоди нашої нації, тільки завдяки вам ми вільно дихаємо на нашій вільній землі, – наголосила директор художнього музею Ольга Курчакова. – Мені нещодавно трапилося на очі нове видання Українського фонду культури, і там згадується цитата французького дослідника VII ст. Боплана, який писав так: «Українці – дивні люди. Вони дуже м’які, і дуже податливі, і дуже контактні. Але найголовніше, найцінніше, що для них є, – це свобода. І за свою свободу вони готові йти проливати кров і гинути». Це було написано в VII ст., у той час, коли Україна була зовсім не вільною, коли вона, як і зараз намагаються колесо історії повернути, була під владою Російської імперії.

– Ні на хвилину, ні на день наше суспільство не повинно забувати, що точиться війна. Вона цинічна, безжальна, тому що не тільки забирає життя наших хлопців, а й роз’їдає свідомість наших громадян. І тут утрати не менші, ніж на фронті. Ми нагадуємо своїми світлинами, що воюємо, там, а наскільки близька перемога, буде залежати не тільки від Збройних Сил, а й від кожного з нас, – додав Володимир Лазарєв.

Автор висловив побажання, аби роботи з презентованої експозиції помандрували далі – по навчальних закладах, підприємствах Полтавщини, а може, й України, аби якомога більша кількість людей ознайомилася з ними, адже ці фотографії можуть стати своєрідним щепленням від ворожої пропаганди та дезінформації. Це виставка-шана, виставка-подяка, виставка-реквієм, виставка-нагадування, акцентував фотокор.

Першими з представленими на виставці творами мали змогу ознайомитися учасники бойових дій на сході нашої країни, курсанти, вихованці гуртка «Юний журналіст» Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді, музейні працівники, представники засобів масової інформації. Присутні також ушанували хвилиною мовчання тих, хто загинув, захищаючи Батьківщину, подякували волонтерам.

Експозиція діятиме впродовж двох тижнів і доступна для огляду безкоштовно.

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова

Полтавський художній музей презентував віртуальну екскурсію пам’яті Саші Путрі

Полтавський художній музей (галерея мистецтв) ім. Миколи Ярошенка представив на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» віртуальну екскурсію, присвячену пам’яті юної художниці Саші Путрі. Талановита дівчинка народилася 2 грудня 1977 року. Її унікальні, по-дитячому простодушні, малюнки нікого не залишають байдужими. Творча спадщина, відповідно до рішення Міністерства культури, стала надбанням держави. За життя дівчинки, яке тривало менше 12 років, відбулося дві її персональні виставки, після – близько 90 в різних країнах світу. 1994 року в Полтавському художньому музеї була створена Дитяча галерея ім. Саші Путрі. На сайті закладу представлені роботи маленької мисткині. А тепер усі охочі можуть долучитися й до віртуальної екскурсії, присвячену юному обдаруванню. Розповідь, до речі, супроводжується сурдоперекладом.

Альона Зимня

У Полтаві організують зустрічі зі святим, ельфами й тигром

Від 4 грудня в обласному центрі, у парку культури й відпочинку «Перемога», працюватиме тематична фотозона «Новорічна пошта». Тут можна буде сфотографуватися на згадку зі святим Миколаєм, ельфами та символом прийдешнього року – тигром. Створення світлин – безкоштовне, повідомили організатори в соціальній мережі «Фейсбук». Фотозона працюватиме щовихідних та у святкові дні, тобто 4-5, 11-12, 19, 25-26 грудня з 12.00 до 14.00. Але за умови, що на території Полтавської громади не буде оголошено «червоний рівень» епідеміологічної небезпеки, що відвідувачі дотримуватимуться санітарних вимог, а також роботі фотозони сприятиме погода (не буде дощу та сильного морозу).

Альона Зимня

Онлайн-казино без депозитів або як виграти гроші онлайн

Для гри у звичайному казино завжди потрібно спочатку внести гроші на депозит, що далеко не завжди зручно для будь-якого гравця; тому що азартні ігри на гроші подібного плану пов’язані з великою небезпекою програшу. Порятунком для пристрасного гемблера стають такі гральні майданчики, де є можливість виграти гроші онлайн без вкладень.

Як функціонують ігри на гроші без вкладень

Принцип роботи в таких казино простий: новий користувач отримує гроші за реєстрацію, після чого може застосувати їх у доступних іграх. Ключовий момент полягає лише в тому, що виграну суму обов’язково потрібно відіграти. Тільки після цього кошти стають доступними для висновку.

Бонуси у бездепозитному онлайн-казино

Після швидкої реєстрації гравець отримує різноманітні бонуси для захоплюючої та комфортної гри, в якій він зможе безкоштовно виграти гроші.

Бонуси можуть бути такими:

  • Базовий бонус: початковий пакет коштів, що надається гравцеві для старту.
  • Тимчасовий бонус: він такий самий, проте його потрібно активувати та використовувати у конкретні часові рамки, інакше він згорить.
  •  Фріспін: є кількістю безкоштовних обертань в барабанних онлайн-автоматах.
  • Віртуальні гроші: сума ставок.
  • Програма лояльності для постійних користувачів: повернення певного відсотка (від 2 до 25 зі збільшенням) від ставок, що згоріли.

Асортимент ігор онлайн казино без вкладень

  • Класичні та модифіковані слоти – барабанні гральні автомати з різноманітним сюжетом та дизайном.
  • Картки: покер, блекджек.
  • Рулетка – найбільш ризикова та азартна гра.

Всі ці види ігор на гроші доступні новому гемблеру після реєстрації особистого профілю.

Плюси бездепозитного казино

  • Найменший ризик.
  • Отримання коштів лише за реєстрацію.
  • Розслабленість у процесі гри, забезпечена пунктами вище.
  • Спрощений процес реєстрації.
  • Немає необхідності подавати свій платіжний рахунок на перевірку.
  • Більший набір ігор та бонусних програм.

Мінуси бездепозитного казино

  • Перш ніж вивести кошти, їх потрібно відіграти.
  • Їх можна застосувати не у всіх представлених іграх.
  • Бонуси закінчуються.
  • Потрібно покладатися на фортуну більше, ніж у класичних казино.

Топ онлайн-казино без вкладів, де можна реально виграти

  • First casino.
  • Joker.
  • Pin-Up casino.
  • Cosmolot.
  • Золотий кубок.

У гральних клубах такого плану гравець нічим не ризикує і може сподіватися на великий виграш. Заробіток на іграх може стати приємним додатковим доходом. Не треба боятися, треба пробувати та перемагати, онлайн-казино без вкладів допоможуть у цьому: https://www.commerciallaw.com.ua/kazyno-bez-vkladen

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ

Полтавців запрошують на відкриття пам’ятника Левові Вайнгорту

Полтавців та гостей міста запрошують на відкриття пам’ятника видатному архітекторові Левові Вайнгорту. Він був головним архітектором обласного центру понад 30 років – із 1939-го по 1970-й. Саме за його керівництва в Полтаві відбудували ансамбль Круглої площі та Білу альтанку, звели будівлю театру ім. Миколи Гоголя, Меморіал солдатської слави та інші споруди. Пам’ятник буде розташований біля адміністративної будівлі за адресою: вул. Зигіна, 1. Кошти на нього зібрали завдяки небайдужим громадянам. Згоду на розміщення скульптури в місті, нагадаємо, депутати надали ще 2019 року. Захід відбудеться в неділю, 28 листопада, о пів на 12-ту, повідомили в Полтавській ОДА.

Альона Зимня